ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/8434/25
провадження № 2/753/7154/25
22 вересня 2025 року Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Трусової Т. О. з секретарями судового засідання Лузовою І. В., Розумієнком І. П., розглянувши в судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Урлівська 11/44», представник позивача: Золотопуп С. В., до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за оплату внесків і платежів щодо утримання будинку і прибудинкової території, інфляційної складової та трьох процентів річних,
У квітні 2025 р. Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Урлівська 11/44» (далі також - ОСББ «Урлівська 11/44», ОСББ, об'єднання, позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (далі також - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , відповідачі) про стягнення у солідарному порядку заборгованості за оплату внесків і платежів щодо утримання будинку і прибудинкової території, інфляційної складової та трьох процентів річних в загальному розмірі 29 298,95 грн.
Позов обґрунтований такими обставинами. ОСББ «Урлівська 11/44» є управителем багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , утримує цей будинок та прибудинкову територію, уклало та виконує умови договорів з виконавцями житлово-комунальних послуг. Відповідачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належить у цьому будинку квартира АДРЕСА_2 загальною площею 113,30 кв.м. Відповідно до положень статей 319, 322 ЦК України, Законів України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», «Про житлово-комунальні послуги», Житлового кодексу України, Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків відповідачі зобов'язані щомісяця сплачувати позивачу обов'язкові внески та плетежі. Попри це, відповідачі не виконують своїх зобов'язань перед позивачем, унаслідок чого за період з 01.01.2021 по 28.02.2025 утворилась заборгованість в розмірі 24 598 грн. На підставі статті 625 ЦК України позивачу також належить право вимоги з відповідачів інфляційного нарахування у розмірі 3 759,42 грн та трьох процентів річних в розмірі 941,52 грн.
Ухвалою суду від 06.05.2025 позовну заяву залишено без руху з підстав її подання без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 ЦПК України.
08.05.2025 від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою суду від 14.05.2025 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в судове засіданнята за клопотанням позивача від Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» витребувано відомості про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_3 .
03.06.2025 від Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» надійшла витребувана судом інформація.
09.07.2025 від представника позивача надійшла заява про уточнення правових підстав позову та розгляд справи без його участі.
Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повідомлялись про розгляд справи шляхом направлення судових повісток за зареєстрованою адресою місця їх проживання, проте поштові відправлення повернулись без вручення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України є доказом вручення їм судової повістки.
В судове засідання відповідачі не з'явились, правом на подання відзиву не скористались, а тому справа вирішується на підставі пояснень та доказів позивача відповідно до положень частини восьмої статті 178, частини другої статті 191 та частини третьої статті 223 ЦПК України.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд встановив такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини.
23.10.2020 у багатоквартирному житловому будинку АДРЕСА_1 зареєстроване ОСББ «Урлівська 11/44».
Відповідно до Статуту ОСББ «Урлівська 11/44», затвердженого установчими зборами співвласників будинку, що проводились в період з 02.07.2020 по 16.07.2020 (протокол від 16.07.2020), об'єднання створене власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку; завданням та предметом діяльності об'єднання є забезпечення і захист прав співвласників будинку на володіння та користування їх спільним майном, забезпечення належного управління будинком, сприяння співвласникам будинку в отримання житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами, забезпечення виконання співвласниками будинку своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання;вищим органом управління об'єднання є загальні збори. Загальні збори вправі приймати рішення з усіх питань діяльності об'єднання. До виключної компетенції загальних зборів належить, зокрема, затвердження кошторисів витрат на управління будинку та його прибудинкової території, затвердження порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників будинку, пов'язаних з утриманням будинку та його прибудинкової території. Сплата встановлених відповідно до цього Статуту внесків і платежів на утримання будинку та його прибудинкової території, у тому числі відрахувань до створених фондів, є обов'язковою для всіх співвласників будинку. Частка співвласника будинку у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного та капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна встановлюється пропорційно до загальної площі житлових приміщень (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Співвласник будинку, серед іншого, зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі відповідно до порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів, визначених відповідно до цього Статуту.
Згідно з рішенням установчих зборів співвласників будинку розмір щомісячного внеску на управління будинком становить 6,88 грн із розрахунку на 1 кв м площі житлових приміщень та 8 грн на 1 кв м нежитлових приміщень.
