Справа № 132/2589/25
07.04.2026 року м. Погребище
Погребищенський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого - судді Гуцола М.П.,
з участю секретаря судових засідань Москаленко С.П.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача- адвоката Левицької-Корчун В.І.,
відповідача ОСОБА_2
представника Погребищенської міської ради Жмурчук О.М.,
представника Служби у справах дітей Погребищенської міської ради Вінницької області Мединської О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Погребищі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник - адвокат Левицька-Корчун Вікторія Ігорівна до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача: Служба у справах дітей та сім'ї Калинівської міської ради Вінницької області, Служба у справах дітей Погребищенської міської ради Вінницької області про позбавлення батьківських прав, -
встановив:
короткий зміст позовних вимог.
14.10.2025 до Погребищенського районного суду Вінницької області за підсудністю з Вінницького районного суду Вінницької області надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник - адвокат Левицька-Корчун В. І. до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав.
Позов обґрунтовано тим, що позивач ОСОБА_1 з 2000 року перебував в зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 , від якого у них народилось троє дітей, з яких син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є неповнолітнім.
У 2015 році відповідач забрала свої речі і покинула позивача разом із дітьми, після чого до сім'ї більше не поверталась.
07.11.2016 рішенням Калинівського районного суду Вінницької області шлюб між сторонами розірваний.
Таким чином, відповідач з 2015 року самоусунулася від виховання і утримання дитини, не цікавиться її життям, не проявляє свого піклування та турботи, не піклується про її здоров'я, моральний, фізичний та культурний розвиток.
Позивач у жовтні 2024 року вже звертався до Калинівського районного суду Вінницької області з позовом про позбавлення батьківських прав відповідача відносно сина ОСОБА_3 , проте рішенням суду від 28.02.2025 позов було залишено без задоволення та попереджено ОСОБА_2 про необхідність належного виконання обов'язків по вихованню і утриманню сина ОСОБА_3 та покладено на орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Калинівської міської ради Вінницької області контроль за виконанням батьківських обов'язків ОСОБА_2 .
За час, що минув від часу винесення вказаного рішення поведінка відповідача не змінилася.
З урахуванням наведеного, представник позивача просить суд позбавити відповідача батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_3 .
Рух справи, позиція сторін.
14.10.2025 до Погребищенського районного суду Вінницької області за підсудністю з Вінницького районного суду Вінницької області надійшла вказана цивільна справа.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.10.2025 справу передано на розгляд судді Гуцолу М.П. (а.с. 40).
Ухвалою суду від 15.10.2025 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, залучено Службу у справах дітей та сім'ї Калинівської міської ради Вінницької області до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача; витребувано зі Служби у справах дітей та сім'ї Калинівської міської ради Вінницької області висновок щодо розв'язання спору у зазначеній справі (а.с. 41-42).
Ухвалою суду від 28.10.2025 задоволено заяву представника позивача- адвоката Левицької-Корчун В.І. про розгляд справи в режимі відеоконференції (а.с. 53).
05.11.2025 на електронну пошту суду зі Служби у справах дітей та сім'ї Калинівської міської ради надійшов висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 (а.с. 59-60).
Ухвалою суду від 06.11.2025 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Службу у справах дітей Погребищенської міської ради Вінницької області та витребувано зі Служби у справах дітей Погребищенської міської ради Вінницької області висновок щодо розв'язання спору у вказаній справі (а.с. 66).
Ухвалою суду від 12.11.2025 задоволено заяву представника позивача- адвоката Левицької-Корчун В.І. про розгляд справи в режимі відеоконференції (а.с. 81).
14.11.2025 на адресу суду надійшла заява представника позивача- адвоката Левицької-Корчун В.І. про долучення доказів до матеріалів справи (а.с. 88-99).
26.11.2025 через канцелярію суду відповідачем подано заяву про визнання позову та нотаріально посвідчену заяву про те, що вона не заперечує проти позбавлення її батьківських прав (а.с. 100-101).
