П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
17 квітня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/39128/25
Суддя П'ятого апеляційного адміністративного суду Градовський Ю.М., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 4 лютого 2026р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
У листопаді 2025р. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , у якому просив:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо внесення відомостей про порушення правил військового обліку з боку ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити відомості про порушення правил військового обліку з боку ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 4 лютого 2026р. адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 ..
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути питання про внесення інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відносно ОСОБА_1 про виключення з військового обліку.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ІНФОРМАЦІЯ_2 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 800грн..
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 18 березня 2026р. виправлено описку, допущену в тексті рішення Одеського окружного адміністративного суду від 4.02.2026р. у справі №420/39128/25, зазначивши вірно «про виключення даних про порушення правил військового обліку» замість невірно зазначеного «про виключення з військового обліку».
Не погодившись із даним судовим рішенням, ІНФОРМАЦІЯ_3 подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.
Крім того, апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Розглянувши апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку, суддя виходить з наступного.
Відповідно до ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутись до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення Одеського окружного адміністративного суду постановлене 4.02.2026р., а апеляційну скаргу подано до суду 10.04.2026р., тобто з пропуском 30-денного строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування пропуску строку на апеляційне оскарження апелянт посилається на збройну агресію російської федерації на території України, постійні бомбардування міста Одеса, розосередження особового складу по різним локаціям на території м.Одеси та велике навантаження документообігу, пов'язане із воєнним станом та загальною мобілізацією, що суттєво ускладнили дотримання процесуальних строків.
Надаючи оцінку вказаному, суддя зазначає, що поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Суддя вказує, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для суб'єкта владних повноважень без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого суб'єкта, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його поновлення/продовження.
Така позиція викладена в постановах Верховного Суду, зокрема, від 31.08.2023р. у справах №340/6025/22, №460/15983/21, від 19.07.2023р. у справі №620/5941/22, від 23.03.2023р. у справі №761/28821/20.
Суд зазначає, що посилання скаржника лише на введення воєнного стану на території України, масові обстріли не можуть бути поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги для органу державної влади без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану, масовані ракетні удари вплинули на його роботу, що, в свою чергу, обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.
Отже, суддя зауважує, що неможливість здійснення процесуальних дій учасником процесу задля визнання підстави поважною причиною пропуску процесуального строку має бути реальною. Указані ж доводи апелянта є неаргументованими, адже не містять належного підтвердження доказами.
Відтак, апелянту необхідно надати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, у якій зазначити поважні причини пропуску строку, якщо такі є, та надати відповідні докази на підтвердження поважності пропуску такого строку.
Окрім того, в апеляційній скарзі відповідач просив відстрочити сплату судового збору.
Розглянувши подане клопотання про відстрочення сплати судового збору, суддя зазначає наступне.
За приписами ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
При цьому, відповідно до ч.ч.1,2 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з ч.1 ст.8 ЗУ «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
З огляду на зазначене, суддя зауважує, що законодавством встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб'єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору.
Враховуючи викладене та з урахуванням встановленого наведеними законодавчими приписами режиму правового регулювання питання, зокрема, відстрочення сплати судового збору, заявлене Приморським РТЦКСП клопотання задоволенню не підлягає.
Отже, у відповідності до п.1 ч.5 ст.296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Підпунктом 2 п.3 ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» визначено, що за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Відтак, судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду складає 1 816,8грн., то суддя вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без руху для надання строку для сплати судового збору.
Враховуючи приписи п.1 ч.5 ст.296 КАС України та положення ст.4 ЗУ «Про судовий збір» до апеляційної скарги повинно бути додано належним чином оформлений документ про сплату судового збору (квитанцію, платіжне доручення, довідку, засвідчену підписом контролера та скріплену печаткою установи банку у разі коли сплата судового збору здійснюється шляхом перерахування коштів з рахунка вкладника, відкритого в установі банку, тощо) у розмірі 1 816,8грн.. Платіжні реквізити для перерахування судового збору: рахунок отримувача коштів ГУК в Од.обл./Приморський р-н/22030101; код отримувача (ЄДРПОУ) 37607526; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача UA678999980313101206081015758; код класифікації доходів бюджету 22030101 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)», відомча ознака: « 81» (Апеляційні адміністративні суди).
Згідно з ч.2 ст.298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.296 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до ч.6 ст.18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення ст.169 цього Кодексу (залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви).
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.160,161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, протягом якого потрібно усунути недоліки.
З урахуванням викладеного, для усунення недоліків апеляційної скарги скаржнику необхідно подати до суду докази про сплату судового збору у розмірі 1 816,8грн., клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та докази на підтвердження поважності причин пропуску такого строку.
За правилами п.4 ч.1 ст.299 КАС України, якщо заяву про поновлення строку не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовить у відкритті апеляційного провадження.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.169,296,298,299 КАС України, суддя
У задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без руху.
Надати апелянту строк протягом 10 днів з дня вручення вказаної ухвали для усунення зазначених недоліків.
У разі не подачі заяви про поновлення строку, або вказані причини у заяві будуть визнані неповажними, судова колегія відмовить у відкритті апеляційного провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя П'ятого апеляційного
адміністративного суду Ю.М. ГРАДОВСЬКИЙ