17 квітня 2026 р. Справа № 520/15686/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Жигилія С.П.,
Суддів: Макаренко Я.М. , Перцової Т.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.10.2025 (суддя: Пасечнік О.В., м. Харків) по справі № 520/15686/25
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Харківській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (надалі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (надалі також - відповідач, ГУ ДПС у Харківській області), в якому просить суд: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення: від 27.06.2024 №1426786-2405-2030-UA63120270000028556 на суму 146759,31 грн., від 27.06.2024 №1394312-2405-2030-UA63120270000028556 на суму 33793,14 грн., від 27.06.2024 №1426797-2405-2030-UA63120270000028556 на суму 170430,48 грн., від 27.06.2024 №1394347-2405-2030-UA63120270000028556 на суму 100280,44 грн., від 27.06.2024 №1426811-2405-2030- НОМЕР_1 на суму 169964,83 грн..
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення щодо сплати земельного податку з фізичних осіб винесено з порушеннями вимог податкового законодавства, оскільки відповідачем не враховано, що позивач був власником частини приміщень у будівлях, розташованих за адресою АДРЕСА_1 . Вважає, що земельний податок за 2019-2021 роки за належні йому земельні ділянки: кадастровий номер 6310137500:01:021:0027, загальною площею 0,0961 га, АДРЕСА_2 та кадастровий номер 6310137500:03:006:0008, площею 0,0659 га, за адресою АДРЕСА_1 , нарахований всупереч вимогам пункту 286.1 статті 286 статті 289 ПК України, за відсутності будь-яких відповідних даних державного земельного кадастру тощо, а також даних про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки. Отже, спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.10.2025 року адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено.
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення: від 27.06.2024 №1426786-2405-2030-UA63120270000028556 на суму 146759,31 грн., від 27.06.2024 №1394312-2405-2030- НОМЕР_1 на суму 33793,14 грн., від 27.06.2024 №1426797-2405-2030- НОМЕР_1 на суму 170430,48 грн., від 27.06.2024 №1394347-2405-2030- НОМЕР_1 на суму 100280,44 грн., від 27.06.2024 №1426811-2405-2030-UA63120270000028556 на суму 169964,83 грн..
Стягнуто на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору у сумі 6212,28 (шість тисяч двісті дванадцять гривень 28 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2025 заяву представника позивача про виправлення описки у рішенні суду від 27.10.2025 по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.
Виправлено описку, допущену у рішенні Харківського окружного адміністративного суду від 27.10.2025 по справі № 520/15686/25, а саме викладено резолютивну частину рішення в такій редакції:
"Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення: від 27.06.2024 №1426786-2405-2030-UA63120270000028556 на суму 146759,31 грн., від 27.06.2024 №1394312-2405-2030- НОМЕР_1 на суму 33793,14 грн., від 27.06.2024 №1426797-2405-2030- НОМЕР_1 на суму 170430,48 грн., від 27.06.2024 №1394347-2405-2030- НОМЕР_1 на суму 100280,44 грн., від 27.06.2024 №1426811-2405-2030-UA63120270000028556 на суму 169964,83 грн..
Стягнути на користь ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору у сумі 6212,28 (шість тисяч двісті дванадцять гривень 28 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області.
Позивач ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_2 ."
В іншій частині резолютивну частину рішення залишено без змін.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на ухвалення рішення при неповному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.10.2025 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 у повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач зазначає, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, невірно застосував приписи ст. 270, п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України. Оскільки позивач є власником земельних ділянок за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 0,0659 га та АДРЕСА_2 , кадастровий номер 6310137500:01:021:0027, загальною площею 0,0961 га, ця інформація внесена до Державного реєстру речових права на нерухоме майно про реєстрацію права власності, то відповідно до положень земельного та податкового законодавства сплату здійснює власник такої ділянки. Відтак, при прийнятті податкових повідомлень-рішень, ГУ ДПС діяло у порядку, на підставі та в межах повноважень, визначених чинним законодавством України.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Враховуючи подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження, справа розглядається в порядку письмового провадження, відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 13.02.2025 позивач звернувся до ГУ ДПС у Харківській області з заявою про проведення звірки даних, що стали підставою для визначення розміру податкових зобов'язань з земельного податку та надав відповідні пояснення та документи. Позивач звернувся щодо перегляду наступних податкових повідомлень-рішень: від 27.06.2024 № 1426786-2405-2030-UА63120270000028556 на суму 146759,31 грн. (2019); від 27.06.2024 № 1394312-2405-2030-UА63120270000028556 на суму 33793.14 грн. (2020); від 27.06.2024 № 1426797-2405-2030-UА63120270000028556 на суму 170430.48 грн. (2020); від 27.06.2024 № 1394347-2405-2030-UА63120270000028556 на суму 100280,44 грн. (2021); від 27.06.2024 № 1426811-2405-2030-UА63120270000028556 на суму 169964,83 грн. (2021); від 27.06.2024 №1426823-2405-2030-UА63120270000028556 на суму 215005,50 грн. (2023); від 27.06.2024 №1428178-2405-2030-UА63120270000028556 на суму 169632,86 грн. (2024); від 27.06.2024 №1394381-2405-2030-UА63120270000028556 на суму 126854,76 грн. (2023); від 27.06.2024 №1394112-2405-2030-UА63120270000028556 на суму 100084,58 грн.(2024).
У відповідь ГУ ДПС у Харківській області частково скасувало податкові повідомлення рішення за 2023 та 2024 роки, а саме скасовано податкові повідомлення-рішення: від 27.06.2024 1426823-2405-2030-UА63120270000028556 на суму 215005,50 грн. (2023); від 27.06.2024 № 1428178-2405-2030-UА63120270000028556 на суму 169632,86 грн. (2024); від 27.06.2024 №1394381-2405-2030-UА63120270000028556 на суму 126854,76 грн. (2023); від 27.06.2024 №1394112-2405-2030-UА63120270000028556 на суму 100084,58 грн. (2024). та прийнято нові ППР: №19157-2405-2030-UА63120270000028556 від 28.02.2025 на суму 37727,61 грн. (2023); №19156-2405-2030-UА63120270000028556 від 28.02.2025 на суму 31799,36 грн. (2023); № 19169-2405-2030-UА63120270000028556 від 28.02.2025 на суму 8309,63 грн. (2024); №19168-2405-2030-UА63120270000028556 від 28.02.2025 на суму 9858,76 грн. (2024).
Позивач, вважаючи протиправними податкові повідомлення рішення від 27.06.2024 №1426786-2405-2030-UA63120270000028556 на суму 146759,31 грн., від 27.06.2024 №1394312-2405-2030-UA63120270000028556 на суму 33793,14 грн., від 27.06.2024 №1426797-2405-2030-UA63120270000028556 на суму 170430,48 грн., від 27.06.2024 №1394347-2405-2030-UA63120270000028556 на суму 100280,44 грн., від 27.06.2024 №1426811-2405-2030-UA63120270000028556 на суму 169964,83 грн., звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що зазначені у податкових повідомленнях-рішеннях від 27.06.2024 №1426786-2405-2030-UA63120270000028556 на суму 146759,31 грн., від 27.06.2024 №1394312-2405-2030-UA63120270000028556 на суму 33793,14 грн., від 27.06.2024 №1426797-2405-2030-UA63120270000028556 на суму 170430,48 грн., від 27.06.2024 №1394347-2405-2030-UA63120270000028556 на суму 100280,44 грн., від 27.06.2024 №1426811-2405-2030-UA63120270000028556 на суму 169964,83. розміри ставки земельного податку (3%) не відповідають ставці податку, визначеній п.1.1. ч.1 Додатку 2 до Рішення Харківської міської ради (1,5%), а тому податковим органом невірно обчислено та нараховано суму земельного податку, на підставі якого винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення.
Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, враховуючи межі перегляду, передбачені ст. 308 КАС України, апеляційний суд зазначає таке.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України.
Згідно з п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платники податків обтяжені обов'язком сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п.п.19-1.1.1, 19-1.1.2, 19-1.1.7, 19-1.1.10, 19-1.1.34, 19-1.1.45, 19-1.1.46 п.19-1.1 ст. 19-1 Податкового кодексу України, контролюючі органи виконують такі функції: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів; контролюють своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів; реєструють та ведуть облік платників податків, осіб, які здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем, об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням, проводять диференціацію платників податків; забезпечують ведення обліку податків, зборів, платежів; забезпечують визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов'язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством; здійснюють інші функції, визначені законами України.
