17 квітня 2026 року м. Рівне№460/11905/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Поліщук О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом Іноземного підприємства «ТОМАШГОРОДСЬКИЙ КАМЕНЕДРОБИЛЬНИЙ ЗАВОД» до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Іноземне підприємство «ТОМАШГОРОДСЬКИЙ КАМЕНЕДРОБИЛЬНИЙ ЗАВОД» (далі - позивач) звернулось до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі - відповідач), у якому просить суд:
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 667717000702 ( форми "Р") від 18.04.2025.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач заперечує встановлені в ході перевірки порушення податкового законодавства щодо нереальності господарських операцій із контрагентом ТОВ «АНРІ-ТРЕЙД», оскільки всі первинні бухгалтерські документи складені належним чином та є в наявності. Звертає увагу суду, що станом на дату надання послуг та станом на дату реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, ТОВ «АНРІ-ТРЕЙД» мало статус платника ПДВ та не мало статусу ризикового суб'єкта господарювання» відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платників податків, затверджених постановою КМУ від 11.12.2019 № 1165. Крім того зазначає, що акт перевірки від 14.03.2025 містить докази того, що у період здійснення між позивачем та ТОВ «АНРІ-ТРЕЙД» господарських операцій, за останнім обліковувалися наймані працівники та об'єкти через які здійснюється господарська діяльність або які пов'язані з оподаткуванням. Зауважує, що нереальність господарських операцій відповідач обґрунтовує виключно відомостями з інформаційних баз даних ДПС України. З наведених у позові підстав позивач вважає, що оскаржуване ним рішення контролюючого органу є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на що просить суд задовольнити позов у повному обсязі.
04.08.2025 через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог та зазначає, що в ході проведеної перевірки ІП «ТОМАШГОРОДСЬКИЙ КАМЕНЕДРОБИЛЬНИЙ ЗАВОД» встановлено нереальність господарських операцій із контрагентом ТОВ «АНРІ-ТРЕЙД», що стало наслідком завищення податкового кредиту за листопад 2020 року в сумі 249999,99 грн. Відповідач наголошує, що для підтвердження реальності господарських операцій наявність первинних документів є обов'язковою умовою, проте не виключною, адже наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов'язковою умовою для формування як витрат так і податкового кредиту, а отже обов'язковою умовою для підтвердження реальності є також встановлення реального руху активів в процесі господарських операцій. Наведене слугувало підставою для винесення податкового повідомлення рішення № 667717000702 від 18.04.2025, яке відповідач вважає обґрунтованим та правомірним, з огляду на що просить суд відмовити у задоволенні позову.
11.08.2025 позивачем подано до суду відповідь на відзив, у якій більш детально конкретизовано доводи та обґрунтування, зазначені у позовній заяві, а також наведено аргументи на спростування тверджень відзиву відповідача.
19.08.2025 відповідачем подано до суду заперечення, в яких наведено аргументи та мотиви відхилення пояснень наведених позивачем у відповіді на відзив.
ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
Ухвалою суду від 08.07.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ ТА ЗМІСТ ПРАВОВІДНОСИН.
Розглянувши матеріали, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, судом встановлено наступне.
Іноземне підприємство «ТОМАШГОРОДСЬКИЙ КАМЕНЕДРОБИЛЬНИЙ ЗАВОД», код ЄДРПОУ 04990904, зареєстроване як юридична особа 06.06.1996, основний вид діяльності - 08.1 Добування декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глинистого сланцю.
Посадовими особами Головного управління ДПС у Рівненській області на підставі наказу від 27.02.2025 № 624-п проведено документальну позапланову виїзну перевірку Іноземного підприємство «ТОМАШГОРОДСЬКИЙ КАМЕНЕДРОБИЛЬНИЙ ЗАВОД» (код ЄДРПОУ 04990904) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «АНРІ-ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 43399923) за листопад 2020 року.
За результатами проведеної перевірки Головним управлінням ДПС у Рівненській області складено акт про результати документальної позапланової перевірки від 14.03.2025 № 4266/Ж5/17-00-07-02-17/04990904 (далі - акт перевірки).
В акті перевірки зазначено, що перевіряючими встановлено наявність господарських відносин позивача з ТОВ «АНРІ-ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 43399923) по придбанню «послуг з ремонту і технічного обслуговування машин і устаткування промислового призначення» у листопаді 2020 року у сумі 1500000,00 грн. Згідно інформаційних баз даних ДПС України та в ході аналізу податкової звітності ТОВ «АНРІ-ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 43399923) встановлено: балансова вартість основних засобів станом на 31.12.2022 становить 3295,60 грн, за 4 квартал 2020 року працювало у штаті - 67 осіб. Відповідно до рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості пдатника податку від 16.04.2021 № 3931 ТОВ «АНРІ-ТРЕЙД» включено до категорії ризикових суб'єктів господарювання, відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платників податків, затверджених постановою КМУ від 11.12.2019 № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних». Також зазначено, що ТОВ «АНРІ-ТРЕЙД» є фігурантом кримінального провадження № 42020040000000551 від 06.08.2020 за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 212 КК України.
Відтак, перевіряючі дійшли до висновку про нереальність господарських операцій з надання послуг з ремонту і технічного обслуговування машин і устаткування промислового призначення ТОВ «АНРІ-ТРЕЙД» для ІП «ТОМАШГОРОДСЬКИЙ КАМЕНЕДРОБИЛЬНИЙ ЗАВОД» у зв'язку із відсутністю факту (джерела) його законного введення в обіг та, відповідно, встановлено нереальність їх одержання ІП «ТОМАШГОРОДСЬКИЙ КАМЕНЕДРОБИЛЬНИЙ ЗАВОД» саме від вказаного постачальника.
У ході проведення вищезазначеної перевірки відповідачем встановлено наступні порушення податкового законодавства:
п. 198.1, п. 198.3, п.198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі 249999,99 за листопад 2020 року.
Не погоджуючись з висновками акту перевірки, ІП «ТОМАШГОРОДСЬКИЙ КАМЕНЕДРОБИЛЬНИЙ ЗАВОД» 14.03.2025 до Головного управління ДПС у Рівненській області подано заперечення на акт перевірки, до якого було долучено копію договору про надання послуг № 78-04 від 02.11.2020, копії актів надання послуг від 30.11.2020, рахунків-фактур, податкових накладних, платіжних інструкцій.
Листом від 15.04.2025 про результати розгляду заперечень Головним управлінням ДПС у Рівненській області було повідомлено позивача про те, що надані до перевірки первинні документи не підтверджують виконання робіт та наданих послуг, придбання яких задокументовано актами надання послуг, виписаними за реквізитами ІП «ТОМАШГОРОДСЬКИЙ КАМЕНЕДРОБИЛЬНИЙ ЗАВОД» та не підтверджують детальність наданих послуг в «ланцюгу» постачання до ІП «ТОМАШГОРОДСЬКИЙ КАМЕНЕДРОБИЛЬНИЙ ЗАВОД», чим підтверджено правомірність та обґрунтованість висновків акту перевірки від 14.03.2025 № 4266/Ж5/17-00-07-02-17/04990904.
18.04.2025 на підставі акту перевірки Головним управлінням ДПС у Рівненській області, з урахуванням відповіді на заперечення на акт перевірки, прийнято податкове повідомлення-рішення № 667717000702, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 320499 грн 98 коп в т. ч. за основним платежем в сумі 249999,99 грн. та штрафними санкціями в сумі 62499,99 грн.
Не погодившись із оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, позивачем подано до Державної податкової служби України скаргу, за результатами розгляду якої рішенням ДПС України про результати розгляду скарги від 24.06.2025 № 18147/6/99-00-06-01-03-08 податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.
Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням № 667717000702 ( форми "Р") від 18.04.2025 та вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ВИСНОВКИ СУДУ.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (далі - ПК України).
Відповідно до підпункту 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Абзацом першим п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені у статті 198 Податкового кодексу України.
Пунктом 198.1 статті 198 ПК України встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
За правилами пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Пунктом 201.10 ст.201 ПК України визначено, що податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно із статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо (ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст.1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704 (далі - Положення № 88).
Відповідно до п. 2.1 ст. 2 Положення № 88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Пункт 2.4. Положення № 88 (в редакції наказу Міністерства фінансів № 372 від 07.06.2010 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства фінансів України № 427 від 11.04.2017) передбачає, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.
При цьому наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.
В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі платника у зв'язку з його господарською діяльністю.
З урахуванням наведених правових норм, для надання правильної оцінки спірним правовідносинам сторін, в даній адміністративній справі підлягають дослідженню обставини, зокрема, щодо фактичного вчинення спірних господарських операцій ІП «ТОМАШГОРОДСЬКИЙ КАМЕНЕДРОБИЛЬНИЙ ЗАВОД» із контрагентом ТОВ «АРНІ-ТРЕЙД», а також належність їх оформлення первинними документами, на підставі яких позивачем були сформовані дані бухгалтерського та податкового обліку в перевіряємому періоді.
Щодо здійснення господарських операцій позивача із даним контрагентом, судом встановлено та враховано таке.
Матеріалами справи підверджується, що 02.11.2020 між Іноземним підприємством «ТОМАШГОРОДСЬКИЙ КАМЕНЕДРОБИЛЬНИЙ ЗАВОД» та Товариством з обмеженою відповідальністю «АРНІ-ТРЕЙД» було укладено договір про надання послуг № 78-94 (далі - Договір), відповідно до якого ТОВ «АРНІ-ТРЕЙД» бере на себе зобов'язання надати послуги ІП «ТОМАШГОРОДСЬКИЙ КАМЕНЕДРОБИЛЬНИЙ ЗАВОД» з ремонту та технічного обслуговування машин і устаткування промислового призначення (п.1.1 Договору). Вартість послуг зазначається у складеному рахунку на оплату (п.2.2 Договору). Розрахунок з виконавцем за надані послуги проводиться протягом 60 календарних днів після двостороннього підписання сторонами акту прийому передачі транспортних послуг (п. 2.4 Договору). Виконавець зобов'язується надати послуги власними силами, використовуючи власні матеріали, механізми ((п.2.4 Договору).
На підставі цього договору ІП «ТОМАШГОРОДСЬКИЙ КАМЕНЕДРОБИЛЬНИЙ ЗАВОД» придбавало послуги з ремонту та технічного обслуговування машин і устаткування промислового призначення у листопаді 2020 року, на підтвердження чого позивачем було надано відповідну первинну документацію, а саме: Договір постачання послуг № 78-94 від 02.11.2020, Акти наданих послуг № 598 від 30.11.2020, № 599 від 30.11.2020, № 600 від 30.11.2020, рахунки на оплату № 516 від 30.11.2020, № 517 від 30.11.2020, № 518 від 30.11.2020. В названих Актах наданих послуг вказано найменування робіт (послуг), а саме ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення, їх загальна вартість.
Оплата за надані послуги проведена частково та підтверджується платіжною інструкцією № 773 від 11 грудня 2020 року на суму 57500 грн в т. ч ПДВ - 9583.33 грн, № 774 від 11 грудня 2020 року на суму 57500 грн в т. ч ПДВ - 9583.33 грн, платіжною інструкцією № 775 від 11 грудня 2020 року на суму 57500 грн в т. ч ПДВ - 9583.33 грн.
Відповідно до наказу № 23 Госп від 30.04.2024Т «Про списання кредиторської заборгованості» згідно протоколу від 30.04.2024 позивачем визнано безнадійним та списано кредиторську заборгованість перед ТОВ «АРНІ-ТРЕЙД» в сумі 1327000 грн, що підтверджується долученими до матеріалів справи наказом № 23 Госп від 30.04.2024, протоколом від 30.04.2024 та актом списання заборгованості № 38 від 30.04.2024.
