про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову
17 квітня 2026 року Справа № 480/2683/26
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевченко І.Г., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування наказу,-
ОСОБА_1 через представника 16.04.2026 звернувся до суду через систему Електронний суд з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 115 про притягнення до матеріальної відповідальності заступника командира батальйону охорони озброєння військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_1 .
Разом з позовом представник позивача подала заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 115 від 28.03.2026 про притягнення старшого лейтенанта ОСОБА_1 до матеріальної відповідальності в розмірі 52 260,39 грн до набрання законної сили рішенням суду.
Заява про забезпечення позову мотивована тим, що наказ № 115 від 28.03.2026 зобов'язує позивача відшкодувати шкоду у розмірі 52 260,39 грн. Також встановлено обов'язок начальнику фінансово-економічної служби - головному бухгалтер військової частини ТОЗЗО щомісяця здійснювати стягнення суми грошового забезпечення заступника командира батальйону охорони озброєння військової частини ТОЗЗО старшого лейтенанта ОСОБА_1 в розмірі 20 відсотків місячного грошового забезпечені до повного відшкодування школи завданої державі на загальну суму 52 260 грн (п'ятдесят дві тисячі шістдесят гривень 39 копійок).
У разі невжиття заходів забезпечення позову з позивача буде фактично стягнуто значну суму грошових коштів. Навіть у випадку задоволення позову, їх повернення вимагатиме: окремого звернення, додаткових процедур, нового судового спору або тривалого адміністративного врегулювання. Тобто відновлення порушеного права буде ускладненим, тривалим і фактично неефективним, що прямо відповідає критерію, визначеному статтею 150 КАС України.
Розгляд заяви представника позивача про забезпечення позову здійснюється згідно ч.1 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Перевіривши доводи представника позивача щодо заяви про забезпечення позову, вбачається необхідним у її задоволенні відмовити, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з частиною 1 статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Частиною 2 статті 151 КАС України визначено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Спосіб забезпечення позову має бути безпосередньо пов'язаним з предметом спору, співмірним суті порушеного права та водночас запобігати порушенню прав інших осіб, тобто в основі має бути принцип збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.
Якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, зокрема, шляхом зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.
В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав будуть значними.
Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 25.04.2019 у справі № 826/10936/18, від 11.01.2022 у справі №640/18852/21.
У постанові від 17.04.2025 у справі №340/5170/24 Верховний Суд вказав, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Подібні за змістом висновки були висловлені Верховним Судом, зокрема, у постанові від 21.11.2018 у справі № 826/8556/17 та в подальшому підтримані у постановах від 01.06.2022 у справі №580/5656/21, від 18.05.2023 у справі №500/4200/22, від 21.02.2024 у справі №420/11311/23.
Тож вирішуючи питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, необхідно враховувати специфіку правовідносин, стосовно яких виник спір, та їх відповідне законодавче врегулювання, за наслідками аналізу якого можна зробити висновок, чи дійсно застосування заходів забезпечення позову є необхідним у конкретному випадку, чи може невжиття таких засобів мати незворотні наслідки.
Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, представник позивача вказує на те, що наказ № 115 від 28.03.2026 зобов'язує позивача відшкодувати шкоду у розмірі 52 260,39 грн. та цим наказом встановлено обов'язок начальнику фінансово-економічної служби - головному бухгалтер військової частини ТОЗЗО щомісяця здійснювати стягнення суми грошового забезпечення позивача, як заступника командира батальйону охорони озброєння військової частини ТОЗЗО старшого лейтенанта ОСОБА_1 , у розмірі 20 відсотків місячного грошового забезпечені до повного відшкодування школи завданої державі на загальну суму 52 260 грн. 39 коп.
Щодо вказаних доводів суд зауважує, що відповідно до ч.7 ст.8 Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" від 3 жовтня 2019 року №160-IX (далі - Закон №160-IX) якщо вину особи доведено, командир (начальник) не пізніше ніж у п'ятнадцятиденний строк із дня закінчення розслідування видає наказ про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності із зазначенням суми, що підлягає стягненню. Наказ доводиться до винної особи під підпис.
Частиною 1 ст. 10 Закону №160-IX визначено, що відшкодування шкоди, завданої особою, здійснюється на підставі наказу командира (начальника) шляхом стягнення сум завданої шкоди з місячного грошового забезпечення винної особи, крім випадків, передбачених частинами третьою, четвертою та п'ятою цієї статті та частиною першою статті 12 цього Закону.
Поряд з цим, представником позивача не надано жодних доказів на підтвердження того, що на виконання вимог наказу № 115 від 28.03.2026 чи начальник фінансово-економічної служби - головним бухгалтером Військової частини НОМЕР_1 , чи Військова частина НОМЕР_1 вживають заходи на виконання в частині стягнення з позивача суми 52 260 грн. 39 коп.
Отже, докази того, що станом на сьогодні проводиться стягнення із грошового забезпечення ОСОБА_1 у розмірі 20 відсотків місячного грошового забезпечення, на чому наголошує представник позивача в обґрунтування заяви про забезпечення позову, у матеріалах позову відсутні.
Ймовірне настання певних негативних наслідків для позивача у спірних правовідносинах, на чому наголошує представник позивача у заяві про забезпечення позову, ще не є беззаперечним свідченням необхідності вжиття судом заходів забезпечення позову, оскільки чинне законодавство передбачає захист порушеного права, в тому числі шляхом оскарження відповідних рішень та дій суб'єкта владних повноважень, чи відшкодування шкоди, заподіяної вчиненими протиправними рішеннями, діями або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, що свідчить про наявність механізмів для відновлення прав позивача, якщо таке буде підтверджено за результатами вирішення спору по суті.
При цьому суд зазначає, що підстави вважати, що оскаржуваний наказ має очевидні ознаки протиправності та порушує права позивача, на даний час відсутні, оскільки такі обставини підлягають встановленню саме в ході розгляду адміністративної справи з урахуванням усіх належних та допустимих доказів, які учасники справи надають суду.
Відтак, представник позивача у заяві не навів та до неї не додав доказів на підтвердження того, що саме у цій справі, за заявленими позовними вимогами:
- невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду; або
- очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Отже, за наведених обставин, у заяві про забезпечення позову відсутнє обґрунтування доцільності забезпечення позову в спосіб, визначений заявником, в цьому випадку заходи забезпечення позову не відповідають суті спору, в площині захисту в адміністративних правовідносинах. Відтак, наявність підстав, зазначених в ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України, представника заявника для забезпечення позову суд на цей час не вбачає.
З урахуванням вищезазначеного, вбачається необхідним у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову відмовити.
Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в п'ятнадцятиденний строк з дня прийняття ухвали апеляційної скарги.
Суддя І.Г. Шевченко