Єдиний унікальний номер 205/7994/25
Номер провадження2/205/972/26
(ЗАОЧНЕ)
14 квітня 2026 року місто Дніпро
Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді Курбанової Н.М.
за участю секретаря судового засідання Вольф В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,
Представник позивача ТОВ «Селфі Кредит» Жевега К.В. звернулася до Новокодацького районного суду міста Дніпра з вищевказаною позовною заявою, в якій просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у сумі 148 453,50 гривень та вирішити питання розподілу судових витрат. Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що 16.08.2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладений Договір про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» за №1700812, за умовами якого останній отримав кредит 29 900,00 гривень. На умовах, встановлених Договором, товариство надає споживачу кредит, а споживач зобов?язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов?язки, передбачені договором. Кредитодавець свої зобов?язання за кредитним договором виконав у повному обсязі та надав відповідачу кредитні кошти у розмірі 29 900,00 гривень у безготівковій формі, шляхом їх перерахування на рахунок відповідача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу № НОМЕР_1 , вказану відповідачем під час укладення кредитного договору, на умовах зазначених в Договорі. У порушення умов Кредитного договору, відповідач свої зобов?язання належним чином не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 148 453,50 гривень, з яких 29 900,00 гривень - заборгованість за тілом кредиту (сума отриманого та неповернутого кредиту) за кредитним договором; 103 603,50 гривень - заборгованість за процентами, які були нараховані за користування кредитними коштами; 14 950,00 гривень - заборгованість за штрафними санкціями. Позивач неодноразово звертався до відповідача з проханням погасити наявну кредитну заборгованість. Однак всі звернення та вимоги позивача щодо добровільного погашення заборгованості за кредитним договором відповідачем задоволені не були, сума боргу за кредитним договором на момент звернення до суду з цією позовною заявою залишається непогашеною, у зв?язку з чим позивач змушений звернутися до суду.
Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 27.05.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 03.09.2025 року підготовче провадження по справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.
Представник позивача ТОВ ««Селфі Кредит» Жевега К.В. до судового засідання не з?явилася, в прохальній частині позову просила розглядати справу у її відсутність, проти заочного розгляду справи не заперечують.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, заяв про поважність причин неявки в судове засідання, відкладення розгляду справи, відзиву, заперечень на позовну заяву відповідач не надав.
Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Бондаренко А.О. 18.11.2025 року через систему «Електронний суд» надала до суду заяву про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді, проте подальших дій щодо участі в процесі не здійснювала.
У відповідності до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання та не з'явився в судове засідання без поважних причин, відзив на позов до суду не надав, , а також за наявності згоди позивача, суд, у відповідності до ч. 8 ст. 178, ч. 4 ст. 223 ЦПК України розглядає справу за наявними у справі матеріалами, та відповідно до ст. 280 ЦПК України, вважає за необхідне ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
16.08.2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладений Договір про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» за №1700812, за умовами якого останній отримав кредит 29 900,00 гривень. На умовах, встановлених Договором, товариство надає споживачу кредит, а споживач зобов?язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов?язки, передбачені договором.
Відповідно до умов кредитного договору: сума кредиту - 29 900,00 гривень, строк - 365 днів, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 5 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Графік платежів - Додаток1 до договору).
Стандартна процентна ставка становить 1,5 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 Договору, знижена процентна ставка становить 1,455% в день та застосовується у відповідності до умов Програми лояльності, згідно п.1.5.2 Договору.
Даний договір укладений з відповідачем у вигляді електронного правочину за допомогою одноразового ідентифікатору у порядку Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до договору, кредит надається товариством у безготівковій формі шляхом перерахуванням грошових коштів кредиту на банківський картковий рахунок клієнта, зазначений останнім в особистому кабінеті.
