17 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 160/26142/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),
суддів: Коршуна А.О., Чепурнова Д.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Державної казначейської служби України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.12.2025 в адміністративній справі №160/26142/25 за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
15.09.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просить визнати протиправними дії Державної казначейської служби України оформлені листом від 03 вересня 2025 року за № 5-11/19276, про повернення заяви з документами та відомостями та не стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 пенсії за період з 01.04.2019 по 28.02.2022 року у розмірі 214 421,36 грн. та компенсацію втрати частини доходу за період з 01.04.2019 року по 04.06.2021 року у розмірі 33 002,85 грн. загалом 247 424,21 грн. у відповідності ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.08.2025 року у справі № 160/9454/21, що набрала законної сили 18.08.2025 року та ст.ст. 1-3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»; зобов'язати Державну казначейську службу України до негайного стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 недоплачену пенсію за період з 01.04.2019 по 28.02.2022 року у розмірі 214 421,36 грн та компенсацію втрати частини доходу за період з 01.04.2019 року по 04.06.2021 року у розмірі 33 002,85 грн., загалом 247 424,21 грн. у відповідності ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.08.2025 року у справі № 160/9454/21, що набрала законної сили 18.08.2025 року та ст.ст. 1,2, 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та у відповідності ст. 371 КАС України.
В обґрунтування позовної заяви позивачем зазначено, що Державною казначейською службою України протиправно повернуто його заяву про безспірне списання недоплаченої суми пенсії. В даному випадку, ним було подано всі необхідні документи передбачені як Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», так і пунктом 6 Порядку № 845.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.12.2025 в адміністративній справі №160/26142/25 задоволено частково. Визнано протиправними дії Державної казначейської служби України щодо повернення листом № 5-11/19276 від 03.09.2025 року заяви ОСОБА_1 від 27.08.2025 року та доданих документів. Зобов'язано Державну казначейську службу України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.08.2025 року про стягнення в безспірному порядку недоплаченої пенсії у відповідності до Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень». В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.
Судом встановлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.08.2021 року у справі №160/9454/21 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задоволено, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не здійснення з 01.04.2019 року перерахунку та виплати одним платежем пенсії ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки виданої Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області від 14.09.2020 № 1831 згідно рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2021 року справа № 160/15686/20, що набрало законної сили, зменшення розміру відсотків 80 за вислугу років з 01.04.2019 року по теперішній час, переведення без письмової згоди позивача на пенсію по інвалідності, обмеженням максимальним розміром пенсії, невиплатою з 01.06.2021 року підвищень та доплат по інвалідності, не здійснення нарахування та виплати компенсації втрати частини доходу за період з 01.04.2019 року по 04.06.2021 року; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.04.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням раніше встановлених 82 відсотків грошового забезпечення за вислугу років з урахуванням надбавок, підвищень, доплат та премії без обмеження максимальним розміром, нарахуванням та виплатою компенсації втрати частини доходу за період з 01.04.2019 року по 04.06.2021 року.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.08.2021 року у справі №160/9454/21 набрало законної сили 17.09.2021 року.
06.10.2021 року на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.08.2021 року у справі №160/9454/21 видано виконавчий лист.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.08.2025 року заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення суду задоволено, змінено встановлений порядок та спосіб виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.08.2021 року у справі №160/9454/21, стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 недоплачену пенсію за період з 01.04.2019 по 28.02.2022 року у розмірі 214 421,36 грн та компенсацію втрати частини доходу за період з 01.04.2019 року по 04.06.2021 року у розмірі 33 002,85 грн.
27.08.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Державної казначейської служби України із заявою, в якій просив невідкладно стягнути в безспірному порядку з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 недоплачену пенсію за період з 01.04.2019 року по 28.02.2022 року та компенсацію втрати частини доходу за період з 01.04.2019 року по 04.06.2021 року згідно виконавчого документа, а саме ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2025 року у справі № 160/9454/21 у відповідності ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».
