про відмову в ухваленні додаткового рішення
17 квітня 2026 року м. Рівне№460/5868/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді У.М. Нор за участю секретаря судового засідання Г.М. Ковальчук та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник не прибув,
відповідача: представник не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доСлужба безпеки України
про ухвалення додаткового судового рішення,
В провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебувала справа ОСОБА_1 (далі - позивач) до Служби безпеки України (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо ненарахування та невиплати середнього розміру грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні за період з 31.07.15 по 31.08.18; зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити середній розмір грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні за період з 31.07.15 по 31.08.18 в сумі 82370,85грн.
Рішенням суду від 12 грудня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправними дії Служби безпеки України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні.
Зобов'язано Служби безпеки України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні з 01.01.2016 по 31.08.2018 в сумі 80231,78 грн.
В задоволенні решти вимог - відмовити.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2026 року у справі №460/5868/24 апеляційну скаргу Служби безпеки України - залишено без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2024 року у справі №460/5868/24 - без змін.
Позивачем подано заяву про ухвалення додаткового рішення. В поданій заяві позивач зазначив, що судом вирішуючи питання про задоволено позову не було розглянуто питання щодо зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 31.07.2015 по 31.08.2018 у сумі 82307,85 грн., без утримання податків та обов'язкових платежів (з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб).
Вирішуючи вказану заяву позивача про ухвалення додаткового рішення, суд виходить з наступних міркувань.
Відповідно до статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу. Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Додатковими судовими рішеннями є додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі позовні вимоги, які не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал).
Отже, процесуальний інститут додаткового судового рішення дає можливість виправити помилки суду, спричинені недотриманням вимог судового рішення, зокрема, щодо наявності в ньому відповіді на всі заявлені вимоги позивача (скаржника в адміністративному процесі), вирішення питання про судові витрати.
З наведеного слідує, що додаткове судове рішення є засобом усунення недоліків основного рішення, яким вирішено спір по суті заявлених позовних вимог за результатами судового розгляду справи, а не прийняття додаткових судових рішень.
Додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених нормою статті 252 КАС України, воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.
Суд не вправі під виглядом додаткового рішення змінити зміст рішення або вирішити нові питання, що не досліджувалися в судовому засіданні.
Водночас додаткове рішення може бути ухвалене на підставі лише тих доказів, які досліджувалися під час судового розгляду справи і лише за тими обставинами, які були предметом встановлення та оцінки судом.
Зазначене підтверджується правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.02.2019 у справі № 820/4258/17 та від 22.07.2021 по справі № 560/83/20, відповідно до якої, додаткове судове рішення є засобом усунення недоліків основного рішення, яким вирішено спір по суті позовних вимог за результатами судового розгляду справи, водночас, вирішення питань, які не були предметом дослідження не є підставою для ухвалення додаткового рішення.
Суд додатково зазначає, що пердметом розгляду справи було визнати протиправними дії відповідача щодо ненарахування та невиплати середнього розміру грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні за період з 31.07.15 по 31.08.18; зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити середній розмір грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні за період з 31.07.15 по 31.08.18 в сумі 82370,85грн.
Рішенням суду від 12.12.2024 позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Служби безпеки України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні. Зобов'язано Служби безпеки України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні з 01.01.2016 по 31.08.2018 в сумі 80231,78 грн. В задоволенні решти вимог - відмовити.
Таким чином під час розгляду справи судом не розглядалося питання щодо нарахування та виплати середного грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні без утримання податків та обов'язкових платежів (з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб).
Зокрема, суд під час вирішенні спірних правовідносин зазначив, що захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин, а не можливість їх порушення в майбутньому. Таким чином, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб факт порушення був обґрунтованим.
Враховуючи наведене суд зазначає, що за змістом позовної заяви та рішення суду у цій справі, вимоги позивача були розглянуті та вирішені судом в повному обсязі.
З урахуванням наведеного суд вважає, що підстави для ухвалення додаткового судового рішення відсутні, а тому у задоволенні вказаної заяви позивача слід відмовити, оскільки всі позовні вимоги позивача судом були розглянуті і вирішені по суті.
Керуючись статтями 252, 255, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складений 17 квітня 2026 року
Суддя У.М. Нор