Справа № 357/3600/26
Провадження № 2/357/4269/26
іменем України
15 квітня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Орєхова О.І.,
за участі секретаря - Кича М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в підготовчому провадженні в залі суду № 2 в м. Біла Церква позовну заяву ОСОБА_1 до Білоцерківської міської ради Київської області про визнання незаконним рішення та припинення договору земельного сервітуту,
У березні 2026 року уповноважений представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Мочинський Анатолій Романович звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до відповідача Білоцерківської міської ради Київської області про визнання незаконним рішення та припинення договору земельного сервітуту.
Згідно ч. 2 ст. 14 ЦПК України, подана позовна заява була зареєстрована в Єдиній автоматизованій системі документообігу Білоцерківського міськрайонного суду, як справа позовного провадження.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 березня 2026 року головуючим суддею по справі було визначено Орєхова О.І. та матеріали передані для розгляду.
Ухвалою судді від 10 березня 2026 року позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у даній справі та призначено до розгляду справу за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у підготовче судове засідання на 15 квітня 2026 року.
Позивач ОСОБА_1 та представник позивача, адвокат Мочинський Анатолій Романович, який діє на підставі ордеру, в підготовче засідання не з'явились, представник позивача надав до суду заяву, отримана та зареєстрована канцелярією суду 15.04.2026 за вх. № 24091 про залишення заяви за позовом ОСОБА_1 до Білоцерківської міської ради Київської області про визнання незаконним рішення та припинення договору земельного сервітуту, без розгляду.
Відповідач Білоцерківська міська рада Київської області в підготовче засідання свого представника не направили, про дату, час та місце слухання справи повідомлялись належним чином, відповідно до чинного законодавства.
На адресу суду через систему «Електронний суд» надіслали клопотання, отримане та зареєстроване канцелярією суду 26.03.2026 за вх. № 19437, слухати справу без представника та врахувати відзив Білоцерківської міської ради. Про день та час слухання справи офіційно повідомлені.
Водночас, на адресу суду через систему «Електронний суд» надіслали Відзив на позовну заяву, отриманий та зареєстрований канцелярією суд 26.03.2026 за вх. № 19434, в якому просили відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Білоцерківської міської ради Київської області про визнання незаконним рішення та припинення договору земельного сервітуту в повному обсязі.
Інших заяв та клопотань з боку учасників судового розгляду на адресу суду не надходило.
Суд визнав можливим розглянути заяву про залишення позову без розгляду без участі учасників справи, оскільки їх неявка не перешкоджає вирішенню питання про залишення заяви без розгляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оскільки учасники судового розгляду в судове засідання не з'явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, заяву про залишення позову без розгляду, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).
Згідно ч. 3 ст. 13 ЦПК України, такий принцип цивільного судочинства як диспозитивність полягає, в тому числі, у праві учасників справи розпоряджатися своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого засідання суд може постановити ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Залишення заяви без розгляду на підставі заяви позивача - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення. Зазначена процесуальна дія - це диспозитивне право позивача, передбачене нормами ЦПК України. При цьому суд не перевіряє підстави подання такої заяви. Отже, саме по собі подання заяви про залишення позову без розгляду не є необґрунтованими діями позивача, так як це є його диспозитивним правом, передбаченим нормами ЦПК України, яке не містить обмежень в його реалізації.
З урахуванням вищевикладених обставин, враховуючи те, що представником позивача була подана заява про залишення позову без розгляду, суд вважає за необхідне залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Білоцерківської міської ради Київської області про визнання незаконним рішення та припинення договору земельного сервітуту.
Згідно ч. 2 ст. 257 ЦПК України особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Відповідно до частин першої, другої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Спеціальним законом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір».
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Таким чином, за змістом наведеної норми вказаного Закону у випадку залишення судом позову без розгляду на підставі відповідної заяви позивача сплачена останнім сума судового збору не повертається.
Такої правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 11 січня 2022 року в справі № 449/1290/20 (провадження № 61-18698св21).
В зазначеній постанові Верховний Суд вказав, що з огляду на викладене, залишаючи позов без розгляду на підставі відповідної заяви позивача, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для повернення ОСОБА_1 сплаченої ним суми судового збору за подання позовної заяви.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, враховуючи, що позовна заява залишена без розгляду, у зв'язку із заявою представника позивача, судовий збір поверненню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 257, 260, 261, 353 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір», суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Білоцерківської міської ради Київської області про визнання незаконним рішення та припинення договору земельного сервітуту, - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційної інстанції безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Особи, які не були присутніми в судовому засіданні при оголошенні ухвали, мають право на її оскарження протягом п'ятнадцяти днів з дня її отримання.
Повний текст ухвали складено 15 квітня 2026 року.
Суддя О. І. Орєхов