Кредитодавець свої зобов?язання за кредитним договором виконав у повному обсязі та надав відповідачу ОСОБА_1 кредитні кошти у розмірі 29 900,00 гривень у безготівковій формі, шляхом їх перерахування на рахунок відповідача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу № НОМЕР_1 , вказану відповідачем під час укладення кредитного договору, на умовах зазначених в Договорі.
Виконання позивачем зобов?язання підтверджується Договором про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» №1700812 від 16.08.2024 року, Паспортом споживчого кредиту, листом ТОВ «Пейтек» щодо успішності переказу кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 відповідача ОСОБА_1 в розмірі 29 900,00 гривень, Розрахунком заборгованості за Договором №1700812 від 16.08.2024 року Договором про надання споживчого кредиту станом на 05.05.2025 року, Довідкою про ідентифікацію.
Відповідач в свою чергу зобов?язується повернути грошові (кредитні) кошти кредитодавцеві у строки, визначені у кредитному договорі, сплатити проценти за користування ними та виконати інші зобов?язання. які передбачені кредитним договором. а також згідно з п.6.4 Договору у випадку невиконання та/або неналежного виконання зобов?язання щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, відповідач зобов?язаний сплатити товариству штраф.
Проте відповідач ОСОБА_1 у порушення умов Кредитного договору, свої зобов?язання належним чином не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 148 453,50 гривень, з яких 29 900,00 гривень - заборгованість за тілом кредиту (сума отриманого та неповернутого кредиту) за кредитним договором; 103 603,50 гривень - заборгованість за процентами, які були нараховані за користування кредитними коштами; 14 950,00 гривень - заборгованість за штрафними санкціями.
Позивач неодноразово звертався до відповідача ОСОБА_1 з проханням погасити наявну кредитну заборгованість, підтверджується Досудовою вимогою Вих.№1208 від 08.05.2025 року, яка направлена відповідачу. Однак всі звернення та вимоги позивача щодо добровільного погашення заборгованості за кредитним договором відповідачем задоволені не були, сума боргу за кредитним договором на момент звернення до суду з цією позовною заявою залишається непогашеною.
Згідно з положеннями частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Судом встановлено, що між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, шляхом обміну електронним повідомленням, а саме прийняття позичальником пропозиції кредитора про укладення кредитного договору (оферти).
Кредитний договір складається з таких електронних документів, які містять всі його істотні умови:
- пропозиція про укладення кредитного договору (оферти), розміщена на сайті кредитора;
- заявка сформована на сайті кредитора після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення кредитором;
- відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформована на сайті кредитора, та підписана позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (коду), отриманого позичальником в смс-повідомленні на номер телефону, вказаного при його ідентифікації на сайті.
Відповідач підтвердив, що ознайомлений і приймає умови кредитного договору (оферти), а також підтверджує, що однозначно та безумовно приймає (акцептує) пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), невід'ємною частиною якої є заявка до кредитного договору, з яким він попередньо уважно ознайомився. Акцептовані ним умови кредитного договору містяться у вказаних заявці та оферті.
Крім того, відповідач розумів, що підписує та укладає кредитний договір на вищевказаних умовах, підписуючи даний акцепт одноразовим ідентифікатором (код смс-повідомлення).
Для підписання і укладення цього правочину був введений код з смс-повідомлення, яке було направлено на номер телефону відповідача.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року № 675-VIII.
Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому, одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Верховний Суд, зокрема, у постанові від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19 зазначає, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про те, що Договір про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» №1700812 від 16.08.2024 року підписані відповідачем ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», тим самим він акцептував пропозицію кредитодавця та уклав кредитий договір шляхом введення одноразового ідентифікатора «Т638» на сайті кредитодавця, який отримав на свій мобільний телефон, що підтверджується довідкою про ідентифікацію.
Отже, між сторонами було укладено письмовий правочин за допомогою електронного засобу зв'язку; договір підписаний його сторонами з використанням одноразового ідентифікатора, який став законною підставою на вчинення передбачених цими документами дій. Між сторонами були здійснені всі необхідні дії задля виникнення, припинення або зміни цивільних прав та обов'язків.
