справа № 563/620/26
провадження № 1-кс/563/88/26
13 квітня 2026 року м. Корець
Слідчий суддя Корецького районного суду Рівненської області ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 за участю: прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника-адвоката ОСОБА_6 розглянувши клопотання слідчого СВ відділення поліції №7 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області капітана поліції ОСОБА_7 , погодженого з прокурором Корецького відділу Здолбунівської окружної прокуратури ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді триманння під вартою за матеріалами кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 12026181140000050 від 11.04.2026 року відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у селі Забара, Корецького району, Рівненської області, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не депутата, не перебуваючого на обліку у лікаря нарколога та психіатра, раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України,
Слідчий СВ відділення поліції №7 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області капітан поліції ОСОБА_7 за погодженням з прокурором Корецького відділу Здолбунівської окружної прокуратури ОСОБА_8 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
В обґрунтування клопотання посилається на те, що 11.04.2026 до ВП №7 надійшла заява від ОСОБА_9 , 1985 р.н., про те, що 11.04.2026, приблизно о 00:20, невідома особа незаконно заволоділа його автомобілем «Renault Traffic», 2006 року випуску, р.н. НОМЕР_1 , який знаходився на території господарства ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_2 , до якої ОСОБА_9 приїхав в гості. Вартість викраденого автомобіля становить приблизно 300 тисяч гривень.
11.04.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України, тобто в незаконному заволодінні транспортним засобом якщо предметом незаконного заволодіння є транспортний засіб вартість якого становить від ста до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання та просили його задоволити.
Підозрюваний у судовому засіданні вину визнав, щиро каявся. Вказав, що того дня з другом ОСОБА_11 поїхали у с. Топча Рівненського району, Рівненської області до швагра останнього ОСОБА_12 .. ОСОБА_13 попросив його проколоти шини в автомобілі ОСОБА_14 , однак шини вирішив не колоти, а вирішив викрасти автомобіль, який планував відвезти у м. Корець та залишити центрі міста. Під час слідування у м. Корець його зупинили працівники поліції за фактом викрадення транспортного засобу.
Захисник просила застосувати відносно підзахисного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Свою позицію обгрунтовує тим, що підозрюваний свою вину у вчиненні правопорушень визнає, буде співпрацювати з органом досудового розслідування, активно сприяти розкриттю кримінальних правопорушень, має постійне місце проживанняа
Заслухавши думку учасників розгляду клопотання, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до таких висновків.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу є забезпечення виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків.
Згідно зі змістом ст. 131, 132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
За ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Відповідно до ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та прокурор, при розгляді клопотання довели про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, однак достатніх доказів про існування ризиків, про які зазначає у клопотанні слідчим не надано та не доведено.
Згідно із ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що в разі обрання іншого більш м'якого запобіжного заходу підозрюваний, обвинувачений може ухилитися від слідства або суду, знищити речові докази, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність. При цьому суд повинен врахувати обставини, які вказані в ст.178 КПК України.
Як передбачено в статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов'язку, встановленого законом.
Пункт 3 статті 5 Конвенції вимагає, щоб обґрунтування будь-якого строку тримання під вартою незалежно від того, наскільки коротким він є, має бути переконливо доведено органами державної влади. Аргументи «за» і «проти» звільнення, включаючи ризик того, що обвинувачений може перешкоджати належному здійсненню провадження, не мають прийматися абстрактно (in abstracto), а повинні підтверджуватися фактичними доказами. Небезпека того, що обвинувачений буде переховуватися, не може оцінюватися виключно за ступенем тяжкості ймовірного покарання. Вона має оцінюватися з урахуванням низки інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки переховування, або зробити її настільки незначною, що вона не зможе обґрунтовувати досудове тримання під вартою (рішення від 4 жовтня 2005 року у справі «Бекчієв проти Молдови», заява № 9190/03).
Слідчим у клопотанні, а ні в судовому засіданні прокурором не вмотивовано, на підставі яких, наявних у справі фактичних даних можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки підозрюваного, а злочин, в якому підозрюється ОСОБА_5 за фактичними обставинами є настільки тяжкими, що тягне за собою обрання найбільш суворого запобіжного заходу.
Слідчий, поклав в основу клопотання про взяття ОСОБА_5 під варту формальні дані, зокрема тяжкість кримінального правопорушення, можливість останнього ухилятись від суду й слідства, у той же час не навів достатніх та переконливих даних про наявність виняткових обставин, які б виправдовували обмеження права підозрюваного ОСОБА_5 на свободу та свідчили б про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Вирішуючи питання щодо обрання підозрюваному відповідного запобіжного заходу, слідчий суддя також виходить з практики ЄСПЛ, яка свідчить про те, що затримання особи є настільки серйозним заходом, що воно може бути виправдане лише тоді, коли були розглянуті інші менш суворі заходи, і коли вони були визнані достатніми для захисту індивідуального або суспільного інтересу, який міг би вимагати затримання особи (рішення у справі «Третьяков проти України» заява №16698/05).
Сам факт підозри особи у вчиненні тяжкого злочину та суворості можливого судового вироку не є безумовною підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без наявності ризиків, які б давали достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1ст.177КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_5 , має зареєстроване місце проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, за місцем проживання характерезується позитивно, також, слідчий суддя бере до уваги активну позицію підозрюваного щодо виконання своїх процесуальних обов'язків та активного розкриттю злочину.
Враховуючи вище викладене, з урахуванням обставин, передбачених ст.178 КПК України, обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 у виді тримання під вартою є недоцільним.
В той же час, слідчий суддя вважає, що не обрання щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу, не зможе повністю запобігти усім ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Враховуючи вищенаведене та у відповідності до ч.4 ст.194 КПК України, слідчий суддя вважає, що до підозрюваного необхідно обрати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту. Оскільки саме цей запобіжний захід забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та попередить вчинення ним дій, передбачених ч. 1 ст.177 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
З урахуванням обставин справи, суд вважає за необхідне застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 цілодобовий домашній арешт щоденно.
Окрім цього, застосовуючи, щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на нього на строк не більше двох місяців такі обов'язки за викликом прибувати до слідчого, прокурора та суду, повідомляти слідчого прокурора та суд про зміну свого проживання, здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Керуючись ст. 176-178, 183, 184, 395 КПК України, слідчий суддя
В задоволенні клопотання слідчого СВ відділення поліції №7 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області ОСОБА_7 про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту відносно ОСОБА_5 відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у селі Забара, Корецького району, Рівненської області, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не депутата, не перебуваючого на обліку у лікаря нарколога та психіатра, раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
На підставі п. 1 ч. 3 ст. 202 КПК України ОСОБА_5 , негайно звільнити з-під варти в залі суду.
Заборонити ОСОБА_5 цілодобово залишати місце свого проживання житло, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
-прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою.
-здати на зберігання відповідному державному органу міграційної служби свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
Виконання ухвали доручити ВП № 7 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України працівники Національної поліції України з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під домашнім арештом в якому він перебуває, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Встановити строк дії ухвали - до 11 червня 2026 року.
Термін дії обов'язків, покладених слідчим суддею, визначити до 11 червня 2026 року.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) діб з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено та проголошено о 12:00 годині 14 квітня 2026 року.
Слідчий суддя