справа №380/25610/25
з питань зміни виду провадження
16 квітня 2026 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравціва О.Р. розглянув у порядку письмового провадження клопотання позивача про розгляд за правилами загального позовного провадження справи за позовом ОСОБА_1 до Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання протиправними дій, бездіяльності та рішень, зобов'язання вчинити дії,
До Львівського окружного адміністративного суду 31.12.2025 звернулася ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - відповідач), в якому, з урахуванням позовної заяви у редакції від 23.03.2026, просить:
« 3. Визнати протиправними дії, рішення та бездіяльність Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, що полягають у не наданні відповіддю від 26.12.2025року, Пі-Л -18 /11.3-11/24, підписувач І.Титла, виконавець Герц. Р. запитуваної в пункті 1 інформаційного запиту №1 від 22.12.2025 ОСОБА_1 інформації, та копій документів, а саме інформації : « Підтвердити факт, що у серпні 2023 року, період до 12 серпня 2023 року працівник ОСОБА_2 обіймав посаду начальника управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області, або спростувати цей факт, та надати належно завірені документи на підтвердження наданої інформації».
4. Зобов'язати Львівське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України розглянути повторно інформаційний запит №1 від 22.12.2025 ОСОБА_1 .
5. Визнати протиправними дії, рішення та бездіяльність Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, що полягає у не наданні відповіддю від 26.12.2025року, Пі- Л -18 /11.3-11/24 , підписувач І. Титла , виконавець Герц. Р. запитуваної в пункті 2 інформаційного запиту №1 від 22.12.2025 ОСОБА_1 інформації, що стосується надання копії цього інформаційного запиту з вхідним номером реєстрації.
6. Визнати протиправними дії, рішення та бездіяльність Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, що полягає у не належному оформленні, неповноті змісту відповіді від 26.12.2025 року Пі- Л -18 /11.3-11/24, та зобов'язати надати відповідь на інформаційний запиту №1 від 22.12.2025 ОСОБА_1 з інформацією щодо вхіднго номеру реєстрації інформаційного запиту №1 від 22.12.2025 ОСОБА_1 у системі документообігу Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
7. Визнати непослідовність начальника Львівського міжрегіонального управління Міністера юстиції України І Титло протиправною бездіяльністю, що полягає у необґрунтовано вибірковому дотриманні Закону та не дотриманні при наданні відповіді від 26.12.2025року, Пі- Л -18 /11.3-11/24, підписував ОСОБА_3 , виконавець Герц. Р. на інформаційний запит №1 від 22.12.2025 ОСОБА_1 , норми закону, передбаченої пунктом 3 статті 22 Закону України « Про доступ до публічної інформації».
8. Відшкодувати відповідачем Львівське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України Лутчин Л.М. завдану протиправним рішеннями, діями та бездіяльністю моральну шкоду у величині 3.000.000,00 (три мільйони) гривен.
9. Відшкодувати відповідачем Львівське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України Лутчин Л.М. усі витрати , пов'язані з оформленням, поданням та розглядом судом цього адміністративного позову. у сумі 3.500 гривень».
Також позивач просила звільнити її від сплати судового збору та здійснити розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою судді Кисильової О.Й. від 05.01.2026 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу усунути недоліки, вказані в мотивувальній частині ухвали суду, протягом 10-ти днів з дня отримання ухвали /арк.спр.24-25/.
Відповідно до Розпорядження керівника апарату Львівського окружного адміністративного суду від №7/р від 26.01.2026 «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ» та відповідно до рішення Вищої ради правосуддя №100/15-26 від 22.01.2026 та Положення про автоматизовану систему документообігу суду вирішено провести повторний автоматизований розподіл справи /арк.спр. 32-33/.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями таку передано для розгляду судді Кравціву О.Р. /арк.спр. 34/.
Ухвалою суду від 02.02.2026 справу прийнято до провадження. Позивачу продовжено процесуальний строк, встановлений ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 05.01.2026 про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків позовної заяви, що не перевищує п'ять днів з дня отримання ухвали /арк.спр.38/.
Ухвалою суду від 27.02.2026 позивачу повторно продовжено процесуальний строк, встановлений ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 05.01.2026 про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків позовної заяви, що не перевищує п'ять днів з дня отримання ухвали /арк.спр.46/.
Ухвалою суду від 30.03.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін. Задоволено клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору /акр.спр.137-138/.
Ухвалою суду від 15.04.2026 відмовлено в задоволенні клопотання позивача про виправлення описки в ухвалі суду.
Позивач подала клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. В обґрунтування вказала, що заявила вимогу про відшкодування завданої моральної шкоди у сумі, яка саме перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому відкриття спрощеного позовного провадження для розгляду адміністративного позову порушує встановлений нормами КАС України процесуальний порядок розгляду справи. Також вказала, що для об'єктивного та всестороннього встановлення та оцінки причинно-наслідкового зв'язку завданої позивачу не наданням запитуваної інформації шкоди та наслідками цієї шкоди суд повинен позивача почути.
