про закриття провадження у справі
16 квітня 2026 рокусправа № 826/9905/16
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сидор Н.Т., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження клопотання представника відповідача Міністерства юстиції України про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариства з додатковою відповідальністю «ЖЛ», Акціонерного товариства «Житомирські ласощі», приватного нотаріуса Дніпропетровського нотаріального округу Дніпропетровської області Поляруш Ольги Петрівни, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Коновалової Есталіни Анатоліївни про визнання протиправними та скасування висновку та рішення,
у провадженні Окружного адміністративного суду м. Києва перебувала справа №826/9905/16 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариства з додатковою відповідальністю «ЖЛ», Закритого акціонерного товариства «Житомирські ласощі», приватного нотаріуса Дніпропетровського нотаріального округу Дніпропетровської області Поляруш Ольги Петрівни, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Коновалової Есталіни Анатоліївни із вимогами:
- визнати незаконним висновок Комісії з питань розгляду скарг у сфері реєстрації від 27 травня 2016 року, прийнятий за результатами розгляду скарги закритого акціонерного товариства «Житомирські ласощі» від 20 травня 2016 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 20 травня 2016 року за №12965-0-32-16 з додатками до неї від 24 травня 2016 року, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 24 травня 2016 року за №15180-0-33-16;
- визнати незаконним рішення Міністерства юстиції України, оформлене наказом №1537/5 від 30 травня 2016 року;
- скасувати рішення Міністерства юстиції України, оформлене наказом №1537/5 від 30.05.2016;
- зобов'язати Міністерство юстиції України скасувати у Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи внесені на підставі наказу Міністерства юстиції України №1537/5 від 30 травня 2016 року.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.07.2016 відкрито провадження у справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.05.2017 зупинено провадження в адміністративній справі №826/9905/16 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України та Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, про визнання незаконним висновку, визнання незаконним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії до набрання законної сили судовими рішеннями у справі №806/5274/15 за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Житомирського міського управління юстиції про скасування постанови.
На виконання Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399 передано судові справи Львівському окружному адміністративному суду.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №826/9905/16 передано для розгляду судді Сидор Н.Т.
Ухвалою від 10.03.2025 суддя прийняла до свого провадження адміністративну справу №826/9905/16 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариства з додатковою відповідальністю «ЖЛ», Закритого акціонерного товариства «Житомирські ласощі», приватного нотаріуса Дніпропетровського нотаріального округу Дніпропетровської області Поляруш Ольги Петрівни, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Коновалової Есталіни Анатоліївни про визнання протиправними та скасування висновків та рішення.
Ухвалою суду суддя постановила, що після поновлення провадження у справі справа №826/9905/16 розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та зобов'язала учасників справи №826/9905/16 повідомити Львівський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання цієї ухвали про наявність або відсутність обставин, які слугували підставою для зупинення провадження у цій справі Окружними адміністративним судом міста Києва ухвалою від 17.05.2017.
Ухвалою суду від 16.04.2026 суд поновив провадження у справі.
Ухвалою суду від 16.04.2026 суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача Міністерства юстиції України про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 16.04.2026 суд задовольнив клопотання представника третьої особи про зміну найменування третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача із Закритого акціонерного товариства «Житомирські ласощі» (ЄДРПОУ 00382071) на Акціонерне товариство «Житомирські ласощі» (ЄДРПОУ 00382071).
До суду надійшло клопотання представника відповідача Міністерства юстиції України про закриття провадження у справі, яке обґрунтоване наступним.
