Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/2691/26
Номер провадження 1-кс/711/933/26
14 квітня 2026 року м.Черкаси
Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Придніпровського районного суду м. Черкаси скаргуОСОБА_3 , як представника Міністерства юстиції України, на постанову прокурора відділу протидії порушенням прав людини у правоохоронній та пенітенціарній сферах Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_4 від 05.03.2026 про закриття кримінального провадження №62023100120000176, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.03.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 367, ч. 2 ст. 367 КК України,-
ОСОБА_3 , діючи в інтересах Міністерства юстиції України, через систему «Електронний суд» звернулась до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси зі скаргою, у якій просила скасувати постанову прокурора відділу протидії порушенням прав людини у правоохоронній та пенітенціарній сферах Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_4 від 05.03.2026 про закриття кримінального провадження №62023100120000176, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.03.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 367, ч. 2 ст. 367 КК України.
В обґрунтування скарги зазначила, що Міністерство юстиції України звернулось до Державного бюро розслідувань із заявою про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом вчинення кримінального правопорушення, в якій повідомило про обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтею 367 Кримінального кодексу України невстановленими особами органів державної влади відносно громадянина ОСОБА_5 , в результаті яких Державному бюджету України було завдано збитків (істотної шкоди), внаслідок виплати заявнику відшкодування в розмірі 240050,25 грн. (еквівалент 7500 євро) на виконання рішення Європейського суду з прав людини у справі «Тімшин та інші проти України». У вказаній справі заявник скаржився на неналежні умови тримання під вартою в державній установі «Черкаський слідчий ізолятор». Досудове розслідування, кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023100120000176 від 13.03.2023 (об'єднане), за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1 і 2 ст. 367 КК України, в тому числі за даним фактом, розслідувалось Четвертим слідчим відділом (з дислокацією у місті Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві.
Листом Черкаської обласної прокуратури від 05.03.2026 № 20-177вих-26 на адресу Міністерства юстиції України надіслано постанову про закриття кримінального провадження від 05.03.2026 в зв'язку з відсутністю в діяннях службових осіб державної установи «Черкаській слідчій ізолятор» складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 367, ч. 2 ст. 367 КК України. Вважає, що постанова про закриття кримінального є незаконною, передчасною та такою, що порушує норми КПК України. Так, у вказаній постанові прокурор встановив відсутність у діяннях службових осіб державної установи «Черкаський слідчий ізолятор» складу кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 367, ч. 2 ст. 367 КК України, зокрема об'єктивної сторони вказаних кримінальних правопорушень. Підставою для закриття стали зібрані під час досудового розслідування та наведені у постанові докази.
Заявник, не погоджуючись з такими висновками прокурора, посилається на те, що з тексту оскаржуваної постанови вбачається, що усі обставини, які були встановлені слідчим, стосовно нібито належних умов тримання під вартою заявника, були встановлені прокурором «згідно з інформацією та витребуваними документами», але в оскаржуваній постанові відсутні посилання на конкретні докази, які могли би підтвердити вказані обставини і замість того, щоб виїхати до державної установи «Черкаський слідчий ізолятор» і оцінити наскільки умови в державній установі збігаються з тим, що вказано в документах, прокурор зробив висновок про нібито належні умови тримання на підставі документів.
Також заявник звертає увагу суду, що прокурором не було допитано у якості свідків осіб, які утримувались разом із заявником у ДУ «Черкаський слідчий ізолятор», стосовно умов тримання таких осіб, також не було допитано і самого заявника ОСОБА_5 , а також не було допитано інших заявників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , кримінальні провадження по яких було об'єднано в кримінальне провадження № 62023100120000176. Прокурор обмежився лише допитом службових осіб ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» та начальницького складу вказаної установи, показання яких, на думку заявника, не може об'єктивно свідчити про належне виконання службовими особами ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» своїх службових обов'язків та сумлінне ставлення до них.
При цьому органом досудового розслідування не було перевірено конкретні обставини, які булі викладені в заяві ОСОБА_5 , поданої до Європейського суду з прав людини, які Суд вважав обґрунтованими та доведеними та на підставі яких Європейський суд дійшов до висновку, що умови в яких утримувався заявник були неналежними.
Заявник вказує, що висновки прокурора, викладені в оскаржуваній постанові, суперечать встановленим Європейським судом обставинам про те, що заявники тримались під вартою в неналежних умовах, при цьому, вставленні в рішенні Європейського суду обставини не потребують доведенню та не можуть бути переглянуті в рамках досудового розслідування, а відтак, висновки прокурора про те, що умови тримання засуджених осіб, взятих під варту в державній установі «Черкаський слідчий ізолятор» нібито відповідають всім необхідним умовам не являються об'єктивними. При цьому прокурор залишає поза увагою те, що окрім заявника ОСОБА_5 , на неналежні умови в державній установі «Черкаський слідчий ізолятор» скаржились також ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та інші особи, що констатовано у відповідних рішеннях Європейського суду з прав людини, внаслідок чого, зобов'язано державу здійснити відповідні виплати з державного бюджету на користь вказаних осіб.
Також в оскаржуваній постанові прокурор посилається на те, що під час досудового розслідування встановлено, що заявник, під час перебування в ДУ «Черкаській слідчий ізолятор» не звертався зі скаргами на неналежні умови його перебування у вказаній установі. Натомість прокурор не бере до уваги те, що у поданій до Європейського суду скарзі ОСОБА_5 вказує, що мали місце випадки чинення тиску з боку адміністрації ДУ «Черкаській слідчий ізолятор» на ув'язнених і службові особи, у випадку надходження відповідних скарг, можуть штучно створювати погіршення і без того неналежних умов тримання ув'язнених осіб.
Посилання прокурора в постанові на неналежне фінансування ДУ «Черкаський слідчий ізолятор», не може бути підставою для незабезпечення ув'язненим тих основних, мінімальних належних умов, за яких вони не будуть відчувати себе приниженими у власних очах, та які не потребують значних фінансових витрат, а саме, таких як очищення вентиляції приміщення камер, виведення мишей, щурів, клопів, вошей, обладнання унітазу зливним бачком та забезпечення нормального напору води для змиття нечистот у каналізацію, відгородження туалету від житлової зони з метою забезпечення приватності особам, а також надання можливості приймати душ за необхідністю, а не раз на тиждень.
Заявник наголошує, що посилання прокурора на те, що в камері в якій утримувався ОСОБА_5 був проведений косметичний ремонт не можуть бути взяті до уваги, оскільки вбачається, що такий «ремонт» був проведений в 2022 році, тобто через два роки після відбуття ОСОБА_5 строку покарання.
Також заявник звертає увагу суду на те, що в даному випадку було завдано істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам, внаслідок виплати з Державного бюджету України суми відшкодування на користь заявника в сумі, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян 240050,25 грн. (еквівалент 7500 євро), що було підтверджено доданим платіжним дорученням № 14805 від 15.09.2021 року.
Окрім того, з тексту оскаржуваної постанови вбачається, що під час досудового розслідування до матеріалів даного кримінального провадження №62023100120000176 об'єднано інші кримінальні провадження з аналогічними фактами неналежного утримання ув'язнених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та інших під вартою в ДУ «Черкаський слідчий ізолятор», що констатовано у відповідних рішеннях Європейського суду з прав людини, яким зобов'язано Державу України здійснити відповідні виплати з державного бюджету на користь вказаних осіб.
Отже, в даному випадку, кожному із вказаних заявників на виконання рішень Європейського суду з Державного бюджету України було виплачено присуджені суми справедливої сатисфакції, і якщо припустити, що ці суми, становили еквівалент 7500 євро (як і у справі ОСОБА_5 ), то у органу досудового розслідування об'єктивно не могло виникнути жодних сумнівів щодо того, що охоронюваним законом державним інтересам було завдано саме істотної шкоди. внаслідок виплати з Державного бюджету України суми відшкодування на користь вказаних заявників.
