Єдиний унікальний номер 205/5904/24
Номер провадження2/205/2681/26
27 березня 2026 року місто Дніпро
Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді Костромітіної О.О.,
за участю секретаря судового засідання Михайленко Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Орган опіки та піклування Магдалинівської селищної ради, Орган опіки та піклування Новокодацького району Дніпровської міської ради, ІНФОРМАЦІЯ_1 , про позбавлення батьківських прав,
за участю:
представника позивача - адвоката Самуха А. О.
представника відповідача - адвоката Дрозд В. Р.,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що 11 червня 2010 року Ленінським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у м. Дніпро зареєстровано шлюб між ним, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , актовий запис № 265.
ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народилася донька ОСОБА_3 .
З червня 2014 року шлюбні відносини між подружжям припинились, рішенням Новокодацького (Ленінського) районного суду міста Дніпра від 09 грудня 2014 року шлюб розірвано.
За період окремого проживання він з донькою не змінював місце проживання та свій контактний номер телефону. Донька має свій власний мобільний телефон, який відомий відповідачу. Проте, жодним чином від відповідача не було відповідей на повідомлення від доньки. Його зусилля налагодити стосунки між матір'ю та донькою були безрезультатні, відповідач не відповідає на його та доньки повідомлення та дзвінки. Відповідач ніяким чином не піклується про дитину, не проявляє заінтересованості в її подальшій долі, не цікавиться успіхами доньки, станом здоров'я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчанням, підготовкою до самостійного життя, зокрема не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання. Відповідач не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу, не створює умов для отримання нею освіти. Всі питання щодо виховання дитини вирішується ним самостійно без участі та підтримки відповідача. Дитина знаходиться на повному його утриманні. Враховуючи, умисну винну поведінку відповідача, що полягає у свідомому самоусуненні від виконання покладених на відповідача батьківських обов'язків, з метою найбільш повного та всебічного забезпечення прав та законних інтересів дитини, посилаючись на ст.ст.150, 157, 164 СК України, просить суд позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідач ОСОБА_1 надала суду відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що позовні вимоги не визнає. В обґрунтування відзиву зазначає, що обставини, вказані у позовній заяві є маніпулятивними, такими що не відповідають або не в повній мірі відповідають дійсності, тому позов є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Звертає увагу суду, що між нею та позивачем протягом тривалого часу існують взаємні неприязні відносини, які почалися після розірвання шлюбу і особливо, загострились після того, як позивач без згоди відповідача у 2018 році фактично забрав у неї спільну дитину.
Після відібрання дитини, всі відносини і побачення її з дитиною були тільки з дозволу позивача. Її побачення з дитиною стали ще більш ускладнені після переїзду позивача разом з дитиною до смт. Магдалинівка Дніпропетровської області. Отже, вона має можливість побачитися з дитиною, коли відповідач привозить доньку до м. Дніпра і тільки після отримання дозволу на таке побачення позивача. Більш того, після подання даного позову вона була повністю позбавлена побачень із дитиною.
Вона працює, за місцем роботи характеризується позитивно, до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягалася.
Вона має добрі стосунки з донькою, приймає і бажає продовжувати приймати участь у фізичному, духовному розвитку дитини, її вихованні, харчуванні, лікуванні, догляді своєї дитини. Вона ніколи не застосовувала до дитини насильство, агресію або зневажливе ставлення до своєї дитини.
Також зазначає, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, необхідність застосування якого за обставинами цієї справи позивачем не доведено, жодних належних та допустимих доказів ухилення її від виконання батьківських обов'язків, які могли бути законною підставою для позбавлення її батьківських прав відносно доньки, позивачем не надано. На підставі викладеного, просила суд відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 31 липня 2024 відкрито провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Управління-служба у справах дітей Новокодацької районної у місті Дніпрі ради, про позбавлення батьківських прав. Постановлено судовий розгляд здійснювати за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 26 листопада 2024 року замінено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог, Управління - служба у справах дітей Новокодацької районної у місті Дніпрі ради на належну третю особу, яка не заявляє самостійних вимог, а саме Орган опіки та піклування Новокодацького району Дніпровської міської ради.Зобов'язанно Орган опіки та піклування Новокодацького району Дніпровської міської ради надати висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_2 стосовно її малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 22 липня 2025 року клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Самуха Анни Олександрівни про виклик свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , задоволено.
Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 22 липня 2025 року клопотання представника відповідача - адвоката Дрозд Валерії Романівни, про виклик свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , залишено без розгляду.
Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 22 липня 2025 року клопотання представника відповідача - адвоката Дрозд Валерії Романівни про виклик свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , задоволено.
Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 22 квітня 2025 року підготовче провадження у справі закрито, призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Самуха А.О. у судовому засіданні підтримали позовні вимоги, надали пояснення аналогічні змісту позовних вимог та письмових пояснень, просили суд задовольнити позовні вимоги.
Відповідач ОСОБА_1 та її представник адвокат Дрозд В. Р. у судовому засіданні підтримали зміст відзиву, та надали пояснення аналогічні змісту відзиву. Також відповідач суду пояснила, що вона зараз позбавлена можливості їздити до доньки в смт. Магдалинівку Дніпропетровської області, оскільки у неї важко хворіє її мати, що підтверджується медичними довідками, які містяться в матеріалах справи, вона несе матеріальні розходи на лікуванні матері та відвідує мати, коли вихідна. Проте, вона телефонує дитині та бажає спілкуватися з дитиною. Вона сплачує аліменти на утримання дитини. Будь-якої заборгованості зі сплати аліментів не має. Таким чином відповідач веде соціально-відповідальний спосіб життя, працевлаштована, не має судимостей, залежностей, порушень трудової дисципліни чи заборгованості зі сплати аліментів. Вона продовжує вживати заходи для підтримання зв'язку з дитиною. Наведені обставини свідчать про відсутність необхідності та пропорційність застосування до відповідача позбавлення батьківських прав. Крім того зазначила, що отримання рішення суду про позбавлення батьківських прав відповідача дозволить позивачу реалізувати своє право на відстрочку від призиву на військову службу під час мобілізації. Також вважає, що висновок органу опіки та піклування Магдалинівської селищної ради від 18.02.2025 № 1735 є одностороннім, неповним та ухваленим без дотримання принципів об'єктивності і всебічності. Під час його підготовки не було здійснено обстеження житлових умов матері за місцем фактичного проживання, не витребувано офіційних довідок про її матеріальний стан, відсутні запити до правоохоронних органів щодо наявності правопорушень та залежностей. Водночас обставини щодо батька дитини взагалі не досліджувались, зокрема стан здоров'я, судимості, мобілізаційний статус тощо. Просили суд відмовити у задоволенні позову.
Представник третьої особи Орган опіки та піклування Магдалинівської селищної ради надав суду заяву про розгляд справи без його участі.
Представник третьої особи Органу опіки та піклування адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради надав суду заяву про розгляд справи буз його участі.
Вислухавши сторони, свідків, вивчивши письмові матеріали справи, суд дійшов наступного.
Судом встановлено, що 11 червня 2010 року Ленінським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у м. Дніпро зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , актовий запис № 265.
ІНФОРМАЦІЯ_2 у подружжя народилася донька ОСОБА_3 .
Рішенням Новокодацького (Ленінського) районного суду міста Дніпра від 09 грудня 2014 року шлюб розірвано.
Відповідно до інформації з поліції від 31 серпня 1918 року № 45-3/148 дитина залишена без нагляду матері, з чужою людиною, а саме з невідомою жінкою.
Висновком органу опіки та піклування Новокодацької районної у місті Дніпрі від 04.01.2019 року визначено місце проживання малолітньої доньки ОСОБА_3 визначено місце проживання дитини з батьком ОСОБА_1 .
Відповідно до довідки про реєстрацію від 15.12.2023 року позивач зареєстрований за адресом: АДРЕСА_1 .