Відповідно до частини 3 статті 166 КАС України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
З огляду на те, що розгляд цієї справи здійснюється у спрощеному позовному провадженні, без повідомлення сторін та проведення судового засідання (у письмовому провадженні), суд вирішив це клопотання розглянути у порядку письмового провадження.
Розглядаючи клопотання суд керується таким.
Згідно з частиною 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Частинами 1-3 статті 260 КАС України передбачено, що питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
У випадку, передбаченому частиною 1 статті 259 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може:
1) задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; або
2) відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження (частина 2).
Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі (частина 3).
Відповідно до частини 6 статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Дослідивши клопотання, докази у справі, предмет та підстави позову, склад учасників справи, суд не встановив підстав для розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Відповідно до частини 1 статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Згідно з частиною 3 статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
У частині 6 статті 12 КАС України визначено справи незначної складності для цілей цього Кодексу, так, зокрема, у пункті 2 зазначено, що справами незначної складності є справи щодо оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію.
Аналіз викладених норм дає підстави вважати, що оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
Так, згідно з пунктом 1 частини 1 статті 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію.
Підставою для розгляду справи за правилами загального позовного провадження позивач вважає вимогу про стягнення моральної шкоди у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною 4 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 2).
Частиною 4 статті 12 КАС України передбачено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 2).
Суд зауважує, що ключовою підставою для розгляду справи в порядку загального позовного провадження позивач вважає вимогу про стягнення моральної шкоди у сумі 3000000,00 грн. Однак ця вимога є похідною від первинних вимог, пов'язаних з ненаданням відповіді на публічний запит. У цьому контексті слід зазначити, що будь-які абстрактні вимоги в частині розміру відшкодування шкоди не можуть автоматично впливати на вид позовного провадження в адміністративній справі, а лише ті, які обгрунтовані та об'єктивно свідчать про наявність реальних ознак її заподіяння оскарженими рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 18.05.2023 у справі №640/6874/2013 вказав, що водночас, тільки те, що ця справа не є справою незначної складності ще не визначає процедури її розгляду (тобто за правилами загального позовного провадження). Зважаючи на положення частини 4 статті 12, частини 4 статті 257 КАС, прямої заборони розглядати цю справу у порядку спрощеного провадження, як вважає позивач, немає. За відсутності у процесуальному законі вказівки (прямої чи опосередкованої) на необхідність розгляду справи (з огляду на її категорію) тільки за правилами загального позовного провадження, суду дозволено розглядати цю справу за правилами спрощеного позовного провадження (відповідно до частини 2 статті 257 КАС).
Аналогічні правові висновки викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 30.06.2022 у справі №640/27145/20, від 22.11.2022 у справі №320/8522/20.
З огляду на характер спірних правовідносин, предмет та підстави позову, належність справи саме до категорії незначної складності, суд вважає, що заявлення позивачем вимоги про відшкодування моральної шкоди у сумі 3000000,00 грн не є безумовною підставою для розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
При цьому слід наголосити, що під час розгляду справи, аналізуючи правові позиції сторін та подані докази, суд може дійти висновку про обгрунтованість позовних вимог в частині ненадання відповіді на публічний запит та імовірність заподіяння моральної шкоди у розмірі, що перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За таких обставин суд вправі самостійно вирішити питання про продовження розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Щодо покликань про необхідність саме почути позивача для об'єктивного та всестороннього встановлення та оцінки причинно-наслідкового зв'язку завданої позивачу не наданням запитуваної інформації шкоди та наслідками цієї шкоди, суд зазначає таке.
Ухвалою судді Кисильової О.Й. від 05.01.2026 позовну заяву залишено без руху, зокрема, з підстав відсутності обґрунтованого розрахунку суми моральної шкоди.
На виконання вимог ухвали позивач подала нову редакцію позовної заяви від 23.03.2026, в якій виклала обґрунтування заявленої суми моральної шкоди.
Частиною 1 статті 262 КАС України передбачено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відповідно до частини 8 статті 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Таким чином, розгляд судом адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін дає можливість учасникам справи сповна реалізувати свої процесуальні права, визначені, зокрема, у статтях 44, 47 КАС України, зокрема, у спосіб подання письмових пояснень та долучення відповідних доказів.
При цьому, сторони перебувають в однаковому процесуальному становищі щодо можливості реалізації таких прав.
З позиції суду, бажання сторони у справі висловити під час відкритого засідання свої аргументи усно, які можуть бути викладені нею в письмових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Суд звертає увагу сторін, що кожен з учасників справи має право безпосередньо ознайомитися з доказами у справі, зокрема, аргументами іншої сторони, та реагувати на них з урахуванням приписів чинного процесуального законодавства.
За таких обставин суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання позивача слід відмовити.
Керуючись статтями 12, 241-243, 248, 256, 257, 260, 262, 263 КАС України, суд
1. У задоволенні клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала окремо не оскаржується.
Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Суддя Кравців О.Р.