Справа № 203/5289/24
Провадження № 2/0203/80/2026
25 лютого 2026 року Центральний районний суд міста Дніпра в залі суду в місті Дніпрі у складі:
головуючого судді - Ханієвої Ф.М.,
за участю секретаря судового засідання - Клімової Н.А.,
за участі:
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Коломойця С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження заяву представника позивача про визнання зловживанням процесуальними правами та застосування заходів процесуального примусу до відповідача та її представника, заявлені усно, в цивільній справі №203/5289/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Відділ опіки та піклування Центральної адміністрації Дніпровської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способів участі у вихованні, спілкуванні з неповнолітнім сином,
У провадженні Центрального районного суду міста Дніпра перебуває цивільна справа №203/5289/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Відділ опіки та піклування Центральної адміністрації Дніпровської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способів участі у вихованні, спілкуванні з неповнолітнім сином.
У чергове підготовче засідання, призначене на 25.02.2026 року, з'явились позивач та його представник.
Інші учасники справи у підготовче засідання не з'явились, належним чином були повідомлені про час, дату та місце проведення чергового підготовче засідання.
Представник відповідача 23.02.2026 року подав до суду письмову заяву про відкладення судового засідання у цивільній справі у зв'язку з хворобою, в якій просить суд розгляд справи відкласти, у наступному судовому засіданні відповідач зобов'язується особисто надати суду медичні документи на підтвердження знаходження на лікарняному, у зв'язку з її гострим захворюванням. В якості доказу представник відповідача долучив до заяви скановану копію медичного висновку про тимчасову непрацездатність від 23.02.2026 року. Також представник відповідача підкреслив, що для відповідача ОСОБА_3 розгляд цивільної справи №203/5289/24 та її особиста участь мають дуже велике і дуже доленосне значення, а тому вона в категоричній формі бажає здійснювати розгляд цивільної справи виключно за її участі, незважаючи на наявність представника.
Представник третьої особи подав до суду письмову заяву про розгляд справи без його участі.
Позивач та його представник заперечували проти відкладення чергового судового засідання за заявою представника відповідача, посилаючись на зловживання процесуальними правами стороною відповідача, затягування судового розгляду справи безпідставними системними відкладеннями, та усно просили суд визнати дії представника відповідача щодо неприбуття у судові засідання за відсутності обмежень повноважень щодо участі у судових засіданнях за відсутності відповідача зловживанням своїми процесуальними правами як учасника справи, та накласти на нього штраф як захід процесуального примусу, в порядку ст. 148 ЦПК України.
Суд, заслухавши думки позивача та його представника, на підставі положень ст. ст. 64, 128, 211, 212, 223 ЦПК України відмовив у задоволенні заяви представника відповідача про відкладення судового засідання, у зв'язку з хворобою відповідача, з огляду на відсутність обмежень повноважень представника відповідача щодо участі у судових засіданнях за відсутності особистої відповідача, необґрунтованість поданої заяви, та продовжив судове засідання за відсутності інших учасників справи.
Суд, заслухавши пояснення позивача та його представника по суті вимог усної заяви представника позивача про застосування до представника відповідача заходів процесуального примусу, вивчивши матеріали справи, проаналізувавши норми ЦПК України, доходить таких висновків.
Судом встановлено, що представник відповідача - адвокат Ткачук В.А. 23.12.2025 року та 23.02.2026 року звертався до суду з клопотаннями про відкладення судових засідань з підстави технічної неможливості підключитися до відеоконференції та з підстави того, що відповідач перебуває на лікарняному.
Відповідно до ордера на надання правничої допомоги від 30.01.2026 року ОСОБА_3 , виданого на підставі договору про надання правничої допомоги №б/н від 26.01.2026 року у Центральний районний суд міста Дніпра, адвокат Ткачук В.А., договором про надання правничої допомоги повноваження адвоката не обмежуються.
Суд зазначає, що відповідно до положень ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства.
Відповідно до ч. 4 ст. 44 ЦПК України, суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами 2-5 цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом (ст. 13 ЦК України).
Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин 2-5 ст. 13 цього Кодексу (ч. 3 ст. 16 ЦК України).
