ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/6978/26
провадження № 3/753/2326/26
"03" квітня 2026 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Бондаренко М.С., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 122 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
встановила:
До Дарницького районного суду м. Києва 25 березня 2026 року надійшов протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 21 березня 2026 року серії ЕПР1 № 620334, водій ОСОБА_1 21 березня 2026 року, за адресою: м. Київ, вул. Затишна, 1, керуючи автомобілем «Kia», державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснив поворот ліворуч та перетнув суцільну 1.3 створивши аварійну обстановку, внаслідок чого змусив «Mitsubishi», номерний знак НОМЕР_2 , різко змінити швидкість та вжити заходів для екстреного гальмування для забезпечення особистої безпеки та інших громадян.
ОСОБА_1 та його адвокат Сакун А.О. не погоджуються з протоколом про адміністративне правопорушення, вважаючи його необґрунтованим та таким, що складений з порушенням закону. Зазначають, що ОСОБА_1 діяв у конкретній дорожній обстановці, пов'язаній із проведенням ремонтних робіт та ускладненням руху, у зв'язку з чим був змушений здійснити маневр повороту ліворуч, попередньо пропустивши зустрічні транспортні засоби. При цьому, за їх доводами, жодної аварійної обстановки створено не було. Також наголошували, що інший транспортний засіб «Mitsubishi» змінив напрямок руху назустріч автомобілю ОСОБА_1 , що й вплинуло на подальший розвиток подій. Водночас після завершення маневру ОСОБА_1 продовжив рух територією АЗС та зупинився, не ухиляючись від спілкування з працівниками поліції. Також вказується, що працівники поліції проявили упереджене ставлення та виступили одночасно і як особи, що фіксували правопорушення, і як потерпілі. Крім того, звертали увагу на те, що за один і той самий маневр стосовно ОСОБА_1 було винесено постанову за ч. 1 ст. 122 КУпАП та складено протокол за ч. 5 ст. 122 КУпАП, що суперечить положенням ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійного притягнення до відповідальності за одне і те саме правопорушення. Окремо зазначається, що матеріали справи не містять доказів створення аварійної обстановки, адже відсутні підтвердження того, що інші учасники дорожнього руху були змушені різко змінити швидкість або напрям руху. Жоден із відеозаписів не підтверджує наявності таких наслідків, а відтак у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП.
Суддя, перевіривши матеріали справи про адміністративні правопорушення, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його адвоката, дійшла таких висновків.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами тощо.
На підтвердження того, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, суду надано: протокол про адміністративне правопорушення від 21 березня 2026 року серії ЕПР1 № 620334, складений стосовно ОСОБА_1 , пояснення ОСОБА_1 та працівника поліції Каміновського І.В., відеозаписи із камер спостереження за адресою: м. Київ, вул. Затишна, 1.
Суддя, дотримуючись вимог ст. 252 КУпАП, оцінила докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, водночас керуючись законом і правосвідомістю.
Так, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Kia», державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснив поворот ліворуч із перетином суцільної лінії дорожньої розмітки 1.3, чим порушив вимоги Правил дорожнього руху України, що самим ОСОБА_1 не заперечується.
Водночас його доводи та адвоката про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП, суддя оцінює критично.
Як вбачається з відеозаписів, долучених до матеріалів справи як працівниками поліції, так і іншою стороною, всі транспортні засоби здійснювали заїзд на територію АЗС у дозволеному місці та з відповідного напрямку руху.
Натомість ОСОБА_1 єдиний хто здійснив маневр повороту ліворуч у невстановленому місці, не доїжджаючи до ділянки дороги, де такий маневр дозволений, перетнувши суцільну лінію розмітки 1.3.
При цьому судом встановлено, що у момент здійснення ОСОБА_1 вказаного маневру в напрямку його руху виїжджав патрульний транспортний засіб «Mitsubishi», водій якого, з огляду на створену дорожню обстановку, був змушений різко змінити швидкість руху та вжити заходів для екстреного гальмування з метою уникнення зіткнення.
З урахуванням досліджених у судовому засіданні відеозаписів, суддя дійшла висновку, що дії ОСОБА_1 створили аварійну обстановку у розумінні ч. 5 ст. 122 КУпАП.
У свою чергу твердження щодо неможливості притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 122 КУпАП, оскільки його вже було притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, суддя вважає безпідставними.
Як вбачається з матеріалів, окремою постановою працівників поліції ОСОБА_1 був притягнутий за ч. 1 ст. 122 КУпАП до відповідальності за сам факт порушення вимог дорожньої розмітки, тоді як у межах цього судового провадження оцінюються наслідки такого порушення, а саме створення аварійної обстановки, що суддя вже встановила.
Таким чином, у цьому випадку відсутнє подвійне притягнення до відповідальності за одне й те саме правопорушення, адже йдеться про різні юридичні склади адміністративних правопорушень.
З огляду на викладене, суддя дійшла до переконання, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП, та у справі зібрано достатньо доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, та які підтверджують вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП, і є всі підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення на нього стягнення в межах санкції ч. 5 ст. 122 КУпАП.
При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, обставин, які пом'якшують та обтяжують його відповідальність, вважаю, що стягнення у виді штрафу в розмірі, що передбачено цією санкцією, відповідає вимогам ст. 23, 33 КУпАП і є домірним вчиненому.
Накладення такого стягнення відповідає принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.
У розпорядженні суду відсутні документи, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, а відтак, з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.
З урахуванням викладеного та керуючись ст. 122-4, статтями 23, 33, 40-1, 251, 252, 280, 283-285, 294 КУпАП, ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя,
ухвалила:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі вісімдесяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 455 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня винесення постанови у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 підлягає стягненню подвійний розмір штрафу у сумі 2 910 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір за винесення постанови про накладення адміністративного стягнення у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
Суддя Марина БОНДАРЕНКО