про залишення позовної заяви без руху
17 квітня 2026 року
м. Київ
справа №990/127/26
адміністративне провадження №П/990/127/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Чиркіна С.М.,
суддів: Бевзенка В.М., Коваленко Н.В., Стародуба О.П., Шевцової Н.В.,
розглянув позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними та скасування рішення Вищої кваліфікаційної комісії України від 25.02.2026 № 58/ас-26 в частині,
15.04.2026 до Верховного Суду як суду першої інстанції надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії України, в якій остання просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 25.02.2026 № 58/ас-26 в частині:
визначення, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду ОСОБА_1 набрала 654,73 бала;
не підтвердження здатності кандидата на посаду судді Баранкевич Валерією Олегівною здійснювати правосуддя в апеляційного загальному суді в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 №94/зп-23 (зі змінами), за критеріями особистої компетенції, соціальної компетенції, доброчесності та професійної етики за показниками : «Сумлінність», «Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті»;
- зобов'язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України повторно розглянути питання відповідності здатності кандидата на посаду судді Баранкевич Валерії Олегівни здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді в межах конкурсу, оголошеного рішенням комісії від 14.09.2023 №94/зп-23 (зі змінами);
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Вищої кваліфікаційної комісії суддів України на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ) витрати на сплату судового збору в розмірі 2 662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.04.2026 визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі: головуючої судді Чиркіна С.М., суддів Бевзенка В.М., Коваленко Н.В., Стародуба О.П., Шевцової Н.В.
Відповідно до частин першої, другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у цій справі, Суд виходить з такого.
Частини перша, друга статті 55 Конституції України встановлюють, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
З метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин діють адміністративні суди (частина п'ята статті 125 Конституції України).
Юрисдикцію та повноваження адміністративних судів визначає КАС України, який також встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах, що закріплене у нормах статті 1 цього Кодексу.
За змістом приписів частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
За правилами частини першої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частина третя цієї ж статті визначає, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п'ята статті 122 КАС України).
За правилами частини восьмої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України під час процедури проведення добору кандидатів на посаду судді, конкурсу на посаду судді чи призначення на посаду судді відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлюється місячний строк.
Беручи до уваги положення цієї норми, а також враховуючи визначений позивачем предмет спору, який стосується оскарження рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, прийнятого під час процедури проведення конкурсу на посаду судді відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Верховний Суд констатує, що у цьому випадку для звернення до суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Колегія суддів зазначає, що порушення прав, свобод чи інтересів особи - це фактичний наслідок протиправного рішення, дії чи бездіяльності конкретного органу, особи (або осіб) щодо неї.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, день винесення рішення, яке оскаржується, якщо воно приймалося за участю особи, або день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії.
Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). Водночас термін «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав.
Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Подібні за змістом висновки щодо застосування вищезгаданих норм права викладались Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 08.12.2022 у справі №990/102/22 та від 26.10.2023 у справі №990/139/23.
У справі ж, яка розглядається, позивач оскаржує, зокрема, рішення №58/ас-26, прийняте Комісією 25.02.2026, яким вирішено:
Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду ОСОБА_1 набрала 654,73 бала.
Визнати ОСОБА_1 такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Верховний Суд звертає увагу, що інформація про результати кваліфікаційного іспиту є загальнодоступною та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, що передбачено частиною восьмою статті 74 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно з положеннями пункту 195 параграфу 15 розділу ІІІ Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13.10.2016 №81/зп-16 (в редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19.10.2023 №119/зп-23, зі змінами), рішення Комісії за результатами засідань Комісії оприлюднюються на веб-сайті Комісії не пізніше п'яти робочих днів після складання їх повного тексту та підписання членами Комісії.
В цьому контексті Верховний Суд враховує, що рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 25.02.2026 №58/ас-26 розміщене в мережі Інтернет на офіційному веб-сайті Комісії, однак зі змісту самого рішення та наявної на сайті інформації неможливо встановити, коли це рішення було підписане, складене у повному обсязі та оприлюднене на веб-сайті Комісії.
Зміст вищевказаного рішення містить інформацію про те, що воно прийняте відповідачем за участі, зокрема, кандидата на посаду судді апеляційного загального суду ОСОБА_1.
