Номер провадження 1-кс/754/776/26
Справа № 754/5500/26
Іменем України
16 квітня 2026 року слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участі представника власника майна - адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання представника власника майна ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12015100030010903 від 13 вересня 2015 року,
03 квітня 2026 року до слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва надійшло клопотання представника власника майна ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва 30 травня 2016 року у кримінальному провадженні №12015100030010903 від 13 вересня 2015 року на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 139,5 кв.м., житловою площею 76,3 кв.м.
Клопотання обґрунтовується тим, що у провадженні слідчого відділу Деснянського УП ГУ НП в м. Києві знаходиться кримінальне провадження № 12015100030010903, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 вересня 2015 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 4 ст. 190 КК України.
Згідно клопотання, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6 , який залишив спадкове майно, що складалось зокрема з квартири по АДРЕСА_1 . 21.10.2015 в Другій Київській державній нотаріальній конторі відкрито спадкову справу № 773/2015. До Другої Київської державної нотаріальної контори, з заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 звернулись: син ОСОБА_5 , мати - ОСОБА_7 , а також дружина ОСОБА_8 , яка звернулась в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_9 .
30 травня 2016 року ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 30 травня 2016 року (справа № 761/19651/16-к, провадження №1-кс/761/12135/2016) у кримінальному провадженні №12015100030010903, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 вересня 2015 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 4 ст. 190 КК України, окрім іншого, було накладено арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований на праві власності за ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
З моменту накладання арешту на квартиру пройшло більше 9 років.
У даному кримінальному провадженні ОСОБА_5 є заявником та потерпілим. За весь час досудового розслідування, жодній особі не повідомлено про підозру та не пред'явлено обвинувачення.
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києві від 23.06.2025 №752/26007/23 витребувано із чужого незаконного володіння ОСОБА_10 на користь спадкоємців померлого ОСОБА_6 , в тому числі і заявника (потерпілого) ОСОБА_5 , квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . Це рішення суду набуло чинності 02 серпня 2025 року і не оскаржувалось.
Оскільки на даний час в подальшому застосуванні арешту на квартиру відпала потреба, і арешт на квартиру перешкоджає Заявнику та іншим спадкоємцям на отримання спадкового майна згідно рішення Голосіївського районного суду міста Києва, представник заявника просить скасувати арешт, накладений за вищезазначену квартиру.
В судовому засіданні представник власника майна доводи клопотання підтримав та просив його задовольнити за наведених в ньому підстав.
Прокурор в судовому засідання заперечувала проти задоволення клопотання, з тих підстав, що квартира, про скасування арешту з якої клопоче представник власника майна, є предметом кримінального правопорушення, досудове розслідування в якому продовжується.
Вислухавши доводи представника власника майна, прокурора, дослідивши клопотання та додатки до нього, оглянувши матеріали кримінального провадження № 12015100030010903 від 13 вересня 2015 року за ч. 1 ст. 115, ч. 4 ст. 190 КК України, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України власник або володілець майна, який не був присутній при розгляді питання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Як встановлено в судовому засіданні, СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12015100030010903 від 13 вересня 2015 року за ч. 1 ст. 115, ч. 4 ст. 190 КК України.
Постановою ст. слідчого в ОВС СУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_11 від 26 травня 2016 року у вказаному кримінальному провадженні квартира АДРЕСА_2 , визнано речовим доказом.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 30 травня 2016 року за клопотанням слідчого у вказаному кримінальному провадженні накладено арешт, в тому числі, на квартиру АДРЕСА_2 , зареєстровану на праві власності за ОСОБА_10 .
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, серед іншого, правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України).
Правові підстави для накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів визначені частиною третьою ст. 170 КПК України, згідно з якою арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
У даному випадку арешт на квартиру накладався у зв'язку з тим, що вона є предметом кримінального правопорушення, визнана речовим доказом у кримінальному провадженні, відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України. З метою її збереження, забезпечення повноти, всебічності та неупередженості досудового розслідування й застосовано захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна. А відтак арешт накладено обґрунтовано.
Крім того, доводи клопотання про скасування арешту майна не містять належного обґрунтування та доказів того, що на даній стадії досудового розслідування вищезазначений захід забезпечення втратив свою актуальність та відпала потреба у подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження.
Разом з тим, в судовому засіданні стороною обвинувачення було обґрунтовано необхідність у подальшому продовженні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, оскільки мета накладення арешту, яка полягає у збереженні речових доказів, не втратила своєї актуальності на даний час.
Враховуючи викладене, те, що майно, про скасування арешту з якого клопоче представник власника майна є речовим доказом в рамках кримінального провадження, досудове розслідування в якому триває, слідчий суддя приходить до переконання, що відсутні підстави для задоволення клопотання про скасування арешту.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 174, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя,
У задоволенні клопотання представника власника майна ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12015100030010903 від 13 вересня 2015 року - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя