Тернівський районний суд міста Кривого Рогу
Дніпропетровської області
справа № 215/8355/25
номер провадження 2/215/953/26
08 квітня 2026 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
у складі:
головуючого судді - Дудікова А.В.,
при секретарі - Болдирєвій А.О.
згідно з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксації судового засідання технічними засобами, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив
Описова частина
У жовтні 2025 року ТОВ «Факторинг Партнерс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Свої позовні вимоги обґрунтовувало тим, 25.11.2021 між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 укладено договір №90340. Відповідно до умов кредитного договору, типом кредиту є кредитна лінія. Кредит надається з метою задоволення потреб Позичальника, окремими траншами. Перший транш в сумі 13 334.00 грн надається не пізніше наступного дня після укладення кредитного договору шляхом перерахування на рахунок/карту Позичальника та шляхом погашення заборгованості Позичальника, згідно п. 2.5 індивідуальної частини. Проценти за користування першим траншем кредиту нараховуються за ставкою 286.00 % річних. Загальний строк кредитування за цим Договором складає 252 днів. Своїм підписом Позичальник підтвердив, що примірник підписаний сторонами індивідуальної частини Договору та Графіку платежів за першим траншем отримав, особисто в паперовій формі, публічну частину в електронному повідомленні. Всупереч умов Договору Відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 16 750,85 грн, яка складається з наступного: 11 686,20 грн - заборгованість по кредиту; 4 864,65 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 200 грн - заборгованість за комісіями.
28.01.2025 ТОВ «ФК«КРЕДІПЛЮС» та Позивач уклали Договір факторингу №28012025 відповідно до умов якого, Позивач набув право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором № 90340 від 25.11.2021 у розмірі 16 750,85 грн.
28.12.2021 між ТОВ "МІЛОАН" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №4024663. Згідно п. 1.1. Договору Кредитодавець зобов'язався на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2. договору (далі - кредит), а позичальник зобов'язався повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені договором. Відповідно Договору сума (загальний розмір) кредиту становить 5 000 грн, строк кредиту 30 днів з 28.12.2021, дата повернення кредиту 27.01.2022, проценти за користування кредитом: 1875 грн, які нараховуються за ставкою 1,25% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Всупереч умов Договору Відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 5 000 грн - заборгованість за тілом кредиту. 26.07.2024 було укладено договір № 26-07/2024 відповідно до якого ТОВ "МІЛОАН" відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №4024663. Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до Відповідача за договором №4024663.
21.01.2022 між ТОВ «ФК «ІНКАСО ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №3099818433-183623 «Проста позика», на умовах визначених у вказаному договорі ОСОБА_1 надано кредит в сумі 2500 грн., на споживчі потреби, строк користування кредитними коштами складає 14 днів та починається з 21.01.2022 та закінчується 04.02.2022. Плта за користування Кредитом встановлена в розмірі 0,50% за кожень день користування. Всупереч умов Договору Відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 4 632 грн, яка складається з: 2 500 грн - заборгованість за тілом кредиту; 2 132 грн - заборгованість за відсотками. 07.03.2023 між ТОВ ФК «ІНКАСО ФІНАНС» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» було укладено Договір №07/03/23 про відступлення прав вимоги, згідно якого ТОВ «ФК «ІНКАСО ФІНАНС» передало ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» за плату належні йому права вимоги в тому числі і до ОСОБА_1 за Кредитним договором №3099818433-183623. 18.02.2025 було укладено договір №18-02/25 відповідно до якого ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №3099818433-183623. Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до Відповідача за договором №3099818433-183623.
У зв'язку з вищезазначеним, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитними договорами: №90340 від 25.11.2021, №4024663 від 28.12.2021, №3099818433-183623 від 21.01.2022 у загальному розмірі 26 382,85 грн, понесені судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 13 000 грн.
Ухвалою суду від 22.10.2025 справу прийнято до провадження суддею Дудіковим А.В., визначено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 20.11.2025.
20.11.2025, 11.12.2025 розгляд справи відкладено, у зв'язку з неявкою відповідача.
20.01.2026 розгляд справи відкладено у зв'язку із знеструмленням електромережі суду.
03.03.2026 розгляд справи відкладено, у зв'язку з неявкою відповідача.
Представник позивача у судове засідання призначене на 08.04.2026 не з'явився, в позовній заяві просив розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, за відсутності представника позивача, проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення не заперечував.
Відповідач у судові засідання призначені на 20.11.2025, 11.12.2025, 20.01.2026, 03.03.2026 та 08.04.2026 не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся судом належним чином, зареєстрований в ЕС. Окрім того, відповідач про день та час розгляду справи повідомлявся через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Відзив на позовну заяву відповідач не подав, будь-яких клопотань до суду не надходило.
Мотивувальна частина
Мотиви, якими керується суд першої інстанції та застосовані норми права
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника позивача відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, враховуючи, що остання скористалася своїми процесуальними правами.
Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі не подання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин, суд вважає можливим відповідно до ст. 280 ЦПК України, розглянути справу та ухвалити заочне рішення у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів, враховуючи, що відповідач будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з'явився без поважних причин та без повідомлення причин, відзив на позовну заяву не подав, представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.
Частиною 2 ст. 247 ЦПК України передбачено, що в разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно з ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 25.11.2021 ОСОБА_1 уклав із ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» договір про споживчий кредит №90340, відповідно до якого ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» надало ОСОБА_1 кредит з метою задоволення потреб позичальника (п. 2.2), у сумі 13334 грн. (п. 2.2.2), у наступному порядку: 10000,50 грн. на картку позичальника № НОМЕР_1 ; у розмірі 3333,50 грн. шляхом погашення заборгованості позичальника за комісію, нарахованою згідно п. 2.5 індивідуальної частини. Згідно п. 2.3. Договору, проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 286% річних. Проценти за користування другим траншем кредиту нараховуються за ставкою, що не може перевищувати 550% річних. Відповідно до п. 2.4., 2.5., знижений тариф комісії за управління та обслуговування першого траншу складає 1 грн, стандартний тариф складає 100 грн. Знижений тариф комісії за управління та обслуговування другого траншу не може перевищувати 1 грн. Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування другого траншу не може перевищувати 200 грн. Комісія за надання кредиту складає 3333,50 грн., що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення Договору за ставкою 25% від загальної суми кредиту. Згідно п. 2.6. Договору, загальний строк кредитування складає 1182 днів. Строк на який надається перший транш складає 252 днів (строк кредитування за першим траншем). Строк на який надається другий транш складає від 84 днів до 30 місяців. Договір та паспорт паспорт споживчого кредиту підписані відповідачем власноруч (а.с. 16-20, 21-24).
До матеріалів справи позивачем додано платіжне доручення №CDR_358064, згідно якого ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» перераховано на рахунок № НОМЕР_2 грошові кошти в сумі 10000,50 грн за кредитним договором №90340 від 25.11.2021 (а.с. 64).
Згідно картки обліку виконання договору 90340 станом на 04.08.2022 ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» мав заборгованість в розмірі 16750,85 грн, з яких: 11686,20 грн - заборгованість по основному боргу (тіло кредиту); 4864,65 грн - заборгованість по відсоткам, 200 грн заборгованість по комісії (а.с. 65).
