17 квітня 2026 р. № 400/2761/26
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008,
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - Позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі по тексту - Відповідач) з вимогами про:
- визнання протиправними дії щодо відмови в призначеної пенсії за віком із застосуванням показників середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2025, 2024, 2023 роки ОСОБА_1 ;
- зобов'язання призначити пенсію за віком ОСОБА_1 відповідно до ч. 2 ст. 40 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески за попередні три календарні роки за 2025, 2024, 2023 роки, починаючись з 05.01.2026 року.
Свої вимоги Позивач обґрунтовує тим, що з 05.01.2026 р. його переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058). Всупереч ч. 2 ст. 40 вказаного закону, розмір пенсії розраховано із застосуванням середньої заробітної плати за 2014, 2015, 2016 роки, тобто не за останні три календарні роки.
Ухвалою суду від 23.03.2026 р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ст. 263 КАС України.
02.04.2026 р. Відповідач подав відзив на позовну заяву, де вказано, що при обчисленні пенсії Позивача показник середньої заробітної плати визначено на підставі норм чинного законодавства, який склав 8914,83 грн. (3764,40 грн. - показник середньої заробітної плати за 2014, 2015, 2016 х 1,17х 1.11 х 1,11 х 1,14х 1,197х 1,0796 х 1,115 (коефіцієнти збільшення показника середньої заробітної плати). Крім того, переведення з одного виду пенсії на інший є зміною виду пенсії. При цьому, пенсійне законодавство не містить застереження щодо переведення з одного на інший вид пенсії лише в межах одного закону. Відтак, вимога Позивача про перерахунок пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні за 2023, 2024, 2025 роки з 05.01.2026 є необґрунтованою. Відповідач правомірно з урахуванням норм чинного законодавства перевів Позивача з пенсії за вислугу років відповідно до Закону №°1788 на пенсію за віком відповідно до Закону№ 1058 із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2014-2016 роки.
Судом розглянуто справу в порядку письмового провадження.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області та з 06.09.2006 отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788).
З 05.01.2026 Позивача переведено на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058.
При розрахунку пенсії за віком Відповідачем застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки.
27.01.2026 р. Позивач звернувся до Відповідача із заявою про призначення пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати страхові внески, обчисленої як середній показник за 2023, 2024, 2025 роки.
Листом від 13.02.2026 р. №5895-4192/Л-02/8-1400/26 Відповідач відмовив Позивачу у призначені та здійсненні перерахунку пенсії за віком із застосуванням показника заробітної плати в Україні за 2025, 2024, 2023 роки, посилаючись на відсутність законних підстав.
Не погоджуючись з зазначеним, Позивач звернувся до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного:
За визначенням ст. 1 Закону № 1058, пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 1058, відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:
1) пенсія за віком;
2) пенсія по інвалідності;
3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
На підставі ч. 2 ст. 40 Закону № 1058, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn );
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Відповідно до ст. 7 Закону № 2262 та ст. 10 Закону № 1058 особі, яка має одночасно право на різні види пенсії, призначається один із цих видів за її вибором.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 Закону № 1058, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що ч. 3 ст. 45 Закону № 1058 регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом на інший. У цьому випадку показник середньої заробітної плати, який застосовується при визначенні заробітку для обчислення пенсії, має бути незмінним.
Натомість Позивачу з 06.09.2006 р. було призначено пенсію за вислугу років за Законом № 1788, яким передбачені інші умови і порядок призначення та обчислення пенсії.
Враховуючи, що до 05.01.2026 р. Позивачу було призначено пенсію за нормами Закону № 1788, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а тому при обчисленні Позивачу пенсії за віком відповідно до Закону № 1058 Відповідач мав застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, оскільки за призначенням пенсії відповідно до норм вказаного Закону Позивач звернувся вперше.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права висловлена Верховним Судом у постановах від 05.07.2018 р. по справі № 565/645/17, від 11.07.2019 р. по справі № 264/6292/16-а, від 15.08.2019 р. по справі № 521/9597/17 і від 06.12.2019 р. по справі № 679/1000/17.
Таким чином, Відповідач протиправно при призначенні Позивачу пенсії за віком з 05.01.2026 р. застосував показник середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014, 2015 і 2016 роки.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не довів правомірності своєї бездіяльності, що є підставою для задоволення позову.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивач надав квитанцію про сплату судового збору в сумі 1331,20 грн., яка підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області - задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо відмови в призначеної пенсії за віком із застосуванням показників середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2025, 2024, 2023 роки ОСОБА_1 .
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, ідентифікаційний код 13844159) призначити пенсію за віком ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) відповідно до ч. 2 ст. 40 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески за попередні три календарні роки за 2025, 2024, 2023 роки, починаючись з 05.01.2026 року.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, ідентифікаційний код 13844159) судовий збір у сумі 1331,20 грн. (одна тисяча триста тридцять одна грн. 20 коп.) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 17.04.2026 р.
Суддя Н. В. Лісовська