ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"17" квітня 2026 р. справа № 300/7588/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Главача І.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (надалі, також - позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якого діє адвокат Левенець Леся Василівна (надалі, також - представниця позивача), звернувся в суд з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі, також - відповідач 1, ІНФОРМАЦІЯ_3 ), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 , відомостей про розшук ОСОБА_1 , та щодо направлення до Національної поліції України звернення про порушення ОСОБА_1 законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію та доставлення для складання протоколу;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 та зобов'язати відповідача направити повідомлення органам Національної поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 ..
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідача, на думку позивача, не було достатніх та належних підстав для внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про порушення позивачем правил військового обліку, оскільки на адресу позивача не надходило ані повісток про виклик його до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, ані постанов про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку. Також вказує на бездіяльність відповідача щодо надання відповіді на адвокатський запит представника позивача як на додаткову обставину, яка підтверджує умисну протиправну поведінку відповідача. Додатково зазначає про те, що порядок внесення відповідних відомостей до реєстру було скасовано, у зв'язку з чим внесення даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів є неправомірним у будь-якому випадку, оскільки на даний час належний порядок внесення інформації до даного реєстру відсутній. Зважаючи на протиправність внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про порушення позивачем правил військового обліку, зазначає, що дії відповідача щодо надсилання звернення до районного управління поліції Головного управління національної поліції в Івано-Франківській області є незаконними, оскільки не мають відповідної правової підстави. Крім того, звернення стосується доставки позивача для складання протоколу про адміністративне правопорушення, а за адміністративні правопорушення, передбачені статтею 210 та 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в умовах особливого періоду протокол, на думку позивача, не складається. Крім того, звертає увагу, що він не перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 , з огляду на що останній не мав повноважень на направлення до органів національної поліції України запиту про розшук та доставлення позивача до органу ТЦК та СП. З огляду на це, просить позов задовольнити повністю (а.с. 1-26).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.10.2025 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), відповідно до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с. 28-29).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.10.2025 витребувано в ІНФОРМАЦІЯ_2 та в ІНФОРМАЦІЯ_6 докази по даній справі (а.с. 30-31).
31.10.2025 на адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшла заява про неможливість надання доказів у даній справі, оскільки позивач перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 36-37).
07.11.2025 до Івано-Франківського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. У своєму відзиві відповідач вказує, що в нього наявні повноваження на звернення до органів Національної поліції України про адміністративне затримання та доставлення особи до органів ТЦК та СП. Відповідач звертає увагу, що нормами національного законодавства не передбачено процедури адміністративного розшуку. Відповідач вказує, що позивач не пройшов медичний огляд на визначення ступеня придатності, що підтверджується наданим позивачем військово-обліковим документом в мобільному додатку "Резерв+", в якому в графі що стосується проходження ВЛК стоять відмітки про відсутність відповідної інформації. З огляду на це просить у задоволенні позову відмовити повністю (а.с. 39-51).
12.11.2025 до Івано-Франківського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив. У своїй відповіді позивач вказує, що ним було уточнено персональні дані та внесено через центр надання адміністративних послуг відповідні відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, що підтверджується наданими ним доказами. Також позивач вказує, що він перебував на обліку ІНФОРМАЦІЯ_7 , у зв'язку з чим, саме ІНФОРМАЦІЯ_8 є уповноваженим органом військового обліку щодо позивача. Зважаючи на недоведеність позиції відповідача, просив позов задовольнити у повному обсязі (а.с. 55-59).
12.11.2025 до Івано-Франківського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив. У своїх запереченнях відповідач заперечив проти доводів позивача, викладених у відповіді на відзив (а.с. 60-68).
25.11.2025 до Івано-Франківського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" від ІНФОРМАЦІЯ_6 надійшла заява про неможливість надання доказів у даній справі, оскільки такі перебувають в наявності ІНФОРМАЦІЯ_9 (а.с. 69-72).
26.11.2025 на електронну адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшла заява, відповідно до змісту якої запитувані судом документи в ІНФОРМАЦІЯ_2 відсутні (а.с. 73-76).
26.11.2025 на електронну адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшли докази відповіді на адвокатський запит представниці позивача (а.с. 77-80).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.12.2025 залучено до участі в справі як співвідповідача ІНФОРМАЦІЯ_10 (надалі, також - відповідач 2, ІНФОРМАЦІЯ_11 ) (а.с. 81-83).
01.01.2026 до Івано-Франківського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" від відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву. У своєму відзиві відповідач 2 вказує, що у 2018 році ним було взято на військовий облік позивача, який звернувся до нього із заявою про видачу йому військово-облікового документа замість втраченого ним документа. Відповідач вказує, що у позивача відсутня відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації та звертає увагу, що призов на військову службу здійснюється незалежно від місця перебування на військовому обліку військовозобов'язаного (а.с. 85-96).
На виконання вимог підпункту 2.3.44 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 11.11.2024 № 39 у зв'язку з відрахуванням зі штату суду судді Чуприни О.В. відповідно до наказу голови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.12.2025 № 370-ОС, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 300/7588/25 (а.с. 97).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.01.2026 справу № 300/7588/25 передано на розгляд головуючому судді Главачу І.А. (а.с. 98).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.02.2026 адміністративну справу № 300/7588/25 прийнято до судового розгляду суддею Главачем І.А. (а.с. 99-100).
Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував на лікарняному з 19.01.2026 по 30.01.2026, у зв'язку з чим строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України продовжуються на строк періоду непрацездатності.
Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував у відпустці з 17.03.2026 по 20.03.2026 згідно наказу від 11.03.2026 № 19-В, у зв'язку з чим строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України продовжуються на строк такої відпустки.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_13 , що відображено в електронному військово-обліковому документі (надалі, також - ВОД) позивача (а.с. 18).
За змістом витягу з реєстру територіальної громади від 14.05.2024, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 22).
Відповідно до змісту тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , військове звання - старшина 2 ст., придатність до проходження військової служби за станом здоров'я - придатний до військової служби, тимчасове посвідчення видано у зв'язку з втратою військового квитка 22.02.2023. Також у даному посвідченні в графі "Відмітки про військовий облік" міститься відмітка - штамп про взяття на військовий облік військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_7 31.10.2018 (а.с. 17).
19.07.2024 ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_7 із заявою про внесення в систему "Оберіг" уточнення про те, що позивач знаходиться на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_7 , а не ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 10).
Дана заява була надіслана відповідачу 2 та вручена за довіреністю 26.07.2024 (а.с. 11).
Відповідь на дану заяву позивача від відповідача 2 не надійшла.
Позивачем було виявлено, що у військово-обліковому документі в додатку "Резерв+" міститься запис про порушення ним правил військового обліку (а.с. 18). Військово-обліковий документ позивача сформовано у "Резерв+" 28.08.2025 року.
Відповідно до даних військово-облікового документа, позивачем персональні дані уточнено позивачем вчасно, про що в графі "Дата уточнення даних" зазначено "28.05.2024" та зазначено відповідну відмітку в даному полі, адреса проживання - АДРЕСА_1 , звання - "старший матрос", номер в реєстрі Оберіг - 010720239309011300047, постанова ВЛК - "-", Дата ВЛК - "-" (а.с. 18).
Відповідно до змісту відомостей з додатку "Резерв+", ІНФОРМАЦІЯ_14 звернувся до Нацполіції, щоб доставити позивача для складання протоколу. Причина розшуку: Не пройшли (відмовились від проходження) ВЛК (а.с. 19).
29.08.2025 ОСОБА_1 звернувся до відповідача 1 із заявою про зняття його із розшуку та виключення відомостей про розшук позивача із системи "Резерв+" та щодо звернення до органів національної поліції щодо відсутності підстав для доставлення позивача для складення протоколу про адміністративне правопорушення (а.с. 12).
Дана заява була надіслана відповідачу 1 та вручена за довіреністю 02.09.2025 (а.с. 13).
Відповідь на дану заяву позивача від відповідача 1 не надійшла.
Разом з відзивом відповідачем 1 надано суду лист № 16135 від 05.09.2025 щодо відповіді на дану заяву позивача. В даному листі відповідач 1 вказує, що з приводу усунення розбіжностей у відомостях, вказаних у паперовому військово-обліковому документі позивача та у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, позивачу слід звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання (а.с. 49). Доказів надсилання даного листа позивачу матеріали справи не містять.
02.09.2025 представниця позивача звернувся із адвокатським запитом № 1/в від 02.09.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому просила надати їй інформацію про: порушення ОСОБА_1 правил військового обліку із наданням підтверджуючих вчинення правопорушень доказів, про наявність постанов про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, про складені протоколи про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та про наявність звернень до органів Національної поліції з питанням розшуку та доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_9 (а.с. 14-15).
Даний запит було надіслано відповідачу 1 та вручено за довіреністю 09.09.2025 (а.с. 16).
Відповідь на даний запит представниці позивача від відповідача 1 не надійшла.
Разом з відзивом відповідачем 1 надано суду лист № 16902 від 18.09.2025 щодо відповіді на даний запит представниці позивача. В даному листі відповідач 1 вказує, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 та позивач є порушником правил військового обліку, оскільки не проходив медичний огляд з метою визначення ступеня придатності до військової служби (а.с. 48). Доказів надсилання даного листа представниці позивача матеріали справи не містять.
12.11.2025 представниця позивача звернулася із адвокатським запитом до ІНФОРМАЦІЯ_2 в якому просила надати інформацію щодо місця перебування ОСОБА_1 на військовому обліку (а.с. 79-80).
У відповідь на даний запит ІНФОРМАЦІЯ_10 надіслав представниці позивача лист № 6/1074 від 21.11.2025, в якому зазначив, що ОСОБА_1 з 31.10.2018 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_7 , проте посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_7 не внесено відповідні зміни щодо актуалізації військово-облікових даних ОСОБА_1 в АІТС "Оберіг" (а.с. 78).
ІНФОРМАЦІЯ_15 долучено до матеріалів справи облікову картку позивача з реєстру "Оберіг". За змістом даної облікової картки, ОСОБА_1 взятий на військовий облік 14.11.1995 у ІНФОРМАЦІЯ_5 , 31.10.2018 знятий з військового обліку у зв'язку з вибуттям в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України. 31.10.2018 взятий на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_10 . В графі "ступінь придатності" інформація відсутня.
ІНФОРМАЦІЯ_7 долучено до матеріалів справи облікову картку № 5/916 від 22.02.2023, в якій у графі "Відомості про медичні огляди" міститься інформація про те, що 10.10.2001 комісією при ІНФОРМАЦІЯ_16 ОСОБА_1 признаний придатним до військової служби. Переогляду не підлягає (а.с. 91).
Вважаючи дії відповідача протиправними, з метою зобов'язання виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію про порушення позивачем правил військового обліку та повідомлення ГУНП в Івано-Франківській області про відсутність підстав для адміністративного затримання, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд встановив таке.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 65 Конституції України, Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
За приписами статті 1 Закону України "Про оборону України" від 06.12.1991 № 1932-XII особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ) введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. Також Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022 оголошено загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.
У подальшому Указами Президента України воєнний стан та загальна мобілізація продовжувалися. Станом на дату розгляду справи воєнний стан та загальна мобілізація в Україні триває.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25 березня 1992 року № 2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" (надалі, також - Закон № 2232-ХІІ).
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону № 2232-ХІІ, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Відповідно до частини 2 статті 1 Закону № 2232-ХІІ, військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Відповідно до частини 3 статті 1 Закону № 2232-ХІІ, військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Таким чином, дотримання правил військового обліку є однією із складових військового обов'язку особи.
Відповідно до частини 3 статті 33 Закону України № 2232-ХІІ, військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Відповідно до частини 1 статті 34 Закону України № 2232-ХІІ, персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном визначається Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022 (надалі, також - Порядок № 1487).
Відповідно до абзацу 2 пункту 3 Порядку № 1487, для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів визначені в Законі України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" від 16.03.2017 № 1951-VIII (надалі, також - Закон № 1951-VIII).
Статтею 1 Закону № 1951-VIII визначено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 3 Закону № 1951-VIII основними засадами ведення Реєстру є: обов'язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів; повнота та актуалізація відомостей Реєстру.
Відповідно до частини 8 статті 5 Закону № 1951-VIII, органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Частиною 9 статті 5 Закону № 1951-VIII передбачено, що органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
З урахуванням зазначеного, відповідач є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до частини 1 статті 6 Закону № 1951-VIII до Реєстру заносяться та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості про призовників, військовозобов'язаних та резервістів:
1) персональні дані;
2) службові дані.
У свою чергу, пункт 20-1 частини 1 статті 7 Закону № 1951-VIII передбачає що до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать: відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).
Відповідно до пункту 3 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених Порядком № 1487, призовники, військовозобов'язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Стаття 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі, також - КУпАП), передбачає настання адміністративної відповідальності, зокрема за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
Таким чином, до Реєстру вносяться дані саме про притягнення до відповідальності за порушення правил обліку.
Відповідно до пункту 79 Порядку № 1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, з-поміж іншого: розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням призовниками, військовозобов'язаними та резервістами, посадовими особами державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а також зіпсуттям або недбалим зберіганням військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними та резервістами, які перебувають у запасі СБУ, Служби зовнішньої розвідки).
Відповідно до статті 235 Кодексу України про адміністративні правопорушення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Таким чином, суд дійшов висновку, що до повноважень відповідача належить притягнення військовозобов'язаного до відповідальності за порушення правил військового обліку з прийняттям відповідної постанови, а також внесення відповідачем до Реєстру таких даних про притягнення військовозобов'язаного до адміністративної відповідальності.
Суд звертає увагу, що до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів підлягають внесенню дані саме про притягнення до відповідальності за порушення правил військового обліку.
Відповідно до частини 1 статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Дана норма в доктрині права отримала назву "презумпція невинуватості", і є застосовною до будь-якого виду юридичної відповідальності особи.
Виходячи із змісту цієї норми, передумовою присвоєння особі статусу "винної" у вчиненні певного правопорушення, є проведення уповноваженим суб'єктом належної перевірки дій особи на предмет відповідності чи невідповідності її дій нормам закону. Порядок доведення винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення врегульований нормами Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Відповідно до частини 2 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Суд констатує, що відповідачем було внесено відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, про порушення позивачем правил військового обліку, тобто фактично про вчинення адміністративного правопорушення, яке має таку саму назву, відповідно до статті 210 КУпАП, без проведення належного розгляду адміністративної справи та встановлення чи спростування факту порушення позивачем правил військового обліку у встановлений законом спосіб.
Суд зазначає, що норми аналізованих нормативно-правових актів не передбачають можливості внесення до згаданого реєстру відомостей про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого положеннями статті 210 КУпАП України, а визначають можливість внесення відомостей саме про притягнення винної особи до адміністративної відповідальності за вчинення такого правопорушення. Притягнення до адміністративної відповідальності та вчинення адміністративного правопорушення в даному випадку не є тотожними поняттями.
Доказів притягнення позивача до адміністративної відповідальності в установленому законом порядку за порушення правил військового обліку відповідач не надав. У матеріалах справи такі докази відсутні.
Таким чином, із аналізу встановлених вище обставин та приписів чинного законодавства у їх сукупності, суд дійшов висновку, що дії посадових осіб відповідача 1, які полягають у внесенні відомостей до Єдиного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (електронної системи "Оберіг") про порушення позивачем правил військового обліку, які у подальшому були відображені у графі "Порушення правил військового обліку" у ВОД позивача у застосунку "Резерв+", без притягнення відповідачем позивача до адміністративної відповідальності у встановленому законодавством порядку, були вчинені всупереч вищенаведених положень законодавства, а відтак, такі дії відповідача підлягають визнанню судом протиправними.
Щодо позовних вимог в частині визнання протиправними дій відповідача щодо направлення звернення до органів національної поліції для здійснення адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 та зобов'язання його повідомити органи національної поліції про відсутність підстави для здійснення затримання та доставлення позивача, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 79 Порядку № 1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, з-поміж іншого: звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку (додаток 20); повідомляють Національній поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, щодо яких надсилалося звернення відповідно до вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку. Таке повідомлення має містити прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/ зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), а також унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Приписами частини 1 статті 27 Закону № 3543-ХІІ визначено, що у разі невиконання під час мобілізації громадянином обов'язків, передбачених частинами 1, 3 статті 22 цього Закону, та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки звертається до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Зазначені приписи закону кореспондуються з Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, відповідно до пункту 56 якого Національна поліція за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ (додаток 20) здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Суд акцентує увагу, що "притягнення до адміністративної відповідальності" та "вчинення адміністративного правопорушення" є різними за змістом поняттями.
Стаття 22 Закону № 3543-ХІІ визначає обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до частини 1 статті 22 Закону № 3543-ХІІ, громадяни зобов'язані:
з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;
надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом;
проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного чи резервіста.
Відповідно до частини 2 статті 22 Закону № 3543-ХІІ, громадяни, які перебувають у запасі і не призвані на військову службу або не залучені до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час мобілізації можуть бути відповідно до закону залучені до виконання робіт, які мають оборонний характер.
Громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність, виконують мобілізаційні завдання (замовлення) згідно з укладеними договорами (контрактами).
Відповідно до частини 3 статті 22 Закону № 3543-ХІІ, під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися:
військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях;
резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин;
військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку;
військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів;
особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Згідно з частиною 6 статті 22 Закону № 3543-ХІІ, у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.
