Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 935/973/26
Провадження № 2/935/1036/26
17 квітня 2026 року м.Коростишів
Суддя Коростишівського районного суду Житомирської області Рибнікова М.М. ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до Старосілецької територіальної громади у особі Старосілецької Сільської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
установив:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. В обгрунтування позовних вимог, позивач вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .. Після смерті її батька жодного майна, яка йому належало чи могло належати не було, будь-яких документів, що підтверджували б право власності на належне йому майно чи права на таке майно після смерті ОСОБА_2 також не було виявлено. Тому після смерті батька позивача ніхто спадщину не приймав і не оформлював права на спадок. При зверненні до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, позивачу у прийнятті заяви відмовлено в зв'язку з неможливості бути вчинено через неприйняття спадщини у спосіб та строки, встановлені законодавством та через відсутність належних правовстановлюючих документів щодо належності майна спадкодавцеві.
Ознайомившись з поданою позовною заявою та доданими матеріалами, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. 184 ЦПК України позов пред'являється шляхом подання позовної заяви, яка повинна відповідати вимогам ст.175, 177 ЦПК України.
Частиною 3 ст. 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язків досудовий порядок урегулювання спору; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку з із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, покликання на процесуальний закон, на підставі якого позивач просить вирішувати даний спір. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Відповідно до п.4 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.
При вирішенні питання про відкриття провадження в цивільній справі суддею встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 та 177 ЦПК України.
Відповідно до п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року № 7, спадкові відносини регулюються Цивільним кодексом України, законами України від 2вересня 1993 року N3425-XII «Про нотаріат», від 23 червня 2005 року №2709-IV «Про міжнародне приватне право», іншими законами, а також прийнятими відповідно до них підзаконними нормативно-правовими актами. Відносини спадкування регулюються правилами ЦК України якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.
В даному контексті слід взяти до уваги лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», а саме пункт 2, в якому крім іншого зазначено, що при вирішенні спорів про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини судам слід звертати увагу на час відкриття спадщини та дію актів цивільного законодавства відповідно до п.5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України. Передбачений ст. 549 ЦК УРСР шестимісячний строк для прийняття спадщини може бути продовжений судом за заявою заінтересованої особи при доведеності поважності причин його пропуску. У разі продовження зазначеного строку суд одночасно вирішує питання про визнання за позивачем права на належне йому майно, що збереглося в натурі, або на грошові суми, коли воно реалізоване.
Позивач в позовній заяві посилається на правове регулювання спору, передбачене ст.1270, 1272 ЦК України.
Таким чином у позовній заяві позивачем не зазначено зміст позовних вимог: спосіб захисту прав та інтересів, передбачений законом, який регулює спадкові правовідносини на час відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України, постановляє ухвалу, про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення без руху.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що заяву необхідно залишити без руху, та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків, шляхом подати докази, що підтверджують обставини, на які покликається позивач у позовній заяві.
На виконання вимог ухвали про залишення позову без руху позивачеві слід подати до суду позовну заяву у новій редакції, визначити зміст позовних вимог, а саме спосіб захисту прав та інтересів, передбачений законом, який регулює спадкові правовідносини на час відкриття спадщини.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 259-261 ЦПК України, суд, -
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Старосілецької територіальної громади у особі Старосілецької Сільської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити у п'ятиденний строк з дня отримання цієї ухвали зазначені недоліки.
У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк, заяву вважати неподаною та повернути її позивачу.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя М.М. Рибнікова