27.11.2025 справу знято з розгляду у зв'язку з відключенням електроенергії (а.с. 106).
Ухвалою суду від 23.12.2026 відкладено підготовче засідання у справі, у зв'язку з надходженням заяви від начальника зі Служби у справах дітей Погребищенської міської ради Вінницької області Мединської О.В., продовжено на 30 днів строк проведення підготовчого засідання у справі (а.с. 113, 117).
Ухвалою суду від 13.01.2026 задоволено заяву представника позивача- адвоката Левицької-Корчун В.І. про розгляд справи в режимі відеоконференції (а.с. 127).
22.01.2026 відкладено розгляд справи у зв'язку з відсутністю висновку Служби у справах дітей Погребищенської міської ради Вінницької області щодо розв'язання спору.
Ухвалою суду від 17.02.2026 задоволено заяву представника позивача- адвоката Левицької-Корчун В.І. про розгляд справи в режимі відеоконференції (а.с. 152).
19.02.2026 через канцелярію суду надійшов висновок виконавчого комітету Погребищенської міської ради Вінницької області про недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 (а.с. 161-165).
Ухвалою суду від 04.03.2026 відмовлено у прийнятті визнання позову відповідачем ОСОБА_2 , закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті (а.с. 168-169).
Протокольною ухвалою суду від 31.03.2026 задоволено заяву представника позивача- адвоката Левицької-Корчун В.І. про виклик свідків.
06.04.2026 через систему «Електронний суд» представником позивача- адвокатом Левицькою-Корчун В.І. подано заяву про долучення доказів, зокрема витяг з мобільного додатку «Резерв+» (а.с. 202-204).
07.04.2026 через систему «Електронний суд» представником позивача- адвокатом Левицькою-Корчун В.І. подано письмові дебати у справі (а.с. 205-208).
Представник позивача- адвокат Левицька-Корчун В.І. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та наполягала на їх задоволенні. Вказувала на те, що позивач бажає позбавити відповідача батьківських прав виключно задля захисту прав та інтересів неповнолітнього сина, якому вже виповнилось 14 років. Для оформлення паспорту громадянина України сину потрібно оформити громадянство, оскільки його матір має громадянство рф і це створює труднощі. Також наголошує на тому, що при виїзді ОСОБА_4 за кордон йому необхідно буде щоразу оформляти нотаріальну згоду матері на дозвіл виїзду дитини за кордон, що стане додатковим фінансовим тягарем для позивача. Крім того, представник позивач акцентувала увагу суду на нотаріально посвідченій згоді матері про її згоду на позбавлення її батьківських прав відносно неповнолітнього сина. Також вказувала на поведінку самого неповнолітнього ОСОБА_4 , який вказав в судовому засіданні про своє небажання спілкуватися з матір'ю, оскільки він її не пам'ятає та не знає. Представник позивача наголошувала на тому, що позивач має відстрочку від призову на військову службу, що підтверджується поданими доказами, а відтак позбавлення відповідача батьківських прав не є причиною подання такого позову. Позивач у судовому засіданні підтримав вимоги позовної заяви.
Відповідач в судовому засіданні пояснила, що має намір спілкуватися з сином та повідомила суду, що з старшими дітьми вона спілкується, однак з ОСОБА_4 їй заборонив спілкуватися відповідач. Періодично вона відправляли кошти дочці ОСОБА_5 і та казала, щоб кошти розподілили між дітьми. Номеру мобільного телефону та карткового рахунку ОСОБА_4 вона не має, однак бажала б мати. ОСОБА_6 телефону ОСОБА_4 їй не повідомляють, оскільки це може зашкодити психологічному здоров'ю ОСОБА_4 . Сина періодично вітала з днем народження через смс-повідомлення на телефон старшої дочки. Відповідач виявила бажання, що діти приїздили до неї погостювати. Вказувала, що не буде чинити перешкоди, якщо дітям потрібно буде оформити документи чи дозволи.
Представник Служби у справах дітей та сім'ї Калинівської міської ради Вінницької області в судове засідання не з'явився, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином (а.с. 201).