У квартирі АДРЕСА_3 (далі також - квартира) зареєстроване місце проживання відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджується даними Єдиного державного демографічного та Електронного реєстру територіальної громади м. Києва.
За відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації» право власності на квартиру не реєструвалось, а відтак квартира належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва, а користування нею здійснюється на підставі договору найму.
Згідно зі статтею 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).
Таке об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна (стаття 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», далі - Закон № 2866-ІІІ).
Відповідно до положень статті 4 цього Закону об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання й використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Статтею 10 Закону № 2866-ІІІ визначено, що вищим органом управління об'єднання є загальні збори.
До виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься, зокрема, затвердження статуту об'єднання, внесення змін до нього; обрання членів правління об'єднання; питання про використання спільного майна; затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту тощо.
За приписами статті 15 Закону № 2866-ІІІ співвласник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
Статтями 16, 17 Закону № 2866-ІІІ визначені права об'єднання, які належать йому відповідно до законодавства та статуту, серед яких право встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів та вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об'єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів.
Частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності (стаття 20 Закону № 2866-ІІІ).
Відповідно до статті 22 Закону № 2866-ІІІ для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об'єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.
Питання самостійного забезпечення об'єднанням експлуатації та утримання багатоквартирного будинку та користування спільним майном у такому будинку регулюються Господарським кодексом України в частині господарчого забезпечення діяльності негосподарюючих суб'єктів.
Самостійне забезпечення об'єднанням утримання і експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у багатоквартирному будинку може здійснюватися безпосередньо співвласниками, а також шляхом залучення об'єднанням фізичних та юридичних осіб на підставі укладених договорів.
Відносини, що виникають у процесі реалізації прав та виконання обов'язків власників квартир та нежитлових приміщень як співвласників багатоквартирного будинку, врегульовані Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (далі - Закон № 417-VIII).
Цей Закон визначає особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов'язані з реалізацією прав та виконанням обов'язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління, а відтак його положення є спеціальними для спірних правовідносин.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону № 417-VIII витрати на управління багатоквартирним будинком включають: 1) витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; 2) витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку; 2-1) витрати, пов'язані з виконанням зобов'язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності; 3) витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення; 4) інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом.
Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат (частина третя статті 12 Закону № 417-VIII).
Частиною четвертою цієї норми передбачено, що зобов'язання із здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком у разі здачі в найм (оренду) квартир та/або нежитлових приміщень державної або комунальної власності несуть наймачі (орендарі) таких квартир та/або приміщень.
Водночас відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг врегульовані Законом України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції Закону № 2189-VIII від 09.11.2017, далі також - Закон про житлово-комунальні послуги).
Стаття 1 цього Закону дає визначення житлово-комунальних послуг як результату господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
За нормою статті 2 Закону про житлово-комунальні послуги предметом його регулювання є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
Не є предметом регулювання цього Закону відносини, що виникають між співвласниками, а також між співвласниками та об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку при забезпеченні потреб співвласників шляхом самозабезпечення відповідно до статті 22 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».
Учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є споживачі (індивідуальні та колективні), управитель, виконавці комунальних послуг (стаття 6 Закону про житлово-комунальні послуги).
За визначенням, наданим у статті 2 Закону про житлово-комунальні послуги, індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Відповідно до статей 7, 9 Закону про житлово-комунальні послуги індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами, споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
За змістом положень цього Закону споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Згідно з нормою статті 61 Житлового кодексу України користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення.
Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім'я якого видано ордер.
За приписами статей 66, 67, 68Житлового кодексу України,пункту 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 № 572 (в редакції постанови КМУ від 24.01.2006 № 45 з подальшими змінами та доповненнями), наймач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Частина перша статті 509 Цивільного кодексу України (ЦК України) дає визначення зобов'язання як правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до положень статей 526, 530 цього Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Аналіз вищенаведених законодавчих положень в їх системній сукупності з загальними засадами цивільного законодавства та положеннями ЦК України про договір дає підстави для висновку, що наймач квартири та/або нежитлового приміщення комунальної власності в розумінні Закону про житлово-комунальні послуги є індивідуальним споживачем житлово-комунальних послуг, зобов'язання по оплаті вартості фактично спожитих житлово-комунальних послуг покладається на споживача законом, а отже відсутність оформленого письмового договору щодо надання таких послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від їх оплати.
