Справа № 712/17380/25
Провадження № 2/712/1464/26
14 квітня 2026 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого/судді - Марцішевської О.М.
секретаря судового засідання - Безрукової Д.О.
учасники справи:
позивач ОСОБА_1
представник позивача ОСОБА_2
представники відповідача Воронкіна Н.В., Хатковий А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунальної організації «Центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю «ЖАГА ЖИТТЯ» про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, -
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог та аргументів учасників справи
22 грудня 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Комунальної організації «Центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю «ЖАГА ЖИТТЯ» (далі - Центр) про визнання незаконним та скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що Позивач працює заступником директора - завідувачем відділення соціальної реабілітації дітей з інвалідністю Центру комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю «Жага життя» (далі - Центр) з 06 травня 2021 року. До вказаного призначення, Позивач понад 10 років працювала у сфері соціального захисту дітей, що мають інвалідність.
Наказом від 16 вересня 2025 року N? 54/01-13 на Позивача накладено дисціплінарне стягнення у вигляді догани у зв?язку з порушенням трудової дисципліни, на підставі розслідування (дисціплінарного впровадження), у зв?язку з порушенням підпуктів 2.1, 2.4, 2.7, 2.12, 2.15, 2.16, 4.1, 4.3, 4.4 посадової інструкції заступника директора - завідувача відділення соціальної реабілітації дітей з інвалідністю Центру, що проявилося у систематичних недоліках органів діловодства та неналежному веденні особистих справ отримувачів, реабілітаційних послуг.
Позивач вважає накладення дисциплінарного стягнення необґрунтованим і незаконним з наступних підстав.
Підставою для застосування дисціплінарного стягнення є Висновок комісії з проведення службового розслідування (дисціплінарного впровадження) щодо Позивача від 16.09.2025 року. В самому висновку, предметом перевірки належного виконання Позивачем посадових обов?язків, а саме організація контролю своєчасного зняття з обслуговування/переведення осіб після досягнення 18 років; ведення та збереження документації; правильності формування особистих справ і відповідності облікових дій вимогам внутрішнього положення і посадової інструкції.
Пункти 2.1, 2.4, 2.12 посадової інструкції заступника директора-завідувач відділення соціальної реабілітації дітей з інвалідністю Центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю Центр «Жага життя» не містять вимоги, що зазначені в предметі перевірки, оскільки п. 2.1 містить обов?язок посадової особи розробки плану роботи Центру і відділення, п. 2.4 зобов?язує здійснення контролю за виконанням фахівцями відділення індивідуального плану комплексної реабілітації, реалізацією індивідуальної програми реабілітації дітей з інвалідністю, слідкування за строками виконання, п 2.12 покладає відповідальність за ведення фахівцями документації відділенню та зобов?язує ведення журналу прийому громадян.
Пункт 2.12 міститься взагалі в розділі посадової інструкції «ЗАВДАННЯ ТА ОБОВ?ЯЗКИ», замість розділу «ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ».
Одночасно на Позивача не покладено обов?язків саме організації контролю за ведення фахівцями документації по відділенню.
Слід зауважити, що посада заступник директора відноситься до керівних посад і відповідно обов?язки повинні бути покладені управлінсько-організаційні, а не виконання конкретних задач. Тим більше, при наявності діловода у штаті Центру на Позивача покладаються обов?язки, зазначені в пп 2.7, 2.15.
Пунктом 2.7 покладено здійснення перевірки документів дітей з інвалідністю, яких приймають у відділення на реабілітацію та обов'язок формування особової справи на кожну особу.
Пунктом 2.15 покладає на Позивача обов?язок прийняття та зберігання архівних документів з різними видами матеріальних цінностей.
При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
Із системного аналізу наведених норм права вбачається, що порушення трудової дисципліни - це невиконання чи неналежне виконання працівником без поважних причин обов?язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. Трудові обов?язки працівника визначаються у посадовій ( робочій ) інструкції. При обранні виду стягнення враховується попередня робота працівника, його ставлення до праці. До застосування дисціплінарного стягнення власник повинен зажадати від нього письмові пояснення. Власник або уповноважений ним орган зобов?язаний, застосовуючи певний вид дисціплінарного стягнення зобов?язаний у наказі (розпорядженні) зазначити мотиви застосування дисціплінарного стягнення.
