Рішення від 16.04.2026 по справі 536/1573/23

Справа № 536/1573/23

Провадження № 2/533/2/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2026 року Козельщинський районний суд Полтавської області

в складі: головуючого судді - Оксенюка М. М.,

за участю:

представника позивачів - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - ОСОБА_2 ,

представника відповідача - ОСОБА_3 ,

секретаря судового засідання - Шуліки Л. Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Козельщина цивільну справу за позовом ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Державний нотаріус Козельщинської державної нотаріальної контори Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Курочкін Олександр Олександрович та Козельщинської селищної ради про визнання недійсними довіреність, договорів дарування, скасування рішення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, припинення права власності в порядку спадкування за законом та в порядку спадкування на обов'язкову частку у спадковому майні,

УСТАНОВИВ

Позивачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з урахуванням уточнених вимог звернулися до Кременчуцького районного суду Полтавської області із позовом до відповідачів ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Державний нотаріус Козельщинської державної нотаріальної контори Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Курочкін О.О. та Козельщинської селищної ради (а.с. 83-99 т. 5) про:

- визнання недійсною з моменту видачі довіреності на ім'я ОСОБА_8 , посвідчену 24 грудня 2021 року державним нотаріусом Козельщинської державної нотаріальної контори Курочкіним О.О. за реєстраційним № 6342, на підставі якої від імені ОСОБА_9 був укладені договір дарування № 53 від 18.01.2022 та договір дарування №54 від 18.01.2022, кожен з яких посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Волошиною Н.А.;

- визнання недійсним з моменту укладання договору дарування земельної ділянки, кадастровий номер 5322084600:00:001:0178, площа 4,9099 га, що розташована на території Пригарівської сільської ради, Козельщинського району (наразі Кременчуцького району), Полтавської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, укладений 18 січня 2022 року між ОСОБА_9 , від імені якої діяв ОСОБА_8 , на підставі довіреності від 24 грудня 2021 року, та ОСОБА_7 , посвідчені приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Волошиною Н.А. та зареєстрований в реєстрі за № 53;

- скасування державної реєстрації речових прав з одночасним припиненням права власності ОСОБА_7 на земельну ділянку, кадастровий номер 5322084600:00:001:0178, площа 4,9099 га, що розташована на території Пригарівської сільської ради, Козельщинського району (наразі Кременчуцького району), Полтавської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зареєстрованого у єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 46211726 від 18.01.2022 року, реєстраційний номер майна 1852089053220;

- визнання недійсним з моменту укладання договору дарування земельної ділянки, кадастровий номер 5322084600:00:001:0585, площа 9,8190 га, що розташована на території Пригарівської сільської ради, Козельщинського району ( наразі Кременчуцького району), Полтавської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, укладений 18 січня 2022 року між ОСОБА_9 , від імені якої діяв ОСОБА_8 , на підставі довіреності від 24 грудня 2021 року, та ОСОБА_6 , посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Волошиною Н.А. та зареєстрований в реєстрі за № 54;

- скасування державної реєстрації речових прав з одночасним припиненням права власності ОСОБА_6 на земельну ділянку, кадастровий номер 5322084600:00:001:0585, площа 9,8190 га, що розташована на території Пригарівської сільської ради, Козельщинського району (наразі Кременчуцького району), Полтавської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зареєстровану у єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 46212195 від 18.01.2022 року, реєстраційний номер майна 1411516853220;

- визнання за ОСОБА_4 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на майно:

-1/3 частину житлового будинку з погосподарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_1 ;

-1/3 частину земельної ділянки, площею 0,35 га, для обслуговування житлового будинку і господарських будівель та споруд, ведення підсобного господарства, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , державний акт на право приватної власності серія І-ПЛ № 014481 від 27.08.2001;

-1/3 частина земельної ділянки, площею 0,25 га, для обслуговування житлового будинку і господарських будівель та споруд, кадастровий номер 5322084601:01:001:0502, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; державний акт серії ЯК № 989458 за № 011056500084 від 25.05.2010;

-1/3 частину земельної ділянки, площею 0,18 га, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 5322084601:01:001:0503, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; державний акт серія ЯК № 989459 за № 011056500083 від 25.05.2010;

-1/3 частину житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та право користування земельною ділянкою під цим будинком, що успадкувала ОСОБА_9 за заповітом від ОСОБА_10 , посвідченого Козельщинською державною нотаріальною конторою Козельщинського району Полтавської області від 08.09.2003, № 2017;

- визнання за ОСОБА_4 , в порядку спадкування обов'язкової частки у спадщині за заповітом, після смерті ОСОБА_9 , право власності на:

- 1/6 частину земельної ділянки (паю), кадастровий номер 5322084600:00:001:0178, площа 4,9099 га, що розташована на території Пригарівської сільської ради, Козельщинського району, Полтавської області, Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ПЛ №065094, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- 1/6 частину приватного житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;

- 1/6 частину земельної ділянки, площею 0,25 га, для обслуговування житлового будинку і господарських будівель та споруд, кадастровий номер 5322084601:01:001:0502, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; державний акт серії ЯК № 989458 за № 011056500084 від 25.05.2010;

- 1/6 частину земельної ділянки, кадастровий номер 5322084600:00:001:0585, площа 9,8190 га, що розташована на території Пригарівської сільської ради, Козельщинського району, Полтавської області, Державний акт на право власності на земельну ділянку серії IV-ПЛ №014106, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

- визнання за ОСОБА_5 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_9 , право власності на майно:

-1/3 частину житлового будинку з погосподарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_1 ;

-1/3 частину земельної ділянки, площею 0,25 га, для обслуговування житлового будинку і господарських будівель та споруд, кадастровий номер 5322084601:01:001:0502, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; державний акт серії ЯК № 989458 за № 011056500084 від 25.05.2010;

- визнання за ОСОБА_5 , в порядку спадкування обов'язкової частки у спадщині за заповітом, після смерті ОСОБА_9 , право власності на:

-1/6 частину земельної ділянки (паю), кадастровий номер 5322084600:00:001:0178, площа 4,9099 га, що розташована на території Пригарівської сільської ради, Козельщинського району, Полтавської області, Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ПЛ №065094, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

-1/6 частину приватного житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;

-1/6 частину земельної ділянки, площею 0,25 га, для обслуговування житлового будинку і господарських будівель та споруд, кадастровий номер 5322084601:01:001:0502, яка знаходиться за адресою:

АДРЕСА_2 ; державний акт серії ЯК № 989458 за № 011056500084 від 25.05.2010;

-1/6 частину земельної ділянки, кадастровий номер 5322084600:00:001:0585, площа 9,8190 га, що розташована на території Пригарівської сільської ради, Козельщинського району, Полтавської області, Державний акт на право власності на земельну ділянку серії IV-ПЛ №014106, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

-На обґрунтування позову позивачами зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла матір позивачів ОСОБА_9 , після смерті якої відкрилась спадщина на належне померлій вищезазначене спадкове майно. Спадкова справа заведена державним нотаріусом Козельщинської державної нотаріальної контори Курочкіним О.О. за № 30/2022.

-У встановленому законом порядку, спадщину прийняли позивачі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та відповідач ОСОБА_6 . Відповідач ОСОБА_7 заяви про прийняття спадщини до Козельщинської державної нотаріальної контори не подавав.

-За життя ОСОБА_9 склала заповіт, який посвідчений секретарем виконавчого комітету Пригарівської сільської ради Козельщинського району Полтавської області від 09 січня 2014 року та відповідно до якого заповідала:

-земельну ділянку (пай), кадастровий номер 5322084600:00:001:0178, приватний житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 відповідачу ОСОБА_6 ;

-земельну ділянку, кадастровий номер 5322084600:00:001:0585, відповідачу ОСОБА_6 та відповідачу ОСОБА_7 .

-Далі позивачі зазначили, що до переліку майна, яке за життя належало ОСОБА_9 входить наступне майно:

-будинок з погосподарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_1 ;

-земельна ділянка площею 0,35 га, для обслуговування житлового будинку і господарських будівель та споруд, ведення підсобного господарства, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , державний акт на право приватної власності серія І-ПЛ № 014481 від 27.08.2001;

-земельна ділянка площею 0,25 га, для обслуговування житлового будинку і господарських будівель та споруд, кадастровий номер 5322084601:01:001:0502, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; державний акт серії ЯК № 989458 за № 011056500084 від 25.05.2010;

-земельна ділянка площею 0,18 га, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 5322084601:01:001:0503, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; державний акт серія ЯК № 989459 за № 011056500083 від 25.05.2010;

-житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 та право користування земельною ділянкою під цим будинком, які у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_10 успадковане ОСОБА_9 .

Окрім цього, позивачі у позові заначили, що їм стало відомо, що 24.12.2021 року державним нотаріусом Козельщинської державної нотаріальної контори Курочкіним О.О. за реєстраційним № 6342, від імені спадкодавця ОСОБА_9 , яка перебувала у важкому стані та потребувала постійного нагляду, а також регулярного прийому наркотичних засобів з метою подолання нестерпного болю через рак 4-ї стадії, видано довіреність на укладання відповідачем ОСОБА_8 договорів дарування № 53 та №54 від 18.01.2022, які посвідченні приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Волошиною Н.А. щодо відчуження земельних ділянок кадастровий номер 5322084600:00:001:0585 та кадастровий номер 5322084600:00:001:0178, які належали на момент смерті спадкодавцю ОСОБА_9 , а саме на користь відповідача ОСОБА_7 земельну ділянку, кадастровий номер 5322084600:00:001:0178 та на користь відповідача ОСОБА_6 земельну ділянку, кадастровий номер 5322084600:00:001:0585.

28.06.2023 державним нотаріусом Козельщинської державної нотаріальної контори Курочкіним О.О. було винесено постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину на майно в порядку спадкування після померлої ОСОБА_9 , по причині наявності між спадкоємцями ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , з однієї сторони, та ОСОБА_6 - з іншої сторони, спору щодо їхнього права у спадщині, що унеможливлює у нотаріальному порядку визначити склад спадкового майна та розмір частки кожного із спадкоємців у спадщині, а також за відсутністю у спадкоємців ОСОБА_4 та ОСОБА_5 документів на спадкове майно ОСОБА_9 , а саме у зв'язку з ненаданням їх ОСОБА_6 .

Далі позивачі зазначили, що підставами визнання довіреності та договору дарування недійсними є те, що спадкодавець ОСОБА_9 не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними, довіреність особисто не підписувала, так як була тяжко хворою людиною, яка приймала сильнодіючі знеболюючі препарати, чим скористалися у власних інтересах відповідачі (сестра) ОСОБА_6 , відповідач (брат) ОСОБА_7 та чоловік сестри відповідач ОСОБА_8 .

Відповідачі ОСОБА_6 та ОСОБА_8 є подружжям, а тому при укладенні договорів дарування відповідач ОСОБА_8 діяв в особистих інтересах, знаючи, що відчужуване майно буде набуте фактично і ним, тобто останній також із цієї земельної ділянки буде мати прибуток чи користуватися нею у власних цілях, як чоловік відповідача ОСОБА_6 .