На виконання умов Договору, укладеного з ТОВ«АРНІ-ТРЕЙД», на адресу ІП «ТОМАШГОРОДСЬКИЙ КАМЕНЕДРОБИЛЬНИЙ ЗАВОД» було виписано податкові накладні, які, як було встановлено під час судового розгляду справи, були зареєстровані в ЄРПН: № 217 від 30.11.2020 на загальну суму 500000 грн, у т.ч. ПДВ 83333,33 грн, № 218 від 30.11.2020 на загальну суму 500000 грн, у т.ч. ПДВ 83333,33 грн, № 219 від 30.11.2020 на загальну суму 500000 грн, у т.ч. ПДВ 83333,33 грн.
Операції з придбання послуг з ремонту та технічного обслуговування машин і устаткування промислового призначення ІП «ТОМАШГОРОДСЬКИЙ КАМЕНЕДРОБИЛЬНИЙ ЗАВОД» було відображено у регістрах бухгалтерського обліку (Картки рахунку 6442, 631 за листопад 2020).
У свою чергу, наявність машин і устаткування промислового призначення у ІП «ТОМАШГОРОДСЬКИЙ КАМЕНЕДРОБИЛЬНИЙ ЗАВОД» актом перевірки не заперечується.
З огляду на наведене, подані позивачем для перевірки та до суду зазначені первинні документи підтверджують реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом щодо наданих послуг.
Суд зазначає, що вказані первинні документи відповідають загальним вимогам, визначеним статтею 9 Закону № 996-XIV, та відсутні підстави ставити під сумнів їх справжність та достовірність відображених у них даних.
При цьому, жодних доказів, на які відповідач покликається в акті перевірки та які використав для формування висновків про сумнівність господарських операцій позивача та його контрагента, суду не надано, як і не надано доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій позивача цілям та завданням статутної діяльності товариства, незвичності цих господарських операцій для її учасників, збитковості цих операцій, інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про їх фіктивність, а також те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами, цілями ділового характеру, а дії позивача та його контрагентами були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.
Також судом враховується, що на момент здійснення спірних господарських операцій позивач та його контрагент були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому поряду не визнавалися.
Посилання контролюючого органу на податкову інформацію щодо контрагента позивача як на підставу для винесення спірного податкового повідомлення-рішення, суд не приймає до уваги, оскільки співставлення даних податкової звітності з даними внутрішніх баз даних контролюючого органу як етапу контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства і аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку. Записи у інформаційних базах податкового органу до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, не відносяться. А тому нарахування податків не може ґрунтуватися тільки на даних, які містяться в інформаційних базах контролюючого органу, без врахування даних первинних документів. Інформація з баз даних АІС Податковий блок та податкова інформація щодо контрагента позивача, на яку посилався відповідач, не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів. Крім того, податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від перебування його контрагента за юридичною адресою, дотримання ним податкової дисципліни та правильності ведення податкового або бухгалтерського обліку.
Слід також зазначити, що правовідносини контрагента із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не укладав господарські договори, самі по собі, за відсутності інших об'єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин позивача його безпосередніми контрагентами.
Також суд визнає необґрунтованими посилання відповідача на наявність кримінальних проваджень щодо контрагента позивача. Так, контролюючим органом не повідомлено, які саме обставини щодо господарської діяльності вказаних юридичних осіб було встановлено в ході кримінальних проваджень і їх вплив на предмет доказування в цій справі.
Відповідно до положень частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Проте, Головним управлінням ДПС у Рівненській області, всупереч вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, такого доказу як вирок, надано не було.
Однак, навіть у випадку наявності відповідного вироку, правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для суду, оскільки Верховний Суд неодноразово, зокрема, у постанові від 08.05.2025 у справі № 0840/3568/18, висловлював правову позицію відповідно до якої вирок щодо засновника або посадової особи контрагента не може створювати преюдицію для адміністративного суду, якщо тільки суд кримінальної юрисдикції не встановив конкретні обставини щодо дій чи бездіяльності позивача. Такий вирок за результатами розгляду кримінального провадження має оцінюватися адміністративним судом разом з наданими первинними документами та обставинами щодо наявності первинних документів, правомірності їх оформлення, можливості виконання (здійснення) спірних господарських операцій, їх зв'язку з господарською діяльністю позивача та можливого використання придбаного товару (робіт, послуг) у подальшій діяльності.