Догана є дисциплінарним заходом особистого немайнового характеру. Це стягнення полягає у негативній оцінці і засудженні поведінки працівника в трудовому колективі.
Такий моральний осуд покликаний спонукати працівника надалі належно виконувати свої трудові обов?язки. Адже працівник має усвідомлювати, що в разі порушення ним трудової дисципліни після оголошення йому догани до нього роботодавцем може застосовуватися більш суворе стягнення, передбачене законодавством, зокрема звільнення.
Тобто догана - захід дисциплінарного впливу морально-психологічного характеру, що містить негативну оцінку конкретних дій працівника і виконує оцінювальний, попереджувальний і мотиваційний вплив на нього.
При обранні виду стягнення роботодавець повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
Директором Центру не зажадані від Позивача письмові пояснення до застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани, оголошеного наказом від 16.09.2025 року N? 54/01-13.
Внаслідок незаконно оголошеної догани, Позивачу з вересня 2025 року не нараховується премія за виконану роботу.
Всі оригінали документів, на що Позивач посилається у позові знаходяться У розпорядника, а саме в Центрі комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю «Жага життя».
Просить суд визнати незаконним та скасувати наказ, виданий Центром комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю «Жага життя» від 16 вересня 2025 р.№ 54/01-13 про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани, стягнути з Центру комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю «Жага життя» на користь позивача витрати на правничу допомогу у сумі 24 500,00 грн. та витрати на сплату судового збору у розмірі 1 212,00грн.
09 лютого 2026 року адвокат Хатковий А.В. в інтересах відповідача скерував до суду відзив на позовну заяву, в яком просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі за безпідставністю.
В обгрунтування заперечень проти позовних вимог вказував, що наказом директора Центру комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю «Жага життя» від 05.05.2021 ОСОБА_1 з 06.05.2021 призначено на посаду заступника директора - завідувача відділення соціальної реабілітації дітей з інвалідністю апарату центру з випробувальним терміном 3 (три) місяці до 06.08.2021. В подальшому, після успішного проходження випробувального терміну, ОСОБА_1 перебуває на займаній посаді по теперішній час.
У своїй позовній заяві ОСОБА_1 стверджує, що не порушувала вимог своєї посадової інструкції, тому догана їй оголошена безпідставно та незаконно. Однак, згідно висновку комісії з проведення службового розслідування (дисциплінарного провадження) щодо заступника директора - завідувача відділення соціальної реабілітації дітей з інвалідністю Лариси МИЛАШЕНКО від 16.09.2025, встановлено факт неналежного виконання нею своїх посадових обов'язків в частині: організації своєчасного зняття з обліку/переведення осіб після досягнення 18 років (що є похідним від обов'язку організовувати роботу відділення та здійснювати контроль за виконанням індивідуальних планів, строків та діловодства - п.п. 2.1, 2.4, 2.7, 2.12, 2.16); належного ведення та оформлення особових справ (обов'язок перевіряти документи, формувати особові справи та забезпечувати їх збереження - п.п. 2.7, 2.15); контролю документації у структурних підрозділах (обов'язок здійснювати контроль за станом зберігання та правильністю оформлення документів - п. 2.16), та, запропоновано застосувати до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
За результатами службової перевірки наказом директора Центру комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю «Жага життя» ОСОБА_3 №54/01-13 від 16.09.2025 заступнику директора - завідувачу відділення соціальної реабілітації дітей з інвалідністю ОСОБА_1 оголошено догану за систематичні недоліки організації діловодства та неналежне ведення особових справ отримувачів реабілітаційних послуг, що є порушенням п.п. 2.1, 2.4, 2.7, 2.12, 2.15, 2.16 посадової інстукції.
Згідно вказаних у наказі пунктів, ОСОБА_1 зобов'язана: п. 2.1. - розробляти плани роботи центру та відділення з конкретними строками виконання; п. 2.4 - здійснювати контроль за виконанням фахівцями відділення індивідуального плану комплексної реабілітації, реалізацією індивідуальної програми реабілітації дітей з інвалідністю, слідкувати за строками їх виконання, за виконанням реабілітаційних заходів відповідними фахівцями; п. 2.7 - здійснювати перевірку документів дітей з інвалідністю, яких приймають у відділення на реабілітацію, формувати особові справи на кожну дитину; п. 2.12 - відповідати за ведення фахівцями документації по відділенню, вести журнал прийому громадян; п. 2.15 - приймати та зберігати архівні документи з різними видами матеріальних носіїв інформації; п. 2.16 - здійснювати контроль за станом зберігання та правильністю оформлення документів у структурних підрозділах центру.