Підставами для скасування рішення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та припинення права власності є те, що у випадку визнання довіреності недійсною, яка посвідчена 24 грудня 2021 року державним нотаріусом Козельщинської державної нотаріальної контори Курочкіним О.О. за реєстраційним № 6342 , також підлягають визнанню недійсними договори дарування № 53 та № 54 від 18.01.2022, які вчинені на підставі довіреності. Одночасно підлягає скасуванню державна реєстрація речового права з одночасним припиненням права власності відповідача ОСОБА_6 , зареєстрованого у єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 46212195 від 18.01.2022 року, реєстраційний номер майна 1411516853220 та скасуванню державної реєстрації речового права з одночасним припиненням права власності відповідача ОСОБА_7 , зареєстрованого у єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 46211726 від 18.01.2022 року, реєстраційний номер майна 1852089053220.

Підставами для визнання права власності за позивачами в порядку спадкування за законом є те, що відповідно до спадкової справи на майно померлої ОСОБА_9 спадщину прийняли три особи, а саме позивач (дочка спадкодавця) ОСОБА_4 , позивач ( син спадкодавця) ОСОБА_5 та відповідач (дочка спадкодавця) ОСОБА_6 . Відповідач (син спадкодавця) ОСОБА_7 заяву щодо

прийняття спадщини за законом або за заповітом до нотаріальної контори, в продовж встановленого строку, не подав.

Окрім цього, позивачі зазначили, що причиною звернення до суду із вищезазначеним позовом є те, що відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно.

Підставами для визнання права власності в порядку спадкування на обов'язкову частку у спадковому майні за позивачами є те, що позивач ОСОБА_4 отримує пенсію за віком та на день смерті матері була непрацездатною особою, позивач ОСОБА_5 є інвалідом ІІІ групи, а отже у випадку визнання недійсною довіреності, посвідченої 24 грудня 2021 року державним нотаріусом Козельщинської державної нотаріальної контори Курочкіним О.О. за реєстраційним № 6342, договору дарування № 53 від 18.01.2022, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Волошиною Н.А., договору дарування № 54 від 18.01.2022, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Волошиною Н.А., останні мають право успадкувати кожен по 1/6 частині від спадкового майна за заповітом, посвідченого Данілишиною І.І., секретарем виконавчого комітету Пригарівської сільської ради, Козельщинського району Полтавської області від 09 січня 2014 року за реєстр № 1.

30.10.2023 відповідно до ухвали Кременчуцького районного суду Полтавської області від 10.08.2023 до Козельщинського районного суду Полтавської області надійшла вищезазначена цивільна справа.

Ухвалою Козельщинського районного суду від 30.10.2023 відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, справа призначена до розгляду у підготовчому судовому засіданні.

Окрім цього, ухвалою Козельщинського районного суду від 30.10.2023 задоволено заяву позивача ОСОБА_4 про забезпечення позову, а саме накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 5322084600:00:001:0178 та кадастровим номером 5322084600:00:001:0585.

27.11.2023 представник відповідачів ОСОБА_2 подав до суду відзив, згідно якого вбачається, що відповідачі ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 визнають позов позивачів частково, а саме:

за позивачем ОСОБА_4 в порядку спадкування за законом після померлої ОСОБА_9 право власності на:

- 1/3 частину земельної ділянки площею 0,35 га, призначеної для обслуговування житлового будинку і господарських будівель та споруд, ведення підсобного господарства, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- 1/3 частину земельної ділянки площею 0,18 га, кадастровий номер 5322084601:01: 001:0503, призначеної для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;

- 1/3 частину житлового будинку з господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_2 .

за позивачем ОСОБА_5 в порядку спадкування за законом після померлої ОСОБА_9 право власності на:

- 1/3 частину житлового будинку з господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_2 ;

- 1/12 частину обов'язкової частки в порядку спадкування у спадщині за заповітом після померлої ОСОБА_9 житлового будинку з господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_2 .

У задоволенні решти позовних вимог позивачів, представник відповідачів прохав відмовити за безпідставністю, з наступних підстав.

ОСОБА_9 на момент видачі довіреності на укладення договорів дарування земельних ділянок та на момент укладення цих договорів дійсно хворіла на онкологічне захворювання і стан її здоров'я був тяжким, але була при свідомості, чітко розуміла та усвідомлювала де вона знаходиться, що з нею відбувається, розуміла свої дії та їх значення, керувала ними. ОСОБА_9 була стійкою людиною, мала сильний вольовий характер, до останнього намагалася не впадати у тяжку депресію та безпорадний стан. Усвідомлюючи свою тяжку хворобу, вона намагалася зберігати самостійність і не бути тягарем для своїх рідних і близьких. Будучи хворою, ОСОБА_9 продовжувала спілкуватися із сусідами та односельцями, дітьми та внуками, які приїжджали її навідувати.

Окрім цього, твердження позивачів про те, що ОСОБА_9 приймала наркотичні або психотропні препарати на момент видачі спірної довіреності на укладення договорів дарування земельних ділянок, не відповідає дійсності, оскільки спірна довіреність була підписана довірителем та посвідчена нотаріусом 24 грудня 2021 року, препарат Трамадол було призначено Полонській А.М. з 11 січня 2022 року і вводився ін'єкційно з 11 січня 2022 року по 20 січня 2022 року. Препарат Морфін було призначено ОСОБА_9 з 24 січня 2022 року і вводився ін'єкційно з 24 січня 2022 року по 29 січня 2022 року, що також підтверджується записом лікаря-онколога від 19.01.2022 та записом сімейного лікаря від 24.01.2022, а також листками призначень препаратів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів хворим від 11 січня 2022 року та 24 січня 2022 року.

Також, доводи позивачів про те, що спірна довіреність підписана не ОСОБА_9 , а іншою невідомою особою також є помилковими, оскільки вказана довіреність була посвідчена третьою особою у справі, державним нотаріусом Козельщинської державної нотаріальної контори Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Курочкіним Олександром Олександровичем, 24 грудня 2021 року о 14 годині 30 хвилин за місцем фактичного проживання довірителя, в АДРЕСА_2 .

Під час посвідчення довіреності нотаріусом було проведено особисту бесіду з ОСОБА_9 , вияснено її дійсні наміри, мету та мотиви видачі відповідної довіреності на укладення договорів дарування земельних ділянок відповідачам від її імені, встановлено особу довірительки, перевірено її дієздатність.

ОСОБА_9 особисто і власноручно підписала текст вказаної довіреності, а також зробила в ній запис наступного змісту: «Довіреність мною прочитана, з моїх слів написано вірно. Наслідки договору дарування мені зрозумілі. /підпис/ ОСОБА_9 », а отже під час складення, підписання та нотаріального посвідчення спірної довіреності державним нотаріусом було дотримано всіх вимог чинного законодавства України, вчинено всі необхідні процесуальні дії та належним чином оформлено даний односторонній правочин.

Щодо рішення ОСОБА_9 подарувати відповідачам (сину) ОСОБА_7 та відповідачу (дочці) ОСОБА_6 земельні ділянки, які остання заповідала їм у 2014 році у відзиві зазначено наступне.

З досягненням ОСОБА_9 похилого віку та погіршенням її стану здоров'я в останнє десятиліття життя, піклувалися та доглядали за нею, допомагали їй в побуті та по господарству, купували їй продукти харчування, ліки, надавали матеріальну підтримку, саме відповідачі ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та зять ОСОБА_8 .

В той же час позивачі, навпаки почали все рідше навідувати матір, менше цікавитися її життям і здоров'ям, не приймали участі у роботах по господарству матері, не надавали їй ніякої допомоги, не підтримували її ні матеріально, ні морально.

За життя ОСОБА_9 ображалася на позивачів, але їм нічого не говорила, та на пропозиції відповідача ОСОБА_6 , зателефонувати і запросити їх до неї, відповідала, що цього робити не потрібно, бо якщо вони виявлять бажання, то приїдуть і самі.

09 січня 2014 року ОСОБА_9 склала та посвідчила заповіт у виконавчому комітеті Пригарівської сільської ради Козельщинського району Полтавської області, яким заповідала належні їй житловий будинок та земельні ділянки відповідачу (сину) ОСОБА_7 , та відповідачу (дочці) ОСОБА_6 , оскільки зрозуміла відношення дітей до неї, а саме хто її підтримує та знаходиться поряд з нею.

За життя ОСОБА_9 не приховувала своїх намірів щодо складання заповіту, відкрито розповідала про це односельцям, але після перенесеної хірургічної операції, у жовтні 2021 року ОСОБА_9 дізналася від знайомих односельців, що позивач (дочка) ОСОБА_4 , у розмові з іншими людьми обговорювала обставини спадкування майна після її смерті, а саме те, що не дивлячись на наявність заповіту, позивач ОСОБА_4 має право на обов'язкову частку у спадщині, як непрацездатна особа, і має намір боротися за спадкове майно. ОСОБА_9 з метою підтвердження щодо розпорядження спадковим майном, яке прийняте в 2014 році, самостійно та усвідомлено, видала довіреність на укладення договорів дарування нерухомого майна саме тим спадкоємцям, які нею були визначені у заповіті, тобто відповідачу (сину) ОСОБА_5 та відповідачу (дочці) ОСОБА_6 .

Окрім цього, у відзиві щодо підстав визнання довіреності і договорів дарування земельних ділянок недійсними, обсягу спадкового майна та прав позивачів на дане майно, право позивачів на обов'язкову частку у спадщині за заповітом, зазначено наступне.

ОСОБА_9 не була недієздатною чи обмежено дієздатною особою, ніколи не хворіла на психічні хвороби, психічних розладів у неї не було, на диспансерному обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебувала. В період хвороби вона також мала ясний розум, усвідомлювала значення своїх дій, керувала ними та бажала настання відповідних наслідків.

Твердження позивачів, що відповідач ОСОБА_8 діючи на підставі довіреності від імені ОСОБА_9 , уклав договори дарування земельних ділянок в особистих інтересах, так як є чоловіком відповідача ОСОБА_6 є безпідставними, так як земельна ділянка набута відповідачем ОСОБА_6 та відповідачем ОСОБА_5 на підставі договору дарування і не є його особистою приватною власністю, а отже відповідач ОСОБА_8 вчинив дії не у своїх власних інтересах.

Позовні вимоги позивачів щодо визнання за кожним з них по 1/3 частці земельної ділянки площею 0,25 га, кадастровий номер: 5322084601:01:001:0502, призначеної для обслуговування житлового будинку і господарських будівель та споруд, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 є безпідставними, оскільки вказана земельна ділянка не може бути успадкована іншими спадкоємцями за законом, оскільки разом із побудованим на ній житловим будинком вона підлягає спадкуванню за заповітом.

