17 квітня 2026 року справа №320/45979/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРК КЛАС» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРК КЛАС» через підсистему «Електронний суд» звернулася до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві з вимогами визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 08.08.2023 № 00526050702; від 08.08.2023№ 00526060702; від 08.08.2023 № 00526110702; від 08.08.2023 № 00526130702; від 08.08.2023№ 00525920702, винесені на підставі Акту від 05.07.2023 №47590/26-15-07-02-02-03/24821055.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.01.2024 позовну заяву залишено без руху.
До суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.04.2024 прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Рішенням Вищої ради правосуддя від 13.02.2025 №246/0/15-25 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва (відряджений до Київського окружного адміністративного суду) у зв'язку з поданням заяви про відставку» звільнено ОСОБА_1 з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва (відряджений до Київського окружного адміністративного суду) у зв'язку з поданням заяви про відставку.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею для розгляду даної справи визначено Щавінського В.Р.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.03.2025 року прийнято до провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРК КЛАС» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що реальність господарськиї операцій підтверджується сукупінстю доказів, які були надані до перевірки по взаємовідносинах з ТОВ «ФАЙНИЙ ДРУК ПРОДАКШН», ТОВ «СТІЛ МЕДІА ГРУП». Також Позивачем зазначено, що враховуючи реєстрацію ТОВ «ТРК КЛАС» в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 1 від 11.08.2023 року на суму донарахованих податкових зобов'язань по ПДВ у розмірі - 41606 грн. протягом 10 днів, підлягають застосуванню положення абзацу 3 п. 120-1.2 ст. 120-1 ПК України, який виключає застосування до платника податків штрафних санкцій.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, де останній не погоджується з доводами Позивача та зазначає, що господарські операції з ТОВ «ФАЙНИЙ ДРУК ПРОДАКШН», ТОВ «СТІЛ МЕДІА ГРУП» мають ознаки таких, що оформлені лише документально, без фактичного їх здійснення, оскільки контрагенти Позивача не могли послуги в обсягах, які наведені у первинних документах, а наданні первинні документи не розкривають зміст господарської операції.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з'ясувавши обставини справи, судом встановлено наступне.
З матеріалів справи вбачається, що з 20.06.2023 по 28.06.2023 р. ГУ ДПС у м. Києві проводилася позапланова виїзна перевірка ТОВ «ТРК КЛАС» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2017 р. по 28.06.2023 р., валютного - за період 01.01.2017 р. по 28.06.2023 р., єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2011р. по 28.06.2023 р. та іншого законодавства за відповідний період, відповідно до п.п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 ПК України (розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків).
За результатами перевірки складено акт № 47590/26-15-07-02-02-03/24821055 від 05.07.2023 р. «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ТРК КЛАС» з обмеженою відповідальністю «ТРК КЛАС», код ЄДРПОУ 24821055» (далі - Акт перевірки).
Висновки Акта перевірки стали підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 08.08.2023 року: № 00526050702; № 00526060702; № 00526110702; № 00526130702; № 00525920702.
Не погодившись з вказаними податковими повідомлення-рішення, Позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам,що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Податкового кодексу України (далі - ПК України), Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» у відповідних редакціях, що діяли на момент спірних правовідносин.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України .
Відповідно до пункту 75.1. статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Як вбачається з підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПК України зазначено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:
а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;
б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);
в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).
У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.
У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Відповідно до підпункту 199.1. статті 199 ПК України визначено, що у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.
Як передбачено пунктом 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до абзаців 5, 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
Згідно з частиною 1, 2 статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Суд зазначає, що податковим законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, які повинні складатися за наслідками тієї чи іншої господарської операції. Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Для податкового обліку значення має саме факт надання послуги особою, яка вказана в первинних документах, наданих платником податків. Водночас наявність формально складених первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку.
Якщо задекларована господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.
Маркетингові послуги, як і послуги з консультування, мерчандайзинга (просування товарів), інформаційні послуги належать до безтоварних операцій і за своєю суттю є витратами на збут. Для формування витрат за операціями з отримання таких послуг необхідною умовою, яка надає таке право суб'єкту господарювання є доведення безпосереднього зв'язку таких операцій з господарською діяльністю платника податків та підтвердження їх (операцій) належними первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, які б засвідчували факт здійснення господарської операції.