В Інформації-характеристики адміністрації Магдалинівського ліцею Магдалинівської селищної ради Дніпропетровської області зазначено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_7 (цивільна дружина позивача) завжди цікавляться навчанням та вихованням дитини. Проте відповідач жодним чином не зацікавлена у шкільному житті дитини.
Відповідно до Інформації-характеристики адміністрації Комунального закладу освіти «Середня загальноосвітня школа № 84» ДМР, ОСОБА_1 завжди цікавиться навчанням та вихованням дитини. Відповідач ОСОБА_1 жодним чином не зацікавлена у шкільному житті дитини, до школи ніколи не приходила, з класним керівником не спілкувалася.
В Консультативному висновку практичного психолога на ОСОБА_3 , зазначено, що у дитини розвинений високий поріг тривоги через відсутність матері у житті дитини.
Відповідач ОСОБА_1 працює у ТОВ «Євро СМАРТ ПАУЕР» на посаді оператора заправних станцій, за місцем роботи характеризується позитивно.
Позивач ОСОБА_1 19.02.1025 року звернулася до органу опіки та піклування Магдалинівської селищної ради з заявою про встановлення порядку побачень і спілкування зі своєю дитиною. Дана заява даним органом опіки та піклування не розглянута.
Рішення Новокодацького (Ленінського) районного суду міста Дніпра від 08.11.2022 року у справі № 205/4715/22 стягнуто з ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_3 аліменти у розмірі 2000 гривень щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Відповідач ОСОБА_1 сплачує аліменти на утримання дитини. Будь-якої заборгованості зі сплати аліментів не має, що підтверджується довідкою від 26.05.2025 року.
Свідок ОСОБА_12 суду пояснила, що вона є сестрою відповідача. У позивача та відповідача довго не було дітей. ОСОБА_14 довгоочікувана дитини. Дитина була постійно з матір'ю, ОСОБА_15 постійно багато працював. Коли дитина стала проживати з батьком, то відповідач постійно дзвонила дитині. Їх мати не могла додзвониться до ОСОБА_14 . Відповідач їздила до доньки, коли вони не проживали разом. Дитина, коли проживала разом з матір'ю, була завжди доглянута, нагодована, чисто одягнута.
Свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що ОСОБА_16 сестра її невістки. Відповідач приходила разом з дитиною на день народження її онуки. ОСОБА_3 була в чудовому стані, гралися з дітьми. Діткам було по 3-4 рочків. ОСОБА_14 чудово виглядала. Була охайною, доглянутою.
Свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що вона є цивільною дружиною позивача. Мати дитини ОСОБА_14 не приймає участь у її вихованні, не приймає участі в житті дитини, не підтримує контактів, спілкується з дитиною рідко. Мати ні разу не приїздила до дитини в Магдалинівку, вони привозили дитину в м. Дніпро. Дитина спілкується з матір через телефон в «Телеграмі».
Свідок ОСОБА_4 суду пояснила, що дитина ОСОБА_3 була її ученицею початкових класів. Маму дитини вона бачила декілька разів, вона не цікавилась життям доньки. Вона не була свідком жорстокого поводження з дитиною.
Свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що вона є матір'ю позивача. За час спільного проживання позивача та відповідача, як подружжя, у них народилася донька. Коли сторони розлучилися, то невістка забрала дитину та поїхала від них. Спочатку проживала у сестри потім у своєї матері. Вони намагалися спілкуватися з дитиною, але відповідач не дозволяла. Одного разу їм подзвонили, та повідомили, що дитина знаходиться в поганих умовах. Вони поїхали на завод, де знаходилася дитина. Дитина знаходилася одна в заводському приміщення. В кімнаті, де дитина спала, бетонна підлога та матрац. Відповідача не було. Вони викликали поліцію і з того часу дитина проживає з батьком.
Свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що він є сусідом позивача. Відповідача він давно не бачив за місцем проживання позивача. Йому не відомо з ким проживала дитина, коли позивач та відповідач розірвали шлюб. Йому відомо, що в даний час дитина ОСОБА_14 проживає з батьком.