Вимоги позивачів про визнання за кожним з них по 1/3 частці житлового будинку АДРЕСА_1 є безпідставними та не підлягають до задоволенню, оскільки після смерті ОСОБА_9 залишилося свідоцтво про право на спадщину за заповітом на житловий будинок АДРЕСА_1 та технічний паспорт на житловий будинок АДРЕСА_1 . Згідно даних погосподарського обліку колишньої Пригарівської сільської ради за ОСОБА_9 також значиться житловий будинок АДРЕСА_1 , а отже на даний час питання спадкування житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 , не може бути вирішене у судовому порядку, оскільки потребує проведення додаткових технічних, інвентаризаційних та інших заходів, з метою ідентифікації об'єкта нерухомого майна та підтвердження або спростування факту належності спадкодавцю ОСОБА_9 , саме цього житлового будинку.

Вимоги позивачів про визнання за кожним з них в порядку спадкування права користування земельною ділянкою під житловим будинком АДРЕСА_2 є безпідставними, оскільки вказана земельна ділянка не входить до складу спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_9 , і не може бути визнана за позивачами в порядку спадкування, оскільки земельна ділянка перебуває у комунальній власності територіальної громади і ніколи не належала колишній власниці житлового будинку ОСОБА_10 і після її смерті ОСОБА_9 також не успадковувала.

Вимога позивача ОСОБА_4 про визнання право власності в порядку спадкування обов'язкової частки у спадщині за заповітом у розмірі 1/6 частки на земельні ділянки з кадастровим номером 5322084600:00:001:0178, кадастровим номером 5322084600:00:001:0585 та житлового будинку АДРЕСА_2 є безпідставною, так як вказані земельні ділянки були подаровані ОСОБА_9 на користь відповідача (дочки) ОСОБА_6 та відповідача (сина) ОСОБА_5 .

Окрім цього, позивач ОСОБА_4 на день відкриття спадщини не досягла пенсійного віку, встановленого законом, так як на момент смерті спадкодавця ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9 , позивачу ОСОБА_4 виповнилося повних 59 років 10 місяців 26 днів, тобто вона не досягла віку, визначеного ст. 26 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (60 років), не була інвалідом, пенсію отримувала на пільгових умовах, а отже отримання пенсії на пільгових умовах не свідчить про її непрацездатність і не дає їй права на обов'язкову частку у спадщині.

Вимога позивача ОСОБА_5 про визнання право власності в порядку спадкування обов'язкової частки у спадщині за заповітом у розмірі 1/6 частки на земельні ділянки з кадастровим номером 5322084600:00:001:0178, кадастровим номером 5322084600:00:001:0585 та житлового будинку АДРЕСА_2 , підлягає частковому задоволенню, тобто зменшенню судом до розміру 1/12 частки, так як позивач мав погані відносини із мамою, а також у зв'язку з тим, що за останні роки життя матері, та за період її тяжкої хвороби, жодної участі не проявляв.

11.12.2023 представник позивачів направила до суду відповідь на відзив, згідно якого вбачається, що позов позивачів підлягає до задоволенню в повному обсязі, при цьому незважаючи на часткове визнання відповідачами вимог позивачів, а також твердження відповідачів, що спадкодавець перебувала останні три місяці життя у свідомому стані з наступних підстав.

ОСОБА_9 мала онкологічне захворювання та перебувала у тяжкому стані, а також те, що після оперативного втручання, яке не дало бажаного результату, стан онкозахворювання був на останній стадії з обширними метастазами, тому не могла перебувати постійно у ясному розумі та у чіткій свідомості.

Твердження відповідачів, що ОСОБА_9 приймала участь лише у період з 11.01.2022 по 20.01.2022 та з 24.01.2022 по 29.01.2022, а на момент видачі довіреності від 24.12.2021 вона їх не приймала, є неправдивою інформацією, оскільки медичними документами підтверджено, що у післяопераційний період їй було призначені наркотичні засоби, тому і після виписки з лікарні через важкий стан і постійні больові синдроми, їй мали б призначити наркотичні засоби, так як остання могла померти ще раніше. ОСОБА_9 не могла висловити чітко своєї думки щодо зміни форми відчуження свого майна, а саме із заповіту на договір дарування та й ще за допомогою довіреності через третю особу, тому відповідачі зацікавлені у отриманні побільше спадкового майна та одноосібного володіння ним.

Окрім цього, у відповіді на відзив зазначено, що позивач ОСОБА_4 отримує пенсію за віком та на день смерті матері була непрацездатною особою, а тому відповідно до ст. 1241 ЦК України, має право на обов'язкову частку в спадщині.

Також відсутні підстави для зменшення розміру позивачу ОСОБА_5 обов'язкової частки в спадщині, оскільки останній навідувався до матері, привозив їй гостинці та подарунки. Фінансово допомагати спадкодавцю часто не міг, так як останній має на утриманні семеро дітей. Відповідачі, разом з відзивом, не надали до суду належних і допустимих доказів на обґрунтування позиції щодо зменшення обов'язкової частки в спадщині позивачу ОСОБА_5 .

Також у відповіді на відзив зазначено, що вимоги позивачів про визнання у розмірі 1/3 частки за кожним з них права користування земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_3 підлягають задоволенню в повному обсязі, при цьому незважаючи на невизнання відповідачами вимог, виходячи з наступних підстав.

Спадкодавець ОСОБА_9 успадкувала все майно, де б воно не було та з чого не складалося, після смерті ОСОБА_10 , тому право користування земельною ділянкою під будинком по АДРЕСА_3 , також перейшло до ОСОБА_9 .

Крім цього, у відповіді на відзив зазначено, що твердження відповідачів про неможливість спадкування за законом позивачем ОСОБА_11 та позивачем ОСОБА_12 земельної ділянки площею 0,25 га, для обслуговування житлового будинку і господарських будівель та споруд, кадастровий номер 5322084601:01:001:0502, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , є неспроможними, оскільки відповідно до заповіту, від 09 січня 2014 року ОСОБА_9 за життя вчинила розпорядження щодо будинку за вищезазначеною адресою на користь відповідача, при цьому розпорядження щодо земельної ділянки в заповіт на користь будь-якого спадкоємця не зазначала, тому зазначена земельна ділянка відповідно до закону успадковується всіма спадкоємцями, які прийняли спадщину.

Також, у відповіді на відзив зазначено, що твердження відповідачів, які зазначені у відзиві, а саме щодо неможливості успадкувати в судовому порядку позивачами по 1/3 житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 є безпідставними та не гуртуються на законі.

Розгляд справи в підготовчому судовому засіданні неодноразово відкладався зокрема і у зв'язку з витребуванням доказів та проведення судово - почеркознавчої експертизи.

Окрім цього, судом в підготовчому судовому засіданні встановлено, що адвокат Дмитренко О.С. представляє інтереси відповідачів ОСОБА_6 та ОСОБА_8 (т.2 а.с.179-180), Адвокат Марченко В.В. представляє інтереси відповідача ОСОБА_7 , відзив на позовну заяву позивачів не подавав, оскільки підтримує відзив адвоката Дмитренка О.С., який поданий в інтересах всіх відповідачів (т.2 а.с.196).

Ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області від 25.04.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Розгляд справи у відкритому судовому засіданні неодноразово відкладався зокрема і у зв'язку з витребуванням доказів та проведення посмертної судово-психіатричної експертизи.

Позивачі та представник позивача в судовому засіданні позов з підстав викладених у позовній заяві, відповіді на відзив та запереченнях підтримали та прохали задовольнити повністю.

Відповідачі та представники відповідачів в судовому засіданні позов позивачів з підстав викладених у відзиві визнали частково.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору державний нотаріус Козельщинської державної нотаріальної контори Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Курочкін Олександр Олександрович в судовому засіданні надав пояснення, що працює державним нотаріусом Козельщинської державної нотаріальної контори. До нього на прийом звернулася відповідач ОСОБА_6 з приводу посвідчення договору дарування земельних ділянок. На той час, з технічних причин реєстр не працював, посвідчувати договори дарування не мав можливості, тому відповідачу було рекомендовано звернутися до приватних нотаріусів в м. Кременчук. Через деякий час, повторно звернулася відповідач та попрохала посвідчити довіреність на вчинення правочину договору дарування від імені ОСОБА_9 на користь третьої особи, оскільки за станом здоров'я до м.Кременчук її не довезти. Два рази відвідував ОСОБА_9 в межах тижня. Виїхавши перший раз за місцем проживання ОСОБА_9 , було встановлено її особа за паспортом. З останньою конфіденційно проведено бесіду щодо її волі. ОСОБА_9 пояснювала, що бажає подарувати земельну ділянку своїм дітям відповідачам по справі, щоб не було сварок між ними. Окрім цього, під час бесіди із ОСОБА_9 , шляхом опитування було перевірено її дієздатність, чи може підписати довіреність та чи розуміє, який правочин буде вчинений. Також, під час бесіди було встановлено кому буде видана довіреність на вчинення дій щодо дарування майна яке належить ОСОБА_9 . Через деякий час, виготовивши текст доручення та з'ясувавши у родичів, що остання не приймає ліки, вдруге приїхав до ОСОБА_9 . Отримавши текст довіреності, ОСОБА_9 почала інколи в голос інколи пошепки читати текст. ОСОБА_9 після ознайомлення із текстом повторно повідомила, що текст, який викладений у довіреності відповідає її волі, тому вона власноручно без зауважень, будь-якого примусу підписала.

Крім цього, в судовому засіданні ОСОБА_13 надав пояснення, що виніс постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі свідоцтва про право на спадщину позивачам, так як між позивачами та відповідачами існує спір.

Третя особа Козельщинська селищна рада в судове засідання не з'явилася, в матеріалах справи міться заяво про розгляд справи без їхньої участі.

Ухвалою суду від 09.03.2026 поновлено судовий розгляд справи, призначено справу до судового розгляду по суті на 13 год 00 хв 13.03.2026.

Ухвалою суду від 13.03.2026 повернуто на стадію підготовчого провадження, залучено позовну заяву ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з уточненими вимогами, призначено підготовче судове засідання на 10 квітня 2026 року о 09 годині 00 хвилин.

17.03.2026 представник відповідача ОСОБА_7 адвокат Марченко В.В., а також представник відповідачів ОСОБА_6 і ОСОБА_8 адвокат Дмитренко О.С. подали до суду відзиви на уточнену позовну заяву позивачів про визнання недійсними довіреність, договорів дарування, скасування рішення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, припинення права власності, визнання права власності в порядку спадкування за законом та в порядку спадкування на обов'язкову частку у спадковому майні, згідно якого вбачається, що відповідачі частково не погоджуються із доводами позивачів, викладеними у позовній заяві, оскільки твердження позивачів не відповідають фактичним обставинам справи та не можуть братися судом до уваги. Фактичні обставини, підстави та мотиви таких заперечень є аналогічними тим, які були викладені та детально описані у відзиві від 27.11.2023, який був поданий представником відповідачів ОСОБА_2

18.03.2026 представник позивачів подала до суду відповідь на відзив, згідно якого вбачається, що додаткових аргументів позивачі щодо необхідності задоволення уточнених позовних вимог не надають, оскільки відповідачі посилаються на попередній відзив від 27.11.2023.

