17 квітня 2026 р. № 400/11847/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005,
провизнання протиправним та скасування рішення від 20.10.2025 №143150023704, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 13322403) № 143150023704 від 20.10.2025, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (код ЄДРПОУ 13844159) зарахувати періоди навчання та проходження військової служби ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.09.1982 по 13.06.1989 до страхового стажу, повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії, призначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію за віком у відповідності до положень ч. 1 ст. 26 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 13.10.2025;
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач протиправно не зарахував до страхового стажу періоди навчання і військової служби, і, як наслідок, відмовив у призначенні пенсії за віком.
Відповідач, ГУ ПФУ у Вінницькій області, надав відзив на позов, просив відмовити у задоволенні позову, оскільки до страхового стажу Позивача не зараховано період навчання з 01.09.1982р. по 13.06.1989р., оскільки даний період перетинається з військовою службою. Даний період потрібно підтвердити уточнюючою довідкою із зазначенням періоду, форми навчання та реорганізації закладу.
Відповідач, ГУ ПФУ в Миколаївській області, відзив на позов не надав. Відповідач зареєстрований в підсистемі «Електронний суд». Ухвала про відкриття провадження у справі надсилалася відповідачу та доставлена до електронного кабінету відповідача 14.11.2025 року. Тому відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи.
Відповідно до ст. 262 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Дослідив докази, суд дійшов висновку:
Позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , 13.10.2025 року звернувся до ГУ ПФУ в Миколаївській області із заявою про призначення пенсії за віком.
За принципом екстериторіальності заяву позивача розглянуто ГУ ПФУ у Вінницькій області.
20.10.2025 ГУ ПФУ у Вінницькій області прийнято рішення № 143150023704, яким відмовлено у призначенні позивачу пенсії за віком.
У рішенні зазначено, що вік заявника 60 років 2 місяці 8 днів.
Необхідний страховий стаж становить 32 роки.
Страховий стаж особи становить 25 років 9 місяців 20 днів.
За доданими документами до страхового стажу не зараховано період навчання з 01.09.1982 р. по 13.06.1989 р., оскільки даний період перетинається з військовою службою. Даний період потрібно підтвердити уточнюючою довідкою із зазначенням періоду, форми навчання та реорганізації закладу.
Не погоджуючись з відмовою відповідача, позивач звернувся до суду з позовом.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частинами першою, другою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України № 1058, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (ч. 1 ст. 24 Закону № 1058).
Згідно ч. 2, 4 ст. 24 Закону № 1058, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення", до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
До стажу роботи зараховується також:
в) військова служба та перебування в партизанських загонах і з'єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби;
д) навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Статтею 62 Закону № 1788-ХІІ визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На реалізацію вказаної норми Закону № 1788-ХІІ Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 № 637 "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" затвердив Порядок № 637.
У пунктах 1 та 2 Порядку №637 зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств та організацій. У довідці повинно бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, та результати проведення атестації робочих місць на підприємстві.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що законодавством України встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 09.12.2021 по справі № 439/571/17.
Позивач при зверненні із заявою про призначення пенсії надавав копію трудової книжки НОМЕР_2 , яка містить запис про навчання у Севастопольському приладобудівному інституті з 01.09.1982 по 24.06.1989 та військову службу з 18.11.1983 по 01.11.1985.
Також позивач надавав копію військового квитка НОМЕР_3 відповідно до якого у період з 18.11.1983 по 01.11.1985 він проходив військову службу.
Надана як до заяви про призначення пенсії, так і до позову копія диплому НОМЕР_4 свідчить, що ОСОБА_1 з 1982 по 24.06.1989 навчався у Севастопольському приладобудівному інституті.
У позові позивач зазначив, що з 01.09.1982 року він навчався на денній формі навчання у Севастопольському приладобудівному інституті. Під час навчання з 18.11.1983 року по 01.11.1985 року його було призвано на військову службу, після проходження якої ОСОБА_1 повернувся до навчання у вищезгаданому навчальному закладі, закінчив навчання на денній формі у Севастопольському приладобудівному інституті, про що отримав відповідний диплом.
Тому відповідач протиправно не зарахував період навчання та військової служби до страхового стажу позивача.
Стосовно позовних вимог позивача про зобов'язання відповідача призначити пенсію за віком, суд зазначає наступне.
Згідно приписів частини першої ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч.3 ст.2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов'язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.
Втручання суду в повноваження суб'єкта публічної влади можливе лише тоді, якщо судом буде встановлено, що в адміністративній процедурі фізична (юридична) особа виконала всі приписи законодавства, а суб'єкт владних повноважень у відповідь необґрунтовано й незаконно не вчинив належну дію чи не ухвалив необхідне рішення.
Тобто, враховуючи вищевказані норми чинного законодавства, вищевказані позовні вимоги не можуть бути задоволені у спосіб, обраний позивачем, тому суд вважає, що з метою належного та ефективного захисту прав позивача, відповідача слід зобов'язати повторно розглянути заяву позивача від 13.10.2025 року про призначення пенсії за віком.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тому позов належить задовольнити частково.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тому позов належить задовольнити частково.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України та належить повернути позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача ГУ ПФУ у Вінницькій області, оскільки спірне рішення прийнято саме ним.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159), Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21105, ідентифікаційний код 13322403) задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення від 20.10.2025 року № 143150023704.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21105, ідентифікаційний код 13322403) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 ) періоди навчання з 01.09.1982 по 17.11.1983, з 02.11.1985 по 24.06.1989 та проходження військової служби з 18.11.1983 по 01.11.1985 та повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком від 13.10.2025 року.
4. В решті позову відмовити.
6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21105, ідентифікаційний код 13322403) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень 60 коп), сплачений квитанцією № Y45T-8BM6-RBLE від 26.10.2025 року.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України.
Суддя Т. О. Гордієнко