16 квітня 2026 року Київ № 320/38943/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Леонтовича А.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «ОКЕАН» до Головного управління ДПС у м. Києві та Державної податкової служби України про визнання протиправними і скасування рішень та зобов'язання вчинити дії,,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «ОКЕАН» (далі - позивач) з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач 1) та Державної податкової служби України (далі - відповідач 2), у якому просили суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 24.07.2023 №9231645/36593565 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 04.05.2023 №4, складеної Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «ОКЕАН»;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 04.05.2023 №4, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «ОКЕАН»;
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 24.07.2023 №9231646/36593565 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної 02.02.2023 №8, складеної Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «ОКЕАН»;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 02.02.2023 №8, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «ОКЕАН»;
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 24.07.2023 №9231647/36593565 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі. податкових накладних податкової накладної від 22.03.2023 №12, складеної Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «ОКЕАН»;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 22.03.2023 №12, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «ОКЕАН»;
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 24.07.2023 №9231648/36593565 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 19.04.2023 №11, складеної Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «ОКЕАН»;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 19.04.2023 №11, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «ОКЕАН»;
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 24.07.2023 №9231649/36593565 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 07.04.2023 №7, складеної Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «ОКЕАН»;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 07.04.2023 №7, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «ОКЕАН»;
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 24.07.2023 №9231650/36593565 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 26.04.2023 №19, складеної Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «ОКЕАН»;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 26.04.2023 №19, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «ОКЕАН».
Відповідно до ухвали від 30.10.2024 судом відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання.
Від відповідача 1 до суду надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Вирішуючи клопотання, суд виходив із того, що згідно зі статтями 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, ця справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, оскільки відсутні передбачені частиною четвертою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України виключні випадки, відповідно до яких справа підлягає обов'язковому розгляду за правилами загального позовного провадження.
У силу вимог частини четвертої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
У цьому випадку предмет позову не стосується оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом, оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності, щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років», щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Такі справи в розумінні вимог указаної статті, є незначної складності.
Таким чином, ця адміністративна справа у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України є справою незначної складності, що має бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
У цьому випадку предмет позову стосується категорії справ незначної складності, а оскаржувані рішення не є тим рішеннями, на підставі яких суб'єктом владних повноважень може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У зв'язку із цим помилковими є твердження контролюючого органу про необхідність розгляду цієї справи в порядку загального позовного провадження лише з тих підстав, що сума податкової накладної, у реєстрації якої відмовлено оскаржуваним рішенням, складає 5857674,40 грн.
Крім того, у заявленому клопотанні представником не зазначено, встановлення яких обставин у справі є неможливим шляхом аналізу письмових доказів.
У той же час, у розумінні вимог процесуального закону, у мотивувальній частині рішення зазначаються, зокрема серед іншого обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, із посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
У зв'язку із цим суд звертає увагу відповідача 1, що під час розгляду справи судом будуть ретельно дослідженні всі наявні у матеріалах справи документи з наданням їм відповідної правової оцінки, і це не вимагає проведення судового засідання.
Суд ураховує і те, що відповідач не обмежений в праві надавати пояснення в письмовій формі, у тому числі й додаткові докази.
До того ж, позивач, який звернувся за захистом свого порушеного права, - клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін до суду не подавав. Натомість, відповідач, який подав клопотання, - є суб'єктом владних повноважень, процесуальна діяльність якого направлена на доведення правомірності оскаржуваного рішення, винесеного в порядку реалізації відповідачем владних управлінських повноважень. Така діяльність відповідача полягає в подачі до суду всіх наявних належних документів (їх копій), які стосуються предмету позову. Саме такі документи відповідач може подати до суду, як належні і допустимі докази.
Зважаючи на відсутність будь-яких вагомих підстав та обґрунтованих пояснень представника відповідача 1 про необхідності розгляду цієї справи в порядку загального позовного провадження, беручи до уваги, що за правилами спрощеного провадження може бути розглянута будь-яка справа, окрім перерахованих у частині четвертій статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, суд доходить висновку про відсутність підстав для розгляду справи, що розглядається, за правилами загального позовного провадження.
Керуючись статтями 12, 160, 179, 243, 248, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - відмовити.
Копію ухвали суду надіслати (видати) учасникам справи (їхнім представникам).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Леонтович А.М.