Окрім цього, представник позивачів зазначила, що у первинному відзиві на позовну заяву від 27.11.2023 відповідачі не заявляли про стягнення судових витрат з позивачів та не повідомляли про орієнтовний розмір майбутніх витрат, хоча у перших трьох пунктах розрахунку суми гонорару та акті наданих послуг від 18.02.2026 зазначені послуги, які були відомі відповідачам на момент подання первинного відзиву, але по невідомим причинам не були заявлені відповідачами не зазначено підстав, за яких надані документи чи повідомлення про їх надання в майбутньому не могли були бути надані до суду та учасникам справи раніше разом із первинним відзивом, що є порушенням норм ст.83 ЦПК України

Також, представник позивачів прохала суд відмовити у стягненні з позивачів судових витрат у вигляді правничої допомоги через їх неспівмірність та необґрунтованість.

Ухвалою суду від 10.04.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позиція сторін що позовних вимог позивачів.

Третя особа Козельщинська селищна рада в судове засідання не з'явилася, в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи без участі представника територіальної громади.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Судом встановлено, що за життя ОСОБА_9 відповідно до записів погосподарської книги, технічних паспортів, інформації із відділу №5 Управління надання адміністративних послуг Головного управління держгеокадастру у Полтавській області, договорів дарування від 18.01.2022, а також відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_14 та до свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_10 , належало наступне майно( т.1 а.с.66-76, 161-163, т.2а.с.128-141, т.4 а.с. 209-226):

-житловий будинок з погосподарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , (т.2 а.с. 132-138, т.4 а.с. 209-226);

-земельна ділянка площею 0,35 га, яка надана для обслуговування житлового будинку і господарських будівель та споруд 0,25 га, ведення особистого підсобного господарства 0,10 га та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . (т. 1 а.с. 75, т.2 а.с. 132-138);

-житловий будинок з погосподарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_2 (т.2 а.с. 139-141);

-житловий будинок з погосподарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_2 , (т.2 а.с. 128-131);

-земельна ділянка площею 0,25 га, яка надана для обслуговування житлового будинку і господарських будівель та споруд, кадастровий номер 5322084601:01:001:0502, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (т.1 а.с.76);

-земельна ділянка площею 0,18 га, яка надана для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 5322084601:01:001:0503, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (т.1 а.с.76);

-земельна ділянка, кадастровий номер 5322084600:00:001:0585, площа 9,8190 га, що розташована на території Пригарівської сільської ради, Козельщинського району, Полтавської області, Державний акт на право власності на земельну ділянку серії IV-ПЛ №014106, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (т.1 а.с. 69-70);

-земельна ділянка (пай), кадастровий номер 5322084600:00:001:0178 , площа 4,9099 га, що розташована на території Пригарівської сільської ради, Козельщинського району, Полтавської області, Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ПЛ №065094, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (т.1 а.с.71-72).

Відповідно до заповіту від 09 січня 2014 року, який посвідчений секретарем виконавчого комітету Пригарівської сільської ради Козельщинського району Полтавської області та відповідно до інформаційної довідки зі спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) щодо чинності заповіту вбачається, що за життя ОСОБА_9 заповідала:

-земельну ділянку (пай), кадастровий номер 5322084600:00:001:0178 , площа 4,9099 га, що розташована на території Пригарівської сільської ради, Козельщинського району, Полтавської області, Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ПЛ №065094, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - відповідачу ОСОБА_6 ;

-приватний житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 - відповідачу ОСОБА_6 ;

-земельну ділянку, кадастровий номер 5322084600:00:001:0585, площа 9,8190 га, що розташована на території Пригарівської сільської ради, Козельщинського району, Полтавської області, Державний акт на право власності на земельну ділянку серії IV-ПЛ №014106, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в рівних долях - відповідачу ОСОБА_6 та відповідачу ОСОБА_7 (т.2 а.с. 18, 22).

Далі судом встановлено, що 24 грудня 2021 року державним нотаріусом Козельщинської державної нотаріальної контори Курочкіним О.О. за реєстраційним № 6342 посвідчено довіреність відповідно до якої відповідач ОСОБА_8 за життя ОСОБА_9 уповноважений останньою на вчинення правочину відносно майна, яке належить їй на праві власності, а саме укласти договір дарування:

- на користь відповідача ОСОБА_6 подарувати: житловий будинок з погосподарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_2 ; земельну ділянку площею 0,25 га, для обслуговування житлового будинку і господарських будівель та споруд, кадастровий номер 5322084601:01:001:0502, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; земельну ділянку площею 0,18 га, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 5322084601:01:001:0503, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; земельну ділянку, кадастровий номер 5322084600:00:001:0585, площа 9,8190 га, що розташована на території Пригарівської сільської ради, Козельщинського району, Полтавської області, Державний акт на право власності на земельну ділянку серії IV-ПЛ №014106, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в рівних долях;

- на користь відповідача ОСОБА_7 подарувати земельну ділянку (пай), кадастровий номер 5322084600:00:001:0178 , площею 4,9099 га, що розташована на території Пригарівської сільської ради, Козельщинського району, Полтавської області, Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ПЛ №065094, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (т. 2 а.с. 162-163, 238).

Відповідно до договорів дарування від 18.01.2022, які посвідчені приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Волошиною Н.А. та зареєстрованих в реєстрі за № 53 та № 54, а також відповідно до витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності вбачається, що між ОСОБА_9 , від імені якої діяв ОСОБА_8 , на підставі довіреності від 24 грудня 2021 року та відповідачами ОСОБА_7 та ОСОБА_6 укладено договори дарування:

- земельна ділянка, кадастровий номер 5322084600:00:001:0585, площею 9,8190 га, що розташована на території Пригарівської сільської ради, Козельщинського району (наразі Кременчуцького району), Полтавської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва подарована на користь відповідача ОСОБА_6 (т.1 а.с. 69-70);

- земельна ділянка, кадастровий номер 5322084600:00:001:0178, площею 4,9099 га, що розташована на території Пригарівської сільської ради, Козельщинського району (наразі Кременчуцького району), Полтавської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва подарована на користь відповідача ОСОБА_7 (т.1 а.с. 71-72).

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_9 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 31.01.2022 Козельщинським відділом реєстрації актів цивільного стану у Кременчуцькому районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Суми)(т.2 а.с. 5).

Після смерті спадкодавця ОСОБА_9 право на спадщину мають п'ятеро дітей спадкодавця, а саме: позивач ОСОБА_15 , позивач ОСОБА_5 , відповідач ОСОБА_16 , відповідач ОСОБА_7 та ОСОБА_17 , інші спадкоємці відсутні, що також в судовому засіданні підтвердили та не заперечували сторони по справі.

Відповідно да матеріалів спадкової справи, яка 22.02.2022 заведена Козельщинською державною нотаріальною конторою вбачається, що у шестимісячний строк для прийняття спадщини до нотаріальної контори подали заяви про прийняття спадщина: 22.02.2022 позивач ОСОБА_4 та відповідач ОСОБА_6 , 22.07.2022 позивач ОСОБА_5 . Інші спадкоємці відповідач ОСОБА_7 та ОСОБА_17 до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини не зверталися (т.2 а.с. 2, 3, 24).

Постановою державного нотаріуса Козельщинської державної нотаріальної контори Курочкіним О.О. від 28.06.2023 позивачам ОСОБА_5 та ОСОБА_4 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на майно в порядку спадкування після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 по причині наявності між спадкоємцями ОСОБА_5 та ОСОБА_4 з однієї сторони та ОСОБА_6 з іншої сторони, спору щодо їхнього права у спадщині, що унеможливлює в нотаріальному порядку визначити склад спадкового майна та розмір частки кожного із спадкоємців у спадщині, а також за відсутністю у спадкоємців ОСОБА_5 та ОСОБА_4 документів на спадкове майно ОСОБА_9 у зв'язку з їх ненаданням ОСОБА_6 (т.2 а.с. 51).

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_18 надала показання, що є дружиною відповідача ОСОБА_7 . З ОСОБА_9 була в дружніх стосунках.11.10.2021 в Козельщинській ЦРЛ ОСОБА_9 була проведена операція. Про операцію були повідомлені діти ОСОБА_9 . Відповідачі ОСОБА_19 не могли відвідувати ОСОБА_9 , у зв'язку з ОСОБА_20 та самоізоляцією. Інші рідні діти її не відвідували та не турбувалися про її здоров'я. Основні турботи лягли на їх з чоловіком плечі. Починаючи з 15.10 по 25.10 Полонська перебувала в реанімації, а потім була переведена до хірургії. Догляд за ОСОБА_9 здійснювала вона та відповідач ОСОБА_6 . Двічі приїжджала ОСОБА_4 , а ОСОБА_5 жодного разу не приїхав. Після виписки з лікарні ОСОБА_9 забрали до себе. Щодня їй робили перев'язку, купали та годували. Перебуваючи у них, ОСОБА_21 щодня дивилася телевізор та читала. На день її народження ІНФОРМАЦІЯ_5 їй зателефонувала з Італії донька ОСОБА_22 та на пропозицію ОСОБА_9 приїхати до неї та доглядати ОСОБА_22 відмовилася, так як повідомила їй, що у неї важкий характер. В цей же день також привітали її відповідачі ОСОБА_19 , інші діти ніхто не виявив бажання привітати. Через деякий час, ОСОБА_9 виявила бажання та переїхала до дочки відповідача ОСОБА_6 . ОСОБА_9 проживаючи у відповідачів ОСОБА_19 , де в цей час поправилася, почала ходити без ходунків. Періодично з чоловіком ОСОБА_5 вони її провідували. Під час відвідування ОСОБА_9 , остання їх тепло зустрічала, розповідала про переглянуті телесеріали. Нотаріуса запрошувала відповідач ОСОБА_6 , оскільки ОСОБА_9 після скасування мораторію на розпорядження земельної ділянки вирішила розпорядитися та подарувати відповідачам землю. За життя ОСОБА_9 незважаючи на перенесену операцію на очі, самостійно читала та користувалася слуховим апаратом, добре всіх чула та розуміла, адекватно відповідала на запитання.

Свідок ОСОБА_23 будучи допитана в судовому засіданні, надала показання, що вона є рідною дочкою позивача ОСОБА_4 , тобто рідною онукою ОСОБА_9 . Починаючи з 2011 по 2012 рік разом з чоловіком проживала у бабусі. Виїхали від бабусі до іншого житла, так як остання дивно поводилася, а саме спорожнювалася де попало, недочувала. ОСОБА_24 носила, але після операції на очах носити припинила. Занепокоєння, що бабусю залишили самою не було, так як її один раз на місяць провідували. Після проведеної у 2021 році операції, намагалася бабусю у лікарні відвідати, але лікарі її не пустили у зв'язку із карантинними заходами щодо боротьби з ОСОБА_20 . 11.01.2022 після виписки бабусі з лікарні, разом із матір'ю її провідали у відповідачів ОСОБА_19 . Бабуся їх не впізнала, вже була слабенькою, її нудило, був блювотний рефлекс, марила. Відповідачі ОСОБА_19 кололи їй якісь знеболюючі.