При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що відповідно до вимог ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України , обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.
У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 77 цього Кодексу.
Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, Товариство повинно мати відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що є підставою для формування платником податкового обліку.
З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Стіл медіа груп» та ТОВ «ТРК КЛАС» був укладений договір № 1-22-10 від 22.10.2018 р. на надання послуг з підготовки радіопрограм, відповідно до якого (п. 1.1) ТОВ «Стіл медіа груп» зобов'язаний надати Товариству послуги з підготовки радіопрограм в порядку та строки, визначені розділами 2 - 5 вказаного договору та в додатках до нього (№ № 1, 2).
На підтвердження надання послуг Позивачем надано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг № ОУ-0000014 від 30.11.2018 р. на суму 208 333,33грн., № ОУ-0000015 від 31.12.2018 р. на суму 135 000,00 грн., звіт від 31.12.2018 р. про надання послуг по акту № 15 від 31.12.2018 р., звіт від 30.11.2018 р. про надання послуг по акту № 7 від 30.11.2018 р.
З актів надання послуг вбачається, що номенклатурою послуги зазначено «послуги з підготовки радіограми», у наданих звітах зазначено: «щоденні потокові випуски новин», «гумористичні програми» .
Дослідивши зміст номенклатури послуг, яка зазначена у актах надання послуг, звітах до актів, суд доходить висновку, що акти наданих послуг, які наявні у матеріалах справи, жодним чином не конкретизують зміст наданих послуг, витрачений час, фактично отриманий результат. Позивачем не надано доказів листування, погодження матеріалів, використання даних матеріалів в господарській діяльності, з вищенаведених документів, не можливо встановити осіб, які брали учать в наданні послуг.
У позивача відсутні документи, що дали б змогу чітко відстежити результат замовлених робіт (послуг). Будь-яких документів на підтвердження спрямованості спірних послуг на досягнення конкретних цілей у діяльності платника, чи використання в господарській діяльності - не представлено.
Судом враховується, що Позивачем не було надано документів, які дають змогу встановити працівників, які залучалися до надання послуг, також у матеріалах справи відсутні докази передання/отримання радіограм.
Таким чином, надані документи не підтверджують правомірність формування витрат з податку на прибуток підприємства та податкового кредиту з податку на додану вартість.
Щодо взаємовідносин з ТОВ «Файний друк продакшн» та ТОВ «ТРК КЛАС» вбачається наступне.
З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «ТРК КЛАС» і ТОВ «Файний друк продакшн» було укладено договір № 100918/1/2 від 10.09.2018 р., п. 1.1 якого є: « 1.1. Заказчик поручат и оплачивает, а Исполнитель обязуется предоставить Заказчику место (рекламную площадь) и разместить рекламные материалы (далее в этом Договоре - «Реклама») Заказчика, предоставленные последним для их дальнейшего размещения путем публикации (далее в этом Договоре - «Услуги») в следующих изданиях (далее в этом Договоре - «Издания»):- издание «Shopping love» (свидетельство о регистрациипечатного средства массовой информации КВ № 18467-7267ПР);- издание «Photographer» (свидетельство о регистрациипечатного средства массовой информации КВ № 16960-5730ПР);- издание «Print News Week» (свидетельство о регистрациипечатного средства массовой информации КВ № 16959-5729ПР);- издание «ІT Business» (свидетельство о регистрациипечатного средства массовой информации КВ № 16957-5727ПР);- издание «Бизнес вести.про» (свидетельство о регистрациипечатного средства массовой информации КВ № 22693-12593Р)». До договору № 100918/1/2 від 10.09.2018 р. наявні додатки № 1 від 10.09.2018 р., № 2 від 12.11.2018 р., № 3 від 10.01.2019 р., № 4 від 11.02.2019 р., № 5 від 11.07.2019 р.
На підтвердження доказів розміщення реклами Позивачем надано: акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000745 від 30.10.2018 р.; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000890 від 31.12.2018 р.; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0001043 від 28.02.2019 р.; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0001071 від 27.03.2019 р.; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0001471 від 31.08.2019 р.; електронні бухгалтерські регістри по рахунку 631 станом на 28.06.2023 р. у яких наведено номенклатуру послуги: «рекламні послуги в журналі».
Факт розміщення реклами підтверджується журналами: «IT BUSINESS WEEK» №11 (112) листопад 2018, № 12(113)грудень 2018, №2(115) лютий 2019, №3(116) березень 2019 р., де розміщена реклама ТОВ «ТРК КЛАС».