Відповідальність за порушення вищевказаних пунктів посадової інструкції передбачена п.п. 4.1, 4.3, 4.4.
Також до ОСОБА_1 . Наказом №46/01-13 від 18.08.2025 уже було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани за аналогічні порушення та встановлювався термін для їх усунення до 01.09.2025. Однак порушення не були усунуті.
Щодо твердження Позивача про "не зажадання" від нього надання письмових пояснень до застосування дисциплінарного стягнення. Позивач стверджує, що директор ОСОБА_4 не зажадала від неї письмових пояснень до застосування дисциплінарного стягнення, як того вимагають приписи ст. 149 КЗпП.
Вказане не відповідає дійсності. Так, наказом директора Центру №50/01-13 від 05.09.2025, на підставі Службової записки завідувача господарством Центру А.БОЙКО, призначено проведення службового розслідування (дисциплінарного провадження). Цього ж дня, листом №173/01-22 від 05.09.2025 за підписом директора Центру, ОСОБА_1 запропоновано у строк 2 (два) робочі дні надати письмові пояснення щодо виявлених порушень. (Вказаний лист ОСОБА_1 отримала 05.09.2025 особисто) У відповідь на вищевказаний лист, 09.09.2025 за Вх. №18/01-21 Центром отримано від ОСОБА_1 службову записку щодо виявлених порушень. В подальшому проведена службова перевірка та прийнято відповідне рішення за її наслідками. Таким чином, твердження ОСОБА_1 щодо недотримання директором Центру вимог ст. 149 КЗпП не знаходять свого підствердження.
Щодо стягнення з Відповідача на користь Позивача витрат на правничу допомогу, як вбачається з матеріалів справи та з загальнодоступних даних Єдиного реєстру адвокатів України, представник ОСОБА_1 - Кучер Г.О. не являється адвокатом, тому позивач не вправі заявляти вимогу про стягнення з Відповідача на її користь витрат на правничу допомогу.
ОСОБА_1 ознайомлена з Наказом №54/01-13 від 16.09.2025 у день його винесення. У трудових спорах процесуальні строки обчислюються місяцями. Крайній строк для зверення з даною позовною заявою до суду припадає на 16.12.2025. Позивач звернувся до суду з позовною заявою 22.12.2025, тому строк на звернення з даною позовною заявою пропущено. Враховуючи викладене, представник відповідача вважає, що позивач пропустив строк звернення до суду, тому необхідно відмовити у задоволенні позову.
Просить суд у задоволенні позову ОСОБА_1 до Центру комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю «Жага життя» (далі Центр) відмовити повністю.
23 лютого 2026 року представник позивача скерувала до суду відповідь на відзив на позовну заяву.
Вважає, що відзив не містить достатніх аргументів та доказів щодо необґрунтованості та безпідставності поданого Позивачем позову аргументуючи наступним.
Відповідачем не надано додаткових аргументів і документів, які підтверджують що пп. 2.1, 2.4, 2.7, 2.12, 2.15, 2.16 посадової інструкції заступника директора - завідувача відділення соціальної реабілітації дітей з інвалідністю Центру має безпосередньо відношення до організації та контролю своєчасного зняття з обслуговування/переведення осіб після досягнення 18 років; ведення та збереження документації; правильності формування особистих справ і відповідності облікових дій вимогам внутрішнього положення і посадової інструкції.
Таким чином Відповідач притягує можливо виявлені порушення до пунктів посадової інструкції, яка затверджена 30.06.2021 року. Також зазначаю, що протягом чотирьох років ці питання не перевірялися і претензій до роботи ОСОБА_1 від роботодавця не було.
Щодо зажадання пояснень від ОСОБА_1 листом від 05.09.2025 №173/01-22 року протягом двох робочих днів щодо виявлених порушень.
Наказом від 05.09.2025 року № 50/01-13 Центром створена комісія з проведення службового розслідування щодо належного виконання посадових обов?язків заступника директора - завідувача відділення соціальної реабілітації дітей з інвалідністю ОСОБА_1 .