Свідок ОСОБА_25 будучи допитана в судовому засіданні, надала показання, що вона є рідною дочкою відповідачів ОСОБА_19 , тобто рідною онукою ОСОБА_9 . У кінці 2021 року бабусю забрали батьки. Разом з дітьми, двічі на тиждень вона до них приїжджала. Під час відвідування бабуся їх впізнавала, називала кожного по імені. У бабусі добра пам'ять, галюцинацій жодного разу не було. В лікарню бабуся потрапила через проблеми з шлунком чи жовчним міхуром. Бабуся носила слуховий апарат, дивилася телевізор у ньому. Чи носила окуляри вона не пригадує.

Свідок ОСОБА_26 будучи допитана в судовому засіданні, надала показання, що працює медсестрою фельдшерсько-акушерського пункту. 28.12.2021 року відповідач ОСОБА_6 попросила за призначенням лікарів ставити крапельниці. Тричі ставила крапельниці: реосорбілакт, рінтгер, ентеросорбенти від токсикації. У ОСОБА_9 був тремер правої руки, тому вона під час крапельниці її не залишала, слідкувала за цією рукою. ОСОБА_9 була спокійна, в доброму розумі, все сама розповіла про своє лікування в реанімації, тобто була в добрій свідомості. ОСОБА_9 знає тривалий час, так як проживали в одному селі.

Застосовані судом норми права.

Відповідно до положень ст. 717 ЦК України вбачається, що за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдарованому) безоплатно майно (дарунок) у власність. Договір, що встановлює обов'язок обдарованого вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування.

Згідно до положень ч.2 ст. 719 ЦК України, договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України.

Згідно з ч.3 ст.203 ЦК України однією із загальних вимог, дотримання якої необхідно для дійсності правочину, є вимога щодо волевиявлення учасника правочину, яке повинно бути вільним та відповідати його внутрішній волі.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (ч.3 ст. 215 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 225 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.

Відповідно до статей 1216, 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно із статтею 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

За змістом частини першої статті 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Статтею 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно із статтею 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Частиною першою статті 1241 ЦК України передбачено, що малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).

Право на обов'язкову частку - це суб'єктивне майнове право окремих спадкоємців першої черги (стаття 1261 ЦК України) отримати певну частку у спадщині, незалежно від змісту заповіту. Хоча норми про право на обов'язкову частку розміщені у главі, присвяченій спадкуванню за заповітом, за своєю сутністю право на обов'язкову частку належить до спадкування за законом. Тобто право на обов'язкову частку існує лише за наявності заповіту. Коло осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині, визначене статтею 1241 ЦК України, є вичерпним і розширювальному тлумаченню не підлягає. При з'ясуванні чи відноситься певний суб'єкт до кола осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині слід враховувати, що непрацездатність особи повинна підтверджуватися відповідними документами. При цьому відповідна особа для віднесення її до кола суб'єктів, які мають право на обов'язкову частку у спадщині, має бути непрацездатною саме на момент відкриття спадщини. Аналіз абзацу другого частини першої статті 1241 ЦК України дозволяє стверджувати, що зменшення розміру обов'язкової частки у спадщині можливе з урахуванням (а) характеру відносин між спадкоємцями і спадкодавцем; (б) наявності інших обставин, що мають істотне значення (зокрема, ними може вважатись тривала відсутність спілкування між спадкодавцем і спадкоємцем, неприязні відносини, зумовлені аморальною поведінкою спадкоємця, тощо). Позбавлення особи права на обов'язкову частку судом ЦК України не передбачено, хоча особа, яка має право на обов'язкову частку, може бути усунена від права на спадкування відповідно до статті 1224 ЦК України (див., зокрема, постанову Верховного Суду в складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 серпня 2019 року в справі № 510/350/16-ц (провадження № 61-19810св18)).

Непрацездатність - це соціально-фізіологічний стан людини, який визначається її об'єктивною втратою чи зменшенням природних функцій організму або зниженням кваліфікації, значним зменшенням обсягу чи припиненням трудової діяльності, у разі настання якого особа втрачає засоби до існування та потребує матеріального соціального забезпечення (див. постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 липня 2018 року в справі № 525/216/17-ц (провадження № 61-29933 св 18)).

При з'ясуванні чи відноситься певний суб'єкт до кола осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині слід враховувати, що непрацездатність особи повинна підтверджуватися відповідними документами. При цьому відповідна особа для віднесення її до кола суб'єктів, які мають право на обов'язкову частку у спадщині, має бути непрацездатною саме на момент відкриття спадщини (див., зокрема, постанову Верховного Суду в складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 серпня 2019 року в справі № 510/350/16-ц (провадження № 61-19810св18)).

Статтею 26 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на час відкриття спадщини визначено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року із збільшенням страхового стажу в подальшому.

Таким чином, для жінок станом 01.01.2022 року встановлений пенсійний вік - 60 років та наявність страхового стажу не менше 29 років.

Відповідно до вимог статті 5 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного та соціального страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом та Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Методичні рекомендації щодо вчинення нотаріальних дій (схвалені органами Міністерства юстиції України 29 січня 2009 року; частина 111, розділ 1, пункт 4) визначають, що у осіб, які не досягли встановленого чинним законодавством пенсійного віку (для жінок досягнення 55 років, для чоловіків - 60 років), але які мають право на отримання пенсії на пільгових підставах, право на обов'язкову частку у спадщині не виникає.

У відповідності до частини першої, другої ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК України).

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).

Згідно зі частинами першою, другою статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Відповідно до ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно (ч.1 ст. 1297 ЦК України).

Відповідно до п. 4.14 п. 4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за № 282/20595, свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів.

Згідно пункту «г» ч. 1 ст. 81 ЗК України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, яке передбачено п. 1 ч. 3 ст. 152 ЗК України. Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення, що передбачено ч. 1 ст. 1225 ЦК України.

Відповідно до ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно зі ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст.392 ЦК України).

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, і щодо зазначених об'єктів нерухомості раніше не проводилася державна реєстрація прав власності, подаються:

1) виписка із погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою;

2) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об'єктом, крім випадку, коли таке речове право зареєстровано в Державному реєстрі прав.

Для здійснення державної реєстрації прав власності на зазначені об'єкти документом, що посвідчує речові права на земельну ділянку під таким об'єктом, може також вважатися рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність.

Для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, проведення технічної інвентаризації щодо зазначених об'єктів нерухомості є необов'язковим.

Пунктом 9 частини 1 ст. 27 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цих прав та інтересів може бути визнання права.

Висновки суду та мотиви прийнятого рішення

Щодо позовних вимог позивачів в частині визнання недійсним довіреності та договору дарування земельних ділянок на користь відповідачів ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , скасування державної реєстрації речових прав з одночасним припиненням права власності відповідачів ОСОБА_7 та ОСОБА_6 .

З матеріалів справи вбачається, що 24 грудня 2021 року державним нотаріусом Козельщинської державної нотаріальної контори Курочкіним О.О. за реєстраційним № 6342 посвідчено довіреність відповідно до якої відповідача ОСОБА_8 за життя ОСОБА_9 уповноважено на вчинення правочину відносно майна, яке належить ОСОБА_9 на праві власності, а саме укласти договори дарування:

- на користь відповідача ОСОБА_7 подарувати земельну ділянку (пай), кадастровий номер 5322084600:00:001:0178 , площа 4,9099 га, що розташована на території Пригарівської сільської ради, Козельщинського району, Полтавської області, Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ПЛ №065094, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (т. 2 а.с. 162-163, 238).

Суд, не приймає до уваги доводи позивачів про те, що 24 грудня 2021 року ОСОБА_9 в період посвідчення державним нотаріусом Козельщинської державної нотаріальної контори Курочкіним О.О. довіреності не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними, довіреність особисто не підписувала, приймала наркотичні засоби з метою подолання нестерпного болю через рак 4-ї стадії, оскільки зазначене спростовується висновком судово - почеркознавчої експертизи від 21.11.2024, медичними записами, зокрема записом лікаря-онколога від 19.01.2022 та записом сімейного лікаря від 24.01.2022, листком призначень препаратів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів хворим від 11 січня 2022 року та 24 січня 2022 року, згідно яких вбачається, що особисто ОСОБА_9 виконано підпис, який міститься у вищезазначеній довіреності. ОСОБА_9 препарат «Трамадол» призначено з 11 січня 2022 року і вводився ін'єкційно з 11 січня 2022 року по 20 січня 2022 року, препарат Морфін було призначено з 24 січня 2022 року і вводився ін'єкційно з 24 січня 2022 року по 29 січня 2022 року, тобто не в період підписання оскаржуваної довіреності (т.1 ас.85-159; т.3 а.с.207-224).

Крім цього, в матеріалах справи не містяться належні та допустимі докази, що 24 грудня 2021 року ОСОБА_9 в період підписання довіреності була недієздатною або не усвідомлювала значення своїх дій.

Також, суд не приймає до уваги доводи позивачів про те, що при укладенні договору дарування відповідач ОСОБА_8 діяв в особистих інтересах, знаючи, що відчужуване майно набуде у власність його дружина ОСОБА_6 , оскільки як вбачається із змісту оскаржуваної довіреності за життя спадкодавець ОСОБА_9 уповноважила відповідача ОСОБА_8 виконати її волю щодо дарування вищезазначених земельних ділянок відповідачам ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , а тому вважає доводи позивачів є безпідставними.

Окрім цього, суд не приймає до уваги покази свідка ОСОБА_23 та пояснення позивача ОСОБА_4 в частині того, що за станом здоров'я ОСОБА_9 не могла підписати довіреність, не розуміла значення своїх дій під час підписання довіреності, оскільки зазначене спростовується показаннями свідків ОСОБА_18 , ОСОБА_25 та ОСОБА_26 , які будучи допитані в судовому засіданні спростували вищезазначені доводи щодо недієздатності ОСОБА_9 .

Окрім цього, зазначені доводи щодо недієздатності ОСОБА_9 спростовуються поясненнями третьої особи державного нотаріуса Козельщинської нотаріальної контори Курочкіна О.О., що ОСОБА_9 після ознайомлення із текстом довіреності повідомила нотаріуса про те, що текст, який викладений у довіреності відповідає її волі, власноручно без зауважень підписала.

Також, згідно висновку судово - почеркознавчої експертизи від 21.11.2024 вбачається, що рукописний текст, який міститься у довіреності від 24.12.2021 «Довіреність мною прочитана з моїх слів записано вірно. Наслідки договору дарування мені зрозумілі», а також підпис який міститься в графі «Підпис» виконано спадкодавцем ОСОБА_9 (т.3 а.с.207-224).

