про залишення апеляційної скарги без руху
Справа № 240/11137/25
17 квітня 2026 року м. Вінниця
Суддя-доповідач Сьомого апеляційного адміністративного суду Канигіна Т.С., перевіривши матеріали апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії,
відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2026 року позов задоволено частково та стягнуто на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу.
Не погодившись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Перевіривши додержання особою, яка подала апеляційну скаргу, вимогам статей 295, 296 КАС України, суд дійшов висновку про залишення поданої апеляційної скарги без руху з таких підстав.
В апеляційній скарзі скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04.02.2026.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження відповідач зазначає, що Військова частина НОМЕР_1 залучена до участі у веденні бойових дій, а представники Військової частини НОМЕР_1 залучені до виконання бойових спеціальних завдань та знаходяться у зв'язку з цим в зоні бойових дій. У зв'язку із службовими обов'язками юридичний радник (група юридичного радника) перебуває безпосередньо на основному командному пункті бригади з метою правового забезпечення роботи командування та штабу бригади. Окрім того, постійне переміщення підрозділів у зв'язку зі службовою необхідністю, періодичне відімкнення електроенергії та у зв'язку з цим нестабільний доступ до Інтернету не дають змогу завжди вчасно підготувати та подати відповідні процесуальні документи до судових органів з метою захисту своїх прав та законних інтересів.
Викладене, на думку скаржника, свідчить про поважність причин пропуску строку звернення з апеляційною скаргою.
Розглянувши матеріали справи та доводи вказаної заяви, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
За приписами статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суд апеляційної інстанції, розглянувши заяву скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження та дослідивши матеріали адміністративної справи, дійшов висновку, що підстави для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відсутні.
Судом встановлено, що оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції 04.02.2026 в порядку письмового провадження.
Враховуючи зазначене, останнім днем подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, є 06.03.2026.
Апеляційну скаргу подано до суду апеляційної інстанції через систему "Електронний суд" 12.04.2026. Тобто, із значним пропуском строку на її подання.
Згідно з частиною другою статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Отже, для поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, необхідно встановити наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, які об'єктивно перешкоджали особі вчасно подати апеляційну скаргу.
Судом враховано правові висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2020 у справі № 9901/32/20, згідно з якими правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Іншого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Суд зауважує, що пропуск строку на апеляційне оскарження в даному випадку становить понад місяць, та виправдовується скаржником обставинами запровадження воєнного стану та участю військової частини у заходах, необхідних для забезпечення оборони України.
Так, щодо посилання скаржника на запровадження з 24.02.2022 на території України воєнного стану та безпосередню участь особового складу Військової частини у бойових діях, суд зазначає, що Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який у подальшому був продовжений Указами Президента України з затвердженням відповідними Законами України та діє дотепер.
Запровадження воєнного стану є підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС України враховується судом при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такими обставинами.
Верховний Суд у своїх судових рішеннях неодноразово наголошував, що саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення процесуального строку для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого органу, що, в свою чергу, обумовило пропуск процесуального строку або необхідність його продовження (зокрема, у постанові від 04.04.2023 у справі №140/1487/22, у постанові від 30.01.2023 у справі № 280/9223/21).
Необхідно зауважити, що Указ Президента України від 24.02.2022 №64/2022 стосується лише введення воєнного стану в Україні, будь-яких змін щодо строків розгляду справ, інших процесуальних строків вказаний Указ не містить, зміни в частині процесуальних строків до КАС України не вносились.
Органи державної влади продовжують здійснювати свої повноваження після введення воєнного стану.
Організація правової роботи військової частини хоч і може бути ускладнена періодом воєнного стану, втім не виключає здійснення відповідних повноважень та функцій після введення воєнного стану, оскільки такі тривають безперервно. Тому твердження скаржника про те, що військова частина була позбавлена можливості у забезпечені представництва власних інтересів у суді є безпідставними.
Щодо посилань відповідача на обставини безпосередньої участі особового складу Військової частини НОМЕР_1 у бойових діях та їх переміщення, то наведені доводи мають загальний характер і не містять конкретних відомостей, які б свідчили про об'єктивну неможливість своєчасного вчинення процесуальних дій відповідачем у цій справі.
Згідно з частиною третьою статті 55 КАС України юридична особа незалежно від порядку її створення, а також суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу або іншу особу, уповноважену діяти від їх імені відповідно до закону, статуту, положення чи трудового договору (контракту), або через представника.
Отже, чинне законодавство не обмежує відповідача у можливості делегування повноважень на представництво інтересів у суді іншій уповноваженій особі. За таких обставин посилання відповідача на участь окремих осіб у виконанні бойових завдань саме по собі не свідчить про відсутність об'єктивної можливості забезпечити своєчасне подання апеляційної скарги.
Суд наголошує, що організація роботи діловодства відповідача є суб'єктивними чинниками та, за відсутності об'єктивних підстав, що підтверджені належними та допустимими доказами, не є поважною підставою для поновлення пропущеного строку.
Отже, можливість вчасного подання апеляційної скарги залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер, а тому підстав для поновлення пропущеного процесуального строку із наведених мотивів у даному випадку суд не вбачає.
Крім того, суд звертає увагу на те, що неможливість здійснення процесуальних прав учасником процесу для визнання підстави поважною причиною пропуску процесуального строку має бути реальною. Водночас, доводи скаржника є необґрунтованими, оскільки не містять жодного підтвердження доказами. Більше того, саме посилання на воєнний стан не може свідчити про неможливість виконувати процесуальні права та обов'язки вчасно.
Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб'єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги (постанови Верховного Суду від 26.09.2022 у справі № 560/403/22, 08.08.2024 у справі №440/15583/23).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про неповажність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, які зазначені в заяві (клопотанні) відповідача, що свідчить про відсутність підстав для його задоволення.
Частина третя статті 298 КАС України наголошує, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Отже, на виконання приписів зазначеної норми та з метою сприяння відповідачу у реалізації ним своїх процесуальних прав та обов'язків, апеляційну скаргу необхідно залишити без руху та надати скаржнику можливість звернутися із новою заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення такого строку та з наданням доказів на підтвердження поважності причин його пропуску.
Крім того, пунктом 1 частини п'ятої статті 296 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги додаються документ про сплату судового збору.
Водночас, скаржником не надано до суду доказів сплати судового збору.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах, зокрема: за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою: 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з підпунктом 2 пункту 3 частини другої статті 4 цього Закону за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частини третя статті 4 Закону України "Про судовий збір").
Позовну заяву в даній справі подано до суду в 2025 році і відповідач оскаржує судове рішення стосовно 2 вимог немайнового характеру.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" з 01.01.2025 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028,00 грн.
З урахуванням наведеного, скаржник повинен сплатити судовий збір у розмірі 2906,88 грн (2 х 1453,44 грн (тобто 150% від (0,4 х 3028 грн) х 0,8).
Частиною другою статті 298 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
З огляду на вищевикладене, апеляційну скаргу необхідно залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення її недоліків.
Зазначені недоліки можуть бути усунуті скаржником, зокрема, шляхом надання оригіналу документа про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі, визначеному статтею 4 Закону України "Про судовий збір", з підтвердженням зарахування його до спеціального фонду Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 3, 4 Закону України "Про судовий збір", ст.ст. 169, 295, 296, ч.3 ст.298 КАС України, суд
1. Визнати неповажними наведені причини пропуску Військовою частиною НОМЕР_1 строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2026 року.
2. Відмовити в задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2026 року.
3. Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2026 року залишити без руху.
4. Запропонувати скаржнику протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку та вказати інші підстави для поновлення строку; також надати оригінал документа про сплату судового збору в сумі 2906,88 грн (за реквізитами: ОДЕРЖУВАЧ: УК у м. Вінниці/отг м. Вінниця/22030101, Код ЄДРПОУ: 37979858; Банк: Казначейство України (ел.адм.подат); Рахунок: UA728999980313171206081002856); або належних доказів на підтвердження звільнення скаржника від сплати такого судового збору в силу Закону України "Про судовий збір".
5. Роз'яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у разі неусунення недоліків, зазначених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
6. Копію цієї ухвали надіслати на адресу особі, яка подала апеляційну скаргу.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи в мережі Інтернет на офіційному вебпорталі судової влади України за посиланням: https://court.gov.ua/fair/sud4856/.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Канигіна Т.С.