Справа №:755/4841/25
Провадження №: 2/755/234/26
"31" березня 2026 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Катющенко В.П.,
при секретарі - Мовчан А.С.
за участю: представника позивача - Науменко І.І.
представника третьої особи Центр захисту дітей «Наші діти» - Глигало Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, цивільну справу за позовом Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, як органу опіки та піклування, в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, Центр захисту дітей «Наші діти» про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -
Позивач, Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація, як орган опіки та піклування, в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом, у якому просить суд:
1) позбавити батьківських прав ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відносно неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
2) передати Дніпровській районній в місті Києві державній адміністрації, як органу опіки та піклування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , для їх подальшого влаштування;
3) стягнути з ОСОБА_3 кошти (аліменти) на утримання дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частки (але не менше 50 % від прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку) від заробітку відповідача щомісячно, починаючи із дня пред'явлення цього позову і до досягнення кожною дитиною повноліття на особу або установу в якій будуть перебувати діти;
4) стягнути з ОСОБА_4 кошти (аліменти) на утримання дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частки (але не менше 50 % від прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку) від заробітку відповідача щомісячно, починаючи із дня пред'явлення цього позову і до досягнення кожною дитиною повноліття на особу або установу в якій буде перебувати дитина.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що на обліку Служби у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - Служба) перебувають неповнолітній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та малолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 . Батьками дітей є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 . Шлюб між ними розірваний та на даний час вони уклали нові шлюби.
25.04.2023 ОСОБА_4 звернулася до Служби із заявою про влаштування своїх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до дитячого державного закладу, пояснюючи це тим, що здійснювати догляд та утримувати їх вона не має можливості. 28.04.2023 діти були влаштовані до Київської міської дитячої клінічної лікарні № 2 та у подальшому були передані батькові ОСОБА_3 .
24.04.2023 ОСОБА_3 надав письмові пояснення в яких зазначив, що шлюб з матір'ю дітей вони розірвали. Він перебував у лавах ЗСУ, реально не міг відвідувати своїх дітей. Колишня дружина уклала інший шлюб, так само як і він. Аліменти на утримання дітей з нього не стягувалися. Старша сестра матері дітей, ОСОБА_7 , яка проживає у Польщі розповідала, що її сестра ОСОБА_8 не хоче займатися вихованням своїх дітей. Батько висловив бажання займатися вихованням та утриманням дітей. А 26.04.2023 ОСОБА_3 звернувся до Служби із заявою про влаштування дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в його родину і повідомив, що має бажання займатися вихованням та утриманням своїх дітей.
Відповідно до актів органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров'я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку складених працівниками Дніпровського УП ГУНП України в м. Києві 26.02.2025 діти ОСОБА_9 та ОСОБА_10 влаштовані до Цент захисту дітей «Наші діти», де вони перебувають на момент подання позову. При спілкуванні спеціаліста Служби в присутності директора Центру захисту дітей «Наші діти» ОСОБА_9 та ОСОБА_10 пояснили, що в Центрі їм зараз краще ніж у батька та баби. Коли жили разом із бабою до неї приходила мати, яка приносила їм крупи та макарони, але водночас у неї вона вживала горілку та вино. Обидва згодні, щоб їх батьки були позбавлені батьківських прав.
Службою раніше на підставі заяви баби ОСОБА_11 було винесено наказ від 04.10.2023 № 15 «Про тимчасове влаштування дітей». На цій підставі діти були влаштовані в її родину, де проживали за адресою: АДРЕСА_1 . Термін перебування дітей в її родині був продовжений до 01.12.2024. Наразі більше заяв про продовження перебування дітей в родині ОСОБА_11 не надходило.
04.10.2023 ОСОБА_11 надала письмові пояснення в яких зазначила, що онуки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 раніше проживали разом із нею. Її донька ОСОБА_8 , яка є матір'ю дітей не захотіла виховувати своїх синів. Батько дітей повернувся із ЗСУ і вирішив, що діти будуть проживати з ним і він буде їх виховувати. Через деякий час він почав висловлювати сумніви, що ОСОБА_6 може бути не його сином та він має намір провести біологічну експертизу, щоб впевнитися в спорідненості. ОСОБА_6 увесь час проживав разом із нею, тільки на вихідні батько забирав його до себе. Матеріально дітей не утримував. ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 забрав ОСОБА_6 приблизно о 17.00 годині. Вона рахувала, що вони як завжди поїхали до батька. На вихідних вона з ОСОБА_6 не спілкувалася, рахуючи що він разом із батьком. Тільки 01.10.2023 ОСОБА_5 привіз до неї ОСОБА_6 . Вона почала у нього розпитувати де він був. Дитина розповіла, що батько 29.09.2023 привів його до якогось свого друга і там залишив у чужого чоловіка, з яким він був всю ніч. Той чоловік вимагав його роздягнутися до гола, лягти на диван, сам роздягнувся та вчиняв стосовно дитини злочинні дії. Дитина просила цього не робити, але він його не слухав. Так продовжувалося майже два дні. ОСОБА_6 почав скаржитися, що у нього болить живіт, голова та анальний прохід. Вона одразу повідомила про це працівників поліції.
19.06.2024 ОСОБА_11 повідомила, що її онуки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були влаштовані до неї в родину. Її донька, яка є матір'ю дітей ними не цікавиться, їх не виховує, матеріально не утримує, діти з нею не спілкуються. Батько дітей має інші дружину.
28.01.2025 ОСОБА_11 надала пояснення в якому повідомила, що з нею проживали онуки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . ОСОБА_5 не ходив до школи, не слухав її. З батьком діти не спілкуються, тільки останні чотири місяці він перераховував їй гроші для дітей на картку. Її донька ОСОБА_8 , яка є матір'ю дітей з ними не проживає, іноді до них приходить. На онуків гроші їй передавав її новий чоловік. Водночас вона надає згоду на влаштування ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в дитячий заклад.
20.09.2023 ОСОБА_3 надав пояснення в яких зазначив, що у травні 2023 року колишня дружина, яка є матір'ю дітей категорично відмовилася від виконання батьківських обов'язків, за дітьми не доглядає. Він повернувся з ЗСУ, забрав обох дітей до себе та почав їх виховувати та матеріально утримувати. Баба ОСОБА_11 з кращих інтересів ОСОБА_6 попросила, щоб він проживав у неї, тому що поряд знаходиться його школа.
05.10.2023 ОСОБА_3 надав письмові пояснення та повідомив, що він перебував у шлюбі з ОСОБА_12 , на даний час шлюб розірвали, вона уклала інший шлюб та має прізвище ОСОБА_13 . Від шлюбу вони мають двох дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . У поясненнях він зазначив, що у нього були сумніви щодо його батьківства стосовно ОСОБА_6 . Він вирішив з ним пройти біологічну експертизу, щоб усунути сумніви. Для проведення експертизи йому потрібний був свідок. Він запропонував бути свідком під час проведення експертизи своєму знайомому ОСОБА_14 , той погодився. Після проведення експертизи він мав їхати на роботу, а ОСОБА_15 запропонував залишити у нього дитину, а вранці зробити йому комп'ютер. ОСОБА_6 погодився та залишився з ОСОБА_16 . Пізніше йому стало відомо, що ОСОБА_16 стосовно малолітнього ОСОБА_2 вчинив статевий злочин.
17.06.2024 ОСОБА_3 надав пояснення в якому зазначив, що баба ОСОБА_11 , з якою проживають його діти ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , нібито примушує їх говорити неправду, вчиняє щодо них психологічне насильство, діти постійно використовують мобільні телефони. На цих підставах вважає, що діти повинні проживати разом із ним.
28.01.2025 Службі ОСОБА_3 та його дружина ОСОБА_17 надали пояснення та зазначили, що не згодні, щоб діти ОСОБА_9 та ОСОБА_10 проживали в їх родині, вони їх до себе категорично брати не будуть.
19.04.2023 ОСОБА_4 направила письмову заяву в якій зазначила, що вона відмовляється від своїх дітей, у зв'язку з тим, що вона не справляється із своїми обов'язками, тому що в неї ненормований робочий день, та вона обирає свого чоловіка, якщо порівнювати з дітьми. Також зазначила, що не заперечує щодо позбавлення її батьківських прав, а проживали з її матір'ю ОСОБА_11 .