Також скаржник звертає увагу суду на те, що не встановлення винних осіб у такій категорії справ, підслідність яких відноситься до виключної компетенції Державного бюро розслідувань, позбавляє Міністерство можливості звернутися до суду с позовом про відшкодування збитків завданих Державному бюджету України внаслідок протиправних дій, бездіяльності винних осіб. Міністерством юстиції України в своїй заяві було зазначено конкретні обставини про кримінальні правопорушення які є достатніми для належного проведення досудового розслідування та встановлення винних осіб, з метою забезпечення Міністерству юстиції України можливості звернутися до суду з позовом про відшкодування збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду.
На підставі викладеного скаржник вважає, що прокурор передчасно та необґрунтовано припинив досудове розслідування, не врахувавши шкоди, яка була завдана державним інтересам, та неповно з'ясував обставини справи. З оскаржуваної постанови про закриття кримінального провадження, вбачається, що досудове розслідування проведено неповно та однобічно, оскільки прокурором під час досудового розслідування помилково встановлено обставини нібито про те, що охоронюваним законом державним інтересам в даному випадку не було заподіяло істотної шкоди, а в діяннях службових осіб державної установи «Черкаській слідчій ізолятор» відсутній склад кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 367, ч. 2 ст. 367 КК України.
При цьому, відповідальність, передбачена у статті 367 КК України, настає за невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб. Висновок про закриття кримінального провадження можливий за відсутності складу злочину у разі, якщо в діянні відсутній хоча б один із наведених елементів.
Вказані обставини, на думку скаржника, беззаперечно свідчать про недотримання органом досудового розслідування вимог закону щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження усіх обставин кримінального провадження, а також належної обґрунтованості прийнятої постанови, яке б не викликало жодних сумнівів в правильності прийнятого рішення, у зв'язку з чим оскаржувана постанова не може бути законною та підлягає скасуванню.
Одночасно з вимогою про скасування постанови прокурора заявник просила поновити Міністерству юстиції України строк на оскарження постанови слідчого про закриття кримінального провадження, враховуючи поважність його пропуску, посилаючись на те, що дана постанова була надіслана листом Територіального управління ДБР від 05.03.2026 № 20-177вих-26, що надійшов на адресу Міністерства юстиції України 10.03.2026 та зареєстрований за № 42562-7-26, про що свідчить додана Картка реєстрації вхідної кореспонденції, у зв'язку з чим до моменту прийняття зазначеного рішення Мін'юсту об'єктивно не могло бути відомо про прийняте рішення щодо закриття кримінального провадження.
Представник скаржника ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, надіславши суду заяву про розгляд скарги у відсутність представника Міністерства юстиції України та просила задовольнити скаргу з підстав, викладених заявником.
Прокурор Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, надавши суду заяву про розгляд скарги без його участі. В задоволенні скарги просив відмовити в наслідок її безпідставності та необґрунтованості.
За таких обставин, зважаючи на положення ст. 26 КПК України та враховуючи принцип диспозитивності, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті скарги у відсутність скаржника та прокурора Черкаської обласної прокуратури.
Слідчий суддя, вивчивши скаргу та матеріали додані до скарги заявником, дослідивши надані прокурором матеріали об'єднаного кримінального провадження №62023100120000176 від 13.03.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 367, ч. 2 ст. 367 КК України, дійшов наступних висновків.
Згідно ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно із п.4 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, одним із близьких родичів або членом сім'ї, коло яких визначено цим Кодексом, та/або захисником померлого, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.
Відповідно до положень ч.1 ст.304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформляється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Як вбачається зі змісту скарги, на обґрунтування вимог щодо поновлення Міністерству юстиції України строку на оскарження постанови прокурора про закриття кримінального провадження, заявником зазначено, що оскаржувана постанова надіслана супровідним листом від 05.03.2026 № 20-177вих.-26 за підписом прокурора Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_4 , який надійшов на адресу Міністерства 10.03.2026 та був зареєстрований за № 42562-7-26, зі скаргою заявник звернувся через систему «Електронний суд» 17.03.2026.