28.01.2025 між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ТОВ «Факторинг Партнерс» було укладено договір факторингу №28012025, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» передає ТОВ «ФК «Факторинг Партнерс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Факторинг Партнерс» приймає належні ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі прав вимоги. Згідно витягу з додатку №1 до Договору факторингу №28012025 від 28.01.2025, Реєстру боржнків, ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 90340 від 25.11.2021 в розмірі 16750,85 грн, з яких: 11686,20 грн - заборгованість по основному боргу (тіло кредиту); 4864,65 грн - заборгованість по відсоткам, 200 грн заборгованість по комісії (а.с. 179, 202,205)
28.12.2021 між ТОВ "МІЛОАН" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №4024663. відповідно до умов якого: 1.1. Кредитодавець зобов'язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.1.3. Договору надати Позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п.1.2. Договору (далі кредит), а Позичальник зобов'язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі плата) у встановлений п.1.4. Договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Кредит надається з метою задоволення потреб Позичальника не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов'язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит. 1.2. Сума (загальний розмір) кредиту становить 5000 грн у валюті: Українські гривні. 1.3. Кредит надається строком на 30 днів з 28.12.2021 (строк кредитування). 1.4. Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 27.01.2022. 1.5. Загальні витрати Позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат Позичальника, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складають 2375.00 грн. в грошовому виразі та 11,215% річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1-1.5.2 Договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат Позичальника за кредитом складає 7375,00 гривень. Загальні витрати Позичальника за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, а також строк кредиту розраховані виходячи з припущення, що Позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишиться не змінним та що Кредитодавець і Позичальник виконають свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в цьому Договорі, зокрема Позичальник здійснить повне погашення заборгованості в термін, вказаний в п.1.4 Договору. Позичальник розуміє та погоджується, що наведені в цьому пункті показники не підлягають оновленню у випадку продовження Позичальником строку кредитування, часткового дострокового погашення заборгованості чи прострочення виконання ним зобов'язань. 1.5.1. Комісія за надання кредиту: 500 грн., яка нараховується за ставкою 10.00% від суми кредиту одноразово. 1.5.2. Проценти за користування кредитом: 1875,00 грн, які нараховуються за ставкою 1.25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. 1.6. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. 1.7. Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована. Відповідно до Розділу 2, сторонами узгоджені умови, щодо сплати за кредитом, пролонгації троку користування кредитом, повернення кредиту тощо. Договір підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором J16109 28/12/2021 16:06 (а.с.70, т.2 а.с.13). Паспорт споживчого кредиту та анкета-заява на кредит № 4024663 також підтверджують отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи з обраних відповідачем умов кредитування (а.с.170, 203).
Додатком №1 до договору про споживчий кредит №4024663 від 28.12.2021 встановлений графік платежів за договором; загальна вартість кредиту 7 375 грн, яка складається з: сума кредиту за договором / погашення суми кредиту 5000 грн; відсотки за користування кредитом 1875 грн, комісія за надання кредиту - 500 грн (а.с.124).
Перерахування коштів за договором підтверджується квитанцією ID операції: 1866817063, Order ID: 8341c571-e87b-4d3e-9d62-7918471d1839_63776304 44340004797, сума 5000 грн згідно договору 4024663 перераховані на рахунок VISA НОМЕР_3 , 28.12.2021 16:07, платник ТОВ "Мілоан" (т.2 а.с.14).
26.07.2024 було укладено договір № 26-07/2024 відповідно до якого ТОВ "МІЛОАН" відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №4024663. Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до Відповідача за договором №4024663 (а.с.147).
21.01.2022 між ТОВ «ФК «ІНКАСО ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №3099818433-183623 «Проста позика». Згідно п.п. 2.2., 2.3. Договору позики, сума кредиту 2500 грн, строк користування кредитними коштами 14 днів та починається з 21.01.2022, та закінчується 04.02.2022 (включно). Відповідно до п.п. 2.5. Договору позики, за користування Кредитом Позичальник зобов'язаний сплатити Товариству плату згідно Графіку розрахунків, який є невід'ємною частиною цього Договору. Пунктом 2.7. Договору позики встановлено, що Плата за користування Кредитом нараховується в процентному значенні, за фактичну кількість днів, користування Кредитом, визначену у п.п. 2.3. цього Договору та починається у дату списання Кредитних коштів з Рахунку Товариства й закінчується у дату зарахування Суми кредиту та плати за користування Кредитом на Рахунок Товариства. Відповідно до п.п. 9.2 Договору позики, цей Договір укладається в електронній формі та є електронним договором, підписання якого відбувається, у відповідності до вимог ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», за допомогою Електронного підпису одноразовим ідентифікатором, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних Позичальником, який прийняв пропозицію (оферту) укласти цей Договір, надсилаються Товариству та призначені для ідентифікації підписувача цих даних. Пунктом 9.3. Договору позики встановлено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором, вказаний у п.п. 9.2. цього Договору, має юридичну силу власноручного підпису.Договір підписано одноразовим ідентифікатором V5WYPGM7 (а.с.79).