В ході судового розгляду справи судом, в присутності представника органу опіки та піклування адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради Лейбук Л.М., без присутності батьків, була опитана дитина ОСОБА_3 , яка суду пояснила, що вона бажає, щоби мати позбавили батьківських прав, після чого у неї мама залишиться, просто в неї не потрібно буде брати дозвіл на виїзд за кордон. Після того, як вона стала проживати з батьком, то її за домовленістю батьків, привозили до мами. Вона не проти того, щоби мама була в її житті, але хоче щоби вона проживала разом з ОСОБА_17 , дружиною тата. Тато та ОСОБА_18 приймають участь в її житті. Мати не приймає участі у її житті.
Представник органу опіки та піклування Лейбук Л.М. суду пояснила, що питання дитина розуміла, допит проводився відповідно до віку дитини, допит проведений без порушень прав та інтересів дитини, ніякого тиску на дитину не не було.
Свідок ОСОБА_20 суду пояснила, що вона проводила психологічне дослідження дитини ОСОБА_14 . Дитині хочеться щоби її любили. Під час роботи з дитиною встановлено, що дитина була травмована минулими подіями, маму вона не згадувала. Дитини постійно плакала. В подальшому стан ОСОБА_14 покращився. З Дитиною потрібно працювати до теперішнього часу.
Згідно з ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст.76- 78, 81 ЦПК України.
У даному випадку особа, яка подала позов про позбавлення батьківських прав з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, повинна довести, що батьки (один з батьків) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини. В свою чергу батьки (один з батьків) повинні довести, що вони належним чином виконують свої батьківські обов'язки.
Відповідно до статті 51 Конституції України, статті 5 Сімейного кодексу України, держава охороняє сім'ю, дитинство, материнство, батьківство, забезпечує охорону прав матері та батька, створює умови для зміцнення сім'ї. Держава створює людині умови для материнства та батьківства, забезпечує охорону прав матері та батька, матеріально і морально заохочує і підтримує материнство та батьківство. Держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини. Ніхто не може зазнавати втручання в його сімейне життя, крім випадків, встановлених Конституцією України.
Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини.
Згідно зі статтею 9 Конвенції ООН Про права дитини, держава має забезпечити, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли за рішенням суду буде встановлено, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.
Згідно зі ст.150 Сімейного Кодексу України, батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Пленум Верховного Суду України в п.п.15, 16 постанови від 30 березня 2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз'яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Особи можуть бути позбавленні батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст.164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Згідно зі ст.166 СК України позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини. Це означає, що позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.
Під час розгляду судом спорів щодо позбавлення та поновлення батьківських прав обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою (згідно із частиною четвертою статті 19 СК України). Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи (частина п'ята статті 19 СК України).
Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини (частина шоста статті 19 СК України).
У висновку органу опіки та піклування Магдалинівської селищної ради, який затверджено рішенням Магдалинівської селищної ради Самарівського району Дніпропетровської області від 18 лютого 2015 року, зазначено, що керуючись інтересами дитини, а також враховуючи факт того, що мати систематично не виконує батьківські обов'язки, орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відносно її доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Проте, суд не погоджується з таким висновком, оскільки такий висновок є необґрунтованим через неповноту проведення перевірки всіх обставин, а саме: відсутність профілактичної роботи з батьками дитини, щодо виконання батьківських обов'язків, та відсутність позитивних результатів за наслідками проведення такої роботи, не було здійснено обстеження житлових умов матері за місцем фактичного проживання, не витребувано офіційних довідок про її матеріальний стан, відсутні запити до правоохоронних органів щодо наявності правопорушень та залежностей від наркотичних засобів або алкоголю. Водночас обставини щодо батька дитини взагалі не досліджувались, зокрема стан здоров'я, судимості, мобілізаційний статус.
Проаналізувавши вищевикладене, суд дійшов висновку, що між дитиною та матір'ю існує кровний зв'язок споріднення. Проте конфліктні відносини між позивачем та відповідачем провокують погане уявлення про матір, створюють моральний тиск на дитину.