Згідно з п.п. 14.1.72 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.
Згідно підпункту 14.1.74 пункту 14.1 статті 14 ПК України, земельна ділянка - частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, цільовим (господарським) призначенням та з визначеними щодо неї правами.
Цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку (підпункт 14.1.261 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Положеннями п. 269.1 ст. 269 Податкового кодексу України визначено, що платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі.
Відповідно до ст. 270 Податкового кодексу України, об'єктами оподаткування є: - земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; - земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Базою оподаткування, у відповідності до пункту 271.1 статті 271 ПК України, є:
нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом;
площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
Відповідно до п. 271.2 ст. 271 ПК України, рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Згідно з п. 274.1 ст. 274 ПК України, ставка податку за земельні ділянки, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від нормативної грошової оцінки одиниці, а для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.
Згідно з п.277.1 ст. 277 ПК України, ставка земельного податку за земельні ділянки, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), нормативну грошову оцінку яких не проведено, розташовані за межами населених пунктів або в межах населених пунктів, встановлюється у розмірі не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, а для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від нормативної грошової оцінки площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.
Згідно з пунктом 284.1 статті 284 ПК України, ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території, встановлюють Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування.
Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік (пункт 285.1 статті 285 ПК України).
Відповідно до пункту 286.1 статті 286 ПК України, підставою для нарахування земельного податку є: а) дані державного земельного кадастру: б) дані Державного -реєстру речових прав на нерухоме майно: в) дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю); г) дані сертифікатів на право на земельні частки (паї); ґ) рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв); д) дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї); е) дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Положеннями пункту 286.5 статті 286 ПК України передбачено, що нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.
У разі переходу права власності на земельну ділянку або права на земельну частку (пай) від одного власника - юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося його право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником - починаючи з місяця, в якому він набув право власності (абз. 3 п. 286.5 ст. 286 ПК України).
Згідно з п. 289.1 ст. 289 ПК України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок .
Відповідно до п. 289.2 ст. 289 ПК України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кі = 1:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік. У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель (п. 289.3 ст. 289 ПК України).
Таким центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр).
Колегія суддів зазначає, що Рішенням 25 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 27.02.2019 року №1474/19 була затверджена «Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018 року» (далі також - рішення Харківської міської ради від 27.02.2019 року №1474/19), яка відповідно до пункту 2 цього рішення застосовується з 01.01.2020.
Так, відповідно до Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018 базова вартість одного квадратного метра земель міста Харкова станом на 01.01.2018 становить 639,78 гривень і підлягає в подальшому індексації в порядку, встановленому законодавством України (п. 1.4 розділу 2 Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018, затвердженого рішенням 32 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 18.12.2019 №1908/19).
Відповідно до пункту 9 підрозділу 6 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, індекс споживчих цін за 2017-2020 роки, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, застосовується із значенням 100 відсотків.
Отже, значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за 2017-2020 роки становить 1,0 та відповідно до приписів ст. 289 ПК України підлягає застосуванню для визначення розміру земельного податку за 2021 рік - податковому періоду за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.
Колегія суддів звертає увагу, що рішенням 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 22.02.2017 №542/17 «Про місцеві податки і збори у місті Харкові» (в редакції рішення 23 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 28.11.2018 №1284/18) (далі також - рішення Харківської міської ради від 22.02.2017 №542/17) встановлено ставки земельного податку за земельні ділянки, відносно яких відсутня довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Відповідно до п. 286.1 ст. 286 ПК України, підставою для нарахування земельного податку є: а) дані державного земельного кадастру; б) дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; в) дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю); г) дані сертифікатів на право на земельні частки (паї); ґ) рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв); д) дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї); е) дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Пунктом 284.1 статті 284 ПК України визначено, що Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.
Органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки рішення щодо ставок земельного податку та наданих пільг зі сплати земельного податку юридичним та/або фізичним особам за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
Так, Згідно з Технічною документацією з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова, затвердженою рішенням Харківської міської ради від 27.02.2019 №1474/19, базова вартість одного квадратного метра земель міста Харкова станом на 01.01.2018 становить 639,78 грн. і підлягає подальшій індексації у порядку, встановленому законодавством України.