Погребищенської міської ради ОСОБА_7 в судовому засіданні, що відбулося 31.03.2026 пояснила, що не знає при який обставинах відповідачем було написано нотаріально посвідчену заяву про не заперечення проти позбавлення її батьківських прав. Відповідач позиціонується з позитивної сторони. До комісії із заявою не зверталися ні позивач, ні відповідач. Вважає за недоцільне позбавляти відповідача батьківських прав, що зазначене у висновку.
Представник Служби у справах дітей Погребищенської міської ради Вінницької області в судовому засіданні вважала за недоцільне позбавляти відповідача батьківських прав відносно її неповнолітнього сина.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши у сукупності надані докази, суд дійшов наступного висновку.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Польова Лисіївка Калинівського району Вінницької області народився ОСОБА_3 , батьками якого в свідоцтві про народження серії НОМЕР_1 , виданому 13.03.2012 виконавчим комітетом Кіровської сільської ради Калинівського району Вінницької області, зазначені: батько - ОСОБА_1 та мати - ОСОБА_8 (а.с. 9).
Рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 07.11.2016 у справі № 132/2893/16-ц (номер провадження 2/132/1088/16), яке набуло законної сили 17.11.2016, шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_8 , що був зареєстрований 03.03.2000 у виконкомі Кіровської сільської ради Калинівського району Вінницької області, актовий запис № 02 - розірваний (а.с. 95).
Відповідно до повідомлення Сількогосподарського виробничого кооперативу «Колос» №116 від 22.07.2025 ОСОБА_1 працює в даному господарстві з 01.04.2017 по даний час на посаді «тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва» і виховує самостійно неповнолітнього сина ОСОБА_3 (а.с. 97).
Згідно з довідкою Мирненського старостинського округу Калинівської міської ради Хмільницького району Вінницької області №202 від 24.07.2025 сім'я ОСОБА_1 складається з: дочки ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та синів: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 96).
Рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 28.02.2025 позовні вимоги ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітнього сина ОСОБА_3 було залишено без задоволення та попереджено ОСОБА_2 про необхідність належного виконання обов'язків по вихованню і утриманню сина ОСОБА_3 та покладено на орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Калинівської міської ради Вінницької області, контроль за виконанням батьківських обов'язків ОСОБА_2 (а.с. 90-94).
З довідки опорного закладу загальної середньої освіти-ліцею з дошкільним підрозділом с. Дружелюбівка Калинівської міської ради Вінницької області №01-24/213 від 24.06.2024 слідує, що ОСОБА_3 є учнем 6-А класу. Дитина охайна, доглянута, завжди відвідує заняття. До школи та з школи дитину забирає батько, також батько цікавиться шкільним життям дитини, бере участь у батьківських зборах. Мати контакту зі школою не підтримує, з вчителями не спілкується (а.с. 17).
З довідки опорного закладу загальної середньої освіти-ліцею з дошкільним підрозділом с. Дружелюбівка Калинівської міської ради Вінницької області №01-24/468 від 03.11.2025 вбачається, що ОСОБА_3 є учнем 8-А класу, його самостійно виховує батько, так як біологічна мати залишила сім'ю. Батько є відповідальним, активно бере участь у вихованні сина, створює вдома безпечне та стабільне середовище, є хорошим порадником та другом, активно співпрацює з навчальним закладом та є позитивним прикладом для наслідування (а.с. 98).
Відповідно до нотаріальнопосвідченої заяви ОСОБА_11 від 26.11.2025 вона не заперечує проти позбавлення її батьківських прав відносно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 101).
Згідно з висновком Служби у справах дітей та сім'ї Калинівської міської ради №03-07/1517 від 05.11.2025 ОСОБА_2 доцільно позбавити батьківських прав відносно її дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 59-60). Встановлено, що ОСОБА_3 постійно проживає з батьком, вихованням та забезпеченням усіх умов для повноцінного розвитку займається лише батько, мати дитини з сім'єю не проживає, її місце перебування невідоме.