Суд, на підставі належним чином оцінених доказів, дійшов висновку про те, що позбавлення відповідача батьківських прав, тобто природніх прав, наданих батькам щодо дитини на її виховання, захист її інтересів та інших прав, які виникають із факту кровної спорідненості з дитиною, є крайнім заходом впливу, необхідність застосування якого за обставин цієї справи позивачем не доведено.
Належних і допустимих доказів винного ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов'язків, які б були законною підставою для позбавлення її батьківських прав, неможливості зміни її поведінки на краще, позивачем не надано.
Факт стягнення з відповідача на її користь аліментів на дитину сам по собі не може свідчити про свідоме ухилення від виконання батьківських обов'язків по утриманню дочки, оскільки це є одним із способів захисту прав дитини на належне матеріальне забезпечення та свідчить про спонукання матері до надання дитині належного утримання. Заборгованості зі сплати аліментів на утримання дочки відповідач не має.
Особисті непорозуміння між батьками не є підставою для позбавлення батьківських прав, оскільки забезпечення найкращих інтересів дитини повинне мати першочергове значення і переважати над інтересами батьків.
Сам по собі факт недостатнього спілкування матері з дитиною не може бути підставою для позбавлення батьківських прав, як і необхідність для позивача отримувати згоду від відповідача ОСОБА_1 на вчинення тих чи інших дій щодо дитини, зокрема, згоду на лікування у спеціальних медичних закладах тощо.
Суд зауважує, що участь відповідача у судових засіданнях, категоричне заперечення проти позбавлення її батьківських прав, залучення адвоката для належного представництва її інтересів в суді, подання відзиву на позов свідчить про її інтерес до дочки, про бажання брати участь у її вихованні та змінити ставлення до виконання батьківських обов'язків. До таких висновків суд дійшов з урахуванням Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 квітня 2025 року у справі № 6290/3692/23.
Таким чином, встановивши, що позивачем не надано належних і допустимих доказів невиконання відповідачем своїх батьківських обов'язків без поважних причин, не встановлено винної поведінки ОСОБА_1 щодо ухилення від виховання дочки і свідомого нехтування нию своїми обов'язками, а також, що мати дитини виявляє намір спілкуватись з дочкою, проти позбавлення батьківських прав заперечує, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову про позбавлення останньої батьківських прав відносно дочки ОСОБА_21 .
Відмовляючи у задоволенні позову, суд відповідно до ст. 141 ЦПК України, покладає судові витрати на сторону позивача.
Керуючись ст.ст. 141, 263-265, 273, 354 ЦПК України,
У задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Орган опіки та піклування Магдалинівської селищної ради, Орган опіки та піклування Новокодацького району Дніпровської міської ради, про позбавлення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьківських прав відносно неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відмовити.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресом: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Відомості про сторін по справі:
Позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 ;
Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Самуха Анна Олександрівна, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 002098 від 12.03.2019, адреса для листування: 49082, м. Дніпро, вулиця Попудренко, будинок № 18; ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_7 ;
Відповідач ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання АДРЕСА_3 ;
Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Дрозд Валерія Романівна, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 5110 від 03.06.2021, адреса: АДРЕСА_4 ,ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_8 ;
Треті особи:
Орган опіки та піклуванняМагдалинівської селищної ради ЄДРПОУ04338405, адреса: 51100, Дніпропетровська область, селище Магдалинівка, вулиця Центральна, будинок 46, ел. пошта: info@magd.otg.dp.gov.ua;
Орган опіки та піклування Новокодацького району Дніпровської міської ради, ЄРДПОУ 37274548,адреса:49128, місто Дніпро, вулиця Шодуарівська,будинок 7,ел.пошта: nvkr.adm@dniprorada.gov.ua;
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,ЄДРПОУ 20266361,49064, АДРЕСА_5 , ел.пошта: ІНФОРМАЦІЯ_9
Суддя О.О.Костромітіна