Судом також враховується надання Позивачем доказів ведення листування про наданні послуги з розміщення реклами в журналі з погодженням розміру реклами та її вартості.
Також рух коштів підтверджується наданими банківськими виписками, які наявні у матеріалах справи.
Судом не враховується посилання ГУ ДПС на наявність вироку Печерського районного суду м. Києва від 12.05.2020 р. по справі № 757/1852/20-к, оскільки у даній справі правовідносини відбулися у листопаді 2018 року - березні 2019 року, проте зі змісту вироку вбачається, що компанія була придбана без мети здійснення діяльності в серпні 2019 року, тобто через 6 місяців після операцій з Позивачем. Зі змісту даного вироку вбачається, що до кримінальної відповідальності був притягнений ОСОБА_2 , проте в матеріалах відсутній жоден документ підписаний даною особою. Судом враховується, що уповноваженою особою ТОВ «ФАЙНИЙ ДРУК ПРОДАКШН», на момент здійснення господарських операцій з ТОВ «ТРК КЛАС» був - ОСОБА_3 .
Таким чином, податкові повідомлення-рішення в даній частині підлягають скасуванню.
Щодо нереєстрації податкових накладних
З матеріалів справи вбачається, що за перевіряємий період ТОВ «ТРК КЛАС» здійснювало діяльність з надання в оренду власних приміщень та уклало договори з наступними орендарями: 1. Договір оренди приміщення з ТОВ «ДАБЛ'Ю МЬЮЗІК ЮКРЕЙН» від 04.01.2021 № 04/01-21/П. 2. Договір оренди приміщення з ТОВ «КОМРА» від 28.12.2017 № 28/12/2017. 3. Договір оренди приміщення з ТОВ «ТРК НОТА» від 01.09.2016 № 01/01-09/16. 4. Договір оренди приміщення з ТОВ «ТРК «НОВА ХВИЛЯ» від 28.12.2017 № 30/10/2017. 5. Договір оренди приміщення з ТОВ «ТРК «ПРО ВСЕ» від 26.04.2017 № 02/26- 04/17. 6. Договір оренди приміщення з ТОВ «ТРК ВІНТАЖ» від 28.05.2019 № 05/28/2019.
ТОВ «ТРК КЛАС» отримувало щомісячно орендну плату від вищевказаних орендарів, проте не здійснювало реєстрацію податкових накладних.
Положеннями пункту 201.7 статті 201 ПК України передбачено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Аналіз вищенаведених норм права дозволяє дійти висновку, що обов'язок платника податку на дату виникнення податкових зобов'язань полягає у вчиненні дій щодо складання податкової накладної в електронній формі та її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних з дотриманням граничних строків.
Відповідно до п.120-1.2. ст.120-1 ПК України відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою, податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу), що зазначена в податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної, або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування.
Відсутність реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, зазначених в абзаці першому цього пункту, після спливу 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено.
У разі реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, зазначених в абзаці першому цього пункту, протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, штрафні санкції, передбачені абзацом другим цього пункту та пунктом 120-1.1 цієї статті, не застосовуються.
З аналізу вказаних норм, враховуючи конструкцію вказаної статті, вбачається, що законодавцем чітко розмежується відповідальність платника податків у випадку відсутності реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних та у разі несвоєчасної їх реєстрації.
У разі несвоєчасної реєстрації платником податків в реєстрі спірних податкових накладних, вирішальним під час визначення розміру штрафної санкції є кількість днів затримки такої реєстрації (від 10 до 50 відсотків суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість).
Разом з тим, у випадку відсутності реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних спірної податкової накладної до платника податків застосовується штрафна санкція у фіксованому розмірі - 50 відсотків суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що є максимальною санкцією за порушення, встановлені пунктами 120-1.1, 120-1.2 цієї статті.
В ході судового розгляду справи судами встановлено, що спірні податкові накладні були зареєстровані позивачем в Єдиному реєстрі податкових накладних 16.06.2023 року реєстраційний номер податкової наклданої 9208561898 від 16.08.2023 тобто в період до спливу 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення від 08.08.2023, яким до позивача застосовано штраф в розмірі 50 % у сумі 12 253 грн. за відсутність складання та/або реєстрації протягом граничного строку, передбаченого ст.201 ПК України.