Підставою для звернення з адміністративним позовом є незгода позивача із правомірністю наказу Міністерства юстиції України від 30.05.2016 № 1537/5 «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень», яким задоволено скаргу Закритого акціонерного товариства «Житомирські ласощі» та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, на об'єкти нерухомого майна, зазначені у скарзі, а також його незгода із Висновком Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 27.05.2016 року, на підставі якого було видано оскаржуваний наказ. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає про протиправність оскаржуваних Висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної та наказу, прийнятого Міністерством юстиції України безпідставно та з порушенням його прав, а саме втручання у право власності ТДВ «ЖЛ» та ОСОБА_1 (якому належить 97,55801135714% статутного капіталу ТДВ «ЖЛ»). Одночасно, ЗАТ «Житомирські ласощі», звертаючись до Міністерства юстиції України із скаргою на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, зазначає, що державний реєстратор зареєструвала право власності на майно, яке належить заявнику, за іншою неіснуючою юридичною особою, тобто за ТДВ «ЖЛ». З матеріалів справи вбачається, що ТДВ «ЖЛ», ОСОБА_1 з однієї сторони, та ЗАТ «Житомирські ласощі» з другої сторони, існує спір про право власності на об'єкти нерухомого майна, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Спір про право на майно носить довготривалий характер, що підтверджується посиланням сторін на численні рішення судів з приводу цього нерухомого майна. А тому відповідач вважає, що розгляд даної справи не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства.
Наголошує, що позивач у цій справі оскаржує наказ Мін'юсту від 30.05.2016 № 1357/5, яким скасовано ряд рішень, прийнятих державним реєстратором про скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень. Справи, предмет спору в яких, як і у справі, яка розглядається, пов'язаний із оскарженням наказів Мін'юсту стосовно скасування рішень суб'єктів державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, неодноразово розглядались Великою Палатою Верховного Суду і постановах від 29.05.2019 у справі №826/9341/17, від 19.06.2019 у справі №802/385/18-а, від 18.09.2019 у справі №810/3711/18, від 12.02.2020 у справі №1840/3241/18 висловлено правову позицію стосовно непоширення юрисдикції адміністративних судів на спори, що виникають з подібних правовідносин, а саме: правовідносин щодо визнання протиправними та скасування наказів Міністерства юстиції України, які є похідними при вирішенні судом питань, що можуть впливати на майнові права та інтереси цих осіб. Відтак, спір, що розглядається, не є спором між учасниками публічно правових відносин, оскільки відповідач, приймаючи оскаржуваний наказ про скасування реєстраційних дій, не мав публічно-правових відносин саме з позивачем. Прийняте відповідачем оскаржуване рішення про скасування державної реєстрації ухвалене за скаргою іншої особи, а не позивача. З огляду на викладене, спірні правовідносини пов'язані з необхідністю захисту корпоративних прав як ТДВ «ЖЛ» і ОСОБА_1 , так і ЗАТ «Житомирські ласощі», а тому цей спір не є публічно-правовим і має вирішуватися судами за правилами Господарського процесуального кодексу України.
Представник позивача подав клопотання, в якому зазначає, що дійсно позивач оскаржує дії вчинені відповідачами з підстав захисту його корпоративних та майнових прав, а тому, з урахуванням норм діючого законодавства та усталеної судової практики, цей спір не має ознак публічно-правового спору та не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства, а підлягає розгляду за правилами господарського судочинства. Оскільки, станом на момент відкриття провадження вказаний спір було розпочато за позовною заявою ОСОБА_1 з дотриманням юрисдикції та у відповідності до норм Кодексу адміністративного судочинства України, а їх зміна не пов'язана з діями чи волею позивача, то позивач визначає за необхідне заявити про зміну підсудності справи та її направлення до належного суду. Покликаючись на ч.1 ст. 239 КАС України просить справу № 826/9905/16 передати за підсудністю на розгляд Господарського суду міста Києва.
Вирішуючи подане клопотання, суд виходить з такого.
За правилами частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до пунктів 1, 2, 7 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
За правилами пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Велика Палата Верховного Суду в постановах від 29.05.2019 (справа №826/9341/17), від 19.06.2019 (справа №802/385/18-а), від 06.11.2019 (справа №826/3731/18), неодноразово висловлювала правові позиції щодо правил віднесення спорів до адміністративної юрисдикції, які полягають в наступному.
«До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень».
Крім того, у постановах від 29 травня 2019 року у справі №826/9341/17 у від 19 червня 2019 року у справі №802/385/18-а, від 18 вересня 2019 року у справі №810/3711/18, від 12 лютого 2020 року у справі №1840/3241/18 Великою Палатою Верховного Суду висловлено правову позицію стосовно непоширення юрисдикції адміністративних судів на спори, що виникають з подібних правовідносин, а саме правовідносин щодо визнання протиправними та скасування наказів Міністерства юстиції України, які є похідними при вирішенні судом питання щодо правомірності набуття речових прав на нерухоме майно і можуть впливати на майнові права та інтереси цих осіб.
