Справа № 320/12443/24 Суддя (судді) першої інстанції: Білоноженко М.А.
16 квітня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Штульман І.В.
суддів: Кобаля М.І.,
Черпака Ю.К., -
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Енерджі ГМБХ» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії, -
19 червня 2023 року, через підсистему «Електронний суд», Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) “Енерджі ГМБХ» (далі - позивач) звернулося в Київський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Головного управління ДПС (далі - ГУ ДПС) у у м. Києві (далі - відповідач-1), ДПС України (далі - відповідач-2) про:
- визнання протиправним та скасування рішення №8221689/37949535 від 07 лютого 2023 року Головного управління ДПС у м. Києві про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН);
- зобов'язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну №1 від 02 червня 2022 року, складену ТОВ “Енерджі ГМБХ», датою її направлення для реєстрації.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року адміністративний позов ТОВ “Енерджі ГМБХ» задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення про відмову у реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН ГУ ДПС у місті Києві №1 від 13 червня 2022 року до податкової накладної №1 від 02 червня 2022 року в особі Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. Зобов'язано ДПС України зареєструвати розрахунок коригування №1 від 13 червня 2022 року до податкової накладної №1 від 02 червня 2022 року в ЄРПН, датою його подання. Стягнуто на користь ТОВ “Енерджі ГМБХ» за рахунок бюджетних асигнувань ДПС України понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1073,60 гривень. Стягнуто на користь ТОВ “Енерджі ГМБХ» за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м. Києві понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1073,60 гривень.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ “Енерджі ГМБХ» подав до податкового органу пояснення та копії документів щодо господарської операції, реєстрацію податкової накладної по якій зупинено. Разом з тим, Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригувань в ЄРПН ГУ ДПС у м. Києві, незважаючи на надані пояснення та додані документи, що підтверджують наведені у поясненнях факти, безпідставно прийняла рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН.
Не погоджуючись із рішенням Київського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року, ГУ ДПС у м. Києві подало апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить його скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ “Енерджі ГМБХ» відмовити, просить апеляційний суд - визнати відмову у реєстрації податкової накладної правомірною.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року прийнято у відповідності до вимог законодавства, а апеляційна скарга ГУ ДПС у м. Києві є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року, колегія суддів дійшла до висновку про залишення апеляційної скарги відповідача-1 без задоволення, а оскаржуваного судового рішення - без змін, мотивуючи це наступним.
Як вбачається з матеріалів справи, і це правильно встановлено судом першої інстанції, ТОВ “Енерджі ГМБХ» помилково (без фактичного здійснення операції з постачання товарів/послуг) було складено та направлено для реєстрації в ЄРПН податкову накладну №1 від 02 червня 2022 року на загальну суму 576000,00грн., в т.ч. ПДВ - 96000грн.
Вказану податкову накладну №1 від 02 червня 2022 року було прийнято, що підтверджується квитанцією від 10 червня 2022 року (реєстраційний номер 9074894117).
ТОВ “Енерджі ГМБХ» направлено для реєстрації в ЄРПН розрахунок коригування №1 від 13 червня 2022 року до податкової накладної №1 від 02 червня 2022 року, яким зменшено («сторновано»), як суму обсягу постачання у розмірі 480000грн., так і суму ПДВ - 96000грн.
Відповідно до отриманої ТОВ “Енерджі ГМБХ» квитанції від 14 червня 2022 року (реєстраційний номер 9078955124) документ було прийнято, однак реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ПН/РК) від 13 червня 2022 року №1 зупинена з посиланням на пункт 201.16 статті 201 Податкового кодексу України та пункт 5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Позивачем додатково на адресу відповідач-1 було направлено повідомлення про подання пояснень №1 від 23 січня 2023 року (реєстраційний номер документа 9005877180 від 23 січня 2023 року).
Проте, ГУ ДПС у м. Києві прийняло рішення від 07 лютого 2023 року №8221689/37949535 про відмову в реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної в ЄРПН.
Вважаючи рішення відповідача-1 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, ТОВ “Енерджі ГМБХ» звернулося в суд з позовом до ГУ ДПС у м. Києві та ДПС України за захистом своїх охоронюваних законом прав та інтересів.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, ПК України, Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 (далі - Порядок №1165) та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520 (далі - Порядок №520).
Положеннями пункту 201.1 статті 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Згідно пункту 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Положеннями Порядку №1165 визначено механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів.
Відповідно до пункту 2 Порядку №1165, автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.
Згідно пункту 3 Порядку №1165, ПН/РК (крім розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, складеної на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості хоча б одного з товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації):
1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, звільненою від оподаткування;
2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;
3) одночасно виконуються такі умови: загальна сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну/розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 1 млн. гривень;
4) у податковій накладній/розрахунку коригування відображена операція з товаром за кодом згідно з УКТЗЕД та/або послугою за кодом згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, які зазначені у таблиці даних платника податку, врахованій контролюючим органом.
Відповідно до пункту 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Судом першої інстанції встановлено, і це є правильним, що підставою для зупинення реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної, слугувало те, що він відповідає вимогам пункту 5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
На момент формування квитанції, якою зупинено реєстрацію розрахунку коригування, критерії ризиковості здійснення операцій визначені додатком 3 до Порядку №1165, як вже зазначалось судом.
У додатку №1 до Порядку №1165 визначено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема, відповідно до пункту 5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1165, перевищення суми компенсації вартості товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов'язань, поданому отримувачем такого товару/послуги для реєстрації в Реєстрі, величини залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України з 1 січня 2017 року, зазначеного постачальником у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування, складених на отримувача такого/такої товару/послуги, та обсягу постачання з 1 січня 2017 року, зазначеного отримувачем у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування на постачання такого/такої товару/послуги.