За таких обставин слідчим суддею не було встановлено пропуску строку, передбаченого ч.1 ст.304 КПК України при зверненні заявника до суду з відповідною скаргою.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Згідно з ч. 1 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 ст. 93 КПК України встановлено, що сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, серед іншого, обставини, які є підставою для закриття кримінального провадження.
Положенням ч. 1 ст. 92 КПК України встановлено, що обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 КПК України, покладається на дізнавача, слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, на потерпілого.
Слідчим суддею встановлено, що Четвертим слідчим відділом (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, за процесуального керівництва Черкаської обласної прокуратури здійснювалось досудове розслідування у об'єднаному кримінальному провадженні № 62023100120000176 від 13.03.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1 і 2 статті 367 КК України.
Як вбачається з досліджених в судовому засіданні матеріалів кримінального провадження № 62023100120000176 від 13.03.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 367, ч. 2 ст. 367 КК України, наданих на запит слідчого судді, вказане кримінальне провадження розпочато на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21.02.2023 № 757/5876/23-к, якою зобов'язано внести відомості до ЄРДР за заявою Міністерства юстиції України від 06.01.2023 за фактом встановлення ЄСПЛ у рішенні "Тімшин та інші проти України" за заявою ОСОБА_5 № 20776/20 неналежних умов тримання заявника під вартою (відсутність свіжого повітря, цвіль, бруд у камері, обмежений доступу до душу, пасивне паління, переповненість), внаслідок чого зобов'язано Державу сплатити 7500 євро в якості відшкодування матеріальної і моральної шкоди та інших витрат. Відповідно до вказаної заяви рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Тімшин проти України» констатовано порушення статей 3 та 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у зв'язку із неналежними умовами тримання його під вартою та відсутністю в національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту.
В подальшому, під час досудового розслідування до матеріалів даного кримінального провадження відповідними постановами прокурорів на підставі ст. 217 КПК України з даним кримінальним провадженням було об'єднано кримінальні провадження № 62023100140000331, 62023100140000542, 62023100140000609, 62023100140000610, 62023100140000172, 62023100140000462, 62023100140000355, 62023100140000180, 62023100140000186, 62023100140000430, 62023100140000221, 62023100140000390, 62023100120000665, 62023100140000613, 62023100140000615, відомості про які були внесені до ЄРДР за заявами Міністерства юстиції України за аналогічними фактами неналежних умов утримання заявників - ув'язнених ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , ОСОБА_6 , ОСОБА_12 , ОСОБА_8 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , в наслідок яких ЄСПЛ були прийняті рішення проти України у яких констатовано порушення Конвенції про захист прав та основоположних свобод та зобов'язано державу відшкодувати матеріальну та моральну шкоду на користь останніх.
Постановою прокурора відділу протидії порушенням прав людини у правоохоронній та пенітенціарній сферах Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_4 від 05.03.2026 об'єднане кримінальне провадження № 62023100120000176, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.03.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 367, ч. 2 ст. 367 КК України було закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку із відсутністю в діяннях службових осіб державної установи «Черкаський слідчий ізолятор» складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 і 2 ст. 367 КК України.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Закриття кримінального провадження - це закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження або за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності. Подальше розслідування, після закриття кримінального провадження, є неможливим до того часу, коли постанова про закриття кримінального провадження не буде скасована в установленому КПК України порядку.
Відсутність складу кримінального правопорушення як підстава закриття справи застосовується, коли встановлено, що подія, щодо якої надійшли заява або повідомлення, відбулася, була результатом вчиненого особою діяння (дії або бездіяльність), але сама по собі не є злочином, оскільки:
а) відсутній хоча б один із елементів складу кримінального правопорушення (об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона);
б) наявні діяння, що виключають злочинність діяння.