Перерахування коштів підтверджується листом ТОВ «ФК «ІНКАСО ФІНАНС» №2873_250428111652 від 28.04.2025 з якого вбачається, що ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків. Для цього підприємство внесене в державний реєстр фінансових установ (свідоцтво серія ФК №342 від 02.10.2012 ) та отримало Ліцензію Національного банка України N 21/788-рк від 01.05.2023 року між підприємствами укладено договір на переказ коштів ФК-П-20/08-08 вІд 2020-08-20.Відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 21-01-2022 14:45:35 на суму 2500,00 грн, маска картки НОМЕР_4 , номер транзакції в системі іРау.uа - 132707472, призначення платежу: зарахування 2500 грн на карту НОМЕР_4 (а.с.105).
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом за Договором №3099818433-183623 від 21.01.2022, відповідно до розрахунку заборгованості, становить 4 632 грн, яка складається з: 2 500 грн - заборгованість за тілом кредиту; 2 132 грн - заборгованість за відсотками.
07.03.2023 між ТОВ ФК «ІНКАСО ФІНАНС» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» було укладено Договір №07/03/23 про відступлення прав вимоги, згідно якого ТОВ «ФК «ІНКАСО ФІНАНС» передало ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» за плату належні йому права вимоги в тому числі і до ОСОБА_1 за Кредитним договором №3099818433-183623.
18.02.2025 було укладено договір №18-02/25 відповідно до якого ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №3099818433-183623. Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до Відповідача за договором №3099818433-183623.
З моменту отримання права вимоги до Відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Згідно з розрахунками, заборгованість відповідача за кредитним договором №90340 від 25.11.2021 становить 16750,85 грн, з яких: 11686,20 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 4864,25 грн - сума заборгованості за процентами, 200 грн - заборгованість за комісіями (а.с.65); за кредитним договором №4024663 від 28.12.2021 заборгованість становить 5000 грн - заборгованість за основною сумою боргу (т.2 а.с. 15-16); за кредитним договором №3099818433-183623 від 21.01.2022 заборгованість становить 4632 грн, з яких: 2500 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 2132 грн - сума заборгованості за процентами (а.с. 120-123, 243).
Відповідач зобов'язання за кредитними договорами належним чином не виконує, грошові кошти та відсотки не повертає, чим порушує права позивача.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 1082 ЦК України, передбачено Боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомлені визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Частиною першою статті 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно- телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа (стаття 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис»).
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 5 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного суду від 14 червня 2022 року у справі №757/40395/20.
Зважаючи на викладене, позивачем надано належні та допустимі докази укладення кредитних договорів: №90340 від 25.11.2021, №4024663 від 28.12.2021, №3099818433-183623 від 21.01.2022 та отриманням відповідачем кредитних коштів за вищевказаними договорами.
Однак, всупереч умовам Договорів, відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитних заборгованостей по Договорам.
Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частина 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк встановлений договором або законом.
З моменту отримання права вимоги до ОСОБА_1 , позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» за кредитними договорами: №90340 від 25.11.2021 у розмірі 16750,85 грн, з яких: 11686,20 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 4864,25 грн - сума заборгованості за процентами, 200 грн - заборгованість за комісіями; №4024663 від 28.12.2021 у розмірі 5000 грн - заборгованість за основною сумою боргу; №3099818433-183623 від 21.01.2022 у розмірі 4632 грн, з яких: 2500 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 2132 грн - сума заборгованості за процентами.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.
Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).
