16 квітня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/25907/24
Перша інстанція: суддя Хом'якова В.В.,
повний текст судового рішення
складено 03.09.2025, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Димерлія О.О.,
суддів - Шляхтицького О.І., Вербицької Н.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.09.2025 у справі №420/25907/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
15.08.2024 ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови листом №20918-18293/В-02/8-1500/24 від 19.07.2024 у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2021, з 01.10.2023, з 01.03.2024 та з 01.06.2024, з урахуванням права на пенсію у розмірі 90% грошового забезпечення, яке вказано в довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 №ЮО87478 від 16.03.2021, з врахуванням права на щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000грн., яка встановлена пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №713 та з врахуванням права на пенсійну виплату без обмеження її розміру 10-тикратним розміром прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок пенсійної виплати ОСОБА_1 з 01.07.2021, з 01.10.2023, з 01.03.2024 та з 01.06.2024, з урахуванням права на пенсію у розмірі 90% грошового забезпечення, яке вказано в довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 №ЮО87478 від 16.03.2021, з врахуванням права на щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000грн., яка встановлена пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №713 та з врахуванням права на пенсійну виплату без обмеження її розміру 10-тикратним розміром прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що органом Пенсійеного фонду безпідставно зменшено відсотковий розмір пенсії за вислугу років з 90% грошового забезпечення до 70%. Також, ОСОБА_1 має право на отримання щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000грн., яка встановлена пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №713. Крім того, як вказує позивач під час проведення перерахунку пенсія не підлягає обмеженню максимальним розміром.
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області з позовними вимогами не погоджується та вважає їх необґрунтованими з підстав викладених у відзиві на позовну заяву вказуючи, що позивачем пропущено строк звернення до суду з даним позовом. Також, суб'єкт владних повноважень стверджує, що перерахунок пенсії та її виплата позивачу здійснється з урахуванням законодавчих приписів.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03.09.2025 у справі №420/25907/24 позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови листом №20918-18293/В-02/8-1500/24 від 19.07.2024 у проведенні перерахунку пенсійної виплати ОСОБА_1 з 01.07.2021, з 01.10.2023, з 01.03.2024 та з 01.06.2024, з урахуванням права на пенсію у розмірі 90% грошового забезпечення, яке вказано в довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 №ЮО87478 від 16.03.2021, з врахуванням права на щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000грн., яка встановлена пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №713 та з врахуванням права на пенсійну виплату без обмеження її розміру 10-тикратним розміром прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2021, з 01.10.2023, з 01.03.2024 та з 01.06.2024, з урахуванням права на пенсію у розмірі 90% грошового забезпечення, яке вказано в довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 №ЮО87478 від 16.03.2021, з врахуванням права на щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000 грн., яка встановлена пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №713 та з врахуванням права на пенсійну виплату без обмеження її розміру 10-тикратним розміром прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням вже виплачених сум.
Приймаючи означене рішення суд першої інстанції вказав, що ОСОБА_1 має право на перерахунок пенсії з 01.07.2021, з 01.10.2023, з 01.03.2024 та з 01.06.2024, з урахуванням права на пенсію у розмірі 90% грошового забезпечення, яке вказано в довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 №ЮО87478 від 16.03.2021, з врахуванням права на щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000 грн., яка встановлена пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №713 та з врахуванням права на пенсійну виплату без обмеження її розміру 10-тикратним розміром прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням вже виплачених сум.
Не погодившись із рішенням окружного адміністративного суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області подано апеляційну скаргу, в якій, з посиланням на неправильне застосування окружним адміністративним судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, викладено прохання скасувати оскаржуваний судовий акт із прийняттям нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги Головне управління ПФУ в Одеській області зазначає, що позивачем пропущено строк звернення до суду з даним позовом. Також, на думку відповідача, довідку від 26.03.2024 №ЮО87478 до органу Пенсійного фонду подано з порушенням вимог Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45. У спірних правовідносинах в органу Пенсійного фонду не виникло обов'язку із проведення перерахунку пенсії позивача.
В силу приписів пунктів 1, 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, у системному зв'язку з положеннями чинного, на час виникнення спірних правовідносин, законодавства, судом апеляційної інстанції установлено наступні обставини.
Зокрема, колегією суддів з'ясовано, що ОСОБА_1 є пенсіонером та отримує пенсію за вислугу років, призначену з урахуванням Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Згідно наявних у матеріалах справи перерахунків пенсії з 04.09.2019, з 01.12.2021, з 01.09.2022, основний розмір пенсії становить 90% грошового забезпечення.
Судом апеляційної інстанції установлено, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.06.2023 у справі № 420/6130/23 (набрало законної сили), органом Пенсійного фонду з 01.12.2021 здійснено відповідний перерахунок пенсії із виплатою щомісячної доплати у розмірі 2000грн., передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб».
Разом з тим, 06.05.2024 органом Пенсійного фонду здійснено перерахунки пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2021, з 01.10.2023, з 01.03.2024, з 01.06.2024 під час яких зменшено відсоткове значення основного розміру пенсії з 90% грошового забезпечення до 70%.
Також, під час таких перерахунків відповідачем не враховано щомісячної доплати у розмірі 2000грн., передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб».
Уважаючи порушеним своє право на отримання належного розміру пенсії, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.
Здійснюючи перегляд справи в апеляційному порядку в межах доводів апеляційних скарг колегія суддів зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пунктів «а» та «в» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах, зокрема, особам, зазначеним у пунктах «а» і «б» цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
З набранням чинності (29.04.2006) Закону України «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців» № 3591-IV від 04.04.2006 редакція пункту «в» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» не передбачає 5-відсоткової доплати особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 2.
Статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» передбачено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням у дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Отже, відсотковий розмір грошового забезпечення установлюється статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» саме на час призначення пенсії.
Натомість, розміри складових грошового забезпечення, з яких обчислюється пенсія при її перерахунку на підставі статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», визначаються на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Складові грошового забезпечення, з яких обчислюється/перераховується пенсія, та їх розміри, не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України.
Водночас, відсоткове значення грошового забезпечення за раніше призначеною пенсією, відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», є сталим, оскільки установлюється на день призначення такої пенсії.
Як установлено апеляційним судом, пенсію за вислугу років позивачу призначено відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб».
Розмір вказаної пенсії складав 90% від грошового забезпечення.
Отже, беручи до уваги наведене, а також те, що пенсію ОСОБА_1 призначено з розрахунку 90% грошового забезпечення, колегія суддів зазначає, що під час здійснення перерахунку пенсії такий розмір грошового забезпечення не може зменшуватись.
У статті 58 Конституції України закріплено принцип незворотності нормативно-правових актів у часі.
Отже, при здійсненні 06.05.2024 відповідних перерахунків пенсії позивача в органу Пенсійного фонду не було законодавчо передбачених підстав для зменшення відсоткового значення основного розміру пенсії до 70% грошового забезпечення.
При перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір пенсії.
Між тим, відсоткове значення розміру основного грошового забезпечення, яке було визначене при її призначенні, є незмінним.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у зразковій справі № 240/5401/18, у постанові Верховного Суду від 10.05.2023 у справі №620/9370/21.
Стосовно наявності у ОСОБА_1 права на отримання щомісячної доплати у розмірі 2000грн., передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», апеляційний адміністративний суд вказує наступне.
З метою поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб Кабінетом Міністрів України 14.07.2021 прийнято постанову №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 установлено з 01.07.2021 особам, яким призначено пенсію до 01.03.2018 відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 01.03.2018, щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.
Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 01.03.2018, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 01.03.2018 або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.
У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018, щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 грн. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 грн, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 01.07.2021.
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 установлено Пенсійному фонду України забезпечити встановлення з 01.07.2021 виплат, передбачених пунктами 1 і 2 цієї постанови, а також виплат, передбачених абзацом другим пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.07.2010 №656 "Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії особам з інвалідністю внаслідок війни та учасникам бойових дій" для учасників бойових дій та постраждалих учасників Революції Гідності, за матеріалами пенсійних справ.
Як з'ясовано колегією суддів, позивачу 06.05.2024 перераховано пенсію на підставі рішення суду в справі №420/33656/23 однак, без доплати, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021.
З даного приводу суд апеляційної інстанції вказує, що відповідно до пояснювальної записки до проекту постанови Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 метою її ухвалення зазначено поетапне зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018, які мають місце після перерахунку пенсії.
Прийняття постанови зумовлено тим, що в червні 2021 року в осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), яким пенсію призначено відповідно до Закону № 2262-ХІІ, завершується період виплати частини коштів компенсації підвищеного розміру пенсії за 2016-2017 роки і підвищення розмірів пенсій з 2016 року для цієї категорії пенсіонерів не відбувалося. Сумарна виплата пенсії з цією доплатою з 01.07.2021 зменшилася до місячного розміру пенсії та середній розмір цієї виплати складає біля 2000грн. Крім того, після перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям Збройних Сил України у 2018 році, їхні пенсії не індексувалися через відсутність відповідного механізму, а диспропорція у розмірах пенсій в залежності від часу їх призначення складає більше 70 відсотків. Мінімальні пенсійні виплати для військовослужбовців, зокрема, складають близько 2000-2700грн.
Отже, внаслідок ухвалення вказаного нормативно-правового акта Уряду з 01.07.2021 колишнім військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та іншим особам, пенсії яким призначено за нормами Закону № 2262-ХІІ до 01.03.2018 було установлено щомісячну доплату в сумі 2000грн виплата якої не здійснюється у разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018.
Водночас, аналіз наведених норм права, а також мети прийняття Урядом вказаної постанови №713 від 14.07.2021 свідчить про те, що перерахунок пенсії, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 названого акту Уряду є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000грн до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення постанови №713, а саме зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах. Натомість, перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи винило до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.
Подібним правовідносиним уже надавалась оцінка Верховним Судом (постанова від 08.11.2022 у справі №420/2473/22).
Апеляційний адміністративний суд вказує, що в спірних правовідносинах, перерахунок пенсії здійснено для відновлення порушеного права позивача, а не внаслідок зміни правового врегулювання спірних правовідносин після набрання законної сили рішенням суду по справі №826/12704/18 у 2019 році, у результаті чого змінились складові грошового забезпечення.