25.09.2023 ОСОБА_4 надала пояснення та повідомила, що вона перебуває у новому шлюбі, а її діти від попереднього шлюбу ОСОБА_5 та ОСОБА_6 разом з нею не проживають. Вона також зазначила, що відмовляється їх виховувати, а рахує, що це має робити батько. Аліменти на дітей вона не сплачує, але своїй мамі, з якою проживають фактично її діти вона виділяє одну тисячу гривень на кожну дитину в місяць.
06.02.2025 ОСОБА_4 надала пояснення в яких зазначила, що перебуває у шлюбі з ОСОБА_18 , працює. Від першого шлюбу має двох дітей ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які проживають з її матір'ю ОСОБА_11 . Вона разом із своїми дітьми не проживає. З батьком дітей шлюб розірвала та перебуває в іншому. ОСОБА_5 до школи не ходить, ночує у друзів, нікого не слухає. Вона не має впливу ні на ОСОБА_5 , ні на ОСОБА_6 . Жити дітей до себе взяти не може, тому що вони її не чують, а її новий чоловік з ними немає контакту. Водночас він не хоче, щоб діти проживали разом і ними. Вона не заперечує, щоб ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були влаштовані до дитячого закладу.
Спеціалістами Служби із ОСОБА_4 та ОСОБА_3 проводилась профілактична робота під час якої їм роз'яснено обов'язки батьків щодо утримання, виховання та навчання малолітньої дитини та попереджено про відповідальність у разі невиконання належним чином батьківських обов'язків.
ОСОБА_4 Дніпровським районним судом м. Києва притягувалася до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 184 КУпАП (справа № 755/5499/23 від 19.05.2023).
28.01.2025 гімназія № 11 м. Києва, до якої зараховані ОСОБА_5 та ОСОБА_6 надала на них характеристики в яких зазначено, що батьки не приділяють належну увагу вихованню дітей. Бабуся не цікавиться досягненнями ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
19.04.2023 Комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 4» повідомив, що ОСОБА_9 та ОСОБА_10 проживають за адресою: АДРЕСА_1 (за місцем фактичного проживання баби ОСОБА_11 ) отримують первинну медичну допомогу в амбулаторії загальної практики сімейної медицини ( АДРЕСА_4 ). Рекомендації щодо медичного профілактичного огляду та лікування в разі необхідності, виконуються.
На момент подання позову Дніпровським районним судом м. Києва розглядається кримінальна справа у вчиненні кримінального правопорушення скоєного ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , стосовно малолітнього ОСОБА_2 за ознаками ч. 4 ст. 152 КК України. ОСОБА_19 обрано міру запобіжного заходу, пов'язану із позбавленням волі.
24.06.2024 Службою було обстежено умови проживання дітей у ОСОБА_11 за адресою: АДРЕСА_5 , за висновком якого дітям створено належні умови для проживання та виховання.
24.06.2024 неповнолітній ОСОБА_9 надав пояснення в яких зазначив, що буде проживати з бабою, він зазначив, що з батьком та його дружиною проживати не хоче та не буде. Він стверджував, що з батьком йому жити не подобається. Малолітній ОСОБА_10 надав аналогічні пояснення, також стверджував, що з батьком проживати не буде.
11.05.2023 Дніпровський районний в місті Києві центр соціальних служб повідомив, що ними було здійснено візит в родину батька дітей ОСОБА_3 , який на той час проживав за адресою: АДРЕСА_6 . З'ясовано, що з батьком проживають двоє його дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Родина проживає в однокімнатній квартирі, яку винаймає. В помешканні облаштовані окремі спальні місця для дітей і робоче місце для виконання домашніх завдань.
23.10.2023 Дніпровський районний в місті Києві центр соціальних служб повідомив, що було здійснено візит до ОСОБА_11 , яка проживає разом із двома онуками в приватному будинку, який має 3 кімнати, дотримуються санітарних норм. Побутова техніка та меблі є у наявності, достатньо продуктів харчування. Діти мають окремі спальні місця, облаштовано місце для гри та навчання. Помешкання потребує косметичного ремонту. ОСОБА_11 отримує соціальні послуги інформування, консультування та соціальний супровід сім'ї.
30.04.2024 Дніпровський районний в місті Києві центр соціальних служб повідомив, що на обліку перебуває родина ОСОБА_11 . Родина отримувала послуги консультування та інформування. Соціальний супровід родини був завершений 19.04.2024 року. За час роботи з родиною баба говорила про відсутність батька у виховному процесі дітей. Через деякий час вона повідомила, що ОСОБА_5 переїхав жити до батька, але він усувається від виконання своїх батьківських обов'язків, на її телефонні дзвінки не відповідає. ОСОБА_6 проживав разом із нею, але батько не цікавився життям дитини, матеріально не утримує. Де перебуває мати невідомо.
Таким чином, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 свідомо самоусунулися від виконання своїх батьківських обов'язків, не піклуються про фізичний і духовний розвиток дітей, не готують їх до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування дітям, не спілкуються з дітьми в обсязі необхідному для їх нормального самоусвідомлення; не дають дітям доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню ними загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до їх внутрішнього світу; не створюють умов для отримання ними освіти, не створюють належних умов для проживання та розвитку дітей, не цікавляться їх здоров'ям та нехтують їхніми потребами. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення батьків від виховання дітей та свідомого нехтування своїми обов'язками.
ОСОБА_4 та ОСОБА_3 належним чином були запрошені на засідання Комісії з питань захисту прав дитини Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації. ОСОБА_4 не з'явилася, про причини неявки не повідомила, будь-яких підтверджень щодо участі у вихованні та утриманні дітей не надала. ОСОБА_3 на засідання з'явився, заперечував щодо позбавлення його батьківських прав, не згоден, щоб діти ОСОБА_6 та ОСОБА_5 проживали разом із ним в родині, будь-яких підтверджень щодо участі у вихованні та утриманні дітей не надав.
Питання щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відносно неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , розглянуто Комісією з питань захисту прав дитини Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації та органом опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, та надано висновок про доцільність позбавлення їх батьківських прав, у зв'язку з тим, що вони ухиляються від виховання та утримання дитини.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 02.04.2025 відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання з повідомленням учасників справи, яким роз'яснено процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.
Копію ухвали суду про відкриття провадження у справі, разом із копією позовної заяви та доданими до неї документами, відповідач ОСОБА_3 отримав 16.05.2025, що підтверджується повідомленням про вручення поштового повідомлення.
Копію ухвали суду про відкриття провадження у справі, разом із копією позовної заяви та доданими до неї документами, відповідач ОСОБА_4 не отримала, поштове повідомлення повернулося до суду з поштовою відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Третя особа, Центр захисту дітей «Наші діти», копію ухвали суду про відкриття провадження у справі, разом із копією позовної заяви та доданими до неї документами, не отримала, поштове повідомлення повернулося до суду з поштовою відміткою «за закінченням терміну зберігання».
20.05.2025 від відповідача ОСОБА_3 надійшло клопотання про відкладення підготовчого судового засідання.
09.07.2025 від відповідача ОСОБА_3 надійшло клопотання про відкладення підготовчого судового засідання.
08.09.2025 від третьої особи Служби у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації надійшов лист про розгляд справи за відсутності представника Служби.
