16 квітня 2026 року
м. Рівне
Справа № 571/3252/25
Провадження № 22-ц/4815/677/26
Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача - Шимківа С.С.,
суддів: Боймиструка С.В., Гордійчук С.О.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс",
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" на заочне рішення Рокитнівського районного суду Рівненської області від 26 грудня 2025 року (ухвалене у складі судді Верзун О.П.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
У листопаді 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що 18.03.2023 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та відповідачем було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1173-2292.
Відповідно до умов кредитного договору відповідач отримала від позивача кредит у розмірі 6800,00 гривень, строк кредитування 300 днів, базовий період 14 днів, знижена % ставка 2,50 % в день, стандартна % ставка 3 % в день.
Відповідач належним чином не виконувала своїх зобов'язань щодо погашення кредиту, відсотків, а тому станом на 07.10.2025 року за нею утворилася заборгованість в розмірі 67524,00 гривні, з яких: прострочена заборгованість за кредитом 6800,00 гривень, прострочена заборгованість за нарахованими процентами 60724,00 гривні.
Разом з тим, було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме часткового списання заборгованості за нарахованими процентами у сумі 33524,00 гривні за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 34000,00 гривень.
Просили стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за Кредитним договором №1173-2292 від 18.03.2023 року у розмірі 34000,00 гривні, з яких: 6800,00 гривень - прострочена заборгованість за кредитом, 27200,00 гривень - прострочена заборгованість за нарахованими процентами та витрати на сплату судового збору у розмірі 2422,00 гривень.
Заочним рішенням Рокитнівського районного суду Рівненської області від 26 грудня 2025 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1173-2292 від 18.03.2023 в сумі 9180 (дев'ять тисяч сто вісімдесят) гривень 00 копійок, з яких: 6800,00 гривень - прострочена заборгованість за кредитом, 2380,00 гривень - прострочена заборгованість за нарахованими процентами та витрати по сплаті судового збору в розмірі 654 (шістсот п'ятдесят чотири) гривні 04 копійки.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Рішення суду обґрунтовано тим, що суд вважає, що розрахунок заборгованості за відсотками проведено позивачем поза межами строку кредитування та мав бути здійснений згідно пунктів 2.3, 5.3.1. договору, розмір кредитного ліміту 6800,00 гривень, дата повернення кредиту 31.03.2023 року, нараховані проценти за користування кредитом - 2380,00 гривень, загальна вартість кредиту - 9180,00 гривень.
Не погоджуючись із рішенням суду ТзОВ "Укр Кредит Фінанс" оскаржило його в апеляційному порядку.
У поданій апеляційній скарзі зазначає, що вважає оскаржуване рішення в частині часткової відмови в стягненні процентів за користування кредитом в строки договору, а саме 300 днів, таким, що ухвалене із неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Кредитним договором визначено законне право позивача нараховувати проценти за користування кредитом в межах строку кредитування, погодженому між сторонами, а саме в межах 300 календарних днів (до 11.01.2024 року).
Судом першої інстанції помилково було визначено, що строк договору є завуальованим та становить 14 днів.
Пункт 4.8 Договору є діючим та погоджений між сторонами. Відповідач не звертався до суду із позовною заявою та/або зустрічним позовом про визнання договору та/або умов договору, зокрема п. 4.8 Договору недійсним, що свідчить про належність та дійсність його умов.
Відповідач не скористався правом споживача, передбаченого Законом України "Про захист прав споживачів", відмовитися в односторонньому порядку від укладення кредитного договору протягом 14 днів та продовжував користуватися кредитом на погоджених між сторонами умовах.
Просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити повністю позовні вимоги.
Перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 18.03.2023 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено договір про відкриття кредитної лінії №1173-2292 на суму 6800,00 гривень (а.с.11-16).
Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: - сума кредиту 6800,00 грн.; строк кредитування 300 днів; базовий період 14 днів; знижена % ставка 2,50 % в день; стандартна % ставка 3,00 % в день.
Договір, Правила відкриття кредитної лінії, Паспорт споживчого кредиту, Таблиця обчислення вартості кредиту, відповідно до ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» підписані з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором А8895 (а.с.24-25).
Перерахування грошових коштів відповідачу за кредитним договором стверджується матеріалами справи.
Із розрахунку заборгованості за договором слідує, що відповідач має заборгованість перед позивачем по тілу кредиту - 6800, 00 грн., за процентами - 60724,00 грн.