Службове розслідування завершено 16.09.2025 року, тому зажадання пояснення від ОСОБА_1 до завершення службового розслідування, безпідставне, оскільки 05.09.2025 року комісія тільки створена. Додатково зазначила, що наказом від 05.09.2025 року № 50/01-13 комісії доручено відібрати письмові пояснення у ОСОБА_1 та прийняти рішення про застосування дисциплінарного стягнення по результатам перевірки.
Наголошує, що відповідно до ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення роботодавець повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.
Згідно ст. 147' КЗпП України єдиним органом, правомочним застосовувати дисциплінарні стягнення є орган, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.
Тобто роботодавець після отримання висновку комісії у разі виявлених порушень, мала зажадати письмові пояснення від ОСОБА_1 і вже після примати рішення про застосування заходу впливу.
Таким чином Центром порушена процедура при застосуванні до ОСОБА_1 дисціплінарного стягнення.
Щодо відшкодування оплати витрат ОСОБА_1 на правничу допомогу представника ОСОБА_2 залишаємо на розгляд суду. Але зазначу, що ОСОБА_2 має суттєвий професійний досвід та знання безпосередньо у трудовому праві, зокрема отриманий в Територіальній державній інспекції праці у Черкаській області, протягом 12 років на посаді інспектора праці та 5 років роботи в Держпраці у Черкаській області на посаді начальника відділу праці. Крім того ОСОБА_2 є фізичною особою - підприємцем і одним із видів діяльності є діяльність у сфері права (69.10).
05 березня 2026 року представником відповідача ОСОБА_5 до суду скеровано заперечення. Мотивує тим, що представник позивача зазначає, що відповідачем не надано додаткових аргументів і документів, які підтверджують, що п.п. 2.1, 2.4, 2.7, 2.12, 2.16 посадової інструкції заступника директора - завідувача відділення соціальної реабілітації дітей з інвалідністю Лариси МИЛАШЕНКО безпосередньо пов'язані з організацією контролю за своєчасним зняттям з обслуговування/переведення осіб після досягнення 18 років та інше.
ОСОБА_5 вважає такі доводи представника позивача необґрунтованими, оскільки усі вищевказані пункти (а не кожен окремо) посадової інструкції в цілому створюють певне коло обов'язків та відповідальності заступника директора - завідувача відділення соціальної реабілітації дітей з інвалідністю Лариси МИЛАШЕНКО, які вона порушила та була притягнута до відповідальності.
Також у своїй відповіді на відзив на позовну заяву представник позивача стверджує, що відповідачем порушена процедура проведення службового розслідування відносно ОСОБА_6 , зокрема в тій частині, що роботодавець зажадав пояснення від працівника не після проведення службового розслідування, а під час проведення такого розслідування. Вважаю такі твердження абсолютною нісенітницею з наступних підстав: Так, службове розслідування - це діяльність у рамках дисциплінарного провадження відповідних посадових осіб щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного збору та дослідження матеріалів за фактом дисциплінарного проступку співробітників (працівників) або невиконання ними функціональних обов'язків.
Законодавством, на жаль, не визначено, як має відбуватися службове розслідування в установі даного типу, тому за аналогією можливо скористатись Порядком проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженим постановою КМУ від 13.06.2000 № 950 (далі - Порядок № 950), що регулює службове розслідування на державному підприємстві. Згідно вказаного Порядку №950, рішення про проведення службового розслідування приймає орган (посадова особа), якому (якій) відповідно до законодавства надано повноваження призначати на посаду та звільняти з посади особу, стосовно якої пропонується проведення службового розслідування, або керівник органу, підприємства, установи, організації, в якому (яких) виявлено порушення. Рішенням про проведення службового розслідування визначаються голова комісії з проведення службового розслідування, інші члени такої комісії, предмет, дата початку та закінчення службового розслідування. Строк службового розслідування не може перевищувати двох місяців. Комісія з проведення службового розслідування має право: отримувати від осіб, щодо яких проводиться службове розслідування, інших працівників органу, підприємства, установи, організації, де працює особа, стосовно якої проводиться службове розслідування, або виявлено порушення, усні чи письмові пояснення, консультації осіб, які залучаються до службового розслідування; ознайомлюватися та вивчати, у тому числі з виїздом на місце, відповідні документи, у разі потреби знімати з них копії та долучати їх до матеріалів службового розслідування; отримувати та збирати згідно із законодавством інформацію, пов'язану із службовим розслідуванням, від юридичних та фізичних осіб на підставі письмового запиту голови комісії з проведення службового розслідування; використовувати за погодженням з особами, яких опитують (які надають пояснення, консультації) з питань службового розслідування, аудіозасоби з метою фіксації їх пояснень і свідчень; вести протокол засідання комісії з проведення службового розслідування. За результатами службового розслідування комісія з проведення службового розслідування складає акт.
Акт, в свою чергу, підписує голова, інші члени комісії з проведення службового розслідування, і він подається на розгляд суб'єкту призначення або керівнику органу в одному примірнику. Тому, аналізуючи положення Порядку №950, приходжу до обґрунтованого висновку, що будь-які пояснення (усні чи письмові) отримуються від осіб, стосовно яких проводиться службове розслідування, виключно в ході проведення такого розслідування, але ніяким чином не після затвердження Акту комісії та винесення рішення за наслідками проведення службового розслідування. Крім того, можна також провести аналогію навіть із досудовим розслідуванням, коли всі докази та покази свідків збираються в ході слідства, тобто до прийняття рішення, зокрема складення обвинувального акту.
Також звертає увагу на те, що у судовому засіданні, яке відбулось 09.02.2026, було виявлено невідповідність дати у листі (відповіді на запит ОСОБА_2 ) Центру комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю "ЖАГА Життя" №207/01-22. Так, лист було зареєстровано у Журналі реєстрації вихідної кореспонденції 10.10.2025 за вищевказаним номером. Однак, в самому листі була допущена технічна помилка та, як наслідок, зазначена дата - 10.09.2025. Тому, з урахуванням викладеного, прошу суд віднести таку технічну помилку до людського фактору. Прийняти до уваги доводи, викладені у запереченні (на відповідь на відзив), та відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .
В судовому засіданні позивач та її предствник позовні вимоги підтримали та просили суд позов задовольнити у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив, заперечили факт невиконання чи неналежного виконання позивачкою посадових обов'язків. Додатково пояснили, що обсяг посадових обов'язків позивача не включає повноваження по прийняттю рішення щодо зняття з обліку осіб у зв'язку зі смертю або переведення осіб після досягнення 18 років до іншого відділення. Також вказували, що у посадових обов'язках позивача не передбачено обов'язки з формування особових справ дітей, оскільки такі справи передаються у відділення в уже сформованому стані з рішенням Департаменту соціальної політики про постановку дитини на облік. Трудова функція позивача полягає у забезпеченні здійснення працівниками відділення реабілітаційних заходів для дітей з інвалідністю, які перебувають на обліку. Про смерть дитини позивачці повідомила працівник відділення. Дану інформацію позивач передала до адміністрації. Щодо не своєчасного переведення особи до іншого відділення, оформлення вказаній особі інвалідності продовжувалось після досягнення нею 18 років, що дозволяється у зв'язку з воєнним станом. Оскільки рішення про зняття з обліку осіб у відділенні у зв'язку зі смертю або досягненням повноліття приймає керівник, тому відповідальність за своєчасність таких рішень не може покладатись на позивача.
Представники відповідача просили відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві та запереченні на відповідь на відзив. Додатково пояснили, що у висновку службового розслідування вказані факти неналежного виконання позивачкою посадових обов'язків, також роботодавецем було дотримано процедуру притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до п.3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02.06.2016 року №1402-VІІІ «Про судоустрій та статус суддів», районні, міжрайонні, районні у містах, міські, міськрайонні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.
Суд дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників, приходить до такого.
Хід розгляду справи, заяви, клопотання, процесуальні дії
26 грудня 2025 року ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
23 лютого 2026 року ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси клопотання позивача про витребування доказів задоволено частково.
2. Мотивувальна частина
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
Судом встановлено, що рішенням Черкаської міської ради від 22.08.2019р. № 2-4753 утворен Комунальна організація "Центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю "Жага життя" та затверджено положення про роботи вказаного Центру.
Положення про відділення соціальної реабілітації дітей з інвалідністю Центру затверджено наказом директора Центру від 01.11.2019р. № 9.
Наказом директора Центру від 05.05.2021 ОСОБА_1 з 06.05.2021 призначено на посаду заступника директора - завідувача відділення соціальної реабілітації дітей з інвалідністю апарату центру.