Рішенням виконавчого комітету Погребищенської міської ради Вінницької області затверджено висновок про недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_12 відносно її дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 162-165). З висновку слідує, що 04.12.2025 працівниками служби проведено обстеження умов проживання сім'ї ОСОБА_12 за адресою: АДРЕСА_1 та встановлено, що умови проживання задовільні, придатні для виховання та розвитку дітей. На території громади ОСОБА_12 в полі зору соціальних служб не перебуває, відомості щодо її аморального способу життя відсутні. На даний час створила сім'ю та народила ще 2 дітей, відомості про неналежне виконання батьківських обов'язків не надходили. ОСОБА_12 підтверджує її відсутність в житті ОСОБА_4 та стверджує, що причиною такої поведінки стали конфлікти з колишнім чоловіком та погрози з його сторони.
З витягу з мобільного додатку «Резерв+» слідує, що ОСОБА_1 має відстрочку до 16.01.2027 (а.с. 203).
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_3 повідомив про небажання спілкуватися з мамою, бо вона не приділяла йому уваги. Також вказав на те, що матері не впізнав та не пам'ятає коли її бачив, не хоче пробачати її. В його житті присутній лише тато та ОСОБА_4 не хоче, щоб матір повернулася. Однак на запитання головуючого судді про його бажання отримувати подарунки від матері ОСОБА_4 відповів ствердно. Також вказав, що власної банківської картки не має, але він не заперечує, щоб мама перераховувала йому кошти.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 повідомила суду, що вона є сусідкою позивача ОСОБА_1 . Сім'ю ОСОБА_14 та ОСОБА_15 знала, оскільки жили по сусідству, вказує, що у подружжя були гарні стосунки, вони жили гарно, обоє були хорошими господарями, тримали худобу. Згодом щось не заладилось та ОСОБА_15 пішла, про причини такого вчинку свідок не знає. Також свідок вказала, що з старшими дітьми - ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , ОСОБА_15 спілкувалась, а з ОСОБА_4 - ні, однак казала, що хоче спілкуватись з сином. Свідок вказала, що певно ОСОБА_15 боялась туди йти. Також свідок вказала, що ОСОБА_15 не зловживала спиртними напоями і дітей не била, при їх спілкування ОСОБА_15 не запитує про ОСОБА_4 , однак казала, що хоче налагодити відносини з ним.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_18 пояснила, що є кумою колишнього подружжя, оскільки хрестила їх дочку ОСОБА_17 . Вказує, що спочатку подружжя жили добре, діти були одягнуті, нагодовані, ходили до школи. Згодом ОСОБА_15 пішла із сім'ї та невдовзі повернулася, вони разом відсвяткували день народження ОСОБА_4 та ОСОБА_15 пішла знову і не повернулася. Повідомила, що можливо ОСОБА_14 коли і фізично вдарив ОСОБА_15 . Зазначає, що не має інформації про те, що ОСОБА_14 перешкоджав у спілкуванні з сином. Пояснила, що працює вчителем початкових класів у школі, де навчається ОСОБА_4 . Вказує, що з вихованням ОСОБА_4 допомагає його сестра ОСОБА_17 , вона його возила до логопеда, оскільки ОСОБА_4 в садочку погано говорив.
Мотиви з яких виходить суд і застосовані норми права.
Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України, сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Захист інтересів дитини знаходиться в одній площині поряд з такими фундаментальними правовими цінностями, як життя, здоров'я, свобода, безпека, справедливість. Захист інтересів дитини, її виховання обома батьками є запорукою становлення сильної держави, правового суспільства, оскільки зростаючи дитина перетворюється на правового партнера дорослих членів суспільства.
Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
У частині першій статті 9 зазначеної Конвенції визначено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і потрібно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Забезпечення найкращих інтересів дитини - це дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров'я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити (абзац четвертий частини першої статті 1 Закону України «Про охорону дитинства»).
Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).
Мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини (стаття 141 СК України).
Обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини визначені статтею 150 СК України.
Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист (частини дев'ята-десята статті 7 СК України).
Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України. Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.
Тлумачення змісту пункту 2 частини першої статті 164 СК України дає змогу зробити висновок, що ухилення від виконання обов'язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення й розвитку; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до дитини та її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти тощо.
Позбавлення батьківських прав є винятковим заходом, який тягне за собою істотні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
Правовий висновок про те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків, викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 29 липня 2021 року у справі № 686/16892/20, від 03 серпня 2022 року у справі № 306/7/20, від 07 грудня 2022 року у справі № 562/2695/20, від 11 січня 2023 року у справі № 461/7447/17, від 06 вересня 2023 року у справі № 545/560/21.
Права батьків і дітей, які засновані на спорідненості, становлять основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити реалізації цих прав, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У рішенні від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.
У рішенні від 10 вересня 2019 року у справі «Странд Лоббен та інші проти Норвегії» (заява № 37283/13) Європейський суд з прав людини підкреслював, що взаємна радість, яку діти та батьки отримують у суспільстві один від одного, є основним елементом сімейного життя, і заходи держав-відповідачів, що перешкоджають цьому, рівносильні втручанню у право, гарантоване статтею 8 Конвенції. У випадках, коли відповідні інтереси дитини суперечать інтересам батьків, стаття 8 Конвенції вимагає, щоб органи влади держав-відповідачів встановлювали справедливий баланс цих інтересів і при встановленні балансу особливе значення надавалося найкращим інтересам дитини, які в залежності від свого характеру та важливості можуть переважати інтереси батьків. Як правило, найкращі інтереси дитини вимагають, з одного боку, щоб зв'язки дитини з її сім'єю підтримувалися, за винятком випадків, коли сім'я виявилася особливо непридатною для життя та розвитку дитини, оскільки порушення сімейних зв'язків означає від'єднання дитини від її коріння. З цього слідує, що сімейні зв'язки можуть бути розірвані лише за вкрай виняткових обставин і що має бути зроблено все для збереження особистих відносин та відновлення сім'ї.
За загальним правилом, доведення обставин свідомого, умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов'язків, які можуть бути підставою позбавлення останньої батьківських прав, покладено на позивача.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).
Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує на довіру.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що зверненню до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має передувати виважена та ґрунтовна підготовка, збір необхідної доказової бази, адже більшість чинників, які є підставою для прийняття позитивних рішень у вказаних категоріях справи, мають оціночний характер, залежать від конкретних обставин справи та характеристик учасників цих правовідносин (постанови від 18 лютого 2021 року у справі № 645/920/19, від 07 лютого 2022 року у справі № 759/3554/20, від 12 лютого 2024 року у справі № 202/1931/22).
Частинами першою, другою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Згідно статті 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За статтею 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 80 ЦПК України).
Щодо повідомлення Сількогосподарського виробничого кооперативу «Колос» №116 від 22.07.2025, де зазначено, що ОСОБА_1 виховує самостійно неповнолітнього сина ОСОБА_3 , то даний документ є неналежним та недопустимим доказом, оскільки в ньому не зазначено, на підставі яких саме джерел інформації дана обставина встановлена особами, які видали (склали) вказані довідку та акт.
Крім того, ухвалою суду від 04.03.2026 відмовлено у прийнятті визнання позову відповідачем ОСОБА_2 , не взявши до уваги її заяву, з якої слідує, що вона не заперечує проти позбавлення її батьківських прав відносно сина- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що посвідчена приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Вінницької області Заболотною Т.М. 26.11.2025, зареєстровано в реєстрі за №1127 (а.с. 101). Також ОСОБА_2 26.11.2025 через канцелярію суду подала заяву, у якій зазначила, що з позовом про позбавлення її батьківських прав згодна, просила розглядати справу за її відсутності (а.с. 100).
Однак, у частинах першій, четвертій статті 206 ЦПК України передбачено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Отже, в розумінні приписів статті 206 ЦПК України суд відмовляє у прийнятті визнання відповідачем позову, якщо це суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Відповідно до частин другої, третьої статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства.