При вирішенні цього публічно-правового спору суд також враховує правову позицію висловлену Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 07.07.2022 в справі № 160/3364/19 згідно якої визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій, а сама по собі наявність вироку щодо контрагента платника податків, факт порушення кримінального провадження відносно контрагента та отримання під час нього свідчень особи щодо не прийняття участі у створенні і діяльності підприємства або податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій.
Відповідач не довів, що позивач як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення його контрагентів, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з цими підприємствами було одержання податкової вигоди, як про це вказує відповідач.
На переконання суду, спірні господарські операції здійснені позивачем з метою подальшого їх використання в оподатковуваних операціях у межах своєї господарської діяльності, спричинили реальну зміну його майнового стану, а також наявні в матеріалах справи документи бухгалтерського та податкового обліку є достатніми, належними та допустимими доказами для підтвердження реальності здійснення господарських операції з вищезазначеним контрагентом позивача.
Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд зауважує, що критерії законності управлінського волевиявлення (як у формі рішення, так і у формі діяння) владного суб'єкта викладені у приписах ч.2 ст. 2 КАС України, а у силу вимог частини другої статті 77 КАС України обов'язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на суб'єкта владних повноважень шляхом подання до суду доказів та наведення у процесуальних документах доводів як відповідності закону вчиненого волевиявлення, так і помилковості аргументів іншого учасника справи. Тому відповідність закону рішення чи діяння (управлінського волевиявлення) суб'єкта владних повноважень має доводитись, насамперед, відповідачем - суб'єктом владних повноважень.
При цьому, з положень частин першої та другої статті 77 КАС України у поєднанні з приписами частини четвертої статті 9, абзацу 2 частини другої статті 77, частин третьої і четвертої статті 242 КАС України слідує, що суб'єкт владних повноважень повинен доводити обставини фактичної дійсності у спорі за стандартом доказування "поза будь-яким розумним сумнівом" (тобто запропоноване сприйняття ситуації повинно виключати реальну ймовірність існування у дійсності будь-якого іншого варіанту), у той час як до приватної особи підлягає застосуванню стандарт доказування "баланс вірогідностей" (тобто запропоноване сприйняття ситуації не повинно суперечити умовам реальної дійсності і бути можливим до настання).
Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на встановлені обставини, перевіривши правову та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області № 667717000702 від 18.04.2025 не відповідає наведеним у частині 2 статті 2 КАС України критеріям, відтак позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем за подання даного адміністративного позову сплачено судовий збір у сумі 4687,50 грн, що підтверджується квитанцією № 1941 від 10.07.2025, яка міститься в матеріалах справи. Відтак, на користь позивача слід стягнути за рахунок з бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Рівненській області документально підтверджені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 4687,50 грн.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Іноземного підприємства «ТОМАШГОРОДСЬКИЙ КАМЕНЕДРОБИЛЬНИЙ ЗАВОД» до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області № 667717000702 від 18.04.2025.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОМАШГОРОДСЬКИЙ КАМЕНЕДРОБИЛЬНИЙ ЗАВОД» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області судовий збір у розмірі 4687,50 грн (чотири тисячі шістсот вісімдесят сім грн 50 коп)
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 17 квітня 2026 року
Учасники справи:
Позивач - Іноземне підприємство "Томашгородський каменедробильний завод" (вул. Заводська, буд.3,с-ще Томашгород,Сарненський р-н, Рівненська обл.,34240, ЄДРПОУ/РНОКПП 04990904)
Відповідач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12,м. Рівне,Рівненська обл.,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166)
Суддя Ольга ПОЛІЩУК