Під час перевірки документів уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред'явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, а також може використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 2 Правил, якщо за будь-яких обставин повістка районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки не надійшла, громадяни призовного віку прибувають до призовної дільниці в десятиденний строк з дня початку відповідного чергового призову на строкову військову службу, визначеного указом Президента України.
Наведені нормативно-правові акти чітко регламентують як повноваження районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, так і обов'язки військовозобов'язаних щодо виконання військового обов'язку. Крім того, визначають органи та установи, які залучаються при організації та веденні військового обліку військовозобов'язаних.
З наведених вище норм вбачається, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки з метою виконання покладених на них завдань звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції щодо доставлення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП (порушення військовозобов'язаними чи призовниками законодавства про військовий обов'язок і військову службу; порушення законодавства про оборону. Мобілізаційну підготовку та мобілізацію) з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення.
Відповідач 1 зазначає, що звернення до органів Національної поліції зумовлено тим, що ОСОБА_1 порушив правила військового обліку, зокрема, не пройшов ВЛК, що підтверджується даними його військово-облікового документу.
Відповідно до даних військово-облікового документа, позивачем персональні дані уточнено позивачем вчасно, про що в графі "Дата уточнення даних" зазначено "28.05.2024" та зазначено відповідну відмітку в даному полі, адреса проживання - АДРЕСА_1 , звання - "старший матрос", номер в реєстрі Оберіг - 010720239309011300047, постанова ВЛК - "-", Дата ВЛК - "-".
Відповідно до змісту тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , військове звання - старшина 2 ст., придатність до проходження військової служби за станом здоров'я - придатний до військової служби, тимчасове посвідчення видано у зв'язку з втратою військового квитка 22.02.2023. Також у даному посвідченні в графі "Відмітки про військовий облік" міститься відмітка - штамп про взяття на військовий облік військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_7 31.10.2018.
ІНФОРМАЦІЯ_7 долучено до матеріалів справи облікову картку № 5/916 від 22.02.2023, в якій у графі "Відомості про медичні огляди" міститься інформація про те, що 10.10.2001 комісією при ІНФОРМАЦІЯ_16 ОСОБА_1 признаний придатним до військової служби. Переогляду не підлягає.
Відповідно до частини 10 статті 1 Закону України № 2232-ХІІ, громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
За змістом абзацу 5 пункту 79 Порядку № 1487, районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки: організовують оповіщення та у разі потреби можуть здійснювати безпосередньо через військових посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців, працівників, визначених рішенням керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання тощо) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис (додаток 11) та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям.
Відповідно до пункту 2 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні: прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
Аналіз вищенаведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що обов'язок пройти медичний огляд виникає в особи на підставі відповідного документа територіального центру комплектування та соціальної підтримки (повістки, розпорядження).
Проте, в національному законодавстві було передбачено обов'язок самостійно ініціювати проходження ВЛК.
Положеннями пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист" № 3621-ІХ від 21.03.2024 (надалі, також - Закон № 3621-ІХ) було закріплено: "Установити, що громадяни України, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, протягом дев'яти місяців з дня набрання чинності цим Законом підлягають повторному медичному огляду з метою визначення придатності до військової служби.".
Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист" № 4235-ІХ від 12.02.2025 пункт 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення викладено в такій редакції: "2. Установити, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов'язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов'язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов'язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду".
Таким чином, пункт 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 3621-ІХ від 21.03.2024 було викладено в редакції, яка встановлювала обов'язок для громадян України, які були визнані обмежено придатними - самостійно ініціювати проходження військово-лікарської комісії. Щодо інших осіб такий обов'язок у національному законодавстві відсутній.
В матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 за результатами проведення медичного огляду військово-лікарською комісією був визнаний обмежено придатним до військової служби, у зв'язку з чим у позивача не виникло обов'язку самостійно ініцювати процес проходження медичного огляду. Навпаки, матеріали справи містять докази того, що за результатами попереднього медичного огляду позивачу встановлено статус "придатний" та вказано про відсутність необхідності проведення повторного переогляду позивача.
Доказів надсилання позивачу повістки для проходження медичного огляду відповідачем 1 суду не надано.
