ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 370/715/26
провадження № 2-о/753/350/26
про повернення заяви
"14" квітня 2026 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Котвицький В.Л., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису,
09.04.2026 року до Дарницького районного суду м. Києва з Макарівського районного суду Київської області за підсудністю надійшла справа за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.04.2026 цивільна справа була розподілена на суддю Котвицького В.Л.
Свої вимоги ОСОБА_1 мотивує тим, що ОСОБА_2 своїми систематичними діями, які мають ознаки психологічного насильства та виражаються у переслідуванні, публічному приниженні, поширенні образливих висловлювань, створенні постійного психологічного тиску та просить суд видати обмежувальний припис строком на 6 місяців.
Вивчивши заяву, суд дійшов висновку, що заява підлягає поверненню заявниці з таких підстав.
Розділом IV глави 13 Цивільного процесуального кодексу України визначено порядок розгляду судом справ про видачу і продовження обмежувального припису.
Статтею 350-2 ЦПК України визначений виключний перелік осіб, які можуть звернутись до суду із заявою про видачу обмежувального припису.
Так, зокрема, заява про видачу обмежувального припису може бути подана: 1) особою, яка постраждала від домашнього насильства, або її представником - у випадках, визначених Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"; 2) особою, яка постраждала від насильства за ознакою статі, або її представником - у випадках, визначених Законом України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків"; 3) батьками та іншими законними представниками дитини, родичами дитини (баба, дід, повнолітні брат, сестра), мачухою або вітчимом дитини, а також органом опіки та піклування в інтересах дитини, яка постраждала від домашнього насильства, - у випадках, визначених Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", або постраждала від насильства за ознакою статі, - у випадках, визначених Законом України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків"; 4) опікуном, органом опіки та піклування в інтересах недієздатної особи, яка постраждала від домашнього насильства, - у випадках, визначених Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", або постраждала від насильства за ознакою статі, - у випадках, визначених Законом України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків".
З огляду на зміст заяви, заявниця, яка має статус адвоката, відносить себе до осіб, які постраждали від домашнього насильства внаслідок неправомірних дій ОСОБА_2 , яка є колишнею дружиною довірителя скаржниці - ОСОБА_3 , якому остання надає правову допомогу. Зокрема, заявниця зазначає про психологічний тиск, переслідування, погрози зі сторони вказаної особи. Також вважає, що конфлікт між нею та ОСОБА_2 виник у зв'язку з сімейними відносинами між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також обставинами їхніх сімейних спорів щодо поділу майна та розлучення.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Частинами 2, 3 ст. 2 вказаного Закону встановлено, що дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: 1) подружжя; 2) колишнє подружжя; 3) наречені; 4) мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); 5) особи, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; 6) особи, які мають спільну дитину (дітей); 7) батьки (мати, батько) і дитина (діти); 8) дід (баба) та онук (онука); 9) прадід (прабаба) та правнук (правнучка); 10) вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка); 11) рідні брати і сестри; 12) інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука); 13) діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими; 14) опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням; 15) прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім'ї патронатного вихователя.
Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється також на інших родичів, інших осіб, які пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, за умови спільного проживання, а також на суб'єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
Із заяви вбачається, що ОСОБА_2 , щодо якої заявниця просить видати обмежувальний припис, є колишнею дружиною ОСОБА_3 , якому заявниця надає правову допомогу як адвокат.
Враховуючи наведені норми ЦПК України та Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», той факт, що заявниця та ОСОБА_2 не є родичами, жодним чином не пов'язані між собою спільним побутом, а сама ОСОБА_1 є представником ОСОБА_3 у господарських та корпоративних справах, відносини між ними не підпадають під дію законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству, а, відтак заявниця не відноситься до осіб, яка може подати до суду заяву про видачу обмежувального припису.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Згідно з п.1 ч.4 ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
З огляду на наведене вище обгрунтування, заяву слід повернути заявниці, оскільки вона підписана особою, яка не має права її підписувати.
Відповідно до ч.7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Керуючись ст. ст.185, 260, 261, 294, 350-1 - 350-4, 353, 354 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису - повернути заявниці.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя В.Л.Котвицький