Тлумачення зазначених вище норм свідчить, що потрібно розмежовувати зловживання процесуальними правами та зловживання матеріальними (цивільними) правами. Вказані правові конструкції відрізняються як по суті, так і за правовими наслідками щодо їх застосування судом. При зловживанні процесуальними правами суд має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання, позов, чи застосувати інші заходи процесуального примусу. Натомість правовим наслідком зловживання матеріальними (цивільними) правами може бути, зокрема, відмова у захисті цивільного права та інтересу, тобто відмова в позові (постанова Верховного Суду від 03.06.2020 року у справі №318/89/18).
Принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб'єктів при виконанні своїх юридичних обов'язків і здійсненні своїх суб'єктивних прав. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право (постанови Верховного Суду від 08.05.2018 року у справі №910/1873/17, від 09.02.2021 року у справі №910/5251/20).
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до положень ст. 64 ЦПК України, представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки.
Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.
Підстави і порядок припинення представництва за довіреністю визначаються Цивільним кодексом України.
Про припинення представництва або обмеження повноважень представника за довіреністю має бути повідомлено суд шляхом подання письмової заяви.
У разі припинення повноважень представника на здійснення представництва особи у справі представник не може бути у цій самій справі представником іншої сторони, третьої особи на іншій стороні або третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору.
Відповідно до положень ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі:
1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки;
2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки;
3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник;
4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою.
Відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України, учасник справи, його представник має право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду за умови наявності в суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою.
Ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, його представник, який подав відповідну заяву, крім випадку коли суд після призначення судового засідання чи під час такого засідання втратив технічну можливість забезпечити проведення відеоконференції.
Відеоконференція, в якій беруть участь учасники судового процесу, їх представники, фіксується судом, який розглядає справу, за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису. Відео- та звукозапис відеоконференції долучаються до матеріалів справи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до положень ст. 143 ЦПК України, заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.
Відповідно до положень ст. 144 ЦПК України, заходами процесуального примусу є:
1) попередження;
2) видалення із залу судового засідання;
3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом;
4) привід;
5) штраф.
Застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов'язків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 148 ЦПК України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:
1) невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;
2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;
3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин;
4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк;
5) порушення заборон, встановлених частиною дев'ятою статті 203 цього Кодексу.
У випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов'язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд з урахуванням конкретних обставин стягує у дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У випадку невиконання процесуальних обов'язків, зловживання процесуальними правами представником учасника справи суд з урахуванням конкретних обставин справи може стягнути штраф як з учасника справи, так і з його представника.
Аналіз викладеного вище вказує, що представник відповідача повторно звернувся до суду з клопотанням про відкладення судового засідання без зазначення поважних причин неприбуття у судове засідання як представника сторони. Суд враховує те, що представник відповідача повторно не підключився до відеоконференції, повторно не брав участь у судовому засіданні в інтересах відповідача, договором про надання правничої допомоги повноваження адвоката не обмежуються, а ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, його представник, який подав відповідну заяву. Це вказує на наявність у суду правових підстав, визначених ЦПК України, для продовження судового розгляду справи за відсутності сторони відповідача.
Тому суд, враховуючи вимоги ст. ст. 44, 148, 212, 223 ЦПК України, дійшов висновку, що у суду відсутні правові підстави для визнання зловживанням своїми процесуальними правами представником відповідача щодо участі у судових засіданнях та застосування до нього заходу процесуального примусу у виді штрафу. Оскільки ст. 223 ЦПК України передбачені правові підстави, що не перешкоджають розгляду справи по суті, в тому числі у разі неявки у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, в тому числі сторони відповідача.
З огляду на викладене вище, у задоволенні заяви представника позивача про визнання зловживанням процесуальними правами та застосування заходів процесуального примусу до відповідача та її представника, заявлені усно, в цивільній справі №203/5289/24 слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 4, 44, 64, 128, 211, 223, 143-148, 260, 261, 353 ЦПК України, суд,
У задоволенні заяви представника позивача про визнання зловживанням процесуальними правами та застосування заходів процесуального примусу до відповідача та її представника, заявлені усно, в цивільній справі №203/5289/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Відділ опіки та піклування Центральної адміністрації Дніпровської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способів участі у вихованні, спілкуванні з неповнолітнім сином - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали суду складений 04.03.2026 року.
Суддя Ф.М. Ханієва