справа № 380/189/25
про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення
17 квітня 2026 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Андрусів У. Б., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у незастосуванні п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» в редакції чинній з 29.01.2020 при обчисленні ОСОБА_1 в період з 03.10.2022 по 19.05.2023 включно розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, а саме невизначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 вказаної постанови;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та доплатити ОСОБА_1 за період з 03.10.2022 по 19.05.2023 включно належні з урахуванням проведених раніше виплат суми грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, обчислених із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з урахуванням п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» в редакції чинній з 29.01.2020 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 02.12.2021 №1928-ІХ «Про державний бюджет України на 2022 рік» на 01.01.2022, Законом України від 03.11.2022 №2710-ІХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 01.01.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26.03.2025 у справі №380/189/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії задоволено повністю.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 місячного грошового забезпечення за період з 03.10.2022 до 19.05.2023, грошової допомоги для оздоровлення за 2022, 2023 роки та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 місячного грошового забезпечення за період з 03.10.2022 до 19.05.2023, грошової допомоги для оздоровлення за 2022, 2023 роки та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, 01.01.2023 відповідно, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
07.04.2026 представник позивача подав заяву, у якій просить встановити судовий контроль за виконанням рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.03.2025 за справою №380/189/25 та зобов'язати військову частину НОМЕР_1 подати до суду звіт про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.03.2025 за справою №380/189/25, а саме про: здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 місячного грошового забезпечення за період з 03.10.2022 до 19.05.2023, грошової допомоги для оздоровлення за 2022, 2023 роки та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, 01.01.2023 відповідно, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
Заява мотивована тим, що відповідач не виконав рішення суду. Представник позивача зазначає, що листом від 02.04.2026 №1776/6/1516 відповідач повідомив про відсутність фінансування. Водночас звертає увагу, що відповідач щомісяця отримує кошти та здійснює видатки за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців». З урахуванням наведеного, просить задовольнити заяву.
14.04.2026 представник відповідача подав відзив на заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №380/189/25. В обґрунтування своїх заперечень вказує, що військова частина НОМЕР_1 фінансується за рахунок видатків із Державного бюджету України та не володіє власними обіговими коштами. У випадку надходження грошових коштів на конкретні цілі, має їх витрачати у відповідності до положень Бюджетного кодексу України, наказів та директив Міністерства оборони України. Звертає увагу суду, що невиплата позивачу коштів на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.03.2025 у справі № 380/189/25 обумовлена відсутністю належного фінансування військової частини НОМЕР_1 , який є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня та вчиняє всі залежні від нього дії для виконання судових рішень (спрямовує до Міністерства оборони України запити на отримання додаткового фінансування).
Вирішуючи заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Порядок встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах унормований ст. 382-382-3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно з ч. 1-2 ст. 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду. За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Отже, процесуальним законом передбачено право суду встановити судовий контроль за виконанням рішення суду. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту і накладенням штрафу.
Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню рішення суду та відновленню порушених прав особи - позивача.
Метою застосування до суб'єкта владних повноважень судового контролю за виконанням рішення суду є дисциплінування боржників з метою своєчасного, якісного та належного виконання рішення суду, що набрало законної сили.
Правовою підставою для зобов'язання відповідача подати до суду звіт про виконання судового рішення у порядку ст. 382 КАС України є наявність у суду об'єктивних, підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю судове рішення залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.
Суд звертає увагу, що відповідно до приписів ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
За правилами ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження». Судовий контроль у формі зобов'язання подати звіт також є формою забезпечення виконання судових рішень.
Відтак, необхідно встановити наявність підстав для покладення на відповідача як суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, обов'язку подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення у цій справі.
Даючи оцінку виконанню відповідачем судового рішення у справі №380/189/25, суд враховує таке.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26.03.2025 у справі №380/189/25 зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 місячного грошового забезпечення за період з 03.10.2022 до 19.05.2023, грошової допомоги для оздоровлення за 2022, 2023 роки та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, 01.01.2023 відповідно, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
Зазначене рішення суду набрало законної сили 28.04.2025.
Позивач зазначає, що станом на день звернення до суду з заявою про встановлення судового контролю рішення суду не виконано.
Відповідачем подано відзив, у якому покликаючись на відсутність фінансування, надав лише копію розрахунку потреби в коштах для військовослужбовців, звільнених з військової служби (переміщених до інших військових частин), виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» за напрямком грошового забезпечення за квітень 2026 року.
Утім, суд зауважує, що належним виконанням рішення суду в цій справі є перерахунок та виплата на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 03.10.2022 до 19.05.2023 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, 01.01.2023 відповідно на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Зважаючи на те, що судове рішення у справі набрало законної сили, а докази виконання судового рішення в матеріалах справи відсутні, суд дійшов висновку, що заява представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.03.2025 у справі №380/189/25 підлягає задоволенню.
Водночас суд враховує, що відповідно до ч. 3 ст. 382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
За таких обставин суд вважає, що необхідним і достатнім буде встановлення відповідачу строк для подання звіту протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання цієї ухвали.
Керуючись ст. 243, 248, 256, 382-382-1 КАС України, суд
1. Заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду задовольнити.
2. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 протягом тридцяти днів з дня отримання ухвали подати до Львівського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.03.2025 у справі №380/189/25.
Ухвала суду про задоволення заяви та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 КАС України.
СуддяАндрусів Уляна Богданівна