П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
15 квітня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/35650/24
Перша інстанція суддя Хурса О. О.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Яковлєва О.В.,
суддів Єщенка О.В., Крусяна А.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 січня 2025 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України, а саме:
- визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо неврахування щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2016 - 2017 роки;
- зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України провести перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2016 - 2017 роки з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації грошового забезпечення виплаченої на виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2022 року, у справі №420/9866/22;
- визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо неврахування щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку зі звільненням за 18 календарних років;
- зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України провести перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку зі звільненням за 18 календарних років з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації грошового забезпечення виплаченої на виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2022 року, у справі № 420/9866/22.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02 січня 2025 року позов задоволено, а саме:
- визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо обчислення та виплати грошової допомоги на оздоровлення за 2016 - 2017 роки та одноразової грошової допомоги у зв'язку зі звільненням за 18 календарних років ОСОБА_1 без врахування додаткової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 та індексації грошового забезпечення, виплаченої на виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2022 року, у справі № 420/9866/22;
- зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити перерахунок грошової допомоги на оздоровлення за 2016 - 2017 роки та одноразової грошової допомоги у зв'язку зі звільненням за 18 календарних років ОСОБА_1 з урахуванням додаткової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 та індексації грошового забезпечення, виплаченої на виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2022 року, у справі № 420/9866/22, та провести виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням Військовою частиною НОМЕР_1 подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про задоволення позовних вимог, так як додаткова винагорода, передбачена постановою № 889, а також індексація грошового забезпечення, не включаються до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення, а тому у діях відповідача відсутні будь-які порушення законодавства.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач проходив військову службу у Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України.
При цьому, відповідач нарахував та виплатив йому грошову допомогу на оздоровлення за 2016 - 2017 роки та одноразову грошову допомогу у зв'язку зі звільненням за 18 календарних років без врахування щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації грошового забезпечення при їх обрахунку.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
За наслідком з'ясування обставин справи, судом першої інстанції зроблено висновок про задоволення позовних вимог, оскільки відповідачем протиправно не враховано індексацію грошового забезпечення та додаткову грошову винагороду, відповідно до постанови КМУ № 889, під час обрахунку і виплати грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2017 роки та одноразової грошової допомоги у зв'язку зі звільненням, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.
Так, Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Згідно ч. 2 ст. 9 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 «Про питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» (яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Постанова № 889) закріплено питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій.
Згідно з пунктом 2 Постанови № 889 граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Службою зовнішньої розвідки за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення.
При цьому, Інструкція про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23 січня 2015 року № 72.
Згідно п. 3 Інструкції, до місячного грошового забезпечення, з якого визначається винагорода, включаються посадовий оклад (з урахуванням підвищення), оклад за військовим званням та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою (посадою, до тимчасового виконання обов'язків за якою він допущений).
Згідно п. 9 Інструкції, винагорода виплачується військовослужбовцям за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації); командирам (начальникам) військових частин (установ) - на підставі наказів вищих командирів (начальників).
Колегією суддів встановлено, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності допущеної Військовою частиною НОМЕР_1 бездіяльності щодо нарахування та виплати позивачу грошової допомоги на оздоровлення та одноразової грошової допомоги у зв'язку зі звільненням, без врахування отриманих позивачем сум щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації.
Між тим, як встановлено судом першої інстанції, позивачу виплачувалась щомісячна додаткова грошова винагорода на підставі положень постанови КМУ «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» від 22 вересня 2010 року № 889.
При цьому, оскільки позивачу на підставі Постанови № 889 додаткова грошова винагорода нараховувалась і виплачувалась регулярно, підстави вважати таку винагороду одноразовим видом грошового забезпечення відсутні.
Вказаний висновок колегії суддів відповідає правовій позиції Верховного Суду, що викладений в постанові Верховного Суду від 10 листопада 2021року (справа № 825/997/17), від 21 грудня 2021 року (справа №820/3423/18).
Крім того, згідно вищевикладених норм матеріального права, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
При цьому, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Через вимоги законодавства проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації.
За наведеного правового регулювання та обставин справи, колегія суддів доходить висновку, що відповідач протиправно не врахував у складі грошового забезпечення позивача, індексацію грошового забезпечення та додаткову грошову винагороду відповідно до постанови КМУ № 889 під час обрахунку і виплати грошової допомоги на оздоровлення за 2016 - 2017 роки та одноразової грошової допомоги у зв'язку зі звільненням.
Враховуючи викладене, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допущено, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 січня 2025 року - без змін.
Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених у п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Суддя-доповідач О.В. Яковлєв
Судді О.В. Єщенко А.В. Крусян