Такм чином, за умови встановлення податковим органом під час податкової перевірки відсутності реєстрації спірних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та їх подальшої реєстрації платником податків у строки, визначені .121-1.2 ст.120-1 ПК України - це унеможливлює в подальшому застосування приписів п.120-1.1 ст.120-1 ПК України до спірних правовідносин, враховуючи конструкцію вказаної статті.
Аналогічний висновок викладено у постанові КАС ВС від 02.12.2021 року у справі № 200/9851/20-а.
Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 08.08.2023 № №00525920702 форми «ПН» підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Суд звертає увагу, що інших доводів про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень в частині інших порушень визначених в Акті перевірки та про які зазначає Відповідач у відзиві на позовну заяву, Позивач не наводить.
Відповідно до статті 9 КАС України визхначено, що “Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності».
Враховуючи вищевикладене, позивачем не наведено інших підстав для визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.08.2023 № 00526060702, № 005260507002.
Щодо твердження Позивача, що Відповідно до п. 102.1 ст. 102 ПК України періодом перевірки ТОВ «ТРК КЛАС» може бути період з 18.03.2017 р. (не з 01.01.2017 р.) по 20.06.2023 р. Таким чином, проведення перевірки за період 01.01.2017 р. по 17.03.2017 р. суперечить ст. 102 ПК України.
Суд зазначає, що 26 вересня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 160/1315/24 та в постанові від 13 грудня 2023 року в рамках справи 240/34220/22 досліджував питання щодо зупинення перебігу строків визначених податковим законодавством під час ковідного та воєнного станів.
Законом України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 18 березня 2020 року, до ПК України внесено зміни, зокрема, підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» доповнено пунктами 52-1 52-5.
Відповідно до абзацу десятого пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України на період з 18 березня по 31 травня 2020 року зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.
Законом № 591-IX до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України внесені зміни, які набрали чинності 29 травня 2020 року. Згідно з внесеними змінами в абзаці десятому слова та цифри «по 31 травня 2020 року» замінено цифрами та словами « 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)».
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Крім того, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року №2120-IX (набрав чинності з 17 березня 2022 року) статтю 102 доповнено пунктом 102.9 такого змісту: « 102.9. На період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи».
В подальшому пункт 102.9 статті 102 виключено на підставі Закону № 3219-IX від 30 червня 2023 року, який набрав чинності 01 серпня 2023 року.
Отже, в період з 18 березня 2020 року по 30 червня 2023 року, строк давності, передбачений статтею 102 ПК України, був зупинений з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а в період з 17 березня 2022 року по 01 серпня 2023 року - у зв'язку з дією правового режиму воєнного, надзвичайного стану.
Судом також враховуються положення статті 102 ПК України, відповідно до якого, перевірка проводиться декларацій, таким чином, ГУ ДПС у м. Києві, мав право здійснювати перевірку за 1 квартал 2017 року.
За правилами статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; 4) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 5) як розподілити між сторонами судові витрати; 6) чи є підстави допустити негайне виконання рішення; 7) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, що розглядається, матеріали справи не містять.
Таким чином, позов слід задовольнити частково.
Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Частиною восьмою цієї статті передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 8213,96 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 15.11.2023 №4030.
Оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог частково, відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м. Києві підлягає судовий збір у розмірі 5926,76 грн.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255 КАС України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення від 08.08.2023 № 00526110702, №00525920702.
3. Визнати протиправним та скасувати частково податкове повідомлення-рішення від 08.08.2023 № 005260507002 в частині грошового зобов'язання в сумі 91 764 грн. та штрафної санкції в розмірі 22941 грн.
4. Визнати протиправним та скасувати частково податкове повідомлення-рішення від 08.08.2023 № 00526060702 в частині грошового зобов'язання в сумі 148 000 грн. та штрафної санкції в розмірі 37 000 грн.
5. В решті позовних вимог відмовити.
6. Стягнути судові витрати в розмірі 5926,76 грн. (п'ять тисяч дев'ятсот двадцять шість грн. 76 копійок) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРК КЛАС» (місцезнаходження: 01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, б. 10, код ЄДРПОУ 24821055) з Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (місцезнаходження: вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116; код ЄДРПОУ 44116011) за рахунок бюджетних асигнувань.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Щавінський В.Р.