З огляду на викладені норми права, суд вважає, що заяви відповідача від 26.11.2025 в яких вона відмовлялася від батьківських прав на дитину та визнавала позов про позбавлення її батьківських прав, не можуть слугувати підставою для задоволення позову, оскільки відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства та не відповідає інтересам дитини.
Верховний Суд наголошує, що саме лише подання заяви про визнання позову у справі про позбавлення батьківських прав не може бути підставою для звільнення позивача від обов'язку надання інших доказів на підтвердження існування обставин, передбачених частиною першою статті 164 СК України для позбавлення батьківських прав. Така правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 10.11.2023 у справі №401/1944/22.
Думка дитини у вирішенні спору про позбавлення батьківських прав є важливою, проте вона не може бути вирішальною, як і не може бути безумовним свідченням того, що позбавлення батьківських прав призведе до забезпечення її якнайкращих інтересів. Допитаний в судовому засіданні неповнолітній ОСОБА_3 висловлював своє небажання спілкуватися з матір'ю, однак, разом з цим зауважив, що хотів би отримувати від неї подарунки та не заперечує проти надсилання нею грошей.
Необґрунтоване (за відсутності застосування гнучких заходів впливу для спонукання матері до належного виконання своїх батьківських обов'язків) позбавлення батьківських прав (прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті кровної спорідненості з нею, не може вважатися таким, що відповідає інтересам дитини.
При розгляді даної справи судом не встановлено, що відповідач ОСОБА_2 ухиляється від виконання батьківських обов'язків свідомо, тобто, що вона систематично, незважаючи на всі інші заходи попередження та впливу, продовжує невиконувати свої батьківські обов'язки, оскільки такі обставини не підтверджені належними та допустимими доказами. Суду не надано жодних документально підтверджених відомостей, що з відповідачем уповноважені служби або представник навчального закладу проводили роз'яснюючі бесіди про необхідність змінити свою поведінку, або їй направлялись відповідні листи тощо, хоча рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 28.02.2025 у справі №132/3375/24 покладено на орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Калинівської міської ради Вінницької області контроль за виконанням батьківських обов'язків ОСОБА_2 .
Представник позивача- адвокат Левицька-Корчун В.І. у судових засіданнях неодноразово наголошувала, що відповідачем не надано жодних доказів того, що позивач перешкоджав їх спілкуванню з сином або доказів того, що у останньої були вагомі та поважні причини, що унеможливлювали її зустрічі та спілкування з дитиною, однак у справі також і відсутні докази застосування до відповідача будь-яких заходів впливу з боку органів внутрішніх справ, накладення адміністративної відповідальності, бесіди, попередження з боку органу опіки та піклування, органів місцевого самоврядування.
Позивачем не доведено, що поведінка відповідача є свідомим нехтуванням нею своїми батьківськими обов'язками, а не збіг життєвих обставин, які склалися навколо неї: необізнаність, відсутність матеріальних коштів для утримання дитини, відсутність підтримки рідних та належного супроводу соціальних служб.
Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 19 СК України, при розгляді судом спорів щодо позбавлення та поновлення батьківських прав обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Висновок та рішення органу опіки та піклування є дорадчим і не може розцінюватись судом як вказівка для відповідного судового рішення.
Суд не приймає до відома висновок Калинівської міської ради Вінницької області №03-07/1517 від 05.11.2025 про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , оскільки вказаним органом опіки та піклування не проведено бесіду з відповідачем, а зазначено місце її проживання на даний час невідоме, а телефонний зв'язок з нею відсутній, однак відповідач періодично спілкується зі старшою дочкою по мобільному зв'язку, а її місце реєстрації зареєстроване у встановленому законом порядку (а.с. 27). Враховуючи викладене, суд вважає вказаний висновок неповним, а відтак не об'єктивним.