Відповідно до посадової інструкції позивача, затвердженої наказом Центру комплексної реабілітації осіб з інвалідністю № 76 від 30.06.2021 року завідувач відділення зобов'язана: п. 2.1. - розробляти плани роботи центру та відділення з конкретними строками виконання; п. 2.4 - здійснювати контроль за виконанням фахівцями відділення індивідуального плану комплексної реабілітації, реалізацією індивідуальної програми реабілітації дітей з інвалідністю, слідкувати за строками їх виконання, за виконанням реабілітаційних заходів відповідними фахівцями; п. 2.7 - здійснювати перевірку документів дітей з інвалідністю, яких приймають у відділення на реабілітацію, формувати особові справи на кожну дитину; п. 2.12 - відповідати за ведення фахівцями документації по відділенню, вести журнал прийому громадян; п. 2.15 - приймати та зберігати архівні документи з різними видами матеріальних носіїв інформації; п. 2.16 - здійснювати контроль за станом зберігання та правильністю оформлення документів у структурних підрозділах центру. Відповідальність за порушення вищевказаних пунктів посадової інструкції передбачена п.п. 4.1, 4.3, 4.4.
Наказом директора Центру №50/01-13 від 05.09.2025, на підставі Службової записки завідувача господарством Ценрту Ані БОЙКО від 18.08.2025 р., призначено проведення службового розслідування (дисциплінарного провадження). Цього ж дня, листом № 173/01-22 від 05.09.2025 за підписом директора Центру, ОСОБА_1 запропоновано у строк 2 (два) робочі дні надати письмові пояснення щодо виявлених порушень.
09.09.2025 за Вх. №18/01-21 Центром отримано від ОСОБА_1 службову записку щодо виявлених порушень.
Відповідно до висновку комісії з проведення службового розслідування (дисциплінарного провадження) щодо заступника директора - завідувача відділення соціальної реабілітації дітей з інвалідністю Лариси МИЛАШЕНКО від 16.09.2025, встановлено факт неналежного виконання нею своїх посадових обов'язків в частині: організації своєчасного зняття з обліку/переведення осіб після досягнення 18 років (що є похідним від обов'язку організовувати роботу відділення та здійснювати контроль за виконанням індивідуальних планів, строків та діловодства - п.п. 2.1, 2.4, 2.7, 2.12, 2.16); належного ведення та оформлення особових справ (обов'язок перевіряти документи, формувати особові справи та забезпечувати їх збереження - п.п. 2.7, 2.15); контролю документації у структурних підрозділах (обов'язок здійснювати контроль за станом зберігання та правильністю оформлення документів - п. 2.16), та, запропоновано застосувати до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
У вказаному висновку службового розслідування наявний підпис ОСОБА_7 та примітка «з висновком ознайомлена», «не згодна».
Наказом № 54/01-13 від 16.09.2025 року на ОСОБА_8 було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани у зв?язку з порушенням підпуктів 2.1, 2.4, 2.7, 2.12, 2.15, 2.16, 4.1, 4.3, 4.4 посадової інструкції заступника директора - завідувача відділення соціальної реабілітації дітей з інвалідністю Центру, що проявилося у систематичних недоліках організації діловодства та неналежному веденні особистих справ отримувачів, реабілітаційних послуг.
Згідно з довідкою про розмір нарахованих та виплачених премій працівникам Центру комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю «Жага життя» від 03.03.2026 року за період вересень-листопад 2025 року, у вересні 2025 року згідно наказів N? 80-10-01.1-02 від 22.09.2025 та № 55/01-13 від 23.09.2025 та Положення про преміювання працівників центру комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю «Жага життя», премії нараховано та виплачено 25 працівникам на загальну суму 211 727,50 тис. грн.
У жовтні 2025 року згідно наказів N? 85-10-01.1-02 від 21.10.2025 та N? 66/01-13 від 22.10.2025 та Положення про преміювання працівників центру комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю «Жага життя», премії нараховано та виплачено 25 працівникам на загальну суму 303 004,00 тис. грн.
У листопаді 2025 року згідно наказів N? 94-10-01.1-02 від 21.11.2025, N? 69/01-13 від 21.11.2025 та Положення про преміювання працівників центру комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю «Жага життя», премії нараховано та виплачено 26 працівникам на загальну суму 288 940,86 тис. грн.
Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд
Спірні правовідносини регулюються нормами трудового законодавства.
Відповідно до ст. 3 ЦПК України та ст. 15 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України).
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Зміст ч. 2 ст. 78 ЦПК України визначає, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).
Відповідно до положень статті 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Статтею 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення.