Цього ж дня надійшло клопотання представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_20 про відкладення підготовчого судового засідання.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 13.10.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті, в судове засідання викликано сторін по справі, неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В судовому засіданні представник позивача Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, як органу опіки та піклування - Науменко І.І. підтримала заявлені вимоги з підстав викладених в позові, просила суд його задовольнити. Додатково зазначила, що діти перебувають на обліку Служби, оскільки вони не потрібні своїм батькам, які вже створили нові сім'ї. 25.04.2023 мати дітей ОСОБА_4 звернулась до Служби із заявою про влаштування дітей до державного закладу. Діти були влаштовані до лікарні № 2 та в подальшому за заявою батька передані йому. Батько дітей ОСОБА_3 говорив, що любить дітей, не хоче, щоб його позбавляли батьківських прав, але при цьому і не бажає, щоб діти проживали разом з ним. Баба дітей ОСОБА_11 стверджувала, що мати дітей (її донька) хороша, і потрібно, щоб батько дітей сплачував бабі аліменти на утримання дітей. Зазначила, що майже рік діти перебувають в Центрі захисту дітей «Наші діти», та говорять, що їм там краще, ніж у баби чи батька. За час перебування в Центрі батьки не приходили ні до дітей, ні до позивача щодо надання дозволу на зустрічі з дітьми. Зі слів баби, батько дітей придбав їм мобільні телефони, але жодних підтверджень цьому немає. Жодних інших дій, щодо утримання дітей батьки не вчиняли. Представник зазначила, що ОСОБА_5 складна дитина, маніпулятор і баба не змогла з ним впоратися, а ОСОБА_6 психічно травмований. При цьому. За час перебування дітей в Центрі захисту дітей «Наші діти», їх стан покращився.
Представник третьої особи, Центру захисту дітей «Наші діти», - Глигало Ю.В. у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та вказав, що позбавлення батьківських прав буде в інтересах дітей. Діти перебувають в центрі вже рік, батьки жодного разу не зверталися, щоб побачити дітей. Представник вказав, що звертався до батька ОСОБА_3 , щоб укласти декларацію з лікарем, що батько і зробив, але до дітей не зайшов, з урахуванням того, що поліклініка знаходиться в 300 метрах від Центру. Щодо матері, зазначив, що діти мовчать і не розповідають про неї, а з батьком ОСОБА_5 іноді спілкується телефоном. Також, до центру регулярно приходить бабуся і її сестра.
У судовому засіданні малолітній ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вислуховування думки якого по суті спору проведено за участю представника служби у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, пояснив, що в Центрі захисту дітей «Наші діти» йому добре, він навчається у 6 класі, у нього є друзі. Мати та батько ним не цікавляться, не приходять, але він і сам цього не хоче. Дуже сумує за бабусею, яка його відвідує, та хотів би жити з нею. Але розуміє, що вона старенька.
У судовому засіданні неповнолітній ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вислуховування думки якого по суті спору проведено за участю представника служби у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, пояснив, що з братом наразі перебуває в Центрі захисту дітей «Наші діти», їм там нормально, він вчиться, закінчує школу та планує майбутнє. Мати ними не цікавиться вже давно, а батько інколи телефонує йому, але не приходив в Центр та забирати їх з братом не хоче. Вважає, що рішення про позбавлення батьківських прав обох батьків, буде тільки на його та брата користь.
Таким чином, суд, вислухавши пояснення учасників справи, вислухавши думку дітей, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, всебічно перевіривши обставини на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Як убачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 та його батьками записані ОСОБА_3 та ОСОБА_21 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 виданим повторно 01.03.2025, а також підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00049792542 від 01.03.2025 (а.с.51, 57-58).
ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 та його батьками записані ОСОБА_3 та ОСОБА_21 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 виданим повторно 04.03.2025, а також підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00049822722 від 04.03.2025 (а.с.51-зворот, 59-60).
Як встановлено з повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб № 00049828542 від 04.03.2025, ОСОБА_3 та ОСОБА_22 06.02.2010 зареєстрували шлюб у Відділі реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві, про що складено актовий запис № 172. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу - ОСОБА_23 (а.с.55).
При цьому 29.10.2019 внесено відомості про розірвання шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_12 на підставі рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 06.09.2019 у справі № 755/9432/19 (а.с.55-зворот - 56).
Наразі батьки неповнолітнього ОСОБА_1 та малолітнього ОСОБА_2 перебувають в зареєстрованих шлюбах.
Так, як вбачається зі свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 та підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб № 00049851953 від 05.03.2025, ОСОБА_18 та ОСОБА_21 17.03.2022 зареєстрували шлюб у Дніпровському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), про що складено відповідний актовий запис № 315. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу - ОСОБА_13 (а.с.45, 53-54).
Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 підтверджується, що ОСОБА_3 та ОСОБА_17 29.03.2023 зареєстрували шлюб у Дніпровському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), про що складено відповідний актовий запис № 541. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу - ОСОБА_24 (а.с.52).
19.04.2023 ОСОБА_4 надала письмові пояснення у яких зазначила, що вона відмовляється від своїх дітей, у зв'язку з тим, що не справляється зі своїми обов'язками по вихованню дітей, оскільки має ненормований день та обирає чоловіка (а.с.61-зворот, 68).
21.04.2023 ОСОБА_4 надала письмові пояснення, у яких зазначила, що вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_3 , який нині розірвано. Від шлюбу у них є спільні діти - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Батько дітей нині перебуває в ЗСУ, аліменти не сплачує. Вказала, що у 2022 році вона знову вийшла заміж за ОСОБА_18 . Зазначає, що діти від попереднього шлюбу не потрібні її новому чоловікові, та і вона також не хоче займатися вихованням та утриманням своїх дітей. 27.03.2023 діти повернулися з Польщі, де перебували разом з її матір'ю ОСОБА_11 , з якою вони фактично проживають та перебувають на її утриманні, проти чого вона не заперечує. Зазначила, що ОСОБА_5 навчається в СЗШ № 42, а ОСОБА_6 - в СЗШ № 103. Декларація з лікарем не укладена. ОСОБА_4 не заперечувала, щоб її позбавили батьківських прав стосовно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , вказала, що вона не буде займатися їхнім вихованням. Додатково повідомила, що на обліку у психіатра не перебуває, наркотики не вживає, проте зловживає алкоголем, як і її новий чоловік. Вказує, що доля дітей їй взагалі не цікава (а.с.69).
24.04.2023 ОСОБА_3 надав письмові пояснення, у яких зазначив, що перебував у шлюбі з ОСОБА_25 до серпня 2019 року. Від шлюбу у них народилися діти ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які залишалися з матір'ю. Аліменти з нього примусово не стягувалися, він самостійно купував всі необхідні речі дітям, спілкувався з ними. З квітня 2022 добровільно пішов до ЗСУ, та звільнився 24.04.2023. Вказує, що 29.03.2023 уклав шлюб з ОСОБА_17 та спільних дітей у них немає. Під час спілкування з старшою сестрою колишньої дружини, він дізнався, що мати не хоче займатися вихованням дітей. Він відразу обговорив з новою дружиною це питання, та вона погодилась, щоб діти проживали з ними. Вказує, що дуже любить своїх дітей, тому просить Службу повернути їх йому після проходження ними медичного обстеження. Додатково вказав, що його колишня дружина майже нічого не готувала, не прибирала, та і взагалі не займалася дітьми, її цікавили лише подруги. В той же час, з дітьми займалася її матір. Зазначає, що діти його люблять, як і він їх (а.с.64).
24.04.2023 ОСОБА_3 подав заяву до Служби у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, у якій просив, передати йому дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які за заявою матері ОСОБА_4 та актом про факт передачі дітей знаходяться у Київській міській дитячій клінічній лікарні № 2. Зазначив, що діти будуть проживати разом з ним та він має бажання займатися вихованням дітей (а.с.65).
28.04.2023 Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської РДА у місті Києві передала ОСОБА_1 та ОСОБА_2 їхньому батьку ОСОБА_3 , що підтверджується актами про факт передачі дитини (а.с.66-67).
03.09.2023 Дніпровське УП ГУНП у м. Києві проінформувало, що до них 02.10.2023 звернулась гр. ОСОБА_11 , та повідомила, що відносно її малолітнього онука ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , невідома особа вчинила протиправні дії розпусного характеру. В подальшому було встановлено особу гр. ОСОБА_26 , який зізнався у вищевказаному. Також з приводу даної події було відкрито кримінальне провадження за ч.4 ст. 152 КК України ЄРДР 12023100040003479 від 02.10.2023 та проводяться слідчі дії. Крім того, було встановлено, що в гр. ОСОБА_11 є ще один онук малолітній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.15).