Кредитодавцем було прийнято рішення про часткове списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами у загальній сумі 33524,00 грн. за умови погашення позичальником решти заборгованості в розмірі 34000,00.
У частині 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з вимогами чинного законодавства України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та у встановлений у зобов'язанні строк (термін) його виконання (ст. 526, 527, 530 ЦК України).
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим до його виконання.
За приписами частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".
У справі, що переглядається в апеляційному порядку встановлено, що договір між сторонами укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. Електронний кредитний договір ОСОБА_1 підписала шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором А8895.
Вказаний правочин, відповідно до Закону, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.
Встановивши факт укладення між сторонами кредитного договору, а також невиконання ОСОБА_1 своїх кредитних зобов'язань, місцевий суд дійшов правильного висновку про наявність достатніх правових підстав для задоволення позову, проте помилково визначив строк кредитування у 14 днів, стягнувши з відповідача неправильну суму заборгованості за відсотками 2380,00 грн.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін, проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Укладеним між сторонами кредитним договором визначено як строк кредитування: 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику, кінцеву дату повернення кредиту 11.01.2024 року (п. 4.8 кредитного договору), так і розмір процентної ставки та порядок її нарахування.
Пунктом 4.10 Договору визначено орієнтовну загальну вартість кредиту на дату укладення Договору (за весь строк кредитування), яка складає 68000,00 грн. та включає в себе: суму кредиту та проценти за користування кредитом 61200,00 грн.
У пункті 5 частини третьої статті 18 Закону «Про захист прав споживачів» вказано, що несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором.
Отже, наведене передбачає право суду зменшити розмір заборгованості за тими процентами, які нараховуються як міра відповідальності за неналежне виконання позичальником обов'язку щодо своєчасного повернення отриманих у кредит грошових коштів.
Однак у спірному випадку позивач вимогу про стягнення процентів, що нараховуються за прострочення виконання грошових зобов'язань не заявляв, а лише просив, окрім тіла кредиту, стягнути проценти за правомірне користування кредитними коштами.
Розмір процентів за користування кредитними коштами був визначений сторонами договору за їх взаємною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 Цивільного кодексу України, при цьому волевиявлення сторін на укладення та підписання договору було усвідомленим і добровільним. Відповідач, укладаючи кредитний договір, мав можливість самостійно обрати фінансову установу для отримання кредиту, оцінити запропоновані умови кредитування та зважити на можливість їх виконання з огляду на своє фінансове становище. Крім того, згідно з умовами договору, він мав право відмовитися від договору протягом 14 днів з дня його укладення без пояснення причин, у тому числі після отримання грошових коштів (п. 6.9. договору), однак таким правом не скористався.
Також апеляційним судом враховано, що кредитодавцем частково списано заборгованість позичальнику за нарахованими процентами у загальній сумі 33524,00 грн.
За таких обставин відсутні підстави вважати, що у справі, яка переглядається, нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом суперечить принципам справедливості, добросовісності та розумності.
Згідно з частиною першою статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Оскільки суд першої інстанції наведеного не врахував та, у зв'язку з цим, дійшов помилкового висновку щодо можливості зменшення розміру нарахованих відсотків, рішення суду першої інстанції необхідно скасувати в частині стягнутих відсотків та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ «Укр Кредит Фінанс» щодо стягнення відсотків в сумі 27200,00 грн. задоволити.
Відповідно до частин першої-другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина тринадцята статті 141 ЦПК України).
Встановлено, що за подання позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн, а за подання апеляційної скарги - 3 633,60 грн. З огляду на висновок щодо задоволення апеляційної скарги, в результаті чого позовні вимоги ТОВ «Укр Кредит Фінанс» задоволено повністю, вказані витрати необхідно стягнути з відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» задовольнити частково.
Рішення Рокитнівського районного суду Рівненської області від 26 грудня 2025 року в частині стягнення відсотків з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» за кредитним договором №1173-2292 від 18.03.2023 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за нарахованими відсотками за кредитним договором №1173-2292 від 18.03.2023 року задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» прострочену заборгованість за нарахованими відсотками у розмірі 27200,00 грн.
Рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованості за тілом кредиту в розмірі 6800,00 грн. - залишити без змін.
Стягнути ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» судовий збір за подання позову у розмірі 2422,40 грн. та за подання апеляційної скарги у розмірі 3633,60 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і в касаційному порядку оскарженню не підлягає, а у випадках, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Суддя-доповідач Шимків С.С.
Судді: Боймиструк С.В.
Гордійчук С.О.