Справа № 544/534/26
пров. № 1-кп/544/93/2026
Номер рядка звіту 387
іменем України
13 квітня 2026 року м. Пирятин
Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду м. Пирятин кримінальне провадження відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Царичанка Царичанського району Дніпропетровської області, освіта середня, зареєстрований та проживає АДРЕСА_1 , громадянина України, не одруженого, утриманців не має, військовослужбовця, раніше не судимого,
за клопотанням прокурора Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 за вчинення злочину, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,
Прокурор Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 за вчинення злочину, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначає, що 06.02.2026 ОСОБА_4 , з додержанням вимог ст.ст. 276 - 278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
ОСОБА_4 підозрюється в тому, що він, будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, та проходячи її в посаді стрільця-помічника гранатометника І єгерського відділення 3 єгерського взводу І єгерської роти І єгерського батальйону військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від військової служби, в умовах воєнного стану, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, в порушення вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. І, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 9, 11, 12, 14, 16, 127, І 28, 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, достовірно знаючи, що він є військовослужбовцем і повинен проходити військову службу в підрозділі і повинен проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , незаконно припинив виконувати свій конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України та не одержавши відповідних дозволів (наказів) начальників (командирів), які за законодавством уповноважені надавати такі дозволи (накази), в період проходження за направленням військової частини з 15 листопада 2025 року по 21 листопада 2025 року планового стаціонарного лікування в шпиталі військової частини НОМЕР_2 в АДРЕСА_2 , за вказаний період до вказаного шпиталю без поважних причин не прибув, в інші медично-лікувальні заклади не звертався, на лікуванні не перебував, таким чином самостійно припинив проходження лікування, при цьому 21.11.2025 без поважних причин вчасно на службу до місця розташування військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_3 не з'явився, прибувши до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням службових обов'язків військової служби, ввірених йому за посадою, заходів для повернення до військової частини НОМЕР_1 не вживав, про своє місцезнаходження до органів військового чи цивільного управління не заявляв, хоча мав можливість для цього, та був незаконно відсутній на військовій службі з 21.11.2025 до 20.12.2025, коли ОСОБА_4 було виявлено представниками ІНФОРМАЦІЯ_2 та передано до 102 запасної роти військової частини НОМЕР_1 , внаслідок чого кримінальне правопорушення було припинено.
В подальшому ОСОБА_4 заявив про намір повернутися для продовження проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 . Також отримано письмову згоду командира військової частини про можливість продовження підозрюваним проходження військової служби.
З огляду на викладене, враховуючи, що ОСОБА_4 після вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України добровільно звернувся із клопотанням до слідчого про намір повернутися для продовження проходження військової служби прокурор вважає можливим звільнити його від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 407 КК України на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, закривши провадження по справі.
У судовому засіданні прокурор підтримав заявлене клопотання та просив його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_4 не заперечували щодо задоволення клопотання прокурора. Підозрюваний значив, що розкаюється у вчиненому та повернувся до військової служби та виконувати бойові завдання у в/ч НОМЕР_3 .
Суд, розглянувши клопотання прокурора, вислухавши думку підозрюваного, дослідивши наявні письмові докази для підтвердження доводів клопотання, приходить до висновку про те, що воно підлягає задоволенню, а кримінальне провадження закриттю з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 285 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ст.286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суду.
Як вбачається з ч.2 ст. 286 КПК України, у разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.
Згідно змісту ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
Установлено, що 24 лютого 2022 року Президентом України було видано Указ №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який було затверджено Законом України 2102-IX від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у відповідності до якого в Україні введено воєнний стан. Також Президентом України було видано Указ № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», яким постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався та діє на даний час.
ОСОБА_4 підозрюється в тому, що він, будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, та проходячи її в посаді стрільця-помічника гранатометника І єгерського відділення 3 єгерського взводу І єгерської роти І єгерського батальйону військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від військової служби, в умовах воєнного стану, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, в порушення вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. І, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 9, 11, 12, 14, 16, 127, І 28, 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, достовірно знаючи, що він є військовослужбовцем і повинен проходити військову службу в підрозділі і повинен проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , незаконно припинив виконувати свій конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України та не одержавши відповідних дозволів (наказів) начальників (командирів), які за законодавством уповноважені надавати такі дозволи (накази), в період проходження за направленням військової частини з 15 листопада 2025 року по 21 листопада 2025 року планового стаціонарного лікування в шпиталі військової частини НОМЕР_2 в АДРЕСА_2 , за вказаний період до вказаного шпиталю без поважних причин не прибув, в інші медично-лікувальні заклади не звертався, на лікуванні не перебував, таким чином самостійно припинив проходження лікування, при цьому 21.11.2025 без поважних причин вчасно на службу до місця розташування військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_3 не з'явився, прибувши до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням службових обов'язків військової служби, ввірених йому за посадою, заходів для повернення до військової частини НОМЕР_1 не вживав, про своє місцезнаходження до органів військового чи цивільного управління не заявляв, хоча мав можливість для цього, та був незаконно відсутній на військовій службі з 21.11.2025 до 20.12.2025, коли ОСОБА_4 було виявлено представниками ІНФОРМАЦІЯ_2 та передано до 102 запасної роти військової частини НОМЕР_1 , внаслідок чого кримінальне правопорушення було припинено.
Такі дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч.5 ст. 407 КК України як нез'явлення військовослужбовця вчасно на службу без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
Частиною 5 статті 401 КК України визначено, що особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Отже, наявність умов, зазначених у ч.5 ст.401 КК України, є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
Згідно ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Відповідно до положень ч.2 ст.24 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» військовослужбовці, стосовно яких судом постановлено ухвалу про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності на підставі, передбаченій ч.5 ст.401 КК України, зобов'язані невідкладно, але не пізніше трьох діб після набрання такою ухвалою законної сили, прибути до вказаних в ухвалі військових частин (місць проходження військової служби) для продовження проходження військової служби. З дня прибуття до військових частини (місць проходження військової служби), але не пізніше набрання такою ухвалою законної сили, для таких військовослужбовців військова служба та дія контракту продовжуються, поновлюються виплата грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення, пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством України.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_4 є військовослужбовцем за призовом під час мобілізації. Вперше вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.407 КК України, раніше до кримінальної відповідальності за статтями 407, 408 КК України не притягувався, добровільно звернувся до прокурора з клопотанням про намір повернутися для продовження проходження військової служби.
17.02.2026 командир військової частини НОМЕР_1 за вих. №1/1906 надав письмову згоду на проходження військової служби солдатом ОСОБА_4 у військовій частині НОМЕР_1 .
Письмова згода містить необхідні реквізити, підписана уповноваженою особою та скріплена офіційною печаткою, що відповідає вимогам до документів такого роду. Суд приймає цей документ як належний та допустимий доказ у справі, який підтверджує можливість звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності з метою продовження ним військової служби.
Також судом з'ясовано, що підозрюваний ОСОБА_4 розуміє підстави та наслідки закриття провадження відповідно до ч.5 ст. 401 КК України, а саме звільнення його від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав, безумовну можливість судового розгляду провадження з його вирішенням по суті, крім того обов'язок не пізніше 72 годин із врахуванням набрання законної сили даною ухвалою прибути до вище визначеної військової частини для продовження проходження військової служби. Підозрюваний розуміє, що в разі повторного вчинення кримінального правопорушення положення ч.5 ст.401 КК України до нього не можуть бути застосовані.
За таких обставин клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності підлягає задоволенню, ОСОБА_4 слід звільнити від кримінальної відповідальності за ч.5 ст.407 КК України в порядку, передбаченому ч.5 ст.401 КК України, а кримінальне провадження підлягає закриттю.
Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Запобіжний захід до підозрюваного ОСОБА_4 не застосовувався.
На виконання норм ч.3 ст.288 КК України слід зобов'язати ОСОБА_4 невідкладно, але не пізніше 72 годин після набрання такою ухвалою законної сили, прибути до військової частини НОМЕР_1 для продовження проходження військової служби, а командира даної військової частини після набрання цією ухвалою суду законної сили забезпечити продовження проходження військової служби ОСОБА_4 .
Керуючись ч.5 ст.401 КК України, ст.284, 285, 286, 288, 370, 371, 372 КПК України, суд
Клопотання прокурора Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.5 ст.407 КК України - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Царичанка Царичанського району Дніпропетровської області, зареєстрований та проживає АДРЕСА_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України, в порядку, передбаченому ч.5 ст. 401 КК України для продовження проходження військової служби.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025170010003110 від 24.12.2025, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України - закрити.
Зобов'язати ОСОБА_4 невідкладно, але не пізніше 72 годин після набрання такою ухвалою законної сили прибути до військової частини НОМЕР_1 для продовження проходження військової служби.
Зобов'язати командира військової частини НОМЕР_1 після набрання зазначеною ухвалою суду законної сили забезпечити продовження проходження військової служби військовослужбовцем ОСОБА_4 .
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Пирятинський районний суд Полтавської області протягом семи днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1