В порушенні норм 10-11 Порядку №1165, в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено належної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість.
Критерій пункту 5 у додатку 1 до Порядку №1165 свідчить про те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
У частині зазначення критерію ризиковості відповідач зіслався лише на номер пункту та чітко не конкретизував, про який саме ризик платника податку йдеться.
Вказані недоліки квитанції, окрім того, що характеризують рішення як необґрунтовані, ще й фактично ставлять платника податку у стан невизначеності у питанні документального спростування, існуючих на думку відповідача - 1, ризиків.
Відтак, допущені державним органом помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються, як і не можуть покладати на таких осіб тягар відповідальності.
Попри це, позивач намагався виконати вимоги щодо подання документів.
Відповідно до пункту 11 Порядку №520, Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН у разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
У постанові Верховного Суду від 18 грудня 2019 року в справі №27560/435/19 (ЄДРСР 86504198) зазначено, що конкретний перелік документів може залежати, зокрема від змісту операції з постачання, суб'єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.
У постанові Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі №826/9457/18 (ЄДРСР 85803891) зазначено, що надаючи правову оцінку прийнятим податковим органом рішенням, суди також повинні з'ясувати чи містять вони конкретну інформацію щодо причин та підстав для їх прийняття із зазначенням того, яких саме документів не надано та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, як того вимагає форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, визначена постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН" від 21 лютого 2018 року №117 (додаток 2 до Порядку).
З матеріалів справи вбачається, і це вірно встановлено судом першої інстанції, що оспорюване рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування не містить вичерпного переліку документів, які необхідно подати платнику податків, тобто позивачу TOB “Енерджі ГМБХ», а рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН лише містить загальну фразу про те, що причиною його прийняття є надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства.
Разом з тим, недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого позивач не зміг належним чином виконати свої обов'язки щодо реєстрації податкової накладної. Незазначення конкретного необхідного переліку документів, що має подати позивач, фактично призвело до створення штучних передумов для невиконання ТОВ “Енерджі ГМБХ» вимоги про надання необхідних документів, перелік яких по суті залишався для нього невідомим, що у свою чергу призвело до створення штучних передумов для прийняття оспорюваного рішення.
У підпункті 3 пункту 11 Порядку №1165 прямо передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються, зокрема, пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Суд першої інстанції встановив, і це є правильним, що підставою для прийняття оспорюваного рішення слугувало те, що платником податку до контролюючого органу не надано копій наступних документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування.
Контролюючим органом визначено загальні підстави прийняття рішення про відмову у реєстрації розрахунків коригувань до податкових накладних та не зазначено конкретної інформації щодо причин та підстав їх прийняття.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що позивачем після зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування було надано як пояснення, так і достатній для прийняття позитивних рішень Комісією обсяг документів, а також зважаючи на відсутність доказів того, що такі документи були складені/оформлені із порушенням законодавства, у відповідача - 1 були відсутні підстави для прийняття рішення про відмову в реєстрації податкових накладних.
Аналіз вищевказаних норм права дає підстави для висновку, що рішення Комісії контролюючого органу повинно містити, як чітку підставу для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, так і чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.
Загальними ж вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Також можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.
Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Аналогічна правова позиція висловлювалася Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21 травня 2020 року у справі №27560/391/19, від 03 листопада 2021 року у справі №360/2460/20, від 20 січня 2022 року у справі №140/4162/21, від 21 березня 2024 року у справі №400/3927/22, від 14 грудня 2022 року у справі №27560/11825/21, від 21 березня 2024 року у справі №400/3927/22, від 11 квітня 2024 року у справі №27500/4244/22 та, відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.
Під час розгляду справи ГУ ДПС у м. Києві не надало достатніх доказів, які б досліджувалися в ході засідання Комісії і які б слугували підставою для прийняття оспорюваного рішення, а судом не встановлено наявності у відповідача-1 підстав для віднесення позивача до пункту 5 Критеріїв ризиковості.
З урахуванням наведеного, судова колегія Шостого апеляційного адміністративного суду приходить до висновку, що за відсутності належного мотивування контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації податкової накладної з підстав наявності "податкової інформації", таке рішення не узгоджуються з вимогами наведених вище нормативно-правових актів, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Щодо вимоги про зобов'язання ДПС України зареєструвати податкову накладну позивача в ЄРПН датою її фактичного подання, колегія суддів вважає, що зазначена вимога є похідною та підлягає задоволенню, а обраний судом першої інстанції такий спосіб відновлення порушених прав позивача є ефективним.
Приписами пункту 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, передбачено, що у разі внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому, вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
В даному випадку, задоволення позовної вимоги ТОВ “Енерджі ГМБХ» про зобов'язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
У разі порушення строку реєстрації застосовуються штрафні санкції, передбачені статтею 120-1 ПК України, а згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. Також, у разі порушення продавцем/покупцем граничних строків реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування, покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний період заяву із скаргою на такого продавця/покупця.
Відповідно до пунктів 4, 10 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
При цьому, колегією суддів Шостого апеляційного адміністративного суду враховується, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені відповідачем-1 в апеляційній скарзі доводи висновки суду першої інстанції не спростовують.
Судовою колегією враховується, що згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи статті 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року у справі №320/12443/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І.В. Штульман
Судді: М.І. Кобаль
Ю.К. Черпак