З урахуванням цих обставин Верховний Суд вважає, що про порушення своїх прав у зв'язку з прийняттям Комісією оспорюваного у цій справі рішення, позивач повинен був дізнатись у день його прийняття, тобто, 25.02.2026.
Тому, беручи до уваги вищевикладене, а також визначений процесуальним законом момент, з якого розпочинається перебіг строку звернення до адміністративного суду, Верховний Суд висновує, що останнім днем такого строку в цьому конкретному випадку є 30.03.2026.
За наявною у системі автоматизованого документообігу суду інформацією позовна заява подана 15.04.2026, тобто з пропуском встановленого строку звернення до адміністративного суду.
Проте до матеріалів позовної заяви не додано заяву про поновлення процесуального строку із викладом обставин, які були об'єктивно непереборною перешкодою для звернення до суду з позовом у місячний термін.
За правилами частин першої, другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Водночас, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частиною шостою статті 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою часника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
За зазначеними нормами законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення його права, а й з об'єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.
Слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Процесуальний закон передбачає можливість поновлення строку звернення до адміністративного суду лише уразі, якщо цей строк було пропущено з поважних причин, при цьому не надає визначення терміну «поважні причини».
Строк звернення до адміністративного суду, в разі його пропуску, може бути поновлений лише за наявності поважних причин, що об'єктивно завадили його дотриманню. Їх існування має бути підтверджене належними, допустимим, достатніми та достовірними доказами. Доводити поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду повинна зацікавлена особа, яка подає до суду відповідний процесуальний документ поза межами вказаного строку.
Норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Суд зауважує, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов'язку надавати докази до суду та доводити ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Суд наголошує на тому, що позивач брав участь в засіданні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України 25.02.2026 та мав бути обізнаний з прийнятими відповідачем за результатами співбесіди з позивачем Рішення та порядком набрання чинності рішення колегії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Водночас, відповідно до пункту 4.13.9 підпункту 4.13. пункту 4 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13.10.2016 №81/зп-16 копія рішення Комісії надається особі, стосовно якої його ухвалено, за відповідним зверненням такої особи.
Отже, Вища кваліфікаційна комісія суддів України надсилає рішення лише у випадку, якщо особа звернулася з проханням про його надання.
Позивач не надав доказів того, що він цікавився наявністю повного тексту оспорюваного рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з моменту його ухвалення до моменту спливу строку звернення до суду з цим позовом.
Водночас, оспорюване рішення було опубліковано на офіційному вебсайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України і доступ до такої інформації є вільним.
Суд також зважає на те, що в поданій позивачем заяві не міститься обґрунтування причин неможливості ознайомлення з оскаржуваним рішенням на офіційному вебсайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в період з 25.02.2026 по 30.03.2026.
Відсутні також докази про існування причин (явищ, дій), які б могли об'єктивно завадити позивачу у визначений законом строк оскаржити рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Позивач не навів об'єктивних доводів щодо вчинення ним усіх необхідних і можливій дій, які вказують на бажання реалізувати його процесуальні права з метою їх захисту.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, зважаючи, що позовна заява ОСОБА_1 подана поза межами строку звернення до суду та не містить обґрунтованого клопотання про його поновлення, останню слід залишити без руху, надавши позивачці строк для усунення встановленого судом недоліку шляхом подання до суду обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовом та доказів на підтвердження поважності причин пропуску такого строку.
Керуючись статтями 120, 122, 123, 160, 161, 169, 171, 241, 248, 266 КАС України, Суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними та скасування рішення Вищої кваліфікаційної комісії України від 25.02.2026 № 58/ас-26 в частині - залишити без руху.
Встановити десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, а саме: для подання до Касаційного адміністративного суду у Верховному Суді доказів на підтвердження обставин, наведених в обґрунтуванні поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з вимогою про визнання протиправними та скасування рішення Вищої кваліфікаційної комісії України від 25.02.2026 № 58/ас-26 в частині, або наведення інших підстав для поновлення зазначеного строку та подання доказів на їх підтвердження.
Роз'яснити, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, заява буде повернута з підстав та в порядку, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, що не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і не оскаржується.
Головуючий суддя С.М. Чиркін
Суддя В.М. Бевзенко
Суддя Н.В. Коваленко
Суддя О.П. Стародуб
Суддя Н.В. Шевцова