Миколаївської області
Справа №477/2819/25
Провадження №2/477/831/26
14 квітня 2026 року м. Миколаїв
Вітовський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючої - судді Саукової А.А.,
із секретарем судового засідання - Котовою О.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вітовського районного суду Миколаївської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
На адресу Вітовського районного суду Миколаївської області надійшла позовна заява АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Представник позивача - Шкапенко Олександр Віталійович звернувся з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 46 901, 25 грн, а також судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
В обґрунтування свого позову зазначав, що 02.11.2024 року відповідач будучи клієнтом Банку, Позичальник уклав з Банком договір кредиту шляхом підписання заяви-анкети та приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг АТ "А-Банк". Відповідно до укладеного договору позивач надав кредитний ліміт на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом, сума - ліміт кредиту від 1000,00 грн до 200 000,00 грн., у розмірі 40,80% на рік, строком на 240 місяців з правом автоматичного продовження.
Однак позичальник не виконав умови кредитного договору в частині вчасного повернення кредиту та відсотків за користування ним, в зв'язку з чим за ним виникла зазначена заборгованість, яку позивач просив стягнути в повному розмірі.
В судове засідання представник позивача за позовом не з'явився, про його час та місце був повідомлений належним чином, одночасно з позовною заявою направив до суду клопотання з проханням розглядати справу за його відсутності, заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі, не заперечує проти ухвалення судом заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений за зареєстрованим місцем проживання належним чином та через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, в порядку частини 11 статті 128 ЦПК України, відповідно до якої, відповідач зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи. Відповідач відзив не подав, будь яких клопотань або заперечень на адресу суду не надходило.
Ухвалою суду від 14 квітня 2026 року постановлено здійснювати розгляд справи в заочному порядку за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих доказів, встановив наступні обставини та взаємовідносини сторін та дійшов до такого висновку.
З матеріалів справи вбачається, що 02.11.2024 року відповідач підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-Банке» за змістом якої він погодився, що ця заява разом Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складають між ним і Банком договір про надання банківських послуг.
Відповідно до укладеного договору б/н позивач надав ліміт на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом, сума - ліміт кредиту від 1000,00 грн до 200 000,00 грн., у розмірі 40,80% на рік, строком на 240 місяців з правом автоматичного продовження.
Відповідно до довідки за лімітами відповідачу ОСОБА_2 було надано 02.11.2024 року кредитним ліміт в сумі 6 900,00 грн., який в подальшому 14.04.2025 року збільшено до 17 300,00 грн.
Позивач ознайомився з даним договором до його укладання і погодився з його умовами.
З наданого Банком розрахунку заборгованості відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань, перераховував платежі на погашення кредитної заборгованості несвоєчасно, у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість в загальній сумі 21 885,62 грн., яка складається з наступного: заборгованості за простроченим тілом кредиту в сумі 17 230,69 грн., заборгованості за простроченими відсотками в сумі 4 204,93 грн., 450,00 грн. - загальний залишок заборгованості за пенею.
АТ «Акцент-Банк» є правонаступником прав та обов'язків ПАТ «Акцент-Банк», у зв'язку з тим, що рішенням загальних зборів акціонерів від 25.04.2018 року змінено організаційно-правову форму та назву позивача з ПАТ «Акцент-Банк» на АТ «Акцент-Банк», про що зазначено у п. 1.1. Статуту АТ «Акцент-Банк.
Відповідно до п.п.2.1.1.2.3 та 2.1.1.2.4 Умов та правил, клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт. Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк» разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, які викладені на банківському сайті.
Відповідно до вимог ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно- телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
При цьому, в ч.1 ст. 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Відповідно до ст.ст.526, 1054 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу; за кредитним договором позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то вразі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Відповідно до змісту Умов та правил надання банківських послуг сторони узгодили, умови повернення Банку кредиту, процентів за користування кредитом, неустойку та інші зобов'язання за Договором.
За положеннями ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049, ч. 1 ст. 1050 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути кредитодавцю кредит у строк та в порядку, що встановлені договором.
В разі несвоєчасного повернення коштів він не звільняється від обов'язку виконання зобов'язання та повинен сплатити суму боргу та процентів, передбачених договором.
Згідно розрахунку заборгованості за договором б/н від 02.11.2024 року складає 21 885,62 грн., яка складається з наступного: заборгованості за простроченим тілом кредиту в сумі 17 230,69 грн., заборгованості за простроченими відсотками в сумі 4 204,93 грн., 450,00 грн. - загальний залишок заборгованості за пенею.
Що стосується стягнення пені, то слід зазначити наступне.
24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022«Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, який продовжувався Указами Президента України № 133/2022від 14 березня 2022 року, № 259/2022 від 18 квітня 2022 року, № 341/2022 від 17 травня 2022 року, № 573/2022 від 12 серпня 2022 року, № 757/2022 від 07 листопада 2022 року, № 58/2023 від 06 лютого 2023 року, № 254/2023 від 01.05.2023 року і діє по цей час.
Відповідно до Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
На час розгляду справи в суді положення пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України є чинними.
Відповідно до частини 1 статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України.
Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України (частина 2 статті 4 ЦК України).
Отже, частина друга статті 4 ЦК України закріплює пріоритет норм цього Кодексу над нормами інших законів. До того ж такий спосіб вирішення колізії норм ЦК України з нормами інших законів - з констатацією пріоритету норм цього Кодексу над нормами інших законів підтримувався як Конституційним Судом України (Рішення від 13 березня 2012 року у справі № 5-рп/2012), так і Верховним Судом України (постанови від 30 жовтня 2013 року у справі № 6-59цс13, від 16 грудня 2015 у справі № 6-2023цс15). Вказане узгоджується і з правовою позицією, висловленою у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі №910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі №477/874/19 (пункт 69)).
Також, Верховний Суд вже викладав висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов'язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (постанови Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23), від 12.02.2025 № 758/5318/23 (провадження № 61-15103св24), згідно яких, тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань.
Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
З аналізу положень пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» та статей 1046,1049,1050,1054 ЦК України, суд доходить до висновку про те, що на договір про споживчий кредит, укладений між сторонами у справі, розповсюджується дія пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, а відтак відповідач звільняється від обов'язку сплати на користь позикодавця неустойки за прострочення виконання зобов'язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, тобто з 24 лютого 2022 року, а нарахована позикодавцем неустойка, що передбачена відповідним договором, підлягає списанню позикодавцем.
З урахуванням наведеного, вимоги позивача про стягнення із ОСОБА_1 пені в розмірі 450,00 грн, нарахованої внаслідок неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань, є необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги у цій частині, у тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості, посилався на Анкету-Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку та паспорт споживчого кредиту, відповідачем спростовано не було.
З матеріалів справи вбачається, що Банк повністю виконав взяті на себе зобов'язання за Договором, а позичальник навпаки, порушив його умови в частині своєчасної та повної сплати кредитних платежів, тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за заборгованістю в сумі 21 435,62 грн., яка складається з наступного: заборгованості за простроченим тілом кредиту в сумі 17 230,69 грн., заборгованості за простроченими відсотками в сумі 4 204,93 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.
Відповідно до статті 141 ЦПК України та Закону України "Про судовий збір" при розподілі судових витрат суд враховує, що позов задоволено частково, тому судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволених позовних вимог .
Керуючись статями 258, 259, 263, 265, 279, 280-282, ЦПК України,
Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.
Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ-БАНК», заборгованість за кредитним договором б/н від 02.11.2024 року в загальному розмірі 21 435,62 (двадцять одну тисячу чотириста тридцять п'ять) гривень 62 копійки, яка складається з наступного: заборгованості за простроченим тілом кредиту в сумі 17 230,69 грн., заборгованості за простроченими відсотками в сумі 4 204,93 грн
Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ-БАНК» судовий збір в сумі 2 372,49 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
позивач - АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «АКЦЕНТ-БАНК», 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, ЄДРПОУ 14360080.
відповідач - ОСОБА_3 , останнє відоме місце реєстрації - АДРЕСА_1 . реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Суддя А.А.Саукова