про відмову у відкритті провадження за заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами
17 квітня 2026 року № 2/40-2/196
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вісьтак М. Я., перевіривши матеріали заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до Апарату Ради національної безпеки і оборони України, Державного казначейства України, Міністерства оборони України про визнання розпоряджень протиправними та поновлення на роботі,
встановив:
У вересні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Апарату Ради національної безпеки і оборони України, Державного казначейства України, Міністерства оборони України про визнання розпоряджень протиправними та поновлення на роботі.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 травня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2009 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13 листопада 2012 року касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 травня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2009 року залишено без змін.
20.03.2026 на адресу Київського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 скерував заяву про перегляд за нововиявленими обставинами.
В обґрунтування зазначено, що нововиявленими обставинами є відсутність повноважень у судді Окружного адміністративного суду міста Києва Келеберди В.І. на здійснення правосуддя під час розгляду справи. Заявник вказує, що про зазначені обставини йому стало відомо 26.02.2026 року після отримання листа Офісу Президента України, з якого, на його думку, вбачається, що ОСОБА_2 у період з 02.02.2007 по 10.10.2008 не мав повноважень судді Окружного адміністративного суду міста Києва. У заяві зазначено, що у зв'язку з цим вказаний суддя не мав повноважень відкривати провадження, формувати склад суду, здійснювати розгляд справи та ухвалювати судові рішення. Крім того, заявник посилається на порушення права на розгляд справи судом, встановленим законом, у розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини щодо наслідків розгляду справи незаконним складом суду. Також у заяві зазначено, що наведені обставини, на переконання заявника, є істотними для справи та є підставою для визнання оскаржуваних судових рішень нікчемними.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду для розгляду зазначеної заяви 20.03.2026 визначено головуючого суддю - Вісьтак М. Я.
Актом Київського окружного адміністративного суду від 13.04.2026 встановлено, під час реєстрації зазначеної заяви в комп'ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду» була допущена технічна помилка, а саме невірно зазначено номер адміністративної справи № 2/40-2/169 замість правильного № 2/40-2/196.
Так, вирішуючи питання щодо можливості відкриття провадження за заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 362 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати заяву про перегляд судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно частини першої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
У частині другій статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України передбачені підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, якими є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Порядок подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами врегульовано статтею 365 Кодексу адміністративного судочинства України , відповідно до положень частин першої та другої якої заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 2 частини п'ятої статті 361 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення. Заява про перегляд судових рішень судів апеляційної і касаційної інстанцій з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, якими змінено або скасовано судове рішення, подається до суду тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення.
Зі змісту заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами вбачається, що заявник просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 квітня 2008 року у справі №2/196, ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 травня 2008 року у справі №2/40-2/169 (№2/40-2/196), постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 травня 2008 року у справі №2/40-2/196, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2009 року у справі №22-а-25622/08 (№2/40-2/196), ухвалу Вищого адміністративного суду України від 13 листопада 2012 року у справі №К-54259/09, визнавши зазначені судові рішення нікчемними та такими, що ухвалені незаконним складом суду, та на підставі частини п'ятої статті 368 Кодексу адміністративного судочинства України передати справи №2/40 та №2/196 на новий розгляд до суду першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 363 Кодексу адміністративного судочинства України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано:
1) з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 361 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про існування таких обставин;
2) з підстави, визначеної пунктом 2 частини другої статті 361 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли вирок (ухвала) у кримінальному провадженні набрав (набрала) законної сили;
3) з підстави, визначеної пунктом 3 частини другої статті 361 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду;
4) з підстави, визначеної пунктом 1 частини п'ятої статті 361 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення відповідного рішення Конституційного Суду України;
5) з підстави, визначеної пунктом 2 частини п'ятої статті 361 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли вирок у кримінальному провадженні набрав законної сили;
6) з підстави, визначеної пунктом 3 частини п'ятої статті 361 цього Кодексу, - особою, стосовно якої постановлено рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про набуття цим рішенням статусу остаточного.
Частиною другою цієї ж статті визначено, що з урахуванням положень частини першої цієї статті заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана: 1) з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 361 цього Кодексу, - не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили; 2) з підстав, визначених пунктами 2 і 3 частини другої та частиною п'ятою статті 361 цього Кодексу, - не пізніше десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.
Строки, передбачені цією частиною, не можуть бути поновлені, крім строку, передбаченого для перегляду судового рішення за виключними обставинами у зв'язку з рішенням міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, яке набуло статусу остаточного, після спливу десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили, за умови що заява про перегляд судового рішення за виключними обставинами подана протягом тридцяти днів з дня, коли така особа дізналася або могла дізнатися про набуття цим рішенням статусу остаточного.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся із заявою про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами, посилаючись на пункт 1 частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України, обґрунтовуючи її тим, що лише у 2026 році йому стало відомо про відсутність повноважень у судді, який здійснював розгляд справи.
