Миколаївської області
Справа №477/48/26
Провадження №1-кп/477/333/26
13 квітня 2026 року м. Миколаїв
Вітовський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
під час розгляду у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Миколаєві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023152230000205, по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 357, частиною 1 статті 162, частиною 4 статті 185 КК України,
До Вітовського районного суду Миколаївської області надійшли матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 357, частиною 1 статті 162, частиною 4 статті 185 КК України.
В підготовчому судовому засіданні прокурор вважав за доцільне направити провадження до Миколаївського апеляційного суду для визначення підсудності.
Додатково зазначив про описку в обвинувальному акті в частині зазначення дати вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 162 КК України як 16.10.2025 року, тоді як правильною є дата 06.10.2025 року, що підтверджується подальшим викладенням обставин обвинувачення, відповідно до яких саме 06.10.2025року обвинувачений незаконно проник до житла потерпілого, звідки викрав банківську картку, за допомогою якої цього ж дня вчинив перший епізод крадіжки.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Важливість суворого дотримання правил про підсудність доводиться і практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). Зокрема, як порушення вимог пункту 1 ст. 6 Конвенції ЄСПЛ розглядає порушення правил територіальної підсудності внаслідок передання справи з одного суду до іншого без належного законного обґрунтування, незважаючи на наявність чітких підстав зміни територіальної підсудності, встановлених у КПК України (див. пункт 98 рішення ЄСПЛ у справі «Фельдман проти України»).
Європейський суд з прав людини у справі Зенд проти Австрії від 12 жовтня 1978 року вказує, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру суддів, включно з […] питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів […]. З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Відповідно до ст. 32 КПК України, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення.
Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_3 , відповідно до кваліфікації, наведеної у статті 12 КК України, є кримінальним проступком, нетяжким та тяжким злочином.
Отже, більш тяжким правопорушенням є кримінальне правопорушення, відповідальність за яке передбачене частиною 4 статті 185 КК України.
Відповідно до обвинувального акту, при викладенні фактичних обставин кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення за частиною 4 статті 185 КК України, зазначено про заволодіння грошовими коштами потерпілого: 06.10.2025року та 07.10.2025 року - в с. Шевченко Миколаївського району Миколаївської області, а 08.10.2025року о 08.17год. та 08.10.2025 року о 08.45 - у м. Миколаєві, пр.Миру, 2а.
Отже, останній за часом епізод таємного викрадення чужого майна був вчинений у м. Миколаєві, що не відноситься до юрисдикції Вітовського районного суду Миколаївської області.
Згідно з пунктом 4 частини третьої статті 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про направлення обвинувального акта до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження.
З огляду на вищезазначене, суд вважає за необхідне прийняти рішення про направлення обвинувального акта до Миколаївського апеляційного суду для визначення підсудності.
Керуючись ст.ст. 314, 369-372 КПК України,
Направити обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12025152230000535, по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 357, частиною 1 статті 162, частиною 4 статті 185 КК України, до Миколаївського апеляційного суду для визначення підсудності.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1