ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про повернення заяви (клопотання, заперечення) без розгляду
"16" квітня 2026 р. справа №300/1651/26
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Скільський І.І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.03.2026 позовну заяву залишено без руху, у зв'язку з її невідповідністю вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України та надано десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом подання до Івано-Франківського окружного адміністративного суду: - копій доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи; - документів, з яких можна буде визначити сукупний розмір доходу позивача за попередній рік (зокрема, довідку органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік (2025 рік)), або документа про сплату судового збору, у встановленому законом порядку і розмірі.
01.04.2026 ОСОБА_1 отримав копію ухвали про залишення позовної заяви без руху від 30.03.2026, що підтверджується підписом останнього на розписці про отримання судового рішення у справі №300/1651/26.
03.04.2026 від позивача надійшла заява в якій просить роз'яснити ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.03.2026 та заявляє відвід судді Скільському І.І., яка мотивована незгодою з ухвалою суду про залишення позовної заяви без руху.
Щодо роз'яснення ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.03.2026, суд зазначає таке.
За змістом частин першої - третьої статті 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання; роз'яснено може бути рішення суду у разі, якщо без такого роз'яснення його складно виконати, оскільки має місце значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Верховний Суд в ухвалі від 05.02.2024 у справі №320/16078/23 дійшов висновку, що роз'ясненню підлягає судове рішення, яким суд розв'язав спір по суті, тобто якщо воно впливає на права, обов'язки та інтереси учасників спірних правовідносин. Не підлягає роз'ясненню рішення, що прийнято з процесуальних питань, які не стосуються суті спору, що виник між сторонами у справі.
Указана правова позиція міститься в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 01.04.2019 у справі №9901/782/18 (П/9901/782/18).
Також Велика Палата Верховного Суду в ухвалах від 18.10.2022 (справа №240/29534/21) та від 02.11.2022 (справа №9901/550/19) зазначала про те, що не підлягають роз'ясненню судові рішення, прийняті з процесуальних питань, які не стосуються предмета спору, що виник між сторонами у справі, а лише вказують на ту чи іншу процесуальну дію, прийняту судом у межах наданих йому повноважень.
Таким чином, ухвала Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.03.2026 про залишення позовної заяви без руху, прийнята з процесуальних питань та не відноситься до судових рішень, якими спір вирішено по суті, а отже не є такою, що підлягає виконанню, відтак не підлягає роз'ясненню.
Щодо заяви позивача про відвід судді Скільського І.І., то суд зазначає таке.
Відповідно до частини третьої статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Згідно положень статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Згідно частини 1 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Отже, з аналізу вказаних вимог законодавства вбачається, що приписами статей 39, 40 Кодексу адміністративного судочинства України визначено порядок та строк подання заяви про відвід судді, та установлено, що відвід судді, на відміну від питання про самовідвід, може бути заявлений у десятиденний строк, що обчислюється з дня отримання учасником ухвали про відкриття провадження, але до початку підготовчого або першого судового засідання.
Зазначеними вище нормами законодавства не передбачено порядку заявлення відводу судді до вирішення питання про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі.
Відтак, заява про відвід судді є очевидно безпідставною та необґрунтованою.
Згідно положень частини 1 статті 166 КАС України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
Частиною 3 статті 166 КАС України встановлено, що заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Відповідно до частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Підсумовуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що заява ОСОБА_1 від 03.04.2026 про роз'яснення ухвали від 30.03.2026 про залишення позовної заяви без руху та про відвід судді Скільського І.І., є очевидно безпідставною та підлягає поверненню без розгляду.
Керуючись статтями 39, 40, 167, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
заяву ОСОБА_1 від 03.04.2026 про роз'яснення ухвали про залишення позовної заяви без руху від 30.03.2026 та про відвід судді Скільського І.І. - повернути заявнику без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя /підпис/ Скільський І.І.