Отже, ураховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги позивачів щодо визнання недійсною довіреності та недійсними договори дарування земельних ділянок на користь відповідачів ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , скасування державної реєстрації речових прав з одночасним припиненням права власності відповідачів ОСОБА_7 та ОСОБА_6 не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог позивача ОСОБА_4 та позивача ОСОБА_5 в частині визнання в порядку спадкування за законом право власності на майно, а саме за кожним по 1/3 частині житлового будинку з погосподарськими спорудами та земельної ділянки, площею 0,35 га, для обслуговування житлового будинку і господарських будівель та споруд, ведення підсобного господарства за адресою: АДРЕСА_1 .

Судом встановлено, що житловий будинок з погосподарськими спорудами та земельною ділянкою, площею 0,35 га, наданою для обслуговування житлового будинку і господарських будівель та споруд, ведення підсобного господарства, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , або 14 не входить до переліку майна, яке визначено заповітом від 09 січня 2014 року, а тому підлягає успадкуванню спадкоємцями за законом.

Щодо існування вищезазначеного житлового будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , або 14, який належить спадкодавцю ОСОБА_9 встановлено наступне.

З матеріалів справи, зокрема спадкової справи після смерті ОСОБА_14 , свідоцтва про право на спадщину від 19.01.2000 (т. 4 а.с 71-81), інвентаризаційної справи на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 (т.4 а.с. 209-226) вбачається, що за життя ОСОБА_9 успадкувала в порядку спадкування за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_14 житловий будинок з погосподарськими спорудами та земельну ділянку, площею 0,35 га, надану для обслуговування житлового будинку і господарських будівель та споруд, ведення підсобного господарства саме за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно свідоцтва про право на спадщину (т.4 а.с. 76-78), та державного акту на право приватної власності на землю серія И-ПЛ №014481 (т.1 а.с.75) вбачається, що на праві власності ОСОБА_9 належить земельна ділянка надана для обслуговування житлового будинку і господарських будівель та споруд, ведення підсобного господарства за адресою: Полтавська область, Кременчуцький (Козельщинський) район, с. Пригарівка.

Суд, звертає увагу на те, що невідповідність нумерації вулиці Першотравнева, яка міститься у довідках, які видані старостою Пригарівського старостинського округу Євгеном Дубиною, а також інформація, яка міститься в погосподарських книгах щодо наявності житлового будинку та земельної ділянки, які належать ОСОБА_9 по АДРЕСА_4 , не відповідає дійсній інформації щодо нумерації вулиці Першотравнева, яка міститься в офіційних правовстановлюючих документах, а саме: у рішенні Пригарівської сільської ради №41 від 19.08.1999 про оформлення права власності на житловий

будинок в АДРЕСА_5 , за ОСОБА_14 (т.4 а.с. 170), а також у свідоцтві про право на спадщину за заповітом після померлої ОСОБА_14 щодо успадкованого спадкоємицею ОСОБА_9 житлового будинку та земельної ділянки саме за адресою: АДРЕСА_1 (т.4 а.с. 78).

Отже, встановлені обставини справи свідчать про те, що за життя ОСОБА_9 належав та обліковувався житловий будинок з погосподарськими спорудами та земельною ділянкою, площею 0,35 га, надана для обслуговування житлового будинку і господарських будівель та споруд, ведення підсобного господарства саме за адресою: АДРЕСА_1 , а не по АДРЕСА_1 .

Ураховуючи вищевикладене, суд вважає що спадкове майно підлягає розподілу між спадкоємцями, які прийняли спадщину за законом після померлої ОСОБА_9 та визнання за кожним спадкоємцем ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 порядку спадкування за законом право власності по 1/3 частці житлового будинку з погосподарськими спорудами, а саме житловий будинок літера А, сарай літера Б, вбиральна літера В та земельної ділянки, площею 0,35 га, для обслуговування житлового будинку і господарських будівель та споруд, ведення підсобного господарства, державний акт на право приватної власності серія І-ПЛ № 014481 від 27.08.200, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки зазначене спадкове майно до заповіту від 09 січня 2014 року не входить.

Щодо позовних вимог позивача ОСОБА_4 та позивача ОСОБА_5 в частині визнання в порядку спадкування за законом право власності на майно, а саме за кожним на 1/3 частину земельної ділянки, площею 0,25 га, яка надана для обслуговування житлового будинку і господарських будівель та споруд, кадастровий номер 5322084601:01:001:0502, та знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;

Відповідно до відповіді з головного управління Держгеокадастру у Полтавській області та відповіді з Козельщинської селищної ради вбачається, що ОСОБА_9 на праві власності належить земельна ділянка, площею 0,25 га, яка надана для обслуговування житлового будинку і господарських будівель та споруд, кадастровий номер 5322084601:01:001:0502, державний акт серії ЯК № 989458 за № 011056500084 від 25.05.2010, та знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (т.1 а.с. 66, 76).

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно вбачається, що житловий будинок з погосподарськими спорудами, який знаходиться по вулиці по АДРЕСА_2 належить ОСОБА_9 (т.2 а.с. 128).

Судом встановлено, що житловий будинок, який належить на праві власності ОСОБА_9 розташований на земельній ділянці, яка належить ОСОБА_9 за однією адресою.

Цільове призначення земельної ділянки, площею 0,25 га, надана для обслуговування житлового будинку і господарських будівель та споруд, кадастровий номер 5322084601:01:001:0502.

-земельну ділянку (пай), кадастровий номер 5322084600:00:001:0178 , площею 4,9099 га, що розташована на території Пригарівської сільської ради, Козельщинського району, Полтавської області, Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ПЛ №065094, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - відповідачу ОСОБА_6 ;

-приватний житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 - відповідачу ОСОБА_6 ;

Отже, ураховуючи вищевикладене, суд вважає, вимоги позивачів в частині визнання в порядку спадкування за законом право власності на майно, а саме за кожним по 1/3 частці земельної ділянки, площею 0,25 га, яка надана для обслуговування житлового будинку і господарських будівель та споруд, кадастровий номер 5322084601:01:001:0502, та знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , не підлягає задоволенню, оскільки успадкування зазначеної земельної ділянки відбувається спадкоємцем автоматично разом із успадкування за вищезазначеним заповітом житлового будинку, тобто право власності на ділянку переходить до спадкоємця автоматично разом із правом власності на житло.

Щодо позовних вимог позивача ОСОБА_4 та позивача ОСОБА_5 в частині визнання в порядку спадкування за законом право власності на майно, а саме за кожним на 1/3 частину земельної ділянки, площею 0,18 га, яка надана для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 5322084601:01:001:0503,та знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до відповіді з головного управління Дергеокадастру у Полтавській області та відповіді з Козельщинської селищної ради вбачається, що ОСОБА_9 на праві власності належить земельна ділянка, площею 0,18 га, яка надана для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 5322084601:01:001:0503, державний акт серії ЯК № 989459 за № 011056500083 від 25.05.2010, та знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (т.1 а.с. 66, 76).

Ураховуючи вищевикладене, суд вважає що спадкове майно підлягає розподілу між спадкоємцями, які прийняли спадщину за законом після померлої ОСОБА_9 та визнання за кожним спадкоємцем ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 порядку спадкування за законом право власності по 1/3 частці земельної ділянки, площею 0,18 га, яка надана для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 5322084601:01:001:0503, державний акт серії ЯК № 989459 за № 011056500083 від 25.05.2010, та знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки зазначене спадкове майно до заповіту від 09 січня 2014 року не входить.

Щодо позовних вимог позивача ОСОБА_4 та позивача ОСОБА_5 в частині визнання в порядку спадкування за законом право власності на майно, а саме за кожним на 1/3 частину житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та право користування земельною ділянкою під цим будинком, що успадкувала ОСОБА_9 за заповітом від

ОСОБА_10 , посвідченого Козельщинською державною нотаріальною конторою Козельщинського району Полтавської області від 08.09.2003, № 2017.

Судом встановлено, що після померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_10 за життя ОСОБА_9 успадкувала усе майно зокрема житловий будинок з погосподарськими спорудами, а саме житловий будинок літера А, а, сарай літера Б, сарай літера В, колодязь літера к, за адресою: АДРЕСА_2 , але право власності на спадкове майно не оформила. (т1 а.с. 160-163, т.2 а.с. 75, 139-141, 238).

Суд звертає увагу на те, що позивачами та відповідачами не надано до суду належні та допустимі докази, що померлій ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_10 та померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 належить на праві власності земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2 , тому вважає, що вимога позивачів про визнання права користування земельною ділянкою під вищезазначеним будинком не підлягає задоволенню, оскільки земельна ділянка не була приватизована, отже спадкоємці повинні оформляти право користування або власності через органи місцевого самоврядування.

Ураховуючи вищевикладене, суд вважає, що спадкове майно підлягає розподілу між спадкоємцями, які прийняли спадщину за законом після померлої ОСОБА_9 та визнання за кожним спадкоємцем ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 в порядку спадкування за законом право власності по 1/3 частці житлового будинку з погосподарськими спорудами, а саме житловий будинок літера А,а, сарай літера Б, сарай літера В, колодязь літера к, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки зазначене спадкове майно до заповіту від 09 січня 2014 року не входить.

Щодо позовних вимог позивача ОСОБА_4 в частині визнання за нею у порядку спадкування обов'язкової частки у спадщині за заповітом, після смерті ОСОБА_9 право власності на:

- 1/6 частину земельної ділянки (паю), кадастровий номер 5322084600:00:001:0178, площею 4,9099 га,

- 1/6 частину приватного житлового будинку та земельної ділянки площею 0,25 га, яка надана для обслуговування житлового будинку і господарських будівель та споруд, кадастровий номер 5322084601:01:001:0502, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;

- 1/6 частину земельної ділянки, кадастровий номер 5322084600:00:001:0585, площа 9,8190 га.

Судом установлено, що позивач у віці 50 років отримала пенсію на пільгових умовах, що також не заперечувалося позивачем.

Згідно ч. 1 ст. 1241 ЦК України, право на обов'язкову частку у спадщині мають малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатні вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).

Розмір обов'язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно ч. 3 ст. 75 СК України, непрацездатними вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є інвалідом І, ІІ чи ІІІ групи.

Згідно ст. 1 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції що діяла на час смерті спадкодавця), непрацездатні громадяни - особи, які досягли встановленого законом пенсійного віку або визнані інвалідами, у тому числі діти-інваліди, а також особи, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до цього Закону.

Згідно ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції що діяла на час смерті спадкодавця), особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років.

