Номер провадження 2-а/754/216/26
Справа № 754/6408/26
16 квітня 2026 року суддя Деснянського районного суду міста Києва Сенюта В.О., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови,-
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Малиняк В.А. через систему «Електронний суд» звернувся до Деснянського районного суду міста Києва з позовом до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови.
Дослідивши матеріали заяви, суд прийшов до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, виходячи з наступного.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь - який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Статтями 160 та 161 КАС України встановлено загальні вимоги до форми, змісту позовної заяви та правил стосовно подання документів, що додаються до позовної заяви.
Проте, в порушення п.п. 7, 8, 11 ч. 5 ст. 160 КАС України, позовна заява не містить:
- відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
- зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Крім того, згідно ч. 4 ст. 161 КАС України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач до позову не додав копію оскаржуваної постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно ч. 5 ст. 94 КАС України учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Таким чином, позивачем не долучено доказу, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги зокрема копії оскаржуваної постанови.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Згідно ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до прохальної частини позовної заяви позивач просить:
Поновити строк на подання адміністративного позову.
Скасувати постанову № 5432 від 18.12.2025, винесену ІНФОРМАЦІЯ_2 , якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності із накладенням штрафу у розмірі 51000,00 грн., провадження у справі про адміністративні правопорушення закрити.
Відповідно до письмових матеріалів справи, представник позивача подав позовну заяву до суду через систему «Електронний суд» - 03.04.2025.
Представник позивача вказує на те, що позивач 18.03.2026 дізнався про постанову № 5432 від 18.12.2025, у застосунку «Дія» після отримання повідомлення щодо відкритого виконавчого провадження. 31.03.2026 на адресу відповідача скеровано адвокатський запит з вимогою надати належним чином завірені копії протоколу про вчинення адміністративного правопорушення та постанови №5432 від 18.12.2025 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, вказаний запит скерований також в електронній форма на електронну адресу відповідача, проте станом на сьогоднішній день відповіді з затребуваними документами не отримано.
Проте, суд вказані доводи на обґрунтування поважності причин пропуску строку для звернення з позовом до суду до уваги не приймає.
Відповідно до прохальної частини позовної заяви, представник позивача просить поновити пропущений строк з поважних причин для подачі позову до суду.
Проте, у позовній заяві взагалі не вказано, які саме причини представник позивача вважає поважними, що унеможливили останнього звернутися до суду із позовною заявою про скасування постанови у строк, який передбачений частиною 2 статті 286 КАС України.
Суд звертає увагу, що положення частини 1 статті 123 КАС України передбачає, що сторона позивача має навести підстави, які сторона позивача вважає поважними, що в свою чергу виключає необхідність суду здогадуватися, які саме причини позивач вважає поважними.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 № 340/1019/19).
Доводи позивача про ненадання йому завірених копій протоколу про вчинення адміністративного правопорушення та постанови №5432 від 18.12.2025 не може вважатися поважною причиною пропуску строку для звернення до суду.
Суд звертає увагу на те, що позивач вказує, що про існування спірної постанови стало відомо лише 18.03.2026, позов до суду подано 03.04.2026, тобто через 16 днів. Крім того позивач вказав, що не отримав спіру постанову, однак при цьому до суду подав позов до суду без долучення спірної постанови 03.04.2026, після спливу передбаченого законом строку.
Таким чином, суд приходить до висновку, що стороні позивача необхідно навести інші поважні причини для поновлення строку на звернення з позовом до суду.
Перелік причин, які слід вважати поважними, законодавцем не зазначено, а тому суд відповідно до ст. 90 КАС України, дає оцінку поважності причин за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що саме лише посилання на необхідність поновити пропущений строк для звернення з позовом до суду не можна розцінювати як поважні причини. Таким чином, суд приходить до висновку, що стороні позивача необхідно навести інші поважні причини для поновлення строку на звернення з позовом до суду.
Відповідно до пунктів 1, 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, зокрема, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк та у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
З аналізу наведених положень процесуального закону вбачається, що якщо позовна заява подана після закінчення строку, установленого статтею 123 КАС України, суддя-доповідач зобов'язаний залишити таку позовну заяву без руху. При цьому у разі, якщо у позовній заяві особа не порушує питання про поновлення такого строку, такій особі надається право протягом певного строку з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху подати заяву про поновлення строку.
Якщо ж разом з позовною заявою позивачем було подано заяву про поновлення строку, і зазначені у ній підстави суд визнав неповажними, то законом такій особі надано право звернутися протягом певного строку з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху із заявою, в якій вказати інші підстави для поновлення строку звернення до суду.
Таким чином, лише після надання можливості особі надати заяву про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку, яким судом має бути надана оцінка щодо поважності, суд вирішує питання щодо наявності або відсутності підстав для повернення позовної заяви у відповідності до ст.123 КАС України.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12.07.2019 року у справі № 826/9186/16.
Враховуючи правовий висновок Верховного Суду, а також надану судом оцінку щодо поважності причин пропуску строку на звернення до суду, які наведені представником позивача, суд пропонує - навести інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Отже, позивачу необхідно в п'ятиденний строк з дня вручення копії ухвали про залишення позовної зави без руху виконати вищевказані вимоги суду.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 160 і 161 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первинного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (частина четверта статті 169 КАС України).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 161, 169 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без руху.
Надати строк для усунення його недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що в разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала, відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України, набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В.О. Сенюта