ф
17 квітня 2026 року
м. Київ
справа №523/25366/25
адміністративне провадження № К/990/16418/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Желєзного І.В.,
суддів: Білак М.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на додаткову постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2026 року у справі №523/25366/25 за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
У листопаді 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Пересипського районного суду м. Одеси із адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Одеській області, в якому позивач просив скасувати постанову серії ЕНА№6175629 від 18 листопада 2025 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП, а провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити.
Рішенням Пересипського районного суду м. Одеси від 22 грудня 2025 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2026 року Рішення Пересипського районного суду м. Одеси від 22 грудня 2025 року скасовано та прийнято нове судове рішення, яким позов задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №6175629 від 18 листопада 2025 року про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП.
Закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 122 КУпАП відносно позивача.
Додатковою постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2026 року заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення задоволено частково.
Прийнято додаткову постанову, якою стягнути з Департаменту патрульної поліції за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу, понесені в судах першої та апеляційної інстанції, у розмірі 1 500,00 грн.
Не погоджуючись із додатковою постановою суду апеляційної інстанції в частині визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за вказаною касаційною скаргою, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зазначає таке.
Статтею 132 КАС України визначено види судових витрат. Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Отже, за загальним правилом, питання розподілу судових витрат вирішується судом у судовому рішенні, яким закінчується розгляд справи. Разом з тим, КАС України передбачені випадки, коли суд може вирішити питання розподілу судових витрат після ухвалення рішення по суті позовних вимог, а саме: 1) якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат (частина третя статті 143); 2) у випадку постановлення ухвали про закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду або ухвалення рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням суд вирішує питання про розподіл судових витрат не пізніше десяти днів з дня ухвалення відповідного судового рішення, за умови подання учасником справи відповідної заяви і доказів, які підтверджують розмір судових витрат (частина шоста статті 143); 3) якщо це питання не було вирішено (пункт 3 частини першої статті 252).
Оскільки додаткове судове рішення після його ухвалення стає невід'ємною частиною судового рішення по суті позовних вимог, відповідно, порядок його оскарження є таким, що і для рішення по суті, оскільки вирішує питання, які не пов'язані із вимогами адміністративного позову, але в обов'язковому порядку мають бути вирішені судом.
Таким чином, додаткова постанова П'ятого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2026 року у цій справі є невід'ємною складовою постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2026 року.
Статтею 272 КАС України встановлено особливості апеляційного та касаційного оскарження судових рішень в окремих категоріях адміністративних справ.
Згідно з частиною третьою статті 272 КАС України судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-283-1, 284-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.
Положеннями статті 286 КАС України визначені особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Предметом оскарження у цій справі є постанова серії ЕНА №6175629 від 18 листопада 2025 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП.
Отже, нормами КАС України не передбачено можливості оскарження у касаційному порядку судових рішень суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Правова позиція щодо обґрунтованості підстав касаційного оскарження в подібних правовідносинах висловлена Верховним Судом, зокрема, в ухвалах від 10 червня 2024 року у справі № 760/7509/23, від 06 лютого 2025 року у справі № 766/12082/24, від 13 лютого 2025 року у справі № 357/11077/24.
Керуючись статтями 3, 248, 252, 328, 333, 359 КАС України, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на додаткову постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2026 року у справі №523/25366/25 за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач СуддіІ.В. Желєзний М.В. Білак Ж.М. Мельник-Томенко