Розкриваючи зміст поняття «повнолітні непрацездатні діти», що використовується в частині першій статті 1241 ЦК України щодо права на обов'язкову частку у спадщині, Конституційний Суд України у рішенні від 11 лютого 2014 року № 1-рп/2014 (справа про право на обов'язкову частку у спадщині неповнолітніх непрацездатних дітей спадкодавця), виходив з положень частини третьої статті 75 СК України, яка відносить до категорії «непрацездатні» інвалідів I, II та III групи, а також положень пенсійного законодавства та законів України, які регулюють соціальне страхування і визначають поняття «непрацездатний», а саме частину четверту статті 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» та абз. 17 частини першої статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та вирішив, що «в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 1241 ЦК України щодо права повнолітніх непрацездатних дітей спадкодавця на обов'язкову частку у спадщині необхідно розуміти так, що таке право мають, зокрема, повнолітні діти спадкодавця, визнані інвалідами в установленому законом порядку незалежно від групи інвалідності.

При цьому, висновків щодо наявності права на отримання обов'язкової частки іншими категоріями «непрацездатних» дітей спадкодавця вказане рішення Конституційного Суду України не містить.

Під час розгляду справи, судом не встановлено, що позивач ОСОБА_4 має права на обов'язкову частку у спадщині, оскільки на день відкриття спадщини не досягла пенсійного віку, встановленого законом, так як їй виповнилося повних 59 років 10 місяців 26 днів, тобто не досягла віку, визначеного ст. 26 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (60 років) та не була інвалідом.

Крім цього, суд звертає увагу на те, що позивач ОСОБА_4 отримувала пенсію на пільгових умовах, тому зазначене не свідчить про її непрацездатність і не дає їй права на обов'язкову частку у спадщині, оскільки позивач не досягла встановленого чинним законодавством пенсійного віку.

Аналогічні висновки та правові позиції викладені у постанові Верховного Суду України від 13 квітня 2011 року у справі № 6-21635св08, у постанові Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 208/9389/15-ц (провадження № 61-32940св18) та у постанові Верховного Суду від 26 вересня 2019 року у справі № 303/674/17 (провадження № 61-29481св18).

Отже, ураховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачу ОСОБА_4 у задоволенні вищезазначених позовних вимог необхідно відмовити у зв'язку з встановленими обставинами щодо відсутності права на обов'язкову частку у спадщині, а також у зв'язку з тим, що судом відмовлено позивачам у задоволенні позовних вимог щодо визнання недійсною довіреності та недійсними договору дарування земельних ділянок кадастровий номер 5322084600:00:001:0178 та кадастровий номер 5322084600:00:001:0585.

Щодо позовних вимог позивача ОСОБА_5 в частині визнання за ним у порядку спадкування обов'язкової частки у спадщині за заповітом, після смерті ОСОБА_9 право власності на:

- 1/6 частину земельної ділянки (паю), кадастровий номер 5322084600:00:001:0178, площа 4,9099 га,

- 1/6 частину земельної ділянки, кадастровий номер 5322084600:00:001:0585, площа 9,8190 га.

Суд, звертає увагу на те, що зазначені земельні ділянки до спадкової маси не входять, оскільки як встановлено вище, за життя спадкодавець ОСОБА_9 подарувала земельні ділянки відповідачам ОСОБА_7 та ОСОБА_6 .

Отже, ураховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачу ОСОБА_5 необхідно у задоволенні вищезазначених позовних вимог відмовити у зв'язку з тим, що судом відмовлено позивачам у задоволенні позовних вимог щодо визнання недійсною довіреності та недійсними договору дарування земельних ділянок кадастровий номер 5322084600:00:001:0178 та кадастровий номер 5322084600:00:001:0585.

Щодо позовної вимоги позивача ОСОБА_5 в частині визнання за ним у порядку спадкування обов'язкової частки у спадщині за заповітом, після смерті ОСОБА_9 право власності на:

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_9 (т.2 а.с. 5). Після смерті спадкодавця ОСОБА_9 право на спадщину мають п'ятеро дітей спадкодавця, а саме: позивач ОСОБА_15 , позивач ОСОБА_5 , відповідач ОСОБА_16 , відповідач ОСОБА_7 та ОСОБА_17 , інші спадкоємці відсутні, що також в судовому засіданні підтвердили та не заперечували сторони по справі.

Відповідно да матеріалів спадкової справи, яка 22.02.2022 заведена Козельщинською державною нотаріальною конторою вбачається, що у шестимісячний строк для прийняття спадщини до нотаріальної контори подали заяви про прийняття спадщини: 22.02.2022 позивач ОСОБА_4 та відповідач ОСОБА_6 , 22.07.2022 позивач ОСОБА_5 . Інші спадкоємці, відповідач ОСОБА_7 та ОСОБА_17 до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини не зверталися (т.2 а.с. 2, 3, 24).

Далі судом встановлено, що відповідно до заповіту ОСОБА_9 заповідала відповідачу ОСОБА_6 приватний житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Суд, звертає увагу на те, що відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 від 10.04.2019 позивач ОСОБА_5 є інвалідом ІІІ групи та на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 вже був непрацездатною особою, а тому відповідно до ст. 1241 ЦК України, має право на обов'язкову частку в спадщині.

Суд, при визначенні обов'язкової частки позивача ОСОБА_5 , виходить з наступного.

Суд, враховує всіх спадкоємців хто спадкував би, якби заповіту не було, а саме п'ять вищезазначених спадкоємців та вважає, що кожному спадкоємцю повинно було б належати по 1/5 частці у спадковому майні.

Обов'язкова частка у спадщині за заповітом позивача ОСОБА_5 у вищезазначеному приватному житловому будинку та земельній ділянці складається у розмірі (1/5 (частка спадкоємця у спадковому майні якби заповіту не було) х 1/2 (половина частки, яка належала б позивачу у разі спадкування за законом) = 1/10.

В свою чергу, суд звертає увагу на те, що частка відповідача ОСОБА_6 у вищезазначеному приватному житловому будинку та земельній ділянці складається у розмірі (1 (ціла частка житлового будинку та землі) -1/10( обов'язкова частка ОСОБА_5 ) = 9/10.

Окрім цього, суд звертає увагу на те, що представниками відповідачів та відповідачами не надано до суду належних та достатніх доказів на підтвердження того, що між спадкодавцем ОСОБА_9 та її сином позивачем ОСОБА_5 було припинено спілкування чи існували неприязні стосунки, зумовлені поведінкою саме спадкоємцем обов'язкової частки ОСОБА_5 , або інші обставин, які мають істотне значення для вирішення питання

щодо зменшення обов'язкової частки у спадщині за заповітом до 1/12 частини, тому вважає доводи представників відповідача та позивачів є безпідставними та необґрунтованими.

Отже, ураховуючи вищевикладене, суд вважає, що вищезазначена позовна вимога позивача підлягає до часткового задоволенню, а саме спадкове майно підлягає розподілу між спадкоємцями та визнання права власності в порядку спадкування обов'язкової частки у спадщині за ОСОБА_5 у розмірі 1/10 частини та відповідно за ОСОБА_6 в порядку спадкування за заповітом після померлої ОСОБА_9 у розмірі 9/10 частки права власності на житловий будинок літера А,а, гараж літера В, сарай літера Б та у відповідному розмірі земельної ділянки площею 0,25 га, яка надана для обслуговування житлового будинку і господарських будівель та споруд, кадастровий номер 5322084601:01:001:0502, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 .

Також, суд обґрунтовуючи своє рішення щодо позовних вимог позивачів, приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Щодо судових витрат позивачів.

Згідно з ч. 1 і ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, залучення експертів та проведенням експертизи, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.

Судом встановлено, що за подання позову з вимогами немайнового характеру кожним позивачем сплачено судового збору у розмірі 5368,00 грн (1073,60 грн. х 5 немайнових вимог).

Оскільки у задоволенні позовних вимог немайнового характеру позивачам відмовлено, сплачений кожним позивачем судовий збір за такі вимоги у розмірі 5368,00 грн, покладається на позивачів.

Далі судом встановлено, що за поданням позову з вимогами майнового характеру кожним позивачем сплачено судовий збір у загальному розмірі 2 307,15 грн.

Разом із тим, позовні вимоги майнового характеру позивача ОСОБА_4 задоволено частково шляхом визнання за нею права власності на частки лише чотирьох із восьми об'єктів вищезазначеного спірного майна.

За таких обставин судовий збір, сплачений позивачем ОСОБА_4 за подання позову майнового характеру підлягає стягненню частково лише з відповідача, яка прийняла спадщину, а саме із ОСОБА_6 у розмірі (50% від задоволеного позову майнового характеру) 1153,58 грн.

Позовні вимоги майнового характеру позивача ОСОБА_5 задоволено частково шляхом визнання за ним права власності на частки лише шести із восьми об'єктів вищезазначеного спірного майна.

За таких обставин судовий збір, сплачений позивачем ОСОБА_5 за подання позову майнового характеру підлягає стягненню частково лише з відповідача, яка прийняла спадщину, а саме із ОСОБА_6 у розмірі (75% від задоволеного позову майнового характеру) 1730,37 грн.

Щодо судових витрат відповідачів.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються зі судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

На підставі ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

За змістом ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 134 ЦПК України разом із першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Судом встановлено, що представником відповідача ОСОБА_6 адвокатом Дмитренком О.С. на підтвердження витрат відповідача на правничу допомогу було надано 20.02.2026, а також після поновлення судового розгляду та підготовчого судового засідання було повторно 17.03.2026 надано такі докази:

1) договір про надання правничої допомоги №51 від 14 листопада 2023 року, укладений між адвокатським об'єднанням «Семеген і Партнери» та ОСОБА_6 ( т. 4 а.с. 230 т. 5 а.с. 127);

2) розрахунок суми гонорару за договором про надання правничої допомоги № 51 від 14 листопада 2023 року, відповідно до якого вартість однієї години роботи адвоката при наданні правничої допомоги клієнту за домовленістю сторін становить 1514,00 грн. Відповідно до вимог ст.137 ЦПК України до розрахунку включені такі послуги адвоката: 1) зустріч з клієнтом, проведення попереднього аналізу справи, опитування клієнта - 0,5 годин, вартість - 757,00 грн; 2) вивчення та аналіз норм цивільного, цивільного процесуального законодавства України та судової практики в подібних справах - 2 години, вартість - 3018,00 грн; 3) складення відзиву на позовну заяву про стягнення заборгованості за договором - 3 години, вартість - 4542,00 грн; 4) участь у судових засіданнях - 17 годин, вартість за домовленістю 10000,00 грн. Загальна сума гонорару, сплаченого ОСОБА_6 становить 18327,00 грн. (т. 4 а.с. 231, т. 5 а.с. 128);

3) акт наданих послуг від 18.02.2026 на суму 18327,00 грн (т. 4 а.с. 232, т. 5 а.с. 129);

4) квитанція № 23 від 18.02.2026, відповідно до якої адвокат Дмитренко Олександр Сергійович прийняв від ОСОБА_6 гонорар у розмірі 18327,00 грн за надання правничої допомоги (т. 4 а.с. 233, т. 5 а.с. 130).