Доказів визнання кредитного договору недійсними до матеріалів справи не надано, як і не надано доказів на спростування факту їх підписання відповідачем.
За нормою ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно із ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
На підставі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
На підставі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно із частиною 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Статтею 1049ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідачем, наданий стороною позивача розрахунок заборгованостей не спростований, власних розрахунків останнім не подано, тому даний розрахунок судом приймається, як достовірний. На час розгляду справи відповідачем не надано доказів сплати боргу та не спростовано зазначених позивачем обставин.
Відповідачем, наданий стороною позивача розрахунок заборгованостей не спростований, власних розрахунків останнім не подано, тому даний розрахунок судом приймається, як достовірний. На час розгляду справи відповідачем не надано доказів сплати боргу та не спростовано зазначених позивачем обставин.
Відповідно до Договору про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» №1700812 від 16.08.2024 року, довідки ТОВ «Пейтек» щодо успішності переказу кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 відповідача ОСОБА_1 , останньому надано кредитні кошти в розмірі 29 900,00 гривень, згідно до умов Договору.
Однак відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання за кредитним договором №1700812 від 16.08.2024 року належним чином не виконала, кредитні кошти разом з процентами вчасно не повернув, внаслідок чого позивачем нарахована заборгованість на загальну суму у розмірі 148 453,50 гривень, з яких 29 900,00 гривень - заборгованість за тілом кредиту (сума отриманого та неповернутого кредиту) за кредитним договором; 103 603,50 гривень - заборгованість за процентами, які були нараховані за користування кредитними коштами; 14 950,00 гривень - заборгованість за штрафними санкціями.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» суми заборгованості за кредитним договором №1700812 від 16.08.2024 року в розмірі 148 453,50 гривень.
Щодо вимог позивача в частині стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з наступного.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Як передбачено статтею 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як вбачається із матеріалів справи, для надання правничої допомоги між ТОВ «Селфі Кредит» та АО «СВК ПАРТНЕРС» укладено Договір №52 про надання правової (правничої) допомоги від 10.03.2025 року. В додатку №2 до Договору №52 та Акту №б/н приймання-передачі наданої правової (правничої) допомоги від 29.04.2025 року зазначено вартість наданих правничих послуг.
Позивач сплатив АО «СВК ПАРТНЕРС» правову допомогу у розмірі 2 500,00 гривень за аналіз фактичних обставин справ, збір та підготовку доказів у справі, а також за підготовку, написання та оформлення позовної заяви, що підтверджується платіжною інструкцією та актом приймання-передачі наданої правової (правничої) допомоги.
Крім того позивач зобов?язаний додатково сплатити АО «СВК ПАРТНЕРС» гонорар у розмірі 15% від суми боргу, що дорівнює 22 268,03 гривень, яка підлягає стягненню з відповідача за позовною заявою.
Клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу та будь-яких доказів їх неспівмірності від відповідача не надійшло.
Отже, оскільки позивачем на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу пов'язану зі зверненням до суду з даним позовом надано належні докази, тому відшкодуванню на користь останнього підлягають понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 24 768,03 гривень.
В силу вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 2 422,40 гривень.
Керуючись ст.ст. 141, 263-265, 280-289 ЦПК України,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» заборгованість у розмірі 148 453,50 (сто сорок вісім тисяч чотириста п?ятдесят три) гривні 50 копійок, з яких 29 900,00 гривень - заборгованість за тілом кредиту; 103 603,50 гривень - заборгованість по процентах; 14 950,00 гривень - штрафні санкції.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» судовий збір у розмірі 2 422,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 24 768,03 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Відомості про сторін по справі:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит», код ЄДРПОУ 43979069, адреса: 04070, м. Київ, вул. Андріївський узвіз, буд.1А.
Представник позивача: Жевега Катерина Валеріївна, РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя Курбанова Н.М.