ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"17" квітня 2026 р. справа № 300/1851/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Кафарського В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення капіталізованих платежів в сумі 88 262,58 грн, -
Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач,), в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача капіталізовані платежі в сумі 88262,58 грн.
Позов мотивовано тим, що 30.05.2023 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис, що відповідач як фізична особа-підприємець ОСОБА_1 припинив свою підприємницьку діяльність за власним рішенням. У зв'язку із наведеним, позивачем проведено капіталізацію платежів для продовження страхових виплат протягом життя потерпілого на виробництві ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вік якого на дату ліквідації страхувальника становив 41 рік, а середня очікувана тривалість життя 4,34 років. Так, ОСОБА_2 , будучи найманим працівником у відповідача при роботі на фугувальному верстаті отримав травму руки безпосередньо пов'язану з виробництвом, про що складено Акт №2 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом за формою Н-1 від 04.09.2014. Відповідно до розрахунку витрат капіталізованих платежів по ФОП ОСОБА_1 , загальна сума капіталізованих коштів складає 88 262,58 грн. Вказано, що ГУ ПФУ в Івано-Франківській області надіслало відповідачу претензію щодо грошових (кредиторських) вимог про сплату капіталізованих платежів від 09.12.2024 №0900-0902-8/63860, яка 18.12.2024 вручена відповідачу (трекінг поштового відправлення №0600991974170). Представник позивача наголошує, що підприємець у разі припинення діяльності не звільняється від фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків, а з січня 2023 року - ПФУ та його територіальних органів, як правонаступників шляхом внесення капіталізованих платежів.
Ухвалою суду від 24.03.2025 позовну заяву залишено без руху у зв'язку з невідповідністю вимогам статті 161 КАС України та надано строк для усунення недоліків. Позивач у вказаний в ухвалі строк усунув недоліки.
У зв'язку із усуненням недоліків позовної заяви, ухвалою суду від 28.04.2025 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідач 20.05.2025 подав суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позову та зазначив, що з ОСОБА_2 було укладено трудовий договір 04.01.2002, який припинено за згодою сторін 27.06.2013. Посилаючись на лист ГУ ДПС в Івано-Франківській області від 07.01.2025 №202/6/09-19-13-08-06, відповідач зазначив, що станом на 07.01.2025 у нього був відсутній податковий борг. Також відповідач вважає, що оскільки, 06.07.2024 йому виповнилось 60 років, то він має право на пенсію у зв'язку із досягненням пенсійного віку. Відтак наведене, на думку ОСОБА_1 , вказує на припинення обов'язку щодо сплати страхових внесків (а.с. 53-57).
На виконання вимог підпункту 2.3.44 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 11.11.2024 №39 згідно Протоколу від 11.03.2026 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу справи головуючим суддею по даній справі призначено Кафарського В.В.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.03.2026 прийнято до провадження адміністративну справу №300/1851/25 та призначено судовий розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).
Суд зазначає, що відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, встановив наступне.
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.05.2023 внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на підставі власного рішення.
Згідно з актом №2 «Про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом» від 29.11.2012, ОСОБА_2 , будучи найманим працівником ФОП ОСОБА_1 при роботі на фугувальному верстаті при обробленні заготовок отримав травму руки безпосередньо пов'язану з виробництвом (а.с. 14-19).
Згідно з виписками медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії 12ААА №086526 від 08.06.2023 та серії 12ААА №086772 від 16.09.2024, ОСОБА_2 (дата огляду 08.06.2023, 16.09.2024, група інвалідності - III, огляд - повторний, ступінь втрати професійної працездатності у відсотках - повторно 30%) потребує стаціонарного та амбулаторного лікування, санаторно-курортного лікування (а.с. 12-13).
Відповідно до постанови ГУ ПФУ в Івано-Франківській області №22 від 30.03.2023 постановлено здійснити перерахунок щомісячної страхової виплати у сумі 1 694,75 грн, термін виплати з 01.03.2023 по 30.06.2024 (а.с. 11). При цьому, згідно вказаної постанови, розмір щомісячної страхової виплати до перерахунку становив 1 415,83 грн.
Згідно із розрахунком витрат на відшкодування шкоди потерпілому внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (особи, яка має право на страхові виплати в разі втрати годувальника) в ГУ ПФУ в Івано-Франківській області щодо страхувальника ФОП ОСОБА_1 станом на 30.05.2023 загальна потреба в капіталізації становить 88 262,58 грн (а.с. 4).