Разом з тим, заявлені обставини стосуються судових рішень, ухвалених у 2008 році, які набрали законної сили не пізніше 2012 року, тоді як із цією заявою особа звернулася у 2026 році, тобто після спливу трирічного строку, визначеного пунктом 1 частини другої статті 363 Кодексу адміністративного судочинства України.
Щодо клопотання про поновлення строку для розгляду цієї заяви, то суд зазначає, що відповідно до частини третьої статті 363 Кодексу адміністративного судочинства України строки визначені у частині другій цієї статті, не можуть бути поновлені.
Дотримання встановлених процесуальним законом строків є однією з гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права, оскільки, такі строки обмежують час, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними.
Відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений судом за заявою учасника, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Кодексу адміністративного судочинства України та інші закони не визначають, поняття та критерії поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду або пропуску строку на апеляційне чи касаційне оскарження судових рішень, постанов та ухвал, відповідно, вирішення цього питання знаходиться у виключній компетенції суду, до якого звертається позивач (апелянт, скаржник).
Суд розглядає питання поважності причин пропуску строку звернення до суду з ініціативи та в межах доводів особи, яка подала клопотання про його поновлення. Разом з тим, якщо особа, яка звернулася до суду, не навела поважних причин пропуску строку звернення до суду, але суд вбачає їх з наданих доказів, суд визнає причини пропуску строку поважними та відкриває провадження у справі.
Отже, за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Вирішення питання про наявність або відсутність підстав для поновлення строку на оскарження в кожній конкретній справі залежить від вказаних у заяві причин, підтверджених відповідними засобами доказування.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14 серпня 2018 року у справі №820/1719/15.
Доводи ОСОБА_1 щодо нікчемності судових рішень, відсутності повноважень судді, порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також посилання на практику Європейського суду з прав людини не можуть бути враховані на цій стадії, оскільки підлягають оцінці виключно у разі відкриття провадження за заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Разом з тим, суд встановив, що заява подана з пропуском граничного строку, визначеного статтею 363 Кодексу адміністративного судочинства України, який відповідно до частини третьої цієї статті не підлягає поновленню, що виключає можливість відкриття провадження незалежно від змісту наведених у заяві обставин та їх потенційної істотності для правильного вирішення справи.
Суд також вважає, що доводи заявника щодо поважності причин пропуску строку, зокрема посилання на момент, коли йому стало відомо про відповідні обставини, не мають правового значення для вирішення питання про відкриття провадження.
З огляду на викладене, клопотання про поновлення строку звернення із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами задоволенню не підлягає.
Суд також бере до уваги, що ухвалою Верховного Суду від 16 березня 2026 року (у справі №2/40-2/196) вже було відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судових рішень у цій справі.
Надалі, 24 березня 2026 року заявником подано повторну заяву про перегляд тих самих судових рішень за нововиявленими обставинами, яка за своїм змістом є аналогічною попередній, зокрема щодо підстав перегляду та їх правового обґрунтування.
Ухвалою Верховного Суду від 30 березня 2026 року (у справі №2/40-2/196) повторно відмовлено у відкритті провадження за такою заявою, з тих самих підстав, а саме у зв'язку з пропуском строку звернення, встановленого статтею 363 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, Верховний Суд вже надавав оцінку як первинному, так і повторному зверненню заявника з аналогічними вимогами, дійшовши висновку про відсутність правових підстав для відкриття провадження.
Подання заявником повторних заяв із посиланням на ті самі обставини та правові підстави не змінює встановлених процесуальних обмежень, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, та не створює нових правових підстав для відкриття провадження.
Аналогічна правова позиція щодо неможливості відкриття провадження за заявами про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами у разі пропуску встановленого законом строку викладена в ухвалах Верховного Суду від 16 березня 2026 року та від 30 березня 2026 року у цій справі.
Відповідно до частини п'ятої статті 366 Кодексу адміністративного судочинства України суд відмовляє у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами у разі, якщо така заява подана до суду після закінчення строку, визначеного частиною другою статті 363 цього Кодексу.
За таких обставин, враховуючи пропуск позивачем строку на подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, у відкритті провадження за нововиявленими обставинами доцільно відмовити.
Окремо суд вважає необхідним зазначити, що дана ухвала постановляється з урахуванням періоду перебування судді на лікарняному.
Керуючись статтями 243, 248 та 366 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ухвалив:
Відмовити у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до Апарату Ради національної безпеки і оборони України, Державного казначейства України, Міністерства оборони України про визнання розпоряджень протиправними та поновлення на роботі.
Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) заявнику (його представнику), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя Вісьтак М.Я.