Справа № 215/5867/25
2/215/473/26
17 квітня 2026 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:головуючого судді Камбул М.О.,
при секретарі судового засідання - Савельєвої Л.А.,
за участю: представника позивача -Ліфлянчика С.І.,
відповідача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №3 м. Кривого Рогу в режимі відеоконференції за допомогою звукозаписувального технічного засобу за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Стислий виклад позиції позивача.
09.07.2025 представник позивача, адвокат Ліфлянчик С.І., який діє в інтересах позивача ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за Договором №28/06 оренди обладнання в розмірі 359640 грн. та понесені судові витрати по сплаті судового збору та правової допомоги.
В обґрунтування позову вказує, що 28 червня 2023 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено Договір № 28/06 оренди обладнання. Відповідно до п. 1.1 Договору, за даним Договором Орендодавець зобов'язується передати Орендареві, а Орендар зобов'язується прийняти у тимчасове платне користування обладнання. Орендодавець є власником Майна. Детальні характеристики Майна, строк оренди та орендна плата за користування Майном за даним Договором наступні: Найменування обладнання: риштування будівельні, сталеві; функціональне призначення майна: для ремонтно-будівельних, опоряджувальних робіт, монтажу та демонтажу обладнання; строк оренди (вимірюється в днях, в т.ч. вихідних): 60 днів з 28.06.2023 р. по 26.08.2023 р.; загальна орендна плата за оренду майна за період встановленого строку оренди (з урахуванням ПДВ) (грн.): 32 400 грн. за 60 днів. Згідно з актом приймання-передачі обладнання за договором оренди обладнання № 28/06 від 28 червня 2023 року, сума орендної плати складала за 60 днів 32 400,0 грн. та відповідачем було отримано майно: рама з драбиною; рама прохідна; ригель (балка настилу); діагональний зв'язок; горизонтальний зв'язок; щит дерев'яний; пята опорна; домкрат; хомут рухомий; захват 600 мм.
Зазначає, що відповідно до п. 5.11. Договору, Орендар зобов'язаний сплачувати плату за користування майном у розмірах та у терміни, що визначаються Договором. Відповідно до п. 5.16. Договору, орендна плата за користування майном нараховується з дня підписання Орендарем Акта приймання-передачі майна, та до дати підписання Орендодавцем Акта повернення майна включно. На сьогодні, за вказаним Договором відсутні Акти повернення майна, за умовами яких Відповідачем було повернуто майно/обладнання з тимчасового платного користування, а Позивачем прийнято таке майно/обладнання з оренди, а отже, відповідно до п. 5.16 Договору, з огляду на те, що між Сторонами відсутній підписаний Акт повернення майна, наразі майно перебуває в користуванні Відповідача за межами встановлених Договором строків, а отже, орендна плата нараховується й надалі. Тобто, між позивачем та відповідачем існували договірні відносини щодо оренди майна/обладнання. Позивачем було виконано взяті на себе зобов'язання та передано майно у тимчасове платне користування в повному обсязі, проте, відповідачем не було виконано зобов'язання з повернення майна/обладнання та не сплачено орендну плату за тимчасове платне користування майном в повному обсязі. 21.03.2025 року позивач направив на адресу відповідача претензію № 1/4 від 19.03.2025 року, відповідно до якої позивач вимагав сплатити заборгованість з орендної плати за тимчасове платне користування майном в повному обсязі протягом 5 днів у розмірі 884 472,24 грн. разом з врахуванням штрафних санкцій, з врахування заборгованості за іншими договірними обов'язками. На теперішній час у відповідача перед позивачем за Договором № 28/06 оренди обладнання від 28 червня 2023 року з 27.08.2023 року наявна прострочена заборгованість у розмірі: 540,00 грн. (сума оренди за один день) х 666 днів користування майном поза межами строку оренди = 359 640,00 грн. Однак, станом на дату подання позовної заяви з боку відповідача вимоги претензії не виконано та орендну плату не сплачено, а також не надано жодної відповіді на претензію, тому позивач вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав.
Заяви, клопотання учасників справи.
В судове засідання позивач ОСОБА_2 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Представник позивача, адвокат Ліфлянчик С.І в судовому засіданні просив задовольнити позов.
Відповідач ОСОБА_1 23.09.2025 через канцелярію суду подав відзив на позов, в якому вказав, що не заперечує факту укладення договору з позивачем. Також вказує, що дійсно не повернув орендоване майно протягом місяця після закінчення строку дії договору, оскільки не міг завершити будівельні роботи в обумовлений термін. Розуміючи факт порушення строків відповідач зателефонував позивачу та вони домовилися, що за користування майном понад строку договору від здійснить додаткову оплату при поверненні майна. В подальшому відповідач виїхав до м. Ужгород та в телефонному режимі пояснював ситуацію позивачу та про затримку з коштами. Однак, позивач вирішив, що його обманюють і самостійно приїхав на будівельний об'єкт, де забрав орендоване майно, крім домкрату, посилаючись на право власності. Далі позивач зателефонував та повідомив, що відповідач йому винен 70000 грн. за недостачу майна та користування ним протягом додаткового місяця, на що останній погодився проте через скрутне фінансове становище виконати зобов'язання у встановлений строк не зміг. Враховуючи дані обставини, відповідач не заперечує наявність боргового зобов'язання перед позивачем в розмірі 70000 грн.
В судовому засіданні 14.11.2025 пояснив, що у нього з позивачем було укладено 3 договори за якими він брав в оренду будівельні ліси для утеплення фасадів. Коли було закінчено роботи по садочку №22 будівельні ліси було повернуто, але не в повному обсязі, не вистачало декілька комплектуючих, приблизно на 7000 грн., але акт про повернення майна вони не складали, оскільки на момент передачі майна, його не було безпосередньо на місці, тому позов визнав частково в розмірі 100 000 грн.
Між ним та ОСОБА_3 була усна домовленість, що після того, як він повертав майно, ОСОБА_4 його перевіряв та якщо не вистачало якихось деталей, то він потім за них доплачував, так було і в цей раз, між ними були довірливі відносини, ніколи не виникало ніяких проблем, тому акт приймання-передачі він і не отримував.
Процесуальні дії у справі.
21.07.2025 позовну заяву було залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та призначено судове засідання на 10-00 год. 05.09.2025, за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Інші процесуальні дії (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) не застосовувались.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Як вбачається з матеріалів справи, 28.06.2023 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено Договір №28/06 оренди обладнання. Згідно п. 1.1 за цим Договором, орендодавець зобов'язується передати орендареві, а орендар зобов'язується прийняти у тимчасове платне користування обладнання (надалі - «Майно» та/або «Обладнання» у відповідних кількості та відмінках). Орендодавець є власником Майна (а.с. 7 зворот-9).
Згідно підписаного між сторонами акту приймання-передачі обладнання від 28.06.2023 за Договором оренди обладнання №28/06 від 28.06.2023, а саме п. 1. орендар вносить предоплату за термін оренди 60 днів з 28.06.2023 по 26.08.2023 в сумі 540 грн./деньх60 днів=32400 грн. за 60 днів; п. 2. орендар не вносить заставу за орендоване обладнання; п. 3. Орендодавець передав в оренду обладнання на умовах Договору оренди обладнання: рама з драбиною; рама прохідна; ригель (балка настилу); діагональний зв'язок; горизонтальний зв'язок; щит дерев'яний; пята опорна; домкрат; хомут рухомий; захват 600 мм. Підписанням даного акту орендар погоджує, що обладнання в технічно справному стані, без недоліків та придатному до експлуатації, а також погоджує, що ознайомлений з правилами технічної експлуатації обладнання (а.с. 9 зворот).
19.03.2025 адвокат Ліфлянчик С.І., який діє в інтересах позивача ОСОБА_2 звернувся до відповідача із письмовою претензією щодо невиконання умов Договору №28/06 оренди обладнання, а саме зобов'язання з повернення майна та несплати орендної плати за тимчасове платне користування майном та необхідність сплати боргу в розмірі 308340 грн. (а.с. 10-12).
Судом не було відхилено жодного доказу наданого позивачем.
Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Вислухавши учасників справи, допитавши свідка, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, визнавши їх достатніми для вирішення справи, суд вважає, необхідним позов задовольнити.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
З огляду на положення частини 1статті 202 Цивільного кодексу України укладена між сторонами угода визнається правочином, тобто дією особи, спрямованою на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Положеннями ч.ч.2 та 4 статті 202 Цивільного кодексу України передбачено, що двосторонні правочини є договорами, в яких погоджена дія двох або більше сторін.
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться ( роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо ). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Положеннями статті 634 ЦК України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.
Так, судом встановлено та не оспорюється відповідачем, що 28.06.2023 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено Договір №28/06 оренди обладнання. Згідно п. 1.1 за цим Договором, орендодавець зобов'язується передати орендареві, а орендар зобов'язується прийняти у тимчасове платне користування обладнання (надалі - «Майно» та/або «Обладнання» у відповідних кількості та відмінках). Орендодавець є власником Майна (а.с. 7 зворот-9).
Відповідно до п. 2.1. Договору, майно передається Орендодавцем і приймається Орендарем в Оренду на підставі акта приймання-передачі Майна (надалі - «Акт приймання-передачі»).
Відповідно до п. 2.4. Договору, на дату закінчення строку оренди, Майно повинно бути передане Орендарем Орендодавцеві на підставі акта приймання-передачі, що підтверджує повернення Майна Орендареві (надалі - «Акт повернення»).
Згідно п. 5.2. Договору, плата за строк оренди нараховується і сплачується відповідно до кількості днів, протягом яких Орендар має намір користуватися майном. У разі перевищення фактичного строку користування майном над, тим що зазначений у п. 1.1., даного Договору, Орендар зобов'язаний сплатити вартість оренди відповідно до кількості днів, узгоджених в усному порядку без укладення додаткової угоди протягом яких Орендар фактично користувався майном з моменту укладення усної угоди сторін Договору щодо продовження терміну оренди обладнання. Орендар сплачує оплату за плануємий строк користування обладнанням авансовим платежем у розмірі 100% від платежу за майбутній строк оренди. Але, у разі, коли такого платежу буде не достатньо для покриття вже фактичного боргу Орендаря на користь Орендодавця за збільшений строк оренди, Орендодавець має право терміново вилучити майно із користування Орендарем без будь-яких попереджень.
Відповідно до п. 5.11. Договору, Орендар зобов'язаний сплачувати плату за користування майном у розмірах та у терміни, що визначаються Договором.
Відповідно до п. 5.16. Договору, орендна плата за користування майном нараховується з дня підписання Орендарем Акта приймання-передачі майна, та до дати підписання Орендодавцем Акта повернення майна включно.
При цьому, під час вирішення спірних правовідносин суд виходить з того, що статтею 204 ЦК України регламентована презумпція правомірності правочину.
Так, відповідно до наведеної норми права правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Жодних судових рішень про визнання укладеного між сторонами правочину недійсним або встановлення його нікчемним суду не надано.
Частинами першою, третьою статті 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності га справедливості.
Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 759 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно зі ст. 760 ЦК України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).
У відповідності до ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до частини першої статті 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором. Якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором, що узгоджується з нормою статті 764 ЦК України.
Наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно негайно або у строк, встановлений договором найму (ч.1 ст.765 ЦК України).
Матеріалами справи підтверджується, що позивач виконав зобов'язання, надавши відповідачу майно в оренду.
Так, згідно підписаного між сторонами акту приймання-передачі обладнання від 28.06.2023 за Договором оренди обладнання №28/06 від 28.06.2023, а саме п. 1. орендар вносить предоплату за термін оренди 60 днів з 28.06.2023 по 26.08.2023 в сумі 540 грн./деньх60 днів=32400 грн. за 60 днів; п. 2. орендар не вносить заставу за орендоване обладнання; п. 3. Орендодавець передав в оренду обладнання на умовах Договору оренди обладнання: рама з драбиною; рама прохідна; ригель (балка настилу); діагональний зв'язок; горизонтальний зв'язок; щит дерев'яний; пята опорна; домкрат; хомут рухомий; захват 600 мм. Підписанням даного акту орендар погоджує, що обладнання в технічно справному стані, без недоліків та придатному до експлуатації, а також погоджує, що ознайомлений з правилами технічної експлуатації обладнання (а.с. 9 зворот).
Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частина 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк встановлений договором або законом.
Як вбачається, в матеріалах справи відсутній акт приймання-передачі (акт повернення), який би свідчив про передачу орендарем майна орендодавцю.
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що влітку 2023 року він допомагав відповідачу з утепленням фасадів, але офійно працевлаштований не був. В той час у ОСОБА_6 було декілька об'єктів в роботі, на які він брав в оренду у ОСОБА_2 будівельні ліси в компанії позивача. В серпні 2023 року було завершено роботи по садочку № 22 та у вересні чи жовтні вони здали всі будівельні ліси, але при завантаженні лісів, ніяких документів та актів приймання-передання майна підписано не було. Свідок вказав, що бачив, як ліси загружали в машину, деяких елементів не вистачало, але основна частина складових була, чого саме не вистачало не пам'ятає. При завантаженні лісів, ні ОСОБА_6 , ні ОСОБА_3 присутні не були, ліси завантажували працівники.
Пунктом 27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року № 2 передбачено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ'я сторін та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.
Аналізуючи докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає , що відповідачем було порушено умови Договору №28/06 від 28.06.2023, які передбачали оренду обладнання, сплату за орендоване майно та строки його повернення та погоджується із правильністю розрахунку наданого позивачем щодо основної суми заборгованості, який містяться в позовній заяві, тому вважає, що у відповідача перед позивачем за Договором № 28/06 оренди обладнання від 28 червня 2023 року з 27.08.2023 року наявна прострочена заборгованість у розмірі: 540,00 грн. (сума оренди за один день) х 666 днів користування майном поза межами строку оренди = 359 640 грн.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно ч. 7 ст. 81 ЦПК України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Тягар доведення обґрунтованості вимог пред'явленого позову за загальним правилом покладається на позивача, а доведення заперечень щодо позовних вимог покладається на відповідача, обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, принципу справедливості розгляду справи судом.
Слід зазначити, що до показів свідка ОСОБА_5 суд відноситься критично та вважає, що покази свідка не мають правового значення для вирішення даного спору, оскільки свідок не вказує яке саме майно, в якій кількості , коли та кому було повернуто, свідок не бачив сам факт отримання майна саме ОСОБА_7 , не зазначає на якому авто та хто забирав майно, тобто дані покази не є належними щодо доведення факту поверенення (передачі) арендованого майна саме ОСОБА_8 , натомість вимогами договору №28/06 від 28.06.2023, сторони обумовили порядок поверення майна та порядок сплати за користування орендованим майном, на який погодилися як позивач так і відповідач, підписавши вказаний договір.
Аналізуючи вищевикладені норми права, вислухавши представника позивача, відповідача та свідка, проаналізувавши надані докази, суд приходить до висновку, що відповідач належно не виконав прийняті на себе зобов'язання відповідно до укладеного з позивачем договору, істотно порушував його умови, що є підставою для стягнення з відповідача заборгованості, яка утворилася за Договором №28/06 оренди обладнання від 28.06.2023 за період з 27.08.2023 по 22.06.2025 в розмірі 359640 грн. за користування майном поза межами строку оренди.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує питання розподілу судових витрат між сторонами.
Судом не вирішується питання щодо стягнення витрат на правову допомогу, оскільки відповідно ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3028 грн. (а.с.21), який сплачений позивачем при зверненні до суду.
На підставі викладеного, враховуючи ст.ст. 207, 610, 626, 628, 629, 634, 638, 638, 759, 760, 762, 763 ЦК України та керуючись ст.ст.12, 19, 43, 49, 76-81, 206, 247, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість, яка утворилася за Договором №28/06 оренди обладнання від 28.06.2023 за період з 27.08.2023 по 22.06.2025 в розмірі 359640 грн. за користування майном поза межами строку оренди.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 3028 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено та підписано 17 квітня 2026 року.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя: