Справа № 529/609/25
Провадження № 1-кп/529/44/26
16 квітня 2026 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
секретаря с/з - ОСОБА_2 ,
за участі прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, у зв'язку зі зміною обстановки,
встановив:
На розгляді Диканського районного суду Полтавської області перебуває справа в межах кримінального провадження №12025170440000235 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України.
Захисником - адвокатом ОСОБА_5 подано клопотання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності. Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_4 раніше не судимий, обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину, має постійне місце реєстрації та проживання, позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, працевлаштований в АТ «Полтаваобленерго» на посаді електромонтера, з березня 2026 року отримав відстрочку у вигляді бронювання до 17.11.2026, тому внаслідок зміни обстановки вчинене ним діяння втратило суспільну небезпечність, а обвинувачений перестав бути суспільно небезпечним. А відтак, просить закрити кримінальне провадження та звільнити ОСОБА_4 від кримінальної на підставі ст. 48 КК України у зв'язку зі зміною обстановки.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав подане його захисником клопотання та просив його задовольнити. Пояснив, що його згода на закриття кримінальної відповідальності у зв'язку зі зміною обстановки є добровільною та свідомою.
Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, зокрема зазначивши, що на даний час триває збройна агресія проти України, тому відсутні підстави для висновку про втрату суспільної небезпечності діяння. Крім того, факт набуття обвинуваченим відстрочки автоматично не припиняє його суспільної небезпеки за інкримінованим правопорушенням. Оскільки мобілізація триває, надана ОСОБА_4 відстрочка від призову має тимчасовий характер, відсутні підстави стверджувати, що вчинене діяння або особа, яка його вчинила вже не є суспільно небезпечними.
Дослідивши заявлене клопотання, думку учасників судового провадження, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 48 КК України особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.
Вказана норма передбачає дві окремі самостійні умови для звільнення особи від кримінальної відповідальності внаслідок зміни обстановки: коли вчинене особою діяння втратило ознаки суспільної небезпечності або коли ця особа перестала бути суспільно небезпечною.
Згідно п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» для застосування ст. 48 КК України необхідно встановити, що після вчинення певного злочину обстановка змінилася таким чином, що вчинене діяння вже не є суспільно небезпечним. Особу можна визнати такою, що перестала бути суспільно небезпечною, у разі, коли вона сама або обстановка навколо неї зазнала таких змін, що унеможливлюють вчинення нею нового злочину.
Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 15.04.2021 № 161/1390/19, під втратою вчиненого особою діяння суспільної небезпечності кримінальний закон розуміє істотну зміну соціально-економічних, політичних або духовних засад життєдіяльності суспільства, яка відбувається незалежно від волі винної особи і внаслідок якої втрачається суспільна небезпечність не лише конкретного злочину, а й подібних йому діянь (наприклад, скасування надзвичайного стану, перехід країни від воєнного часу до мирного або від однієї системи господарювання до іншої тощо).
Особу може бути визнано такою, що перестала бути суспільно небезпечною, у разі, коли вона сама або обстановка навколо неї зазнали таких змін, що унеможливлюють вчинення цією особою нового злочину. Такі зміни умов життєдіяльності особи повинні носити позитивний характер, дієво впливати на її поведінку і з великою долею ймовірності свідчити про те, що ця особа не вчинятиме у майбутньому кримінально караних діянь. У результаті таких змін у житті істотно змінюється морально-юридична оцінка особи, у зв'язку з чим втрачається доцільність застосування до неї заходів кримінально-правового впливу (правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 04.02.2021 № 953/21593/19).
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, а саме ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом.
Слід зазначити, що введений із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2024 року указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 воєнний стан, та оголошена у зв'язку з цим загальна мобілізація, тривають донині.
Отже обстановка не змінилася, а діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , не втратило суспільної небезпечності.
Разом з тим, збереження суспільної небезпечності вчиненого злочину на момент розгляду справи у суді не перешкоджає застосуванню ст. 48 КК у разі, коли у зв'язку із зміною обстановки особа, яка вчинила злочин, перестала бути суспільно небезпечною.
Проте, стороною захисту не обґрунтовано, яким чином отримана ОСОБА_4 відстрочка, а також позитивна характеристика останнього, призвели до істотної зміни умов життєдіяльності обвинуваченого, що він та обстановка навколо нього унеможливлюють вчинення нового правопорушення.
Бронювання військовозобов'язаних здійснюється з метою забезпечення функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій в особливий період, що не пов'язано з оцінкою морально-правових якостей особи чи ступеня її суспільної небезпечності. До того ж відстрочка у формі бронювання обвинуваченого має тимчасовий характер, та діє до 17.11.2026.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що отримання ОСОБА_4 відстрочки від призову не є зміною обстановки в розумінні ст. 48 КК України, що свідчить про втрату діянням суспільної небезпечності або що особа, яка притягається до кримінальