Справа № 536/3079/25
16 березня 2026 року м. Кременчук
Суддя Кременчуцького районного суду Полтавської області Колотієвський О.О., досліджуючи матеріали цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою віповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -
13.03.2026 року, представником позивача ТОВ «Цикл Фінанс» Жабченко Т.М. подано заяву про закриття провадження по вказаній справі у зв'язку із відсутністю предмета спору, у зв'язку із добровільним вирішенням спору між сторонами.
Також вказала, що відповідач визнала заборгованість за Кредитним договором та нею було сплачено на рахунок ТОВ «Цикл Фінанс» суму на погашення заборгованості у розмірі 10356,19 грн. після відкриття провадження по справі.
Звернула увагу, що в позовній заяві Позивач просив стягнути з Відповідача судові витрати у виді судового збору в сумі 2422,40 грн. та витрат на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.
Водночас із позовною заявою ТОВ «Цикл Фінанс» було додано: копію договору № 43453613/1 від 25.08.2025 року про надання правової допомоги, копію додаткової угоди до Договору про надання правової допомоги, копію детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом за договором про надання правової допомоги у розмірі 3000,00 грн.,
копію акту про підтвердження факту надання правничої допомоги адвокатом за договором про надання правової допомоги на суму 3000,00 грн., посвідчення адвоката України, свідоцтво про право на зайняття адвокатської діяльністю.
Окрім цього, додатково надала та просила долучити до матеріалів справи платіжну інструкцію на підтвердження сплати витрат на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн., що є співмірною та обґрунтованою сумою, враховуючи суму, яка стягується з Відповідача в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.
Отже, Позивач здійснив всі заходи на підтвердження судових витрат, у зв'язку з чим позовна заява ТОВ «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором №2026149895 від 19.09.2019 року в розмірі 10356,19 грн., витрат по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрат по сплаті витрат на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн. підлягає задоволенню в частині стягнення з Відповідача на користь ТОВ «Цикл Фінанс» судових витрат у виді судового збору в сумі 2422,40 грн. та витрат на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.
З урахуванням вказаного, просила суд закрити провадження по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою віповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в частині стягнення заборгованості та задовольнити заяву про повернення сплаченого судового збору у розімірі 2422,40 гривень та витрат на правничу допомогу у розмірі 3000 гривень.
Дослідивши заяву та матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 09.01.2026 року провадження по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою віповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відкрито у спрощеному порядку без повідомлення (виклику) сторін.
Згідно заяви представника позивача Терещенко Юлія Григорівна сплатила на рахунок ТОВ «Цикл Фінанс» суму заборгованості у розмірі 10356,19 грн та таким чином спір між сторонами відсутній.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Згідно ч. ч. 2, 3 вказаної статті, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету . Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
Суд зазначає, що за змістом статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
На підставі вищевикладеного, оскільки особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, представником позивача подано заяву про закриття провадження, у зв'язку із відсутністю предмету спору, суд вважає заяву обґрунтованим та такою, що підлягає задоволенню.
Суд роз'яснює, що відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Вирішуючи питання щодо повернення судового збору та витрат на правову допомогу, суд виходив з наступного.
Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, у числі інших, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно із частиною 2 статті 133 Цивільного процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Судом встановлено, що при зверненні до суду, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 гривень, що підтверджується Випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України.
Відповідно до п . 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, зокрема у разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Відповідно до ч. 5 вказаної статті, повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.
З аналізу зазначеної статті, суд вбачає, що у разі закриття провадження по справі з підстав зазначених у ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачений судовий збір повертається позивачу за його клопотанням з державного бюджету, а не стягується з відповідача.
Враховуючи вказане, суд доходить висновку, що представник позивача дійшов помилкового висновку, що сплачений судовий збір підлягає стягненню з відповідача та зважаючи на те, що провадження підлягає закриттю, у зв'язку із відсутністю спору між сторонами, суд вважає, що наявні підстави для повернення позивачу судового збору з державного бюджету.
Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що позивачем понесені витрати на правову допомогу у розмірі 3000 гривень, які представник позивача вважає, що підлягають стягненню з відповідача.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц та в постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Згідно ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу стороною позивача надано наступні докази: копію договору № 43453613/1 від 25.08.2025 року про надання правової допомоги, копію додаткової угоди до Договору про надання правової допомоги, копію детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом за договором про надання правової допомоги, платіжну інструкцію на підтвердження сплати витрат на правничу допомогу у розмірі 3000 гривень.
Згідно правового висновку викладеному у Постанові ОП КГС ВС від 5 березня 2026 року у справі № 917/1161/25, у позивача виникає право на відшкодування йому за рахунок відповідача понесених ним витрат, пов'язаних із розглядом справи, не лише в разі відмови позивача від позову у зв'язку із задоволенням позовних вимог відповідачем після пред'явлення позову, а й у разі закриття провадження у справі, якщо відсутність предмета спору виникла у зв'язку із задоволенням позовних вимог відповідачем. При цьому не має значення, було провадження закрито за клопотанням позивача, відповідача чи з ініціативи суду.
Право позивача на відшкодування судових витрат у разі закриття провадження через відсутність предмета спору безпосередньо залежить від того, було вимоги задоволено самим відповідачем чи третьою особою. Якщо задоволення позову відбулося з ініціативи відповідача (незалежно від ініціатора закриття справи), витрати покладаються на нього; у разі ж виконання зобов'язання третьою особою суд має оцінити підстави такого задоволення, керуючись презумпцією права добросовісного позивача на компенсацію витрат, понесених до моменту припинення спору.
Оскільки задоволення позовних вимог здійснено відповідачем, суд вважає витрати позивача на правову допомогу співмірними та доведеними, тому закриття провадження у зв'язку з відсутністю предмета спору є підставою для покладення витрат на правову допомогу на відповідача.
Враховуючи те, що за результатом розгляду клопотання представника позивача є закриття провадження по справі за позовом Товариства з обмеженою віповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у зв'язку із відсутністю спору між сторонами, оскільки відповідачем погашено заборгованість, суд дійшов висновку, що з відповідача підлягають стягненню витрати на правову допомогу.
Керуючись ст.ст. 13, 133, 142, 255, 258-261 ЦПК України, ст. 7 ЗУ «Про судовий збір» суд,
Клопотання представником позивача ТОВ «Цикл Фінанс» Жабченко Т.М. про закриття провадження по вказаній справі у зв'язку із відсутністю предмета спору та відшкодування судових витрат по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою віповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Закрити провадження по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою віповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - у зв'язку із відсутністю предмета спору.
Зобов'язати Головне управління державної казначейської служби України в Полтавської області повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» (код ЄДРПОУ 43453613, юридична адреса: 04112, місто Київ, вулиця Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8) суму сплаченого судового збору, у розмірі 2422,40 гривень, сплачені згідно платіжної інструкції № СЗ-1533 від 02.12.2025 року, платник: ТОВ «Цикл Фінанс», Банк платника: ПуАТ «КБ «АКОРДБАНК», отримувач: ГУК у Полт.обл/Кременчуц р-н/22030101, рахунок отримувача UA418999980313141206000016219, призначення платежу: Судовий збір за позовом ТОВ «Цикл Фінанс», Кременчуцький районний суд Полтавської області.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» понесені витрати на правову допомогу у розмірі 3000 гривень.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
У разі подання апеляційної скарги на ухвалу суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяО. О. Колотієвський