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області надіслано до ФОП ОСОБА_1 претензію щодо грошових (кредиторських) вимог про сплату капіталізованих платежів від 09.12.2024 №0900-0902-8/63860, в якій запропоновано перерахувати на рахунок ГУ ПФУ в Івано-Франківській області кошти в сумі 88 262,58 грн (а.с. 5-7). Претензія 18.12.2024 вручена відповідачу (трекінг поштового відправлення №0600991974170) (а.с. 8).
Оскільки, відповіді від відповідача про результати розгляду претензії до претензійних вимог по сплаті капіталізованих платежів на суму 88 262,58 грн не надходило, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд зазначає про таке.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою, другою статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров'я визначає Закон України від 23.09.1999 №1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»(далі - Закон №1105-XIV).
Згідно з частиною першою статті 4 Закону №1105-XIV (у редакції станом на дату виникнення спірних правовідносин), Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом.
01.01.2023 набрали чинності зміни до Закону №1105-XIV.
У свою чергу, Фонд соціального страхування України та управління виконавчої дирекції Фонду реорганізовано шляхом приєднання до Пенсійного фонду України з 01.01.2023.
Відповідно до статті 4 Закону №1105-XIV, уповноваженим органом управління в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку є Пенсійний фонд України.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 8 Закону №1105-XIV, роботодавець зобов'язаний здійснювати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид страхових виплат та надання соціальних послуг згідно з цим Законом.
Статтею 11 Закону №1105-ХІV визначено, що страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) (крім домашніх працівників, які не беруть добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування), гіг-контракту, іншого цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, зокрема які є резидентами Дія Сіті, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах, фізичні особи-підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності на інших підставах.
Відповідно до частини 1 статті 22 Закону №1105-ХІV, страхова виплата у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), гіг-контракту, іншого цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених законом, призначається та здійснюється за основним місцем роботи (діяльності).
У разі ліквідації (реорганізації) підприємства, установи, організації страхові виплати за страховими випадками, які настали до ліквідації (реорганізації), здійснюються застрахованим особам правонаступником, а в разі відсутності правонаступника - територіальним органом уповноваженого органу управління за місцем здійснення обліку ліквідованого підприємства, установи, організації як страхувальника.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №986 затверджено Порядок капіталізації платежів до Фонду соціального страхування України у випадках ліквідації страхувальників (далі - Порядок №986), відповідно до якого здійснюється капіталізація платежів до Фонду соціального страхування України у випадках ліквідації страхувальника (далі - платежі) для задоволення вимог, що виникли із його зобов'язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю застрахованим особам.
У цьому Порядку термін «капіталізація платежів» означає визначення суми грошових зобов'язань страхувальника у випадку його ліквідації (зокрема у зв'язку з банкрутством), що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю застрахованим особам, які належить сплатити до Фонду соціального страхування України для забезпечення страхових виплат і витрат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (пункт 2 Порядку №986).
Згідно з пунктом 3 Порядку №986, капіталізація платежів проводиться щодо кожної застрахованої особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідних подальших платежів для забезпечення страхових виплат і витрат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності. Під час капіталізації платежів враховуються заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати на догляд за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів, види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, одноразова допомога в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого, а також інші виплати, передбачені законодавством.
Пунктом 4 Порядку №986 визначено, що капіталізація платежів перед застрахованими особами або перед особами, визначеними у статті 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», розраховується на період, що визначається як різниця між середньою очікуваною тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та віком особи на момент її проведення, та обчислюється щодо кожного платежу таким чином: щомісячні страхові виплати втраченого заробітку - з урахуванням середньомісячного заробітку та ступеня втрати професійної працездатності; витрати на догляд за потерпілим відповідно до медичного висновку - згідно з нормами, встановленими нормативно-правовими актами.
Відповідно до пунктів 7-8 Порядку №986, капіталізація платежів включає заборгованість страхувальника з виплат, пов'язаних із його зобов'язаннями відшкодувати шкоду, заподіяну життю або здоров'ю застрахованої особи, а саме суми одноразової допомоги, щомісячних виплат втраченого заробітку, витрат на догляд за потерпілим і виплат за листками непрацездатності.
У кредиторських вимогах Фонду соціального страхування України до страхувальника, щодо якого розпочато ліквідацію, зазначається сума грошових зобов'язань, обчислена з урахуванням кожного платежу, що підлягає капіталізації.