Аналогічне положення містить і п. 1.4 розділу ІІ Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 18.12.2019 №1908/19.
Правила справляння плати за землю на території міста Харкова деталізовані нормами рішення Харківської міської ради від 22.02.2017 №542/17 (ставки плати за землю та пільги з земельного податку).
Згідно з абзацом першим пункту 1.1 додатку 2 до рішення Харківської міської ради від 22.02.2017 №542/17, ставка земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, становить 1,5 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.
Відповідно до абзацу другого пункту 1.1 додатку 2 до рішення Харківської міської ради від 22.02.2017 №542/17, ставка земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено становить 1.5 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.
Як вбачається з матеріалів справи:
- сума земельного податку в розмірі 146759,31 грн., яка нарахована спірним податковим повідомленням-рішенням від 27.06.2024 №1426786-2405-2030-UA63120270000028556 за 2019 рік, площа об'єкта - 0,0961га; розмір ставки земельного податку 3%;
- сума земельного податку в розмірі 33793,14 грн., яка нарахована спірним податковим повідомленням-рішенням від 27.06.2024 №1394312-2405-2030-UA63120270000028556 за 2020 рік, площа об'єкта - 0,0659 га; розмір ставки земельного податку 3%;
- сума земельного податку в розмірі 170430,48 грн., яка нарахована спірним податковим повідомленням-рішенням від 27.06.2024 №1426797-2405-2030-UA63120270000028556 за 2020 рік, площа об'єкта - 0,0961га; розмір ставки земельного податку 3%;
- сума земельного податку в розмірі 100280,44 грн., яка нарахована спірним податковим повідомленням-рішенням від 27.06.2024 №1394347-2405-2030-UA63120270000028556 за 2021 рік, площа об'єкта - 0,0659 га; розмір ставки земельного податку 3%;
- сума земельного податку в розмірі 169964,83, яка нарахована спірним податковим повідомленням-рішенням від 27.06.2024 №1426811-2405-2030-UA63120270000028556 за 2021 рік, площа об'єкта - 0,0961га; розмір ставки земельного податку 3%.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що зазначені у податкових повідомленнях-рішеннях від 27.06.2024 №1426786-2405-2030-UA63120270000028556 на суму 146759,31 грн., від 27.06.2024 року №1394312-2405-2030-UA63120270000028556 на суму 33793,14 грн., від 27.06.2024 №1426797-2405-2030-UA63120270000028556 на суму 170430,48 грн., від 27.06.2024 №1394347-2405-2030-UA63120270000028556 на суму 100280,44 грн., від 27.06.2024 №1426811-2405-2030-UA63120270000028556 на суму 169964,83 грн. розміри ставки земельного податку (3%) не відповідають ставці податку, визначеній п.1.1. ч.1 Додатку 2 до Рішення Харківської міської ради (1,5%), а тому податковим органом невірно обчислено та нараховано суму земельного податку, на підставі якого винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення.
З огляду на вищевикладене та встановлені судом обставини, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.06.2024 №1426786-2405-2030-UA63120270000028556 на суму 146759,31 грн., від 27.06.2024 №1394312-2405-2030-UA63120270000028556 на суму 33793,14 грн., від 27.06.2024 №1426797-2405-2030-UA63120270000028556 на суму 170430,48 грн., від 27.06.2024 №1394347-2405-2030-UA63120270000028556 на суму 100280,44 грн., від 27.06.2024 №1426811-2405-2030-UA63120270000028556 на суму 169964 грн..
Колегія суддів зазначає, що критерії законності рішень суб'єкта владних повноважень викладені законодавцем у приписах ч. 2 ст. 2 КАС України, а у силу ч. 2 ст. 77 КАС України обов'язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на владного суб'єкта шляхом подання до суду доказів та наведення у процесуальних документах доводів як відповідності закону вчиненого волевиявлення, так і помилковості аргументів іншого учасника справи.
Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийняття оскаржуваного рішення.
Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовує позовні вимоги.
Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його ухваленні суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та ухвалив законне і обґрунтоване судове рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.10.2025 по справі № 520/15686/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя С.П. Жигилій
Судді Я.М. Макаренко Т.С. Перцова