Частиною першою статті 148 КЗпП України визначено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.
Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
У статті 149 КЗпП України визначено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.
Пояснення порушника трудової дисципліни є однією з важливих форм гарантії, наданих порушнику для захисту його законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення.
Правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з'ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника.
Невиконання власником або уповноваженим ним органом обов'язку зажадати письмове пояснення від працівника та неодержання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений представленими суду доказами.
Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов'язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов'язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.
У постанові Верховного Суду від 22 липня 2020 року у справі № 554/9493/17, зазначено, що під час розгляду справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з'ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.
Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов'язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов'язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.
Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.
Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов'язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов'язків; вина працівника; наявність причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов'язків.
Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.
У справах, в яких оспорюється незаконне притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення, саме роботодавець повинен довести, що застосування таких заходів дисциплінарного стягнення відбулося без порушення законодавства про працю, зокрема, довести факт вчинення працівником нового порушення трудових обов'язків, якими він обґрунтовував наказ (розпорядження) про звільнення.
Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 вересня 2020 року по справі № 9901/743/18.
Зі змісту спірного наказу вбачається, що підставами для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності визначено як систематичні недоліки організації діловодства та неналежне ведення особових справ отримувачів реабілітаційних послуг, проте ні у спірному наказі, ні у висновку службового розслідування не зазначено, коли були вчинені і в чому конкретно полягали стверджувані порушення позивачем посадових обов'язків.
В судовому засіданні відповідачем не підтверджено доведення до відома позивача в установленому законом порядку конкретних зобов'язань щодо забезпечення в очолюваному нею відділенні порядку організації діловодства та ведення особових справ отримувачів, реабілітаційних послуг.
Відсутність встановлення роботодавцем в оспорюваному наказі конкретного часу вчинення дисциплінарного проступку чи проступків, за вчинення яких працівник притягнута до дисциплінарної відповідальності, а також не зазначення конкретних дій, які позивач мала вчинити і не вчинила у чітко визначений роботодавцем строк та спосіб свідчить про недотримання відповідачем встановленої законом процедури притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, зокрема щодо строків притягнення до дисциплінарної відповідальності, передбачених статтею 148 КЗпП України.
Доводи представника відповідача про звернення позивача до суду з пропуском процесуального строку суд відхиляє як необгрунтовані.
Відповідно до ст.233 КЗпП працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Відповідно до трекінгу відстеження поштового відправлення 1800212718980 на офіційному сайті ДП «Укрпошта» позивач передала для направлення до суду 16.12.2025р. позовну заяву про оспорювання наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності від 16.09.2025р.
Отже, позивач звернулась до суду з даним позовом у межах встановленого ст.233 КЗпП процесуального строку.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про те, що притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності відбулось не на підставі та у спосіб, передбачений законом, тому позовні вимоги про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення позивача до адміністративної відповідальності підлягають до задоволення.
Питання про судові витрати
Відповідно до ч.1,2 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, серед іншого, на професійну правничу допомогу.
Згідно із ч.1,2 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до ч.1,2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду позивачкою сплачений судовий збір в сумі 1 212,00 грн. згідно з платіжною інструкцією №2.449359905.1 від 16.12.2025 року, тому понесені позивачем судові витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача відповідно до ст.141 ЦПК України.
Оскільки матеріали справи не містять документального підтвердження про надання позивачу правничої допомоги адвокатом, вимоги про відшкодування відповідачем витрат на правничу допомогу не підлягають до задоволення.
Керуючись п.3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02.06.2016 року №1402-УІІІ «Про судоустрій та статус суддів», ст.ст. 4,7,10,81, 141, 263-266, 352-354 ЦПК України, ст. 139, 147, 148, 149 КЗпП України суд -
Позов задовольнити повністю.
Визнати незаконним та скасувати наказ директора Комунальної організації «Центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю «ЖАГА ЖИТТЯ» від 16 вересня 2025 року № 54/01-13 про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани.
Стягнути з Комунальної організації «Центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю «ЖАГА ЖИТТЯ» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1211 грн. 20 коп.
Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) .
Відповідач:Комунальна організація «Центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю «ЖАГА ЖИТТЯ» (м.Черкаси, вул. Святослава Хороброго, 7/5, код ЄДРПОУ 43263172)
Повний текст рішення складений 17 квітня 2026 року