Відповідно до положень ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
З положень ст. 83 КПК України слідує, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Згідно ч.2 ст.91 КПК України, доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Постанова про закриття кримінального провадження повинна бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Зокрема, практика ЄСПЛ щодо проведення ефективного офіційного розслідування кримінальних справ є сталою та вказує на те, що згідно з мінімальними критеріями ефективності, які Суд визначив у своїй практиці, таке розслідування має бути незалежним, безстороннім і підлягати громадському контролю, а компетентні органи повинні діяти зі зразковою ретельністю та оперативністю. Розслідування має бути ретельним. Це означає, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень. Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, зокрема, показання свідків та висновки судових експертиз тощо. Будь-який недолік розслідування, який підриває його здатність встановлення причини або винних осіб, створюватиме небезпеку недотримання цього стандарту (див. рішення у справі «Олександр Ніконенко проти України», «Мута проти України», «Карабет та інші проти України»).
Проаналізувавши зміст постанови про закриття кримінального провадження, слідчий суддя дійшла висновку, що прокурором було прийнято рішення про закриття кримінального провадження передчасно, з неповним з'ясуванням та оцінкою усіх обставин кримінальних правопорушень.
Слідство зобов'язане провести у провадженні такий комплекс дій, який би не залишав місце сумнівам, а зроблені ним висновки випливали б зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи неспростовних презумпцій факту, а не ґрунтувались на припущеннях.
Вказане в своїй сукупності також свідчить про те, що особа, яка подала цю скаргу, стверджуючи про невідповідність постанови вимогам ст. 110 КПК України довела це твердження (принцип affirmanti incumbit probatio - той, хто стверджує щось, повинен довести це твердження).
Так, як вбачається з досліджених в судовому засіданні матеріалів досудового розслідування, обставини кримінального провадження не в повній мірі стали предметом контролю слідчого та прокурора при проведенні досудового розслідування, та відображення їх у постанові.
Як перевірено слідчим суддею, при винесенні оскаржуваної постанови прокурором в порушення вимог ч.2 ст.9 КПК України щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, не надано належної правової оцінки обставинам, повідомленим у заявах Міністерства юстиції України щодо фактів неналежних умов утримання заявників - ув'язнених ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , ОСОБА_6 , ОСОБА_12 , ОСОБА_8 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , в наслідок яких ЄСПЛ були прийняті рішення проти України у яких констатовано порушення Конвенції про захист прав та основоположних свобод та зобов'язано державу відшкодувати матеріальну та моральну шкоду на користь останніх та прийнято рішення про закриття кримінального провадження за відсутністю в діянні складу кримінальних правопорушень, з неповним з'ясуванням та оцінкою усіх обставин кримінальних правопорушень та вжиттям усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів у даному кримінальному провадженні.
Так, при прийнятті вказаного рішенні поза увагою прокурора залишився факт неналежного виконання оперативними працівниками третього оперативного відділу (з дислокацією у м. Черкасах) ТУ ДБР, розташованого у м. Києві доручень слідчого, направлених на повне та всебічне дослідження всіх обставин кримінального правопорушення.
Зокрема, в матеріалах кримінального провадження №62023100120000176 від 13.03.2023 (том 1 а.с.100-101) міститься доручення слідчого від 19.06.2023 оперативним працівникам про необхідність проведення слідчих (розшукових) дій щодо:
- встановлення та допиту в якості свідків працівників ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» та інших очевидців вказаної події по обставинам кримінального провадження щодо скарги ОСОБА_5 на неналежні умови тримання під вартою;
- допиту в якості свідка ОСОБА_5 , що проживав за адресою АДРЕСА_1 з приводу вищевказаних обставин;
- витребування за запитами слідчого відповідні відомості та документи та провести інші необхідні слідчі (розшукові) дії.
На виконання вказаного доручення оперативним відділом було здійснено лише допит співробітників ДУ «Черкаській слідчий ізолятор» ОСОБА_22 , ОСОБА_23 та ОСОБА_24 .