19.09.2023 ОСОБА_11 звернулась із заявою до Служби у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, у якій повідомила, що вона є бабусею ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає з нею за адресою: АДРЕСА_1 з квітня 2023 року. Батьки дитини: ОСОБА_4 та ОСОБА_3 усунулися від утримання та виховання її онука. На даний час всі потреби дитини покладено лише на неї. Мати дитини відмовилася від його виховання і зайнята своїм особистим життям, а батько дитини вважає її не рідною і відмовляється забезпечувати. Тому, ОСОБА_11 просить провести профілактичну роботу з батьками, з метою повернення дитини в родину матері, або батька (а.с.16).
20.09.2023 ОСОБА_3 був письмово попереджений щодо належного виконання ним батьківських обов'язків та про відповідальність по вихованню та навчанню дітей (а.с.62).
Цього ж дня, ОСОБА_3 надав письмові пояснення у яких зазначив, що він перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_12 , від якого у них народилися діти ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . У травні 2023 року колишня дружина категорично відмовилась від виконання батьківських обов'язків, за дітьми не доглядала, не виховувала їх та написала заяву до Служби про відмову від дітей. Коли він повернувся з ЗСУ, то вирішив забрати дітей до себе та почав їх виховувати та матеріально утримувати. Колишня теща, ОСОБА_11 , попросила його, щоб ОСОБА_6 проживав з нею, оскільки школа в яку він ходив, знаходиться поряд. Зазначив, що конфліктів з ОСОБА_11 у нього немає, він привозить продукти для дитини, купує необхідний одяг та канцтовари. У ОСОБА_6 є мобільний телефон, тому вони постійно перебувають на зв'язку. ОСОБА_3 вказав, що перебуває у новому шлюбі з ОСОБА_17 , з якою вони проживають в орендованій квартирі. Вказав, що має бажання займатись вихованням дітей, та не заперечує, щоб вони проживали разом із ним (а.с.63).
25.09.2023 ОСОБА_4 надала письмові пояснення у яких зазначила, що перебувала у зареєстрованому шлюбі від якого має двох дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . На момент надання пояснень діти з нею не проживають, ОСОБА_5 проживає з татом, а ОСОБА_6 - з бабусею. Наразі вона відмовляється виховувати дітей, враховує, що їх має виховувати батько. Аліменти вона не сплачує, проте виділяє своїй мамі кошти раз у місяць на утримання дитини в розмірі 1 000 - 3 000 грн (а.с.61)
03.10.2023 Службою у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації видано Наказ № 7 про постановку на облік дітей, які опинилися в складних життєвих обставинах, а саме ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.13).
03.10.2023 головним спеціалістом Науменко І. на ім'я заступника начальника - начальника відділу захисту прав дітей Служби у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - Служба) Клименка Г. складена доповідна, у якій повідомлено, що до Служби 03.10.2023 за № 4723-50-2023 надійшла інформація Дніпровського УП ГУНП у м. Києві про те, що до них звернулась ОСОБА_11 , яка є бабою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і повідомила, що стосовно її онука ОСОБА_6 невідома особа вчинила протиправні дії розпусного характеру. В подальшому особу, яка вчинила злочинні дії стосовно малолітнього було встановлено, ним виявився громадянин ОСОБА_26 . З даної події було відкрито кримінальне провадження за ч.4 ст. 152 КК України ЄРДР 12023100040003479 від 02.10.2023 та проводяться слідчі дії. Службою з'ясовано, що батьками дітей є ОСОБА_3 та ОСОБА_27 . Вони раніше перебували у шлюбі, від якого народили синів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . У 2019 році шлюб розірвали. Мати зареєструвала новий шлюб і змінила прізвище на ОСОБА_13 . ОСОБА_3 29.03.2023 зареєстрував новий шлюб з ОСОБА_28 , з якою орендують квартиру за адресою: АДРЕСА_6 . ОСОБА_3 звільнився з ЗСУ і погодився, щоб сини проживали разом із ним, не проти була і його нова дружина ОСОБА_28 . Мати дітей ОСОБА_4 проживає за адресою: АДРЕСА_3 , яка категорично відмовилася від подальшого виховання та утримання своїх дітей, не виявила бажання, щоб вони проживали разом із нею. Вона з ними не спілкується, не піклується про них, не цікавиться їх здоров'ям та навчанням. 19.09.2023 до Служби із заявою звернулася баба ОСОБА_11 , яка є матір'ю ОСОБА_4 із заявою щодо проведення профілактичної бесіди із ОСОБА_3 та її донькою ОСОБА_4 щодо належного виконання ними батьківських обов'язків стосовно малолітнього ОСОБА_2 , який фактично проживає разом із нею. Батьки дитини усунулися від виконання батьківських обов'язків стосовно малолітнього ОСОБА_6 , він фактично проживає у неї. Водночас вона повідомила, що мати дитини не має бажання займатися вихованням своїх дітей, живе своїм життям. ОСОБА_3 сина ОСОБА_2 не вважає своєю рідною дитиною, тому не забезпечує його матеріально. Враховуючи викладене, з метою захисту прав та інтересів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вважає за доцільне поставити їх на облік як дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах (а.с.14).
04.10.2023 Дніпровське УП ГУНП у м. Києві проінформувало, що до них 02.10.2023 звернулась гр. ОСОБА_11 , та повідомила, що відносно її малолітнього онука ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , невідома особа вчинила протиправні дії розпусного характеру. В подальшому було встановлено особу гр. ОСОБА_26 , який зізнався у вищевказаному. Також з приводу даної події було відкрито кримінальне провадження за ч.4 ст. 152 КК України ЄРДР 12023100040003479 від 02.10.2023 та проводяться слідчі дії. Крім того, було встановлено, що в гр. ОСОБА_11 є ще один онук малолітній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.24).
04.10.2023 ОСОБА_29 звернулася із заявою до Служби у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, у якій просила влаштувати в її родину онуків - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Вважає, що діти не повинні жити з батьками, оскільки батько ОСОБА_6 відвів його до чужого чоловіка, який скоїв відносно дитини злочин, внаслідок чого порушено кримінальне провадження. В подальшому, зазначила, що буде звертатися до суду з вимогою позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Вказала, що вона візьме опіку над дітьми (а.с.19).
Цього ж дня, ОСОБА_29 надала письмові пояснення, у яких вказала, що раніше діти проживали з нею. ОСОБА_4 не захотіла виховувати своїх синів ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , а їхній батько ОСОБА_3 повернувся із ЗСУ та вирішив, що діти житимуть з ним. Через деякий час, ОСОБА_3 почав стверджувати, що ОСОБА_6 не його рідний син і він буде проводити експертизу. Вказала, що зазвичай ОСОБА_6 жив у неї, а на вихідні батько забирав до себе, при цьому дитину матеріально не утримував. 28.09.2023 старший онук ОСОБА_5 забрав ОСОБА_6 , і вона вважала, що вони як завжди поїхали до батька, тому протягом вихідних з онуком не спілкувалася. Повернувся ОСОБА_6 у неділю ввечері і вона почала цікавитися як пройшли його вихідні. ОСОБА_6 розповів, що батько привіз його до свого друга і залишив там на ніч. Цей чоловік змусив дитину роздягнутися, та почав вчиняти анальне проникнення проти волі малолітнього, що тривало всі вихідні. Зазначила, що ОСОБА_6 скаржився їй на головний біль, а також біль у животі та анальному проході. ОСОБА_30 вказала, що повідомила про цю ситуацію в поліцію. При цьому, батько не телефонував та не приходив, а мати станом дитини не цікавилася (а.с.20).
04.10.2023 Службою у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації видано наказ № 15 про тимчасове влаштування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в родину ОСОБА_11 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.17, 26).
Згідно листа Дніпровського РЦСС від 23.10.2023 про проведену роботу з родиною, встановлено, що 13.10.2023 здійснено візит в родину та складено акт оцінки потреб сім'ї/ особи №1043. Під час візиту з'ясовано, що гр. ОСОБА_11 проживає разом із дітьми в приватному 3-х кімнатному будинку, санітарних норм дотримуються. Побутова техніка та меблі є, продукти харчування наявні. У дітей є окреме спальне місце, облаштоване місце для гри та навчання. Помешкання потребує косметичного ремонту. На підставі рішення Управління соціального захисту населення № С-6745 від 18.10.2023 гр. ОСОБА_11 отримує соціальні послуги інформування, консультування та соціальний супровід сім'ї (а.с.23).