Відповідно до ст.ст. 76, 78, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно матеріалів справи, станом на день ухвалення рішення у справі відповідач доказів сплати заборгованості за кредитними договорами не надав.
ОСОБА_1 не надано до суду доказів на спростування обставин щодо видачі кредитних коштів, а саме банківську виписку по рахункам, або довідку з банку про неналежність йому рахунку, на який відбувалось зарахування коштів та неналежність йому вказаного у договорах номеру телефону.
Висновки за результатом розгляду позовної заяви
З урахуванням вищевикладеного, надавши належну оцінку представленим у справі доказам у їх сукупності та приймаючи до уваги, що відповідач ОСОБА_1 не виконав належним чином зобов'язання щодо погашення заборгованості за кредитними договорами ні перед первісними кредиторами, ні перед дійсним після відступлення прав вимоги, та не повернув кредитні кошти протягом строків, обумовлених сторонами при укладені договорів, тим самим допустив істотне порушення виконання своїх кредитно-договірних зобов'язань, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» підлягають задоволенню. З відповідача ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитними договорами: №90340 від 25.11.2021 у розмірі 16750,85 грн, з яких: 11686,20 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 4864,25 грн - сума заборгованості за відсотками, 200 грн - заборгованість за комісіями; №4024663 від 28.12.2021 у розмірі 5000 грн - заборгованість за основною сумою боргу; №3099818433-183623 від 21.01.2022 у розмірі 4632 грн, з яких: 2500 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 2132 грн - сума заборгованості за відсотками.
Щодо судових витрат
За правилами статті 141 ЦПК України при розподілі судових витрат судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду з позовною заявою позивачем був сплачений судовий збір в сумі 2 422,40 грн.
Позовні вимоги позивача судом задоволені, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору у розмірі 2 422,40 грн
Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи, представником позивача надано наступні докази: копію Договору про надання правової допомоги № 02-07/2024 від 02.07.2024; прайс-лист АО «Лігал Ассістанс»; заявку на надання юридичної допомоги № 272 від 01.09.2025; витяг з Акту № 19 про надання юридичної допомоги від 30.09.2025; (т.2 а.с.1-5, 9-10, 11, 12).
Водночас за змістом ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч. ч. 3, 5, 9 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. ч. 3, 5, 9 ст. 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу (постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року справі № 922/445/19, від 22 листопада 2019 року у справі № 910/906/18 та від 06 грудня 2019 року у справі № 910/353/19).
Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Положеннями ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи і наданих послуг та фінансового стану учасників справи.
Подібні правові висновки викладені у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, провадження №14-382цс19.
Зважаючи на викладене, ураховуючи складність та значення справи для сторін, обсяг проведеної роботи представником позивача, який підтверджений належними та допустимими доказами, а також ціну позову та розмір фактично задоволених вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 500 грн.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 14, 19, 76-81, 89, 141, 223, 258-259, 263-265, 268, 272, 279, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість у загальному розмірі 26 382,85 грн (Двадцять шість тисяч триста вісімдесят дві гривнi 85 копійок) за кредитними договорами:
- №90340 від 25.11.2021 у розмірі 16750,85 грн, з яких: 11686,20 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 4864,25 грн - заборгованість за відсотками, 200 грн - заборгованість за комісіями;
- №4024663 від 28.12.2021 у розмірі 5000 грн - заборгованість за основною сумою боргу;
- №3099818433-183623 від 21.01.2022 у розмірі 4632 грн, з яких: 2500 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 2132 грн - заборгованість за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн (Дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 20 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 500 грн (Дві тисячі п'ятсот гривень 00 копйок).
В задоволені решти позовних вимог, - відмовити.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Роз'яснити сторонам у справі, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Тобто суб'єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі. Повторне заочне рішення сторони можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивачем апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач - Товариство з обмежено відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження за адресою: 03150, м. Київ, вул. Гедройця Єжи, буд 6 офіс 521.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_5 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст судового рішення складено 16 квітня 2026 року.
Суддя