У постанові від 23 травня 2018 року у справі №914/2006/17 Велика Палата Верховного Суду сформувала правовий висновок, відповідно до якого до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого суб'єкта, а останній відповідно зобов'язаний виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень.
Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 04 вересня 2018 року у справі №823/2042/16, якщо позивач не був заявником стосовно оскаржуваних ним реєстраційних дій, які були вчинені за заявою іншої особи, такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства та чи заявляються, окрім вимог про скасування оспорюваного рішення, запису в державному реєстрі прав, вимоги про визнання недійсними правочинів, на підставі яких прийнято оспорюване рішення, здійснено оспорюваний запис.
Спір, що розглядається, не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки відповідач, приймаючи оскаржуваний наказ про скасування реєстраційних дій, не мав публічно-правових відносин саме з позивачем. Прийняте відповідачем оскаржуване рішення про скасування державної реєстрації ухвалене за скаргою Закритого акціонерного товариства «Житомирські ласощі», а не позивача.
Виникнення спірних правовідносин у справі, що розглядається, зумовлено незгодою позивача із висновком Комісії з питань розгляду скарг у сфері реєстрації від 27.05.2016, прийнятим за результатами розгляду скарги Закритого акціонерного товариства «Житомирські ласощі» від 20.05.2016 та наказом Міністерства юстиції України «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» від 30.05.2016 №1537/5, яким скасовано ряд рішень, прийнятих приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коноваловою Е.А., про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на об'єкти нерухомого майна, розташованого за адресою м. Житомир, вул. Щорса, 67 за третьою особою ТДВ «ЖЛ», учасником якого є позивач.
З матеріалів справи видно, що між ТДВ «ЖЛ», ОСОБА_1 з однієї сторони, та АТ «Житомирські ласощі» з другої сторони, існує спір про право власності на об'єкти нерухомого майна, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
Відтак із змісту позовних вимог та з огляду на фактичні обставини справи, вбачається, що спір у цій справі не пов'язаний із захистом прав позивача у сфері саме публічно-правових відносин, оскільки подання цього позову спрямоване на поновлення порушених майнових прав позивача і не пов'язане із захистом прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 20 Господарського-процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
Зі змісту позовних вимог та наведених на їх обґрунтування доводів вбачається, що позивач звернувся до адміністративного суду з позовом, направленим на поновлення порушеного, на його думку, відповідачами права власності на корпоративні права, яке з огляду на предмет спору у справі підлягає захисту в порядку господарського судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариства з додатковою відповідальністю «ЖЛ», Акціонерного товариства «Житомирські ласощі», приватного нотаріуса Дніпропетровського нотаріального округу Дніпропетровської області Поляруш Ольги Петрівни, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Коновалової Есталіни Анатоліївни про визнання протиправними та скасування висновку та рішення, оскільки таку належить розглядати за правилами господарського судочинства.
Відтак, клопотання представника відповідача Міністерства юстиції України про закриття провадження у справі підлягає задоволенню.
Щодо клопотання представника позивача про передачу справи за підсудністю на розгляд Господарського суду міста Києва, то у задоволенні такого суд відмовляє, адже визначений ч. 1 ст. 239 КАС України порядок направлення справи за встановленою юрисдикцією унеможливлює передачу справи судом першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 238, 239, 248, 256, 293-295 КАС України, суд
клопотання представника відповідача Міністерства юстиції України про закриття провадження у справі - задовольнити.
Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариства з додатковою відповідальністю «ЖЛ», Акціонерного товариства «Житомирські ласощі», приватного нотаріуса Дніпропетровського нотаріального округу Дніпропетровської області Поляруш Ольги Петрівни, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Коновалової Есталіни Анатоліївни про визнання протиправними та скасування висновку та рішення.
Роз'яснити позивачу, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про закриття провадження у справі, не допускається.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду відповідно до ст.ст. 293-297 КАС України.
СуддяСидор Н.Т.