Докази, які були надані позивачем, суд не вважає достатніми та переконливими для застосування до відповідача такої крайньої міри впливу як позбавлення батьківських прав відносно її сина.
Суд звертає увагу на висновок у справі "Mandet c. France", в якій 11 років бездіяльності батька не розглядалась Європейським судом як обставина, що є підставою для позбавлення його батьківських прав. Навпаки, суд зазначив, що існує потенційна вигода майбутніх дитячо-батьківських відносин, оскільки поновлення цього зв'язку надає дитині можливість отримати більше, ніж втратити.
В даній конкретній ситуації, суд, співставляючи інтереси окремої особи, в право якої здійснюється втручання - відповідача, враховуючи суспільні інтереси та інтереси дитини, вважає, що непозбавлення батьківських прав відповідача буде кращим заходом для дитини ніж зворотнє, оскільки позбавлення батьківських прав у даному випадку жодним чином у позитивному плані не вплине на обставини щодо виховання і розвитку дитини, не створить додаткових умов щодо його безпечного виховання, захисту його здоров'я, та не сприятиме захисту його прав взагалі. Так, наразі йдеться про те, що мати не виконує свої обов'язки належним чином, проте позбавлення відповідача її прав щодо її дитини жодним чином не покращить життя дитини ані в матеріальному, ані в моральному та емоційному аспектах
Позбавлення батьківських прав є втручанням у приватне і сімейне життя. У цій ситуації таке втручання не є виправданим і пропорційним, оскільки матеріали справи не свідчать про умисне невиконання відповідачем своїх обов'язків, зокрема стосовно участі у вихованні дитини.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позбавлення батьківських прав відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у даному випадку є недоцільним, оскільки є крайнім заходом впливу на особу, яка не виконує батьківських обов'язків, який за обставин, що склались, застосовувати не можна.
Розірвання сімейних зв'язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин (рішення Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України», пункт 49). Наявності таких обставин у цій справі не доведено.
З урахуванням обставин у даній справі, суд вважає за доцільне попередити відповідача про зміну ставлення до виховання дитини, що узгоджується з пунктом 18 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», а також покласти на Орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Калинівської міської ради Вінницької області, Орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Погребищенської міської ради Вінницької області контроль за виконанням батьківських обов'язків ОСОБА_2 .
Згідно частини першої - третьої, п'ятої статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки в задоволені позову відмовлено судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного, ст. ст. 19, 150, 164-167, 180-183, 191 СК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», керуючись ст.ст. 2, 5,10-13, 76-82, 89, 141, 258-259, 263-265, 273 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
у задоволенні позову ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник - адвокат Левицька-Корчун Вікторія Ігорівна до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача: Служба у справах дітей та сім'ї Калинівської міської ради Вінницької області, Служба у справах дітей Погребищенської міської ради Вінницької області про позбавлення батьківських прав - відмовити.
Попередити ОСОБА_2 про необхідність належного виконання обов'язків по вихованню і утриманню неповнолітньої дитини сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Польова Лисіївка Калинівського району Вінницької області, та покласти на Орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Калинівської міської ради Вінницької області, Орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Погребищенської міської ради Вінницької області контроль за виконанням батьківських обов'язків ОСОБА_2 .
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у разі продовження вчинення ОСОБА_2 дій спрямованих на ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, він за наявності для того правових підстав, не позбавлений можливості, повторно звернутися до суду із аналогічним позовом.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення виготовлено 17.04.2026.
Учасники справи (сторони):
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянка рф, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , посвідка на постійне проживання серії НОМЕР_3 від 03.02.2012.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Служба у справах дітей та сім'ї Калинівської міської ради Вінницької області, код ЄДРПОУ 44610794, адреса: вул. Незалежності, буд. 8, м. Калинівка Хмільницького району Вінницької області, 22400.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Служба у справах дітей Погребищенської міської ради Вінницької області, код ЄДРПОУ 43956959, місцезнаходження за адресою: вул. Б. Хмельницького, 110, м. Погребище Вінницького району Вінницької області, 22200.
Суддя