Проаналізувавши матеріали справи, суд встановив, що відповідачем 1 не надано належних доказів надсилання та вручення позивачу повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для проходження медичного огляду, у зв'язку з чим, відсутні ознаки наявності вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення щодо непроходження (відмови від проходження) ВЛК. Оскільки у матеріалах справи відсутні докази надсилання та отримання позивачем відповідної повістки, то дії відповідача 1 щодо звернення до органів національної поліції із повідомленням про розшук позивача та його доставлення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки є протиправними.
Відповідно до абзацу 17 пункту 79 Порядку № 1487, районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки: повідомляють Національній поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, щодо яких надсилалося звернення відповідно до вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку. Таке повідомлення має містити прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), а також унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи.
Оскільки судом встановлено протиправність звернення відповідача 1 до органів національної поліції щодо розшуку та доставлення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки ОСОБА_1 , то з метою належного та ефективного захисту прав позивача суд вважає за необхідне зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 направити до органів національної поліції повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.
Слід зазначити, що частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Так, згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява № 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994, серія A, №303-A, пункт 29).
Крім того, згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Стосовно доводів сторін щодо визначення належного органу територіального центру комплектування та соціальної підтримки, на військовому обліку якого перебуває позивач, то суд звертає увагу сторін що питання внесення редагування у персональні дані позивача в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів не є спірними в даній справі, у зв'язку з чим до уваги судом не беруться.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача 1 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів дані про порушення позивачем правил військового обліку суд звертає увагу на таке.
Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов'язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.
Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
Суд зауважує, що у випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов'язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин, оскільки адміністративний суд не вправі перебирати на себе повноваження суб'єкта публічної адміністрації, реалізуючи за нього процедурні дії, ухвалювати рішення чи проводити адміністративну процедуру.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
При цьому, згідно з частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
За приписами вказаної норми у разі, якщо суб'єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб'єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти певне рішення.
Якщо ж таким суб'єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання суб'єктом звернення усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб'єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов'язати суб'єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням оцінки суду.
Отже, зобов'язання судовим рішенням суб'єкта владних повноважень до вчинення конкретних дій (прийняття конкретних рішень) можливе, за загальним правилом, лише за умови почергового встановлення судом двох обставин: позивач на момент звернення до відповідного суб'єкта владних повноважень забезпечив виконання всіх без винятку вимог закону для отримання конкретного рішення; зобов'язання суб'єкта владних повноважень розглянути повторно звернення позивача з урахуванням висновків суду є недоцільним (об'єктивно встановлено безальтернативність рішення суб'єкта владних повноважень, яке може бути прийняте за встановлених судом обставин у конкретній справі).
Відтак, критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб'єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб'єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд.
Тобто, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб'єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи. Перебирання непритаманних суду повноважень державного органу не відбувається за відсутності обставин для застосування дискреції.
Оскільки, в даній ситуації відповідачем 1 внесено такий запис без наявних на те правових підстав, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про порушення позивачем правил військового обліку.
Відповідно до частини 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок про повне обґрунтування заявлених позовних вимог, тому позов підлягає задоволенню повністю.
Суд вказує, що задовольняючи позовні вимоги, суд користується повноваженнями, передбаченими частиною другою статті 9, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: самостійно визначає формулювання резолютивної частини рішення суду, з метою її більш ефективного виконання та надання повного захисту правам позивача.
Щодо судових витрат суд звертає увагу на наступне.
Частина 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Документально підтвердженими судовими витратами в даній справі є витрати позивача на сплату судового збору в розмірі 1211,20 грн згідно квитанції до платіжної інструкції № 0380-9882-8087-7215 від 13.10.2025 (а.с. 23).
Як наслідок, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 підлягає стягненню сплачений судовий збір в розмірі 1211,20 грн, відповідно до розміру задоволених позовних вимог.
Інші витрати, питання про розподіл яких може бути вирішено судом, відсутні.
Доказів понесення витрат на правову допомогу позивачем і його представницею суду не надано, тому питання про їх розподіл не вирішується цим судовим рішенням.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо направлення до органів Національної поліції повідомлення про розшук та доставлення ОСОБА_1 до органів територіального центру комплектування та соціальної підтримки для складення протоколу про адміністративне правопорушення.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 направити до органів Національної поліції повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 до органів територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 ) сплачений судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок.
Копію цього рішення надіслати представниці позивача та відповідачам через підсистему "Електронний суд".
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ "Мої справи".
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 );
відповідач 1 - ІНФОРМАЦІЯ_4 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 );
відповідач 2 - ІНФОРМАЦІЯ_10 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , АДРЕСА_4 ).
Суддя Главач І.А.