Суми капіталізованих платежів відповідно до зазначених кредиторських вимог у випадках ліквідації страхувальника перераховуються робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України, у якому страхувальник перебуває на обліку.
Отже, встановлений Кабінетом Міністрів України порядок надходження до Фонду капіталізованих платежів у випадках ліквідації страхувальників означає, що, у разі припинення своєї діяльності, страхувальник, який у процесі своєї діяльності заподіяв шкоду життю чи здоров'ю працівників, зобов'язаний внести до Фонду належну таким працівникам грошову суму з урахуванням заборгованості за попередні роки та потреби у майбутніх виплатах. Визначення механізму надходження таких платежів дає змогу Фонду забезпечити створення резерву коштів для покриття витрат на страхові виплати та надання медико-соціальних послуг потерпілим, які отримали виробничі травми чи професійні захворювання на підприємствах, які ліквідовані без правонаступника.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 112 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.
Відповідно до частини третьої статті 110 ЦК України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.
Згідно зі статтею 1205 ЦК України, у разі припинення юридичної особи, зобов'язаної відшкодувати шкоду, завдану каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, і встановлення її правонаступників виплата щомісячних платежів покладається на її правонаступників. У разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.
Відповідно до ст. 51 ЦК України, до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Аналіз наведених вище норм чинного законодавства дає підстави зробити висновок, що вимоги частини другої статті 1205 ЦК України та положення Порядку №986 щодо капіталізації платежів поширюються на всі випадки ліквідації юридичних осіб та припинення діяльності фізичних осіб-підприємців.
Подібна правова позиція наведена Верховним Судом у постанові від 18.06.2020 у справі №820/2837/17.
Суд зауважує, що у відносинах капіталізації платежів завжди беруть участь три учасники, а саме: Пенсійний фонд, застрахована особа, тобто фізична особа, яка підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок, та страхувальник, тобто роботодавець, який зобов'язаний сплачувати єдиний внесок.
Водночас метою капіталізації платежів є задоволення вимог, що виникли із зобов'язань Пенсійного фонду перед застрахованою особою, яка стала потерпілою внаслідок заподіяння їй шкоди від нещасного випадку на виробництві.
Отже, капіталізація платежів полягає у визначенні суми коштів, яку Пенсійний фонд повинен сплатити застрахованій особі за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності застрахованої особи, у зв'язку з ліквідацією страхувальника.
Отже, зміст наведених норм права дає підстави дійти висновку, що фізичні особи-підприємці у разі припинення їх діяльності, незалежно від підстав, не звільняються від фінансування Фонду соціального страхування України шляхом внесення капіталізованих платежів.
При цьому, суд відхиляє посилання відповідача на лист ГУ ДПС в Івано-Франківській області від 07.01.2025 №202/6/09-19-13-08-06 про відсутність станом на 07.01.2025 у нього податкового боргу, оскільки в даному випадку відсутній спір щодо стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу. Так, предметом розгляду цієї справи є стягнення капіталізованих платежів, які виникли із зобов'язань Пенсійного фонду перед застрахованою особою, яка стала потерпілою внаслідок заподіяння їй шкоди від нещасного випадку на виробництві.
Також суд відхиляє доводи відповідача на те, що 06.07.2024 він досяг пенсійного віку та він має право на пенсію, оскільки це жодним чином не впливає на обов'язок відповідача сплатити спірну суму капіталізованих платежів, який, в свою чергу, виник внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю застрахованому ОСОБА_2 .
Більше того, судом встановлено з постанови ГУ ПФУ в Івано-Франківській області №22 від 30.03.2023, що крайня дата щомісячного щомісячної страхової виплати у сумі 1 694,75 грн є 30.06.2024 (а.с. 11), тобто дата, яка передує досягненню відповідачем пенсійного віку.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.
У своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово зазначав, що рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.
Разом з цим, згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відтак, беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані докази, а також письмові доводи сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
позов Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про стягнення капіталізованих платежів в сумі 88 262,58 грн - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (вул. С. Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 20551088) капіталізовані платежі на суму 88 262 (вісімдесят вісім тисяч двісті шістдесят дві) грн 58 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 295,297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Головному управлінню Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області рішення надіслати через підсистему «Електронний суд».
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ «Мої справи».
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя /підпис/ Кафарський В.В.