25.10.2023 ОСОБА_3 надав письмові пояснення, у яких зазначив, що його колишня дружина ОСОБА_27 категорично відмовилася від виховання їхніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у квітні 2023 року. Діти проживали з її матір'ю ОСОБА_11 за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначив, що він перебував в лавах ЗСУ, та кожного місяця пересилав грошові кошти в розмірі 5 000 - 10 000 грн на утримання дітей, які на той час були з бабусею в Польщі. Коли йому стало відомо, що матір відмовилася від дітей, то він прийняв рішення забрати їх до себе в родину, при цьому його нова дружина - ОСОБА_17 не була проти, а тому з травня 2023 року діти жили з ними. Оскільки діти навчались в різних школах, то за домовленістю з ОСОБА_11 , молодший син ОСОБА_6 проживав з нею, а кожної п'ятниці старший син ОСОБА_5 забирав його на вихідні. Пояснив, що має підозру щодо біологічного споріднення з молодшим сином ОСОБА_6 , а тому 29.09.2023 вони разом поїхала до експертного бюро, щоб зробити експертизу. Зважаючи на вимогу експертів, щодо присутності свідка, разом з ними поїхав ОСОБА_26 , який був якимось родичем його померлого кума. Оскільки ОСОБА_3 був вихідний того дня, то після відібрання зразків вони разом поїли, потім прогулялися в парку. ОСОБА_26 запропонував у суботу поїхати на рибалку та взяти також і ОСОБА_6 , однак він відмовився, оскільки мав працювати в суботу цілий день. Запитавши думку дитини, ОСОБА_6 погодився піти на рибалку з ОСОБА_16 та переночувати у нього. В квартирі у ОСОБА_31 знову запитав сина, чи той не проти залишитись з ночівлею, на що останній погодився. У суботу він телефонував і ОСОБА_16 і сину, вони сказали, що на рибалку не поїхали, ОСОБА_6 відповів, що у нього все добре і він грається в комп'ютері. При цьому, син ні на що не скаржився та не плакав. Вказав, що хотів ввечері забрати дитину, однак ОСОБА_16 в телефонній розмові попросив залишити ОСОБА_6 ще на ніч, оскільки пообіцяв зібрати йому комп'ютер. В той же час, ОСОБА_6 підтвердив це і не заперечував залишитися. В неділю вранці ОСОБА_3 забрав ОСОБА_6 , зазначає, що у нього був спокійний настрій. Коли вони приїхали додому та почали вмикати комп'ютер, то виникли певні проблеми. До них приїхав ОСОБА_16 , щоб подивитись, та зазначив, що потрібен новий блок живлення. Вказує, що за час повернення додому ОСОБА_6 ніяких скарг на свій стан здоров'я йому не висловлював. Ввечері старший син відвіз ОСОБА_6 до баби, ніхто з них не розповідав про які-небудь скарги ОСОБА_6 . У понеділок 02.10.2023 він разом з ОСОБА_16 купив новий блок живлення та налагодив комп'ютер. Ввечері цього ж дня до нього приїхала поліція і так він дізнався про скоєні ОСОБА_16 дії щодо його сина ОСОБА_6 .
Директором Дніпровського ЦСС м. Києва надіслано листа Службі у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації (вх.№ 103008/811 від 30.04.2024), у якому повідомлено, що на їхньому обліку перебуває родина ОСОБА_11 спільно з онуками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно рішення Управління соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації № С-6745 від 18.10.2023 родина отримує соціальні послуги інформування, консультування (соціальний супровід завершено - 19.04.2024). За період надання соціальної послуги соціального супроводу родини з 18.10.2023 по 18.04.2024 психологом та фахівцями надавалася соціально - психологічна підтримка дітей та бабусі, видано направлення до Лівобережного київського міського центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги та «СОС Дитяче містечко» для вжиття заходів в рамках компетенції кожного органу, надано правове консультування юрисконсультом Центру. ОСОБА_6 залучено до соціокультурних заходів. Фахівцями здійснювались моніторингові візити за місцем проживання, з бабусею проводилися бесіди щодо труднощів які виникали під час виконання індивідуального плану соціального супроводу, зокрема, надивилася консультації фахівця щодо подолання проблемної поведінки дітей з врахуванням емоційного стану та віку, отримали гуманітарну допомогу. За час роботи, ОСОБА_11 неодноразово говорила про відсутність батька у виховному процесі дітей. Через деякий час, зі слів бабусі - ОСОБА_32 , старший онук ОСОБА_33 , переїхав до батька в Деснянський район м. Києва (точної адреси проживання не знає). Батько усувається від виконання своїх батьківських обов'язків, на її телефонні дзвінки не відповідає. ОСОБА_29 , зазначила, що стосовно ОСОБА_34 телефонували неодноразово зі школи, скаржились на поведінку, також телефонувала охорона з магазину, де нібито ОСОБА_33 викрав шоколад. На телефонні дзвінки батько, не відповідав. Що стосується ОСОБА_6 - продовжує проживати з нею. За час проживання в родині ОСОБА_11 , батько жодного разу не цікавився життям дитини, матеріально не утримує її. На зв'язок із фахівцями центру не виходив. Де перебуває мати дітей - невідомо. Вихованням та утриманням дитини займається виключно бабуся. Директор Дніпровського ЦСС м. Києва просила втрутитися в ситуацію та захистити права дітей (а.с.18).
19.06.2024 ОСОБА_11 звернулася до Служби у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації із заявою, у якій просила винести наказ про тимчасове влаштування дітей до її родини, зазначивши дату влаштування станом на даний час і вказати дати. Їй роз'яснено, що вона має право звернутися до суду з позовом про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів з обох батьків (а.с.25).
19.06.2024 ОСОБА_11 надала пояснення, у яких зазначила, що згідно наказу Служби у справах дітей та сім'ї про тимчасове влаштування, її онуки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 повинні проживати разом із нею. Менший онук ОСОБА_6 , на час надання цих пояснень, як вона вважає через вину свого батька, є потерпілим в кримінальному провадженні, тому що, друг його батька, вчинив відносно дитини статевий злочин. Стосовно матері дітей (яка є її донькою), то остання не цікавиться їх життям, не виховує, матеріально не утримує, діти з нею не спілкуються. В той же час, батько дітей має іншу жінку. Раніше старший онук ОСОБА_5 , проживав разом з батьком за власним бажанням, але нині повернувся до неї, та жити з батьком більше не хоче. ОСОБА_5 розповідав, що на нього кричали, а дружина батька змушувала робити їй масаж. ОСОБА_11 зазначила, що ні батько, ні мати, належним чином не виконують батьківські обов'язки, дітей фактично утримує вона, і планує звертатися до суду з позовом про позбавлення батьківських прав. Вказує, що вона не здійснює на дітей ні психологічного, ні фізичного тиску, ні до чого не примушує їх (а.с.28).
19.06.2024 ОСОБА_3 звернувся із заявою до Служби у справах дітей та сім'ї Дніпровського району у м. Києві. Зазначив, що він є батьком ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Старший син ОСОБА_5 проживав разом з ним, а молодший - з бабусею ОСОБА_11 . ОСОБА_3 схиляється до того, що бабуся змушує дітей брехати, застосовуючи до них не лише фізичне, а й психологічне насилля, дозволяє їм курити, вживати нецензурну лексику, довго переглядати соцмережі, замість того, щоб навчатися і розвиватися. У нього ж все навпаки. Зважаючи на те, що він не позбавлений батьківських прав, а бабуся не є опікуном дітей, то чому діти повинні жити з нею (а.с.30).