До заяви було додано: оригінал ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.08.2025 року у справі № 160/9454/21; засвідчену копію рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.06.2021 року у справі № 160/9454/21; засвідчену копію документа, що підтверджує реквізити банку; засвідчену копію паспорта з копією ідентифікаційного номера; засвідчену копію посвідчення інваліда війни ІІ групи; засвідчену копію розрахунку недоплаченої суми пенсії; засвідчену копію листа Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській від 19.12.2022 року; копії прийнятих головним державним виконавцем чотирьох виконавчих документів; засвідчену копію виконавчого листа № 160/9454/21 від 06 жовтня 2021 року.
03.09.2025 року Державною казначейською службою України листом № 5-11/19276 повідомлено позивачу, що відповідно до пункту 6 Порядку № 845 у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб, зокрема оригінал виконавчого документа. Проте, позивачем до заяви надано ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду про зміну способу та порядку виконання рішення по справі №160/9454/21. Повідомлено, що ухвала суду про заміну способу та порядку виконання судового рішення не є виконавчим документом у розумінні статті 3 Закону України «Про виконавче провадження», а відтак не може бути підставою для безспірного списання коштів органами Казначейства. Враховуючи викладене вище, відповідач повернув надіслані документи та повідомив, що з метою виконання судового рішення по справі необхідно подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області документи, передбачені пунктом 6 Порядку, в т.ч. оригінал виконавчого документа.
Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача щодо повернення заяви з документами та не стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській згідно ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.08.2025 року у справі № 160/9454/21 сум недоплаченої пенсії, звернувся до суду з даним позовом.
Здійснюючи перегляд справи в апеляційному порядку в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів зазначає наступне.
Системний аналіз положень статей 2, 4 та 19 КАС України свідчить, що до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
КАС України встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх в добровільному порядку визначені Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження (далі - Закон №1404-VIII), який набрав чинності 05 жовтня 2016 року.
Згідно з частиною першою статті 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень, за якими боржником є держава, її державні органи, покладається на органи державної виконавчої служби.
Частиною другою статті 6 Закону № 1404-VIII передбачено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
За приписами частини першої статті 3 Закону України від 05 червня 2012 року № 4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (далі - Закон № 4901-VI у редакції Закону №1404-VIII) виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Пунктом 47 Порядку № 845 передбачено, що безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством на підставі поданих, зокрема, органом Казначейства: документів та відомостей, надісланих стягувачами та боржником; інформації про неможливість виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника.
Колегія суддів зауважує, що встановлений частиною четвертою статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» строк перерахування коштів стягувачу є імперативним, а його недодержання є порушенням гарантій держави щодо виконання судових рішень.
Повертаючи без розгляду заяву позивача про безспірне списання недоплаченої пенсії, Державна казначейська служба України вказала на необхідність надання оригіналу виконавчого листа разом з іншими документами
Встановлено, що відповідачем при вирішенні питання про повернення заяви не було дотримано приписи статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та не надано позивачу місячний строк для усунення недоліків поданих документів.
Отже колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що повертаючи позивачу подані документи, відповідач діяв не у спосіб передбачений статтею 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».
Згідно рекомендацій, викладених у Висновку Консультативної ради Європейських суддів №13 (2010) «Щодо ролі суддів у виконанні судових рішень», КРЄС вважає, що в державі, яка керується верховенством права, державні органи, насамперед, зобов'язані поважати судові рішення і якнайшвидше реалізувати їх «ex-officio». Сама думка, що державний орган може відмовитися від виконання рішення суду, підриває концепцію примата права. Виконання рішення повинно бути справедливим, швидким, ефективним і пропорційним. Тому для цього мають бути забезпечені необхідні кошти. Чіткі правові норми повинні визначати доступні ресурси, відповідальні органи та відповідну процедуру їх розподілу.
Тобто, рішення суду, яке набрало законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок. Вказане свідчить про те, що орган державної влади повинен здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та надано їм належну юридичну оцінку, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Керуючись статтями 241-245, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Державної казначейської служби України - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.12.2025 в адміністративній справі №160/26142/25- залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 17 квітня 2026 року та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 17 квітня 2026 року.
Головуючий - суддя С.В. Сафронова
суддя А.О. Коршун
суддя Д.В. Чепурнов