Таким чином, оскільки перерахунки пенсії позивача проведені органом Пенсійного фонду 06.05.2024 на виконання судового рішення у справі №420/33656/23 з метою усунення порушеного права на належний розмір пенсії, колегія суддів дійшла висновку, що позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713.
Наведена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, сформульованими у постановах від 02.03.2023 у справі №600/870/22, від 18.04.2023 у справі № 560/6528/22, від 21.11.2023 у справі №300/5426/22, від 11.06.2024 у справі №320/11742/22, від 04.02.2025 у справі №620/4999/24, від 19.05.2025 у справі 620/10230/24.
Стосовно обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром.
З 01.10.2011 Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VI частину п'яту статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» викладено в наступній редакції: «Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність».
У подальшому, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 № 911-VIII частину п'яту статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» доповнено текстом наступного змісту: «тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень».
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VIII, у частині сьомій статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року».
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» згідно із якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740грн.
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 положення частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», які визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Таким чином, положення частини сьомої статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зі змінами, які визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення, тобто з 20.12.2016.
Конституційний Суд України у рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016, яким визнав таким, якими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виходив із того, що норми-принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв'язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому, Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року № 3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», шляхом викладення її в редакції Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року № 3668-VI.
Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положення частини першої статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб») та є однаковими за змістом.
Конституційним Судом України у рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Водночас, положення статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.08.2011 № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Рішенням від 12.10.2022 № 7-р(ІІ)2022 Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року.
Зважаючи на викладене, у цій справі застосовуються норми Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 та норми Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.08.2011 № 3668-VI з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 12.12.2022 № 7-р(ІІ)2022.
Разом з тим, в листі Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 19.07.2024 №20918-18293/В-02/8-1500/24, що розмір пенсії на 01.07.2024 не становить 20930грн., тобто не досягає максимального розміру, а тому виплата пенсії проводиться без її обмеження.
До того ж, за наслідком дослідження наявних у матеріалах спарви спірних перерахунків пенсії від 06.05.2024 судом апеляційної інстанції установлено, що під час здійсненя перерахунків пенсії з 01.07.2021, з 01.10.2023, з 01.03.2024, з 01.06.2024 орган Пенсійного фонду не обмежував пенсію ОСОБА_1 максимальним розміром.
Тобто, в досліджуваних правовідносинах розмір пенсії позивача не обмежувався максимальним розміром.
Суд апеляційної інстанції враховує, що матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром, як і доказів відмови органу Пенсійного фонду у нарахуванні та виплаті позивачу пенсії без обмеження у розмірі 10 прожиткових мінімумів відповідно до положень Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.08.2011 №3668-VI.
Тому, позовні вимоги в досліджуваній частині правовідносин є передчасними.
Вимога перерахувати пенсію без обмеження її максимальним розміром заявлена на майбутнє. Спору в цій частині фактично не існує, оскільки відповідний перерахунок, наслідком якого є здійснення виплати, ще не проведено.
З урахуванням вищевикладеного апеляційний адміністративний суд не погоджується із доводами позивача та уважає неправильним висновок суду першої інстанції щодо обмеження максимального розміру пенсії у розмірі 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Аналогічний підхід до вирішення спірних правовідносин засосовано Верховним Судом у постановах від 11.03.2025 у справі № 240/25897/23, від 16.04.2025 у справі № 640/2513/22.
Щодо тверджень відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду з даною позовною заявою колегія суддів зазначає таке.
Згідно із ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Колегією суддів з'ясовано, що досліджувані перерахунки пенсії органом Пенсійного фонду здійснено у 06.05.2024.
Дану позовну заяву позивачем до суду першої інстанції через систему «Електронний суд» скеровано 15.08.2024, тобто в межах визначеного процесуальним законодавством шестимісячного строку.
За таких підстав суд апеляційної інстанції відхиляє досліджувані доводи скаржника.
Є безпідставними доводи скаржника відносно порушення Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45, подання до органу Пенсійного фонду довідки уполвноваженого органу для перерахунку пенсії, адже спірні правовідносини не стосуються перерахунку пенсії на підставі відповідної довідки уповноваженого органу.
Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено апеляційним судом у даній справі.
Межі перегляду судом апеляційної інстанції справи визначено статтею 308 КАС України, відповідно до частини 1 якої суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно із п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Статтею 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Як установлено колегією суддів, викладені Одеським окружним адміністративним судом в рішенні від 03.09.2025 у справі №420/25907/24 висновки щодо обмеження пенсії максимальним розміром не відповідають обставинам справи, а тому така частина судового акту підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний адміністративний суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області задовольнити частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.09.2025 у справі №420/25907/24 скасувати в частині щодо обмеження пенсії максимальним розміром.
Прийняти у вказаній частині нове судове рішення.
Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 стосовно проведення перерахунку пенсії без обмеження максимальним розміром.
В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.09.2025 у справі №420/25907/24 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач О.О. Димерлій
Судді О.І. Шляхтицький Н.В. Вербицька