Як вбачається з акту №151 обстеження житлово-побутових умов від 24.06.2024, бабою ОСОБА_11 створено належні умови для проживання та виховання онуків. Загроза життю та здоров'ю дітей відсутня. Додатково зазначено, що у приміщення чисто, прибрано, кімнати умебльовані, є необхідна побутова техніка у достатній кількості, продукти харчування та приготовлена їжа. Діти мають окремі місця для відпочинку, занять, харчування, одяг та взуття наявні за сезоном. Основні потреби дітей задоволені в повному обсязі. Баба утримує дітей, батьки матеріально не допомагають. Свідки також повідомили, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 утримує баба, а батьки дітьми не цікавляться та матеріально їх не утримують (а.с.29).
24.06.2024 Службою у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації видано наказ № 16 про тимчасове влаштування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в родину баби ОСОБА_11 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на період з 01.06.2024 по 01.12.2024 (а.с.27).
02.07.2024 ОСОБА_3 надано відповідь за результатами розгляду його заяви. Повідомлено, що діти перебувають на обліку Служби відповідно до наказу від 03.10.2023 №7 як діти, які опинились у складних життєвих обставинах. Службою спільно із фахівцем Дніпровського районного в місті Києві ЦСС здійснено перевірку інформації викладеної у його заяві. За місцем фактичного проживання проведено бесіду із ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , з'ясовано їх думку щодо подальшого місця проживання. Діти просили залишити їх проживати у баби. Службою винесено наказ «Про тимчасове влаштування дітей» на підставі якого малолітні ОСОБА_10 та ОСОБА_9 влаштовані в родину баби ОСОБА_11 , з якою вони фактично і проживають. Службою обстежено житлово-побутові умови дітей, за висновком якого бабою створено належні умови для проживання та виховання (а.с.30-зворот).
28.01.2025 ОСОБА_17 подала заяву начальнику Служби у справах дітей та сім'ї Дніпровської РДА в м. Києві, у якій зазначила, що вона перебуває у шлюбі з ОСОБА_3 , який є батьком ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Вказала, що вони не згодні, щоб ОСОБА_5 та ОСОБА_6 проживали у їхній родині, вони їх до себе категорично брати не будуть. (а.с.32).
28.01.2025 ОСОБА_11 надала пояснення, у яких зазначила, що в її родину біли тимчасово влаштовані онуки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , яких вона влаштувала навчатися в СЗШ № 11. Вказала, що ОСОБА_6 ходить до школи, а ОСОБА_5 майже ні. ОСОБА_5 її зазвичай не слухає, до лікаря йти не хоче. З батьком діти не спілкуються, як і він власне з ними. Мати дітей (її донька) з ними не живе, іноді приходить. ОСОБА_11 надала згоду на влаштування дітей з метою їх соціально-правового захисту, та на медичне обстеження в умовах стаціонару (а.с.33).
06.02.2025 ОСОБА_4 була письмово попереджена щодо належного виконання нею батьківських обов'язків та про відповідальність по вихованню та навчанню дітей (а.с.43).
Цього ж дня ОСОБА_4 надала письмові пояснення, у яких зазначила, що перебуває у шлюбі з ОСОБА_18 . Від першого шлюбу з ОСОБА_3 має двох дітей - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Її новий чоловік має негативні відносини з дітьми, у них відсутній контакт та він не має бажання проживати разом з ними. Вказала, що її старший син ОСОБА_36 нікого не слухає, поводить себе як вважає за потрібне, до школи не ходить, ночує у друзів, а не в бабусі ОСОБА_11 . Остання не має на нього жодного впливу. Та і ОСОБА_4 зазначила, що не має жодного впливу на дітей, примусово їх забрати вона не може, тому що вони просто не підуть до неї. Діти її не чують, тим більше її чоловік з ними не має контакту, та не хоче проживати разом з ними. В неї із синами також відсутній контакт, а тому вона не заперечує, щоб діти були влаштовані до дитячого закладу та обстежені лікарями (а.с.44).
26.02.2025 Службою у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації подано клопотання до Центру захисту дітей «Наші діти», у якому остання клопоче про влаштування дітей ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на тимчасове перебування у Центр захисту дітей «Наші діти», з метою вирішення їх подальшої долі. Додатково зазначає, що на обліку Служби перебувають діти, які перебувають у складних життєвих обставинах, а саме неповнолітній ОСОБА_5 та малолітній ОСОБА_6 . Батьками дітей є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , шлюб між ними розірваний. З дітьми жоден з них не проживає. Службі ОСОБА_1 та ОСОБА_4 надали пояснення про те, що не мають бажання щоб діти проживали разом із ними. Мати повідомила, що не може впоратися із дітьми, вона має другий шлюб. В іншому шлюбі перебуває і ОСОБА_3 , який також не має бажання разом із своєю дружиною, щоб його діти проживали із ним. Службою на підставі наказу від 24.06.2024 № 16 діти були влаштовані в родину баби ОСОБА_11 , за адресою: АДРЕСА_1 , термін якого закінчився 01.12.2024. ОСОБА_11 подала пояснення в яких зазначила, що надає згоду на влаштування онуків до дитячого закладу. Вона пояснила, що ОСОБА_5 взагалі до школи не ходить, впливу на нього вона не має, їй важко займатися вихованням онуків. Крім того, Дніпровським районним судом міста Києва розглядається кримінальна справа у вчиненні кримінального правопорушення скоєного ОСОБА_19 стосовно малолітнього ОСОБА_6 за ознаками ч.4 ст. 152 КК України. ОСОБА_19 обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (а.с.34).
26.02.2025 Дніпровським УП ГУНП в м. Києві стосовно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 складені акти органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров'я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку. Діти були знайдені за адресою: АДРЕСА_7 без супроводу дорослих. Цього ж дня дітей було доставлено у ЦЗД «Наші Діти», про що складені акти про факт передачі дитини. Стосовно зовнішні наявних ознак стану дітей на момент передачі у актах зазначено, що обоє здорові; одяг та взуття лише ті, що на них; іграшок та шкільного приладдя в наявності не було, проте були мобільні телефони. ОСОБА_5 мав врівноважений, спокійний емоційний стан, а ОСОБА_6 - тривожний (а.с.35-38).
27.02.2025 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 надіслано повідомлення про необхідність з'явитися 12.03.2025 на засідання комісії з питань захисту прав дитини, на якому буде вирішуватися питання щодо позбавлення їх батьківських прав відносно ОСОБА_1 , 2010 р.н., та ОСОБА_2 , 2013 р.н. (а.с.12).
05.03.2025 Службою у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації скеровано листа Дніпровському УП ГУНП в м. Києві та Деснянському УП ГУНП в м. Києві з проханням здійснити заходи реагування у межах їхньої компетенції відповідно до вимог ст. 184 КУпАП відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , та одночасно з цим повідомити чи притягувалися останні до кримінальної або адміністративної відповідальності. Додатково зазначили, що на обліку Служби перебувають ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . Батьками дітей є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Шлюб між ними розірваний. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на даний час уклали нові шлюби. Батьки не бажають, щоб діти проживали разом із ними. 26.02.2025 року діти ОСОБА_9 та ОСОБА_10 влаштовані до Центру захисту дітей «Наші діти» (а.с.39).
12.03.2025 ОСОБА_3 подав заяву до Служби у справах дітей та сім'ї Дніпровської РДА в м. Києві, у якій повідомив, що він є батьком ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Він не відмовляється від батьківських обов'язків, але при цьому, не може забрати в свою родину дітей, так як його дружина ОСОБА_17 інвалід другої групи (непрацездатна), а тому не в змозі контролювати процес виховання дітей, а він кожен день працює. Тому вважає, що дітям краще буде в інтернаті, ніж у бабусі ОСОБА_11 , яка не в змозі справитися з ними. Зазначив, що він не відмовляється від потреби допомагати дітям та просить дозволу на відвідування дітей та вільні прогулянки за територією інтернату в вільні години (а.с.40).