Доказів виконання вказаного доручення слідчого, в частині встановлення очевидців вказаної події, допиту в якості свідка ОСОБА_5 , або вчинення слідчих розшукових дій на встановлення місця його знаходження, матеріали кримінального провадження не містять.
Не містять матеріали кримінального провадження також доказів виконання:
- доручення слідчого на встановлення обставин неналежного утримання ув'язненого ОСОБА_7 (том 1 а.с. 197, 201) в частині встановлення очевидців вказаної події, допиту в якості свідка ОСОБА_7 , або вчинення слідчих розшукових дій на встановлення місця його знаходження;
- доручення слідчого на встановлення обставин неналежного утримання ув'язненого ОСОБА_17 (том 1 а.с. 229) в частині встановлення очевидців вказаної події, допиту в якості свідка ОСОБА_17 , або вчинення слідчих розшукових дій на встановлення місця його знаходження;
- доручення слідчого на встановлення обставин неналежного утримання ув'язненого ОСОБА_9 (том 2 а.с. 16-17) в частині встановлення очевидців вказаної події, допиту в якості свідка ОСОБА_9 , або вчинення слідчих розшукових дій на встановлення місця його знаходження;
- доручення слідчого на встановлення обставин неналежного утримання ув'язненого ОСОБА_13 (том 2 а.с. 76-77, 80-81) в частині встановлення очевидців вказаної події, допиту в якості свідка ОСОБА_13 , або вчинення слідчих розшукових дій на встановлення місця його знаходження;
- доручення слідчого на встановлення обставин неналежного утримання ув'язненого ОСОБА_8 (том 2 а.с. 127-128, 131-132) в частині встановлення очевидців вказаної події, допиту в якості свідка ОСОБА_8 , або вчинення слідчих розшукових дій на встановлення місця його знаходження;
- доручення слідчого на встановлення обставин неналежного утримання ув'язненої ОСОБА_14 (том 2 а.с. 193-194) в частині допиту в якості свідка ОСОБА_14 , або вчинення слідчих розшукових дій на встановлення місця її знаходження;
- доручення слідчого на встановлення обставин неналежного утримання ув'язненого ОСОБА_12 (том 2 а.с. 221-222) в частині встановлення очевидців вказаної події.
При цьому слідчим будь - яких дій направлених на проведення допиту в якості свідка ОСОБА_12 , або слідчих розшукових дій на встановлення місця його знаходження взагалі не вчинялось і такі доручення оперативному підрозділу не надавались;
- доручення слідчого на встановлення обставин неналежного утримання ув'язненого ОСОБА_16 (том 3 а.с. 126) в частині допиту в якості свідка ОСОБА_16 , або вчинення слідчих розшукових дій на встановлення місця його знаходження;
- доручення слідчого на встановлення обставин неналежного утримання ув'язненого ОСОБА_18 (том 3 а.с. 233-234) в частині встановлення очевидців вказаної події, допиту в якості свідка ОСОБА_18 , або вчинення слідчих розшукових дій на встановлення місця його знаходження.
На виконання вищезазначених доручень оперативним відділом було здійснено лише допит співробітників ДУ «Черкаській слідчий ізолятор» ОСОБА_22 , ОСОБА_23 та ОСОБА_24 , але жодних дій на встановлення очевидців вказаних у заявах подій по обставинам кримінального провадження щодо скарг ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , ОСОБА_6 , ОСОБА_12 , ОСОБА_8 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 на неналежні умови тримання під вартою на виконання доручень слідчого, як і на встановлення місця знаходження заявників з метою проведення їх допиту, за виключенням ОСОБА_6 протокол допиту якого міститься в матеріалах справи, вчинено не було.
Окрім того, слідчий суддя наголошує, що як вбачається з досліджених в судовому засіданні матеріалів кримінального провадження №62023100120000176 від 13.03.2023 ( у чотирьох томах) органом досудового розслідування взагалі не проводилось жодних слідчих (розшукових) дій, направлених на повне та всебічне дослідження всіх обставин, повідомлених у заявах Міністерства юстиції України щодо фактів неналежних умов утримання заявників - ув'язнених ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_15 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 і факти, викладені у вказаних заявах, не були предметом дослідження під час здійснення досудового розслідування. В матеріалах кримінального провадження (том 2, том 3) містяться лише заяви Міністерства юстиції про внесення відомостей до ЄРДР за фактом неналежного утримання вказаних вище осіб та додатки додані до заяви заявником (копії автентичних перекладів рішень ЄСПЛ та копії матеріалів справи).
Окрім того, слід також зазначити, що ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 29 грудня 2025 року (том 4 а.с. 82-87) за результатами розгляду скарги представника Міністерства юстиції України ОСОБА_3 постанову прокурора Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_4 від 17 грудня 2025 року було скасовано з підстав не повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, на які посилався заявник у заяві про вчинення кримінального правопорушення у співставленні до результатів проведених слідчих дій.
При цьому, як вбачається з мотивувальної частини ухвали слідчим суддею зазначено, що при новому розслідуванні слідчому слід виконати необхідні дії щодо з'ясування обставин про наявність чи відсутність обставин, що виключають кримінальне провадження і в залежності від встановленого прийняти обґрунтоване рішення щодо подальшого провадження у справі, яке у будь-якому випадку має бути належним чином обґрунтованим з всебічним аналізом фактичних обставин справи.
Проте, доказів про вчинення будь - яких дій, необхідних для з'ясування наявності чи відсутності обставин, що виключають кримінальне провадження після постановлення ухвали слідчим суддею Соснівського районного суду м. Черкаси від 29 грудня 2025 року про скасування постанови прокурора від 17 грудня 2025 року про закриття даного кримінального провадження, матеріали справи не містять.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що під час досудового розслідування не проведенні всі слідчі дії, які необхідні для встановлення об'єктивної істини у даному кримінальному провадженні та повне з'ясування обставин у справі, а висновок прокурора про відсутність складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 367, ч. 2 ст. 367 КК України, зазначений у постанові про закриття кримінального провадження, зроблений передчасно.
Слідчий суддя, виходячи з приписів частини 5 статті 40 КПК України, позбавлений змоги надати вказівки (зобов'язання) слідчому у провадженні на здійснення конкретних слідчих дій, адже останній є самостійним у своїй процесуальній діяльності, а слідчий суддя наділений лише правом судового контролю та оцінки зібраних слідством доказів на етапі розслідування й він не може переймати на себе функції слідства (п. 18 ч. 1 ст.3, ч. 3 ст.22 КПК України), однак слідчий суддя вважає за необхідне роз'яснити, що слідство зобов'язане провести у провадженні такий комплекс дій, який би не залишав місце сумнівам, а зроблені висновки випливали б зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту.
За таких обставин слідчий суддя вважає, що процесуальне рішення прокурора про закриття кримінального провадження є передчасним та необґрунтованим, тому скаргу належить задовольнити, а постанову прокурора відділу протидії порушенням прав людини у правоохоронній та пенітенціарній сферах Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_4 від 05.03.2026 про закриття об'єднаного кримінального провадження №62023100120000176, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.03.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 367, ч. 2 ст. 367 КК України - скасувати.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 110, 284, 303-310, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
Скаргу ОСОБА_3 , як представника Міністерства юстиції України, на постанову прокурора відділу протидії порушенням прав людини у правоохоронній та пенітенціарній сферах Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_4 від 05.03.2026 про закриття кримінального провадження №62023100120000176, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.03.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 367, ч. 2 ст. 367 КК України - задовольнити.
Постанову прокурора відділу протидії порушенням прав людини у правоохоронній та пенітенціарній сферах Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_4 від 05.03.2026 про закриття кримінального провадження №62023100120000176, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.03.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 367, ч. 2 ст. 367 КК України - скасувати.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1