Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
Справа № 357/4221/26
Провадження № 2/357/4563/26
17.04.2026 місто Біла Церква
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі головуючого - судді Бондаренко О. В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача, адвоката Білоконя Ростислава Анатолійовича, про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, у справі за позовом ОСОБА_1 до Білоцерківської міської ради, третя особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту перебування неповнолітньої дитини на утриманні,
09.03.2026 ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, шляхом направлення засобами поштового зв'язку, що зареєстрований судом 17.03.2026, у якому просив встановити факт перебування дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на утриманні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
23.03.2026 судом постановлено ухвалу, якою прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 24.04.2026 - 09:30.
16.04.2026 представника позивача, адвокат Білоконь Ростислав Анатолійович подав до суду заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, шляхом направлення на електронну адресу суду, у зв'язку з територіальною віддаленістю від м. Біла Церква.
При вирішенні заяви суд виходить з наступного.
Згідно із ч. 1 ст. 212 ЦПК України, учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 212 ЦПК України учасник справи, його представник подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.
Встановлено, що заява представника позивача, адвокат Білоконь Ростислав Анатолійович, про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, подана без дотриманням правил процесуального закону, оскільки, останній не надав доказів направлення копії такої заяви іншим учасникам справи в той самий строк.
Крім того, слід зазначити, що відповідно до абз. 2 ч. 8 ст. 14 ЦПК України особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Згідно положень ст. 43 ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Ч. 8 ст. 43 ЦПК України встановлено, що якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
П. 12, 32 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» передбачено, що електронний підпис - це електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються ним як підпис; підписувач - фізична особа, яка створює електронний підпис.
Ч. 1, 2 ст. 6, ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».
Тому, враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що заява представника позивача, адвоката Білоконя Ростислава Анатолійовича, про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, не підлягає до задоволення.
Керуючись ст. 212, 258, 260, 261, 353 ЦПК України,
У задоволенні заяви представника позивача, адвоката Білоконя Ростислава Анатолійовича, про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СуддяО. В. Бондаренко