13.03.2025 з ОСОБА_2 проведено бесіду, в результаті якої ОСОБА_6 повідомив, що йому краще проживати в Центрі «Наші діти», ніж з бабою чи татом. Чому саме тут краще він не знає, але йому просто подобається. Вказав, що коли проживав у баби, то до них іноді приходила мама, яка приносила крупи та макарони, але в той же час, вживала алкоголь. Мама ніколи не пропонувала йому жити разом. Його брат бабу не слухав та часто не ходив до школи. В той час як він сам ходив до навчального закладу. При цьому зазначив, що баба готувала йому їжу, купувала одяг. З батьком та матір'ю, зазначив, що не бачився давно. Просив не надавати батьку дозвіл на його відвідування. Хоче бачити лише бабу та тітку. ОСОБА_6 погодився, щоб його батьків позбавили батьківських прав (а.с.41).
Цього ж дня, бесіду було проведено і з ОСОБА_1 , який зазначив, що йому краще в Центрі «Наші діти», ніж у батька чи баби. Коли вони з братом жили в баби, то до них приходила інколи мама і приносила крути, проте там вона вживала алкогольні напої. В той період, коли він проживав разом з батьком та його дружиною, йому там було погано, а тому він повернувся жити до баби. Проте остання на нього кричала, а оскільки йому це не подобалось, він пішов жити до друга. До школи він довго не ходив, та почав курити. Вказав, що ні батько, ні матір не говорили про те, щоб вони жили разом з ними. Батька давно не бачив, але хоче, щоб той його відвідував, як і не проти відвідування баби та тітки. ОСОБА_5 згоден, щоб його батьків позбавили батьківських прав (а.с.42).
Як вбачається з характеристики виданої гімназією № 11 Дніпровського району м. Києва, ОСОБА_9 в Гімназії № 11 навчається з 02.09.2024. Володіє навчальним матеріалом на початковому рівні навчальних досягнень: із мистецтва, німецької мови, англійської мови, зарубіжної літератури - на середньому рівні, а з алгебри, геометрії, фізики, географії - початковому рівні. Навчається не в повну міру своїх сил і можливостей, потребує контролю за навчанням. Повільно запам'ятовує учбовий матеріал. До виконання нових завдань не проявляє бажання включатися і виконувати роботу. Не готується до уроків. Цікавиться іграми на телефоні. Має посередній загальний розвиток. На уроках не уважний, домашні завдання систематично не виконує. До навчання не виявляє зацікавленості. Має багато пропусків. Є пропуски уроків без поважної причини. Дитина періодично, за словами, бабусі, ночує в родині ОСОБА_37 (адреса: АДРЕСА_7 ). Стриманий, більш закритий, піддається чужому впливу. Прагне спілкування з обмеженим колом людей. Батьки не приділяють належну увагу вихованню сина. Бабуся не цікавиться навчальними досягненнями ОСОБА_5 (а.с.31).
Гімназією № 11 Дніпровського району м. Києва видана також характеристика стосовно ОСОБА_2 , у якій значиться, що ОСОБА_10 в Гімназії № 11 навчається з 02.09.2024. Зарекомендував себе як сором'язливий, доброзичливий, врівноважений учень. Володіє навчальним матеріалом на середньому рівні. Навчається не в повну міру своїх сил і можливостей, потребує постійного контролю. На уроках не завжди уважний. У ОСОБА_6 низька мотивація до навчання. Конфліктів з однокласниками та вчителями школи не мав. Правила поведінки завжди виконує, на уроки не запізнюється, школу без поважних причин не пропускає. Дитина одягається скромно, але відповідно до сезонів. Шкільним приладдям забезпечений, стан речей - задовільний. В спілкуванні з класним керівником бабуся ОСОБА_11 повідомляє заздалегідь про причину відсутності ОСОБА_2 . Інтерес до навчання онука, на жаль, бабуся не виявляє (а.с.31-зворот).
Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України, сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Відповідно до частини восьмої статті 7 Сімейного кодексу України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Статтею 150 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я та безпеку, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 164 Сімейного кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини, забезпечення безпечних умов життя дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.
Тлумачення наведених норм права дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками (постанова Верховного Суду від 26.01.2022 у справі № 203/3505/19 (провадження № 61-14351св21).
Відповідно до частини 2 пункту 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз'яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Згідно з висновком органу опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав (протокол засідання Комісії від 19.03.2025 № 6) № 103-2599 від 21.03.2025, Комісією встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 перебувають на обліку Служби як діти, які опинились у складних життєвих обставинах, та мають реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Батьками дітей є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , шлюб між якими розірваний. Батьки разом з дітьми не проживають, працюють неофіційно. Інформація щодо матеріального утримання ними дітей відсутня. ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_8 . На даний час фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 . ОСОБА_4 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , яка фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 . 26.02.2025 діти ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відповідно до актів органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров'я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку Дніпровського УП ГУНП України в місті Києві влаштовані до Центру захисту дітей «Наші діти» (далі - Центр), де перебувають на даний час. Представнику Служби в присутності директора Центру діти пояснили, що їм в Центрі краще, ніж у батька та баби. Вони згодні, щоб їх батьки були позбавлені батьківських прав. 25.04.2023 ОСОБА_4 звернулася до Служби із заявою про влаштування своїх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до дитячого державного закладу, тому що здійснювати догляд та утримувати синів не має можливості. 28.04.2023 ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на підставі акту про факт передачі дитини були влаштовані до Київської міської дитячої клінічної лікарні № 2 та у подальшому передані батькові ОСОБА_3 . До Служби із заявою про влаштування онуків в родину звернулася баба ОСОБА_11 . На підставі наказу від 04.10.2023 № 15 «Пре тимчасове влаштування дітей» ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були влаштовані в її родину. З нею вони проживали за адресою: АДРЕСА_1 . 19.06.2024 ОСОБА_11 надала письмове пояснення в якому зазначила, що мати дітьми не цікавиться, матеріально їх не утримує, з ними не спілкується. Батько дітей має іншу сім'ю та також не спілкується з ними. 28.01.2025 ОСОБА_11 повідомила, що ОСОБА_5 тривалий час не ходить до школи, не ночує вдома, її не слухає, тому вона надає згоду на влаштування ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в дитячий державний заклад. ОСОБА_3 не згодний, щоб діти проживали разом із ним, але від дітей не відмовляється. Спеціалістами Служби із ОСОБА_4 та ОСОБА_3 проводилася профілактична робота під час якої їм роз'яснено обов'язки батьків щодо утримання, виховання та навчання неповнолітньої та малолітньої дитини та попереджено про відповідальність у разі невиконання належним чином батьківських обов'язків. ОСОБА_4 Дніпровським районним судом м. Києва притягувалася до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 184 КУпАП (невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей). 28.01.2025 гімназія № 11 міста Києва надала характеристики на ОСОБА_6 та ОСОБА_5 в яких зазначила, що батьки не приділяють належну увагу вихованню дітей, а баба не цікавиться їх досягненнями. Дніпровський районний в місті Києві центр соціальних служб повідомив, що на обліку перебувала родина ОСОБА_11 , яка отримувала послуги консультування та інформування. Соціальний супровід родини був завершений 19.04.2024. За час роботи з родиною баба повідомляла про відсутність батька у виховному процесі дітей, де перебуває мати їй було невідомо. ОСОБА_4 та ОСОБА_3 цілком самоусунулися від виконання батьківських обов'язків, не займаються вихованням та утриманням дітей, не піклуються про їх здоров'я, фізичний та духовний розвиток. ОСОБА_4 та ОСОБА_3 належним чином були запрошені на засідання Комісії з питань захисту прав дитини Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації. ОСОБА_4 не з'явилася, про причини неявки не повідомила, будь-яких підтверджень щодо участі у вихованні та утриманні дітей не надала. ОСОБА_3 на засідання з'явився, заперечував щодо позбавлення його батьківських прав, він не згоден, щоб діти ОСОБА_6 та ОСОБА_5 проживали разом із ним в родині, будь-яких підтверджень щодо участі у вихованні та утриманні дітей не надав. Приймаючи до уваги зазначене вище, враховуючи рекомендації комісії з питань захисту прав дитини Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відносно неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв'язку з тим, що вони ухилились від виховання та утримання дітей.
Конвенцією про права дитини, ратифікованою Постановою Верховної Ради УРСР № 798 від 27.02.1991 (далі - Конвенція) визначено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дітей та несуть відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Верховний Суд у постанові від 29.09.2021 у справі № 459/3411/18 зазначив, що суд на перше місце ставить «якнайкращі інтереси дитини», оцінка яких включає знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, правові наслідки позбавлення батьківських прав визначено статтею 166 СК України. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.