Схожі висновки викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду України від 30.10.2013 у справі № 6-59цс13, від 20.04.2016 у справі № 6-2951цс15 та у численних постановах Верховного Суду, зокрема, від 15.03.2018 у справі № 401/710/15-ц, від 26.09.2018 у справі № 750/12850/16-ц, від 19.08.2019 у справі № 641/7403/16-ц, від 13.11.2019 у справі 686/14833/15-ц.
На забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях вказаного будинку (виконання функції з управління багатоквартирним будинком) позивач уклав з виконавцями низку договорів про надання комунальних послуг, а саме: щодо постачання електроенергії; щодо технічного обслуговування та ремонту ліфтів; щодо технічного обслуговування загальнобудинкових мереж та обладнання; щодо ремонтних робіт в житловому будинку та на прибудинковій території; щодо послуг з прибирання будинку та прибудинкової території; щодо послуг з ведення бухгалтерського обліку.
Уклавши вказані договори, позивач виступив колективним споживачем (замовником) зазначених у них послуг, такі послуги є видами житлово-комунальних послуг, які споживаються усіма мешканцями багатоквартирного будинку в процесі утримання їх спільного майна, а відтак на спірні правовідносини в частині надання цих послуг поширюється Закон про житлово-комунальні послуги.
Отже, незважаючи на відсутність укладеного між ОСББ «Урлівська 11/44» і відповідачами договору про надання житлово-комунальних послуг, такі послуги останнім фактично надавались, тобто між сторонами наявні зобов'язальні відносини.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що в 2021-2022 роках жодних оплат на його рахунок від відповідачів не надходило, а в період з січня 2023 р. по лютий 2025 р. відповідачі здійснили лише дев'ять оплат на загальну суму 14 377 грн.
У статтях 15, 16 ЦК України та статті 4 ЦПК України закріплене право кожного на захист свого цивільного (особистого немайнового або майнового) права та інтересу у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Стаття 2 ЦПК України визначає, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, суд інші учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі, а однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є верховенство права.
Зміст засади верховенства права розкриває стаття 10 цього Кодексу, яка передбачає можливість застосування судом аналогії закону і аналогії права та забороняє відмовляти у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша стаття 5 ЦПК України).
У частині другій статті 16 ЦК України визначається перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів, серед яких примусове виконання обов'язку в натурі, який застосовується у тих випадках, коли відповідач зобов'язаний був вчинити певні дії стосовно позивача, але відмовився або уникає виконання свого обов'язку.
Отже ураховуючи, що саме ОСББ «Урлівська 11/44» забезпечує належне утримання багатоквартирного будинку і його прибудинкової території та несе у зв'язку з цим відповідні витрати, за наслідками порушення наймачем приміщень цього будинку зобов'язання зі сплати відповідної частини таких витрат у позивача виникло право вимагати виконання цього зобов'язання у примусовому порядку.
Чинне законодавство України не передбачає іншого порядку та способу визначення частки співвласника у загальному обсязі витрат на управління багатоквартирним будинком, у якому створене ОСББ, окрім як шляхом затвердження розміру внесків (платежів) загальними зборами співвласників пропорційно до їхніх часток співвласника, проте питання визначення такої частки для наймача квартири та/або нежитлового приміщення комунальної власності законом чітко не врегульоване.
Водночас зміст частини четвертої статті 12 Закону № 417-VIII дає підстави для висновку, що наймачі квартир та/або нежитлових приміщень комунальної власності у відносинах з ОСББ прирівняні до співвласників багатоквартирного будинку та не обмежені у праві брати участь у загальних зборах співвласників, пропонувати свої розміри внесків та оскаржувати відповідні рішення загальних зборів у встановленому законом порядку.
Прийняте на загальних зборах співвласників ОСББ «Урлівська 11/44» рішення про затвердження розміру внесків (платежів) ніким не оскаржувалось і не скасовувалось, недійсним у встановленому законом порядку не визнавалось, а відтак є чинним.
За наведених обставин та з урахуванням того факту, що відповідачі споживають послугу з управління багатоквартирним будинком нарівні зі співвласниками, при визначенні розміру їх частки у загальному обсязі витрат позивача на управління багатоквартирним будинком суд виходить із затвердженого загальними зборами співвласників розміру внеску співвласника на утримання будинку і прибудинкової території пропорційно до загальної площі квартири, якими вони користуються.
На підтвердження розміру позовних вимог позивач надав розрахунок, відповідно до якого заборгованість відповідачів зі сплати внесків на утримання будинку і прибудинкової території, обрахована станом на 01.03.2025, складає 24 598 грн.
Зазначений розрахунок здійснено на основі затвердженого у встановленому законом порядку розміру щомісячного внеску на управління будинком (6,88 грн із розрахунку на 1 кв м площі житлових приміщень), пропорційно до загальної площі займаної відповідачами квартири (113,30 кв м) та з урахуванням усіх здійснених відповідачами оплат, а тому суд вважає його достовірним доказом розміру невиконаних зобов'язань у спірних правовідносинах та покладає в обґрунтування свого рішення.
Вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних ґрунтуються на приписах статті 625 ЦК України, згідно яких боржник не звільняється від відповідальності неможливість виконання ним грошового зобов'язання і у разі прострочення на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
За змістом цієї норми інфляційні втрати на суму боргу та три проценти річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Виходячи з того, що індекс інфляції - це показник характеристики динаміки загального рівця цін на товари та послуги, інфляційні втрати обраховуються шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на добуток індексів інфляції за період прострочення.
Три проценти річних розраховуються по формулі: сума боргу х 3 х кількість днів прострочення платежу/365/100.
Згідно з наданими позивачем розрахунками його втрати від інфляції за період з 01.03.2021 по 31.01.2022 та з 01.01.2024 по 28.02.2025 (дати, визначені позивачем з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206, яка забороняла нарахування та стягнення штрафних санкцій, інфляційних нарахувань, процентів річних за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг до припинення чи скасування воєнного стану в Україні (втратила чинність 29.12.2023) склали 3 759,42 грн, а сума трьох процентів річних за вказаний період прострочення становить 941,52 грн.
Правильність нарахування позивачем вказаних сум відповідачами не спростована.
Згідно зі статтею 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
Відповідно до частини третьої статті 9 Закону про житлово-комунальні послуги дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Аналогічна норма міститься у статті 64 Житлового кодексу України.
Відповідачі користуються майном комунальної власності спільно, а відтак в силу наведених вище законодавчих положень їх обов'язок перед позивачем є солідарним.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість і доведеність вимог ОСББ «Урлівська 11/44» про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у солідарному порядку заборгованості за спожиті послуги в розмірі 24 598 грн, інфляційної складової в розмірі 3 759,42 грн та трьох процентів річних в розмірі 941,52 грн, а усього 29 298,95 грн.
Стаття 141 ЦПК України визначає, що у разі задоволення позову судовий збір та інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.
За подання цього позову позивач сплатив судовий збір в розмірі 2 422,40 грн, а його витрати на професійну правничу допомогу у цій справі (як уже сплачені, так і ті, що підлягають сплаті в майбутньому) склали 5 371,12 грн, що підтверджується наданими ним доказами, а саме: договором про надання правової допомоги від 21.02.2025 № 21/02/2025-6, укладеним між ОСББ «Урлівська 11/44» та адвокатським бюро «Тарас Кулачко та партнери»; довіреністю у порядку передоручення від 23.02.2024, згідно з якою позивач уповноважив низку осіб, у тому числі і адвоката Золотопупа С. В., на представництво його інтересів в суді; актом прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 21.02.2025.
Отже з огляду на результат розгляду справи суд покладає на відповідачів в рівних частках сплачений позивачем судовий збір та його витрати на професійну правничу допомогу.
На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 279, 354 ЦПК України, суд
Позов Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Урлівська 11/44» задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Урлівська 11/44» заборгованість за оплату внесків на утримання будинку і прибудинкової території в розмірі 24 598грн, інфляційні нарахування в розмірі 3 759,42 грн та три проценти річних в розмірі 941,52 грн, а усього 29 298 (двадцять дев'ять тисяч двісті дев'яносто вісім) гривень 95 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Урлівська 11/44» судові витрати в розмірі 3 896 (три тисячі вісімсот дев'яносто шість) гривень 76 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Урлівська 11/44» судові витрати в розмірі 3 896 (три тисячі вісімсот дев'яносто шість) гривень 76 копійок.
Позивач: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Урлівська 11/44», код юридичної особи: 43884722, місцезнаходження: м. Київ, вул. Урлівська, 11/44.
Відповідач 1: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 .
Відповідач 2: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокппНОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя:
Повне рішення складане 15.04.2026.