Справа № 947/10106/26
Провадження № 1-кс/947/3899/26
06.04.2026 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю слідчого - ОСОБА_3 , представника власника майна ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції) розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_6 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12025160000001292 від 18.12.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України,-
В провадження слідчого судді Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання в рамках кримінального провадження № 12025160000001292 від 18.12.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України про накладення арешту з метою збереження речових доказів на майно, яке було виявлено та вилучено 10.03.2026 року під час проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:
- пластикову печатку trodat micro printy 9342, ФОП ОСОБА_4 , реєстраційний номер НОМЕР_1 ;
- банківські картки: ПриватБанк НОМЕР_2 , Ощадбанк НОМЕР_3 , Монобанк НОМЕР_4 ;
- документи на яких містяться вільні зразки підписів ОСОБА_4 в кількості 8 штук;
- мобільний телефон марки iPhone 16 pro, imei НОМЕР_5 , НОМЕР_6 ;
- грошові кошти в загальній сумі 5600 доларів США, купюрами по 100 доларів США, наступними номерами: LB 07055707L, LL 26254650A, PA 14123435A, LL 78316103G, LL 78316102G, LB 43700458F , LB 38492503H, PF 80579719G, PG 54380622C, PJ 15968454B, PH 26462876B, QK 14409344A, QK 14409364A, QK 14409345A, QK 14409346A, QK 14409343A, LB 07367036K, LK 49681734F, PF 37315260P, PF 37315252P, PF 37315255P, QK 74496159A, LF 55036264A, LK 63436315F, LF 23726337F, PJ 28213722B, PB 43974862G, QB 33889276A, QB 23125663A, PF 27242646K, PF 27242647K, PG 37659331C, MB 06049468R, PI 59763892A, MF 49216027D, PB 26845436C, PB 24092808B, PG 96859337C, PL 12292853B, PB 84755604H , PB 84755603H, PJ 60878019B, PJ 60878003B, MN37946306A, PB14123894N, PL 27191647F, PL 27191648F, PL 27191649F, PL 27191650F, PD 18730939C, PD 18730985C, PE 34602824E, PE 34602823E, LB 69452683H, LF 29740011G, LA 87286797A;
- грошові кошти в загальній сумі 106000 гривень, купюрами номіналом по 1000 грн (106) штук, грошові кошти в загальній сумі 41000 гривень, купюрами номіналом по 500 грн (82 штуки).
У судовому засіданні -
Слідчий ОСОБА_3 долучив до клопотання копію рапорту оперуповноваженого УСР в Одеській області ДСР НП України та копію протоколу допиту свідка, просив задовольнити клопотання з урахуванням обставин викладених у клопотанні.
Представник власника майна ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на обставини, зазначені ним у письмовому запереченні. Просив відмовити у задоволенні клопотання в частині накладення арешту на мобільний телефон та грошові кошти.
Власник майна ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, хоча повідомлявся про дату, час та місце розгляду клопотання належним чином.
Приймаючи до уваги думку учасників процесу, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 132 КПК України - застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Положеннями ст. ст. 2, 7 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.
Частина 1 статті 170 КПК України передбачає що, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
При цьому, ч. 2 вказаної норми встановлює, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень ст. 170 Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до ч. 6 ст. 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Слідчим суддею встановлено, що клопотання про арешт майна не відповідає вимогам ст. 171 КПК України, з огляду на наступні обставини.
Прокурор у клопотанні визначив метою накладення арешту на вказане вилучене майно його збереження як речових доказів, хоча при цьому конкретно мету та правову підставу арешту майна не обґрунтував, а лише поверхово послався на положення ст. 170 КПК України, які загалом визначають поняття арешту майна.
Клопотання не містить документів, які б обґрунтовували доводи клопотання.
Слідчий суддя позбавлений можливості встановити з яких причин наразі вилучене майно необхідне органу досудового розслідування для огляду та чому прокурор вважає, що при його огляді буде можливе виявлення інформації, яка може мати значення для встановлення обставин імовірного вчинення кримінального правопорушення в рамках кримінального провадження.
Так, до матеріалів клопотання не долучено протокол огляду вилученого мобільного телефону, яким би підтверджувалося те, що він містить у собі відомості, що можуть мати доказове значення в рамках кримінального провадження.
Також, відсутня постанова про призначення комп'ютерно-технічної експертизи із вилученим під час обшуку мобільним телефоном з метою виявлення інформації, яка може мати значення для кримінального провадження.
Крім цього, у клопотанні не зазначено кому належать вилучені під час обшуку грошові кошти та банківські картки, що позбавляє слідчого суддю можливості встановити власника вилученого майна.
Крім цього, слідчий у судовому засіданні не обґрунтував підстави та мету накладення арешту на вилучене під час обшуку майно.
Згідно з ч. 3 ст.172 КПК України слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
З урахуванням вищенаведеного, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність повернення клопотання про арешт майна прокурору для усунення вказаних в ухвалі слідчого судді недоліків, надавши для цього прокурору строк 72 години з моменту отримання копії цієї ухвали.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_6 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12025160000001292 від 18.12.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України - повернути прокурору.
Встановити строк для усунення недоліків в сімдесят дві години.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1