Пунктом 1 статті 9 Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону та процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо та необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07.12.2006 (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини (§ 57, § 58).
У справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) від 16.07.2015 Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (§ 100).
Відповідно до статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень», для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Суд загальної юрисдикції вносить до Реєстру всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту
Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень», суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.
З наведеного убачається, що суд не позбавлений можливості самостійно перевірити відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень та є відкритими.
Так, за відомостями з ЄДРСР було встановлено, що на розгляді в Дніпровському районному суді м. Києва перебувало кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100040003479 від 02.10.2023 за обвинуваченням ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 152, ч. 6 ст. 152, ч. 1 ст. 301-1 КК України (справа № 755/5802/24).
У кримінальному проваджені № 12023100040003479 від 02.10.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.152 КК України, слідчим суддею Дніпровського районного суду м. Києва розглядалося питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (справа № 755/15047/23).
Так, в ухвалі Дніпровського районного суду м. Києва від 04.10.2023 було встановлено, що «29.09.2023, приблизно о 09 годині 30 хвилин ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом зі своїм малолітнім сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та товаришем ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_6 направились до лабораторії по АДРЕСА_9 . Після здачі аналізів останні направились прогулятися до парку «Перемога» в Дніпровському районі міста Києва. Під час прогулянки ОСОБА_26 запропонував ОСОБА_3 та малолітньому ОСОБА_2 поїхати 30.09.2023 на риболовлю. ОСОБА_3 відмовився, оскільки мав йти на роботу у вказаний день. Щодо пропозиції ОСОБА_26 , щоб дитина поїхала на риболовлю без батька, малолітній ОСОБА_2 погодився, а батько не заперечив. Приблизно о 14 год. 00 хв. 29.09.2023 ОСОБА_3 разом з малолітнім ОСОБА_2 та ОСОБА_26 прибули за адресою проживання останнього: АДРЕСА_10 . Після цього ОСОБА_3 залишив малолітнього ОСОБА_2 разом з ОСОБА_26 та поїхав за адресою свого проживання. Того ж дня, в невстановлений досудовим розслідуванням час, у ОСОБА_26 виник злочинний умисел на вчинення дій сексуального характеру відносно малолітнього ОСОБА_2 . Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_26 , скориставшись тим, що залишився наодинці з малолітнім ОСОБА_2 , будучи обізнаним про малолітній вік останнього, здійснив психологічний тиск, а саме в приказному тоні наказав малолітньому роздягтися та лягти на ліжко.Після цього, ОСОБА_26 , знявши свій одяг, наблизився до малолітнього ОСОБА_2 та здійснив анальне проникнення в тіло останнього з використанням своїх геніталій, проти його волі та всупереч його бажанню.Крім того, в подальшому, в невстановлений досудовим розслідуванням час 30.09.2023 року та 01.10.2023 року ОСОБА_26 повторно здійснював анальне проникнення в тіло малолітнього ОСОБА_2 з використанням своїх геніталій, проти його волі та всупереч його бажанню».
Крім того, судом встановлено, що постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 23.05.2023 у справі № 755/5499/23, ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Встановлені фактичні обставини справи та оцінені докази у світлі викладених норм права, їх роз'яснень свідчать, що відповідачі свідомо нехтують своїми обов'язками батька і матері, не піклуються про фізичний і духовний розвиток синів, зокрема не забезпечують їх належною матеріальною допомогою, не цікавляться навчанням дітей, не створюють жодних умов для нормального спілкування з ними чи отримання дітьми доступу до культурних та інших духовних цінностей.
Мати дітей ОСОБА_4 зверталася до Служби із заявою про влаштування своїх дітей до дитячого державного закладу, посилаючись на неможливість здійснення догляду та утримання синів. Батько дітей ОСОБА_3 заперечував щодо позбавлення його батьківських прав, але при цьому і не згоден, щоб діти проживали разом із ним в родині.
З приводу заперечень ОСОБА_3 щодо позбавлення його батьківських прав, суд звертає увагу на висновок Верховного Суду, який викладений у постанові від 26.02.2025 у справі № 487/3019/24, де зазначено, що лише той факт, що особа заперечувала проти позбавлення її батьківських прав, не свідчить про її інтерес до дитини та реальне бажання змінити поведінку й не може розцінюватися як достатня підстава для відмови у задоволенні позовної вимоги про позбавлення батьківських прав.
Аналізуючи вищевикладені обставини, в розрізі практики Європейського суду з прав людини та Верховного суду, зазначені фактори в сукупності є свідченням винної поведінки відповідачів та умисного ухилення ними від виховання дітей у такій мірі, що це дає достатні підстави для застосування такого крайнього заходу впливу як позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Відповідно до статті 65 ЦК України, до встановлення опіки або піклування і призначення опікуна чи піклувальника опіку або піклування над фізичною особою здійснює відповідний орган опіки та піклування.
Таким чином, суд приходить до висновку, що неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , потрібно передати Дніпровській районній в місті Києві державній адміністрації, як органу опіки та піклування, для їх подальшого влаштування.
Вирішуючи питання про стягнення із відповідачів аліментів на утримання дітей суд доходить такого.
Згідно з частиною 2-3 статті 166 Сімейного кодексу України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від зобов'язання по утриманню дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.
Згідно із вимогами статті 181 Сімейного кодексу України, способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Статтею 182 Сімейного кодексу України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З матеріалів справи вбачається, що відповідачі у справі є особами працездатного віку, законодавчо на них покладено обов'язок забезпечення утримання та виховання власних дітей, у зв'язку з чим, враховуючи вимоги статті 182 СК України, та беручи до уваги ненадання відповідачами будь-яких доказів на спростування обставин, викладених позивачем, суд приходить до висновку про стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь особи або установи, в якій будуть перебувати діти, аліменти на утримання неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини з усіх видів їх заробітку (доходу) з кожного, щомісячно, починаючи з дня подання позову і до досягнення найстаршою дитиною повноліття, але не менш, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
У відповідності до частини 1 статті 191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, тобто з 26.03.2025.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Оскільки в силу пункту 3 статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивач був звільнений від сплати судового збору за подання до суду позову, з урахуванням статті 141 ЦПК України, статті 4 Закону України «Про судовий збір», статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», із відповідачів в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 422,40 грн з кожного.
Враховуючи наведене та керуючись ст. 51 Конституції України, Конвенцією про права дитини, ст.ст. 7, 150, 164, 166, 181, 182, 191 СК України, ст. 65 ЦК України, ст. 8, 12 Закону України «Про охорону дитинства», Постановою Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ст.ст. 2, 10, 76, 77-81, 89, 209, 210, 223, 247, 265, 354 ЦПК України, суд -
Позов Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, як органу опіки та піклування, (код в ЄДРПОУ: 37203257, місцезнаходження: бул. Івана Котляревського, 1/1, м. Київ), в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_8 , місце проживання: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_6 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 ), треті особи: Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації (код в ЄДРПОУ: 37397237, вул. Харківське шосе, 3-А, м. Київ), Центр захисту дітей «Наші діти» (код в ЄДРПОУ: 35912325, пр-т Тичини Павла, 28-Б, м. Київ) про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , громадянина України,ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , громадянку України, батьківських прав відносно їх неповнолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 та малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 .
Передати Дніпровській районній в місті Києві державній адміністрації, як органу опіки та піклування, неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , для їх подальшого влаштування.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь особи або установи, в якій будуть перебувати діти, аліменти на утримання неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 26.03.2025 і до досягнення найстаршою дитиною повноліття, але не менш, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на іншу дитину, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь особи або установи, в якій будуть перебувати діти, аліменти на утримання неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини з усіх видів її заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 26.03.2025 і до досягнення найстаршою дитиною повноліття, але не менш, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на іншу дитуну, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 2 422,40 грн.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір в сумі 2 422,40 грн.
Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Повний текст рішення складено 13.04.2026.
Суддя: