справа № 380/3095/25
з питань роз'яснення судового рішення
17 квітня 2026 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Андрусів У. Б., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представниці відповідача про роз'яснення судового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Л.Т.Ф.» до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
На розгляді Львівського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Л.Т.Ф.» до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12.05.2025 у справі №380/3095/25 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Л.Т.Ф.» до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано розпорядження в. о. заступника Голови Державної податкової служби України №593-р/л від 24.10.2024 року «Про відмову у видачі ліцензії».
Зобов'язано Державну податкову службу України видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Л.Т.Ф.» ліцензію на виробництво тютюнових виробів за поданою заявою вих. №16/09/24 від 16.09.2024.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.02.2026 апеляційну скаргу Державної податкової служби України - залишено без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.05.2025 у справі №380/3095/25 - без змін.
07.04.2026 від представниці відповідача на адресу суду надійшла заява про роз'яснення судового рішення, яка мотивована виникненням труднощів під час виконання рішення суду, що зумовлено прийняттям нового Закону України №3817 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», зокрема розділ VII «Ліцензування», який набрав чинності з 01.01.2025 та істотно замінив порядок ліцензування виробництва тютюнових виробів, а Закон №481/95 втратив чинність. Представниця відповідача просить надати роз'яснення щодо застосування законодавства в частині видачі ліцензії на виробництво тютюнових виробів, а також визначити порядок дій ДПС у виконанні судового рішення з урахування чинного законодавства
Розглянувши подану представницею відповідача заяву про роз'яснення судового рішення, суд керується таким.
Відповідно до ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні положення містяться в ст. 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених ст. 129-1 Конституції України і ст. 14, 370 КАС України.
У постанові від 21.03.2019 у справі №807/1689/14 Верховний Суд вказав, що зміст ухвалених судових рішень повинен відповідати приписам КАС України. Рішення судів усіх інстанцій, незалежно від виду провадження, повинно бути гранично повним, зрозумілим, чітким, обов'язково містити вступну, описову, мотивувальну і резолютивну частини з додержанням зазначеної послідовності.
Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення.
Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.
У разі, коли судове рішення не відповідає вказаним критеріям, останнє підлягає роз'ясненню судом, який ухвалив вказане судове рішення за заявою учасника справи.
Критерії прийняття до розгляду, а також особливості розгляду судами заяв роз'яснення судових рішень унормовані ст. 254 КАС України.
За змістом ч 1, 2 ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Верховним Судом у постанові від 13.09.2019 у справі №816/1512/15 зазначено, що роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Зокрема, це стосується недотримання вимоги ясності, визначеності судового рішення, яка означає, що судове рішення не може містити положень, що викликають суперечки під час виконання рішення. Підставою для подання заяви про роз'яснення рішення, є його незрозумілість.
Таким чином, у заяві про роз'яснення рішення зазначається, що саме у рішенні є незрозумілим, в чому полягає неясність рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання. Роз'яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов'язкового характеру.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 20.02.2019 у справі №814/907/16 та від 01.09.2020 у справі №806/984/18.
Верховний Суд у постанові від 30.04.2020 у справі №22а-11177/08 також вказав, що фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому, суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в постановлене рішення.
Із аналізу наведеного вище слідує, що роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні відповідної неясності і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення. Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.
Подібні висновки також були неодноразово висловлені у постановах Верховного Суду від 26.01.2018 у справі №138/815/17, від 16.07.2020 у справі №619/3407/16-а, від 30.12.2020 у справі №766/9580/17, від 26.05.2022 у справі №620/1269/20.
Враховуючи імперативні положення ст. 254 КАС України, Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 20.12.2023 у справі №400/2839/22 наголошено на наявності критеріїв визначення судом можливості прийняття до розгляду заяви про роз'яснення відповідного судового рішення:
(1) заява про роз'яснення судового рішення має бути подана особою, щодо якої воно ухвалене, або особою, якою буде здійснюватись його примусове виконання;
(2) судове рішення має підлягати виконанню, але на момент подання відповідної заяви має бути ще не виконане;
(3) заявником має бути доведено, що зміст резолютивної частини судового рішення є нечітким або незрозумілим.
Крім того, роз'яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги, або на невирішені вимоги, та встановлювати певні обставини та/або надавати оцінку певним обставинам, він лише пояснює положення постановленого ним рішенням, які нечітко сформульовані, або є незрозумілими для заінтересованих осіб.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12.05.2025 у справі №380/3095/25 зобов'язано Державну податкову службу України видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Л.Т.Ф.» ліцензію на виробництво тютюнових виробів за поданою заявою вих. №16/09/24 від 16.09.2024.
Дослідивши зміст рішення суду, яке просить роз'яснити заявниця, суд зазначає, що воно є зрозумілим за змістом, винесене у межах заявлених позовних вимог та додаткового роз'яснення не потребує. Резолютивна частина містить чіткі вимоги щодо зобов'язання вчинення певних дій відповідачем та не викликає труднощів для її розуміння.
Проаналізувавши заяву представниці відповідача про роз'яснення судового рішення, суд виснує, що її доводи не стосуються питання незрозумілості/нечіткості резолютивної частини рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.05.2025 у справі №380/3095/25. Подана заява про роз'яснення судового рішення за своїм змістом є заявою про роз'яснення відповідачу порядку його виконання, тобто заявниця фактично просить вказати, як виконати рішення суду, що не є роз'ясненням його змісту.
Суд звертає увагу, що процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
У спірному випадку, як вже вказано вище, відсутні підстави для роз'яснення рішення суду, оскільки його зміст та резолютивна частина є зрозумілими і не містять неповноти, неточностей чи суперечностей.
Доводи, на яких ґрунтується, подана представницею відповідача заява про роз'яснення судового рішення, на переконання суду, є фактично зверненням до суду за вирішенням процесуальних питань, що пов'язані із виконанням судового рішення, наданням правових порад щодо дій заявника після ухвалення судового рішення, що з огляд на викладене вище, не відповідає меті роз'яснення, а отже у межах процедури роз'яснення судового рішення є неможливим.
Верховний Суд постановах від 20.02.2019 у справі №814/907/16, від 01.09.2020 у справі №806/984/18, від 20.12.2023 у справі №400/2839/22 дійшов висновку, що роз'яснення порядку та способу виконання рішення суду, шляхом використання механізму, визначеного ст. 254 КАС України, не допускається.
З наведеного слід зауважити, що чинним законодавством передбачено механізм надання роз'яснення змісту судового рішення, а не роз'яснення порядку виконання судового рішення.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в ухвалі від 16.08.2023 у справі №382/904/17.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що рішення суду є чітким, не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо його розуміння, та не може бути зміненим по суті. Відтак підстави для задоволення заяви про роз'яснення судового рішення відсутні.
Керуючись ст. 248, 254, 256, 294, 295 КАС України, суд
У задоволенні заяви представниці відповідача про роз'яснення судового рішення відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
СуддяАндрусів Уляна Богданівна