На підтвердження направлення на поштову адресу позивачів документів, що підтверджують витрати відповідача Комар І.В. на правничу допомогу, представником відповідача 20.02.2026 надано описи вкладення в цінний лист, накладну № 3910000056429 та № 3910000056437 та фіскальні чеки АТ «Укрпошта» (т. 4 а.с.234-237).

Представником відповідача ОСОБА_7 адвокатом Марченком В.В. на підтвердження витрат відповідача на правничу допомогу було надано 20.02.2026, а також після поновлення судового розгляду та підготовчого судового засідання було повторно 17.03.2026 надано такі докази:

1) договір про надання правничої допомоги від 14 листопада 2023 року, укладений між адвокатським об'єднанням «Семеген і Партнери» та ОСОБА_5 ( т. 4 а.с. 241, т. 5 а.с. 119);

2) розрахунок суми гонорару за договором про надання правничої допомоги від 14 листопада 2023 року, відповідно до якого вартість однієї години роботи адвоката при наданні правничої допомоги клієнту за домовленістю сторін становить 1514,00 грн. Відповідно до вимог ст.137 ЦПК України до розрахунку включені такі послуги адвоката: 1) зустріч з клієнтом, проведення попереднього аналізу справи, опитування клієнта - 0,5 годин, вартість - 757,00 грн; 2) вивчення та аналіз норм цивільного, цивільного процесуального законодавства України та судової практики- 2 години, вартість - 3018,00 грн; 3) складення відзиву на позовну заяву про стягнення заборгованості за договором - 3 години, вартість - 4542,00 грн; 4) участь у судових засіданнях - 17 годин, вартість за домовленістю 10000,00 грн. Загальна сума гонорару, сплаченого ОСОБА_5 становить 18327,00 грн. (т. 4 а.с. 242, т. 5 а.с. 120);

3) акт наданих послуг від 18.02.2026 на суму 18327,00 грн (т. 4 а.с. 243, т. 5 а.с. 121);

4) квитанція № 31 від 18.02.2026, відповідно до якої адвокат Марченко В.В. прийняв від ОСОБА_5 гонорар у розмірі 18327,00 грн за надання правничої допомоги (т. 4 а.с. 240, т. 5 зворотній а.с. 121).

На підтвердження направлення на поштову адресу позивачів документів, що підтверджують витрати відповідача Полонського В.В. на правничу допомогу, представником відповідача 20.02.2026 надано описи вкладення в цінний лист, накладну № 3910000056410 та № 3910000056402 та фіскальні чеки АТ «Укрпошта» (т. 4 а.с.244-249).

Суд звертає увагу на те, що 27.11.2023 представником Дмитренко О.С. при поданні до суду відзиву на позов позивачів, а саме на виконання вимоги п.8 ч. 3 ст.178 ЦПК України не зазначив попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які відповідачі понесли і які очікують понести останні до закінчення розгляду справи(т.2 а.с.142-151).

Також, суд не приймає до уваги розрахунок суми гонорару, де адвокат Марченко В.В. зазначає витрати щодо складення відзиву на позовну заяву про стягнення заборгованості за договором - 3 години, вартість - 4542,00 грн, оскільки адвокат Марченко В.В. в підготовчому судовому засіданні пояснив, що підтримує відзив адвоката Дмитренка О.С., який поданий в інтересах всіх відповідачів, тобто не бажає подавати відзив на позовну заяву позивачів.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 березня 2024 року у справі № 459/2350/23 (провадження № 61-1802св24) зазначено, що: «аналіз положень статті 134 ЦПК України свідчить про те, що у разі неподання попереднього (орієнтовного) розрахунку у суду є право відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Надання попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат не є безумовною підставою для відмови у їх стягненні, якщо такий розрахунок попередньо (з першою заявою по суті спору) не надавався, оскільки закон використовує термін «може» відмовити, а не «відмовляє». Для цього суд має застосувати положення закону про завдання та принципи цивільного судочинства, пропорційність у цивільному судочинстві, а також конкретні обставини справи, вимоги, з якими заявник звернувся до суду, їх значення для заявника.

Таким чином, хоча відмова у відшкодуванні витрат на правову допомогу у зв'язку з неподанням заявником попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат є правом суду, а не обов'язком, суд має враховувати конкретні обставини справи та принцип диспозитивності цивільного судочинства».

У додатковій постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25 вересня 2024 року у cправі № 910/1007/22 зазначено, що: «подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності. Крім того, попереднє визначення суми судових витрат надає можливість судам у визначених законом випадках здійснювати забезпечення судових витрат та своєчасно (під час прийняття рішення у справі) здійснювати розподіл судових витрат».

Під час, розгляду справи судом не встановлено поважність не подання представниками відповідача попереднього розрахунку витрат відповідачів на правову допомогу разом із первинним відзивом на позовну заяву.

Отже, приймаючи до уваги те, що представником відповідача адвокатом Дмитренком О.С. з першою заявою (відзивом на позов позивачів) по суті спору не подано попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на правову допомогу, а також те, що представником відповідача адвокатом Марченком В.В. підтримуючи відзив на позовну заяву, який поданий адвокатом Дмитренком О.С. не подано попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на правову допомогу, суд дійшов висновку про відмову відповідачам у їх відшкодуванні.

Щодо заходу забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1, 9, 10 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

З урахуванням викладеного та часткового задоволенню позову позивачів, суд вважає за необхідне за власною ініціативою скасувати заходи забезпечення позову вжиті за ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області від 30.10.2023 (т.1 а.с. 194, 214-215), а саме у вигляді арешту земельної ділянки з кадастровим номером 5322084600:00:001:0178 площею 4,9099 га, що розташована на території Пригарівської сільської ради Кременчуцького (Козельщинського) району Полтавської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та належить ОСОБА_7 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ) та арешту земельної ділянки з кадастровим номером 5322084600:00:001:0585 площею 9,8190 га, що розташована на території Пригарівської сільської ради Кременчуцького (Козельщинського) району Полтавської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та належить ОСОБА_6 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ).

Суд, також вважає, після набрання рішення законної сили за необхідне повернути витребувані судом оригінали документів за приналежністю до відповідних установ.

Керуючись ст. 15, 141, 76-81, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ

Позов ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Державний нотаріус Козельщинської державної нотаріальної контори Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Курочкін Олександр Олександрович та Козельщинської селищної ради про визнання недійсними довіреність, договорів дарування, скасування рішення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, припинення права власності в порядку спадкування за законом та в порядку спадкування на обов'язкову частку у спадковому майні - задовольнити частково.

Визнати за кожним ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9 право власності:

-по 1/3 частці житлового будинку з погосподарськими спорудами, а саме житловий будинок літера А, сарай літера Б, вбиральна літера В, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

-по 1/3 частці земельної ділянки, площею 0,35 га, для обслуговування житлового будинку і господарських будівель та споруд, ведення підсобного господарства, державний акт на право приватної власності серія І-ПЛ № 014481 від 27.08.2001за адресою: АДРЕСА_1 ;

-по 1/3 частці земельної ділянки, площею 0,18 га, яка надана для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 5322084601:01:001:0503, державний акт серії ЯК № 989459 за № 011056500083 від 25.05.2010, та знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;

-по 1/3 частці житлового будинку з погосподарськими спорудами, а саме житловий будинок літера А,а, сарай літера Б, сарай літера В, колодязь літера к, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 .

Визнати право власності за ОСОБА_5 в порядку спадкування обов'язкової частки у спадщині після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9 у розмірі 1/10 частки та відповідно право власності за ОСОБА_6 в порядку спадкування за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9 у розмірі 9/10 частки:

- на житловий будинок з погосподарськими спорудами, а саме: житловий будинок літера А,а, гараж літера В, сарай літера Б, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 ;

- на земельну ділянку площею 0,25 га, яка надана для обслуговування житлового будинку і господарських будівель та споруд, кадастровий номер 5322084601:01:001:0502, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 судові витрати у розмірі - 1153,58 грн.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 судові витрати у розмірі - 1730,37 грн.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті за ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області від 30.10.2023, а саме:

- у вигляді арешту земельної ділянки з кадастровим номером 5322084600:00:001:0178 площею 4,9099 га, що розташована на території Пригарівської сільської ради Кременчуцького (Козельщинського) району Полтавської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та належить ОСОБА_7 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 );

- у вигляді арешту земельної ділянки з кадастровим номером 5322084600:00:001:0585 площею 9,8190 га, що розташована на території Пригарівської сільської ради Кременчуцького (Козельщинського) району Полтавської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та належить ОСОБА_6 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ).

Копію рішення після набрання законної сили направити до відділу «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Козельщинської селищної ради - для виконання в частині зняття арешту.

Після набрання рішення законної сили повернути витребувані судом оригінали документів за приналежністю до відповідних установ.

Рішення може бути оскаржене впродовж тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Козельщинський районний суд.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга в електронній формі подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя М.М.Оксенюк

Попередній документ

135780080

Наступний документ

135780082

Інформація про рішення:

№ рішення:	135780081
№ справи:	536/1573/23
Дата рішення:	16.04.2026
Дата публікації:	20.04.2026
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Цивільне
Суд:	Козельщинський районний суд Полтавської області
Категорія справи:	Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них; за законом.

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (16.04.2026)
Результат розгляду:	заяву задоволено частково
Дата надходження:	30.10.2023
Предмет позову:	Про визнання недійсною довіреності,договорів дарування, скасування рішення Державної реєстрації речових прав на нерухоме майно,припинення права власності, визнання права власності в порядку спадкування за законом та в порядку спадкування на обовёязкову час

Розклад засідань:

Минулі засідання (20)

30.11.2023 09:00	Козельщинський районний суд Полтавської області
09.01.2024 10:30	Козельщинський районний суд Полтавської області
12.02.2024 09:00	Козельщинський районний суд Полтавської області
19.03.2024 13:00	Козельщинський районний суд Полтавської області
31.05.2024 09:00	Козельщинський районний суд Полтавської області
30.07.2024 10:30	Козельщинський районний суд Полтавської області
25.12.2024 10:00	Козельщинський районний суд Полтавської області
20.01.2025 09:00	Козельщинський районний суд Полтавської області
03.02.2025 09:00	Козельщинський районний суд Полтавської області
11.02.2025 09:30	Козельщинський районний суд Полтавської області
11.03.2025 09:00	Козельщинський районний суд Полтавської області
02.04.2025 09:30	Козельщинський районний суд Полтавської області
23.12.2025 10:00	Козельщинський районний суд Полтавської області
29.01.2026 09:00	Козельщинський районний суд Полтавської області
27.02.2026 09:00	Козельщинський районний суд Полтавської області
09.03.2026 14:00	Козельщинський районний суд Полтавської області
13.03.2026 13:00	Козельщинський районний суд Полтавської області
10.04.2026 09:00	Козельщинський районний суд Полтавської області
15.04.2026 13:30	Козельщинський районний суд Полтавської області
17.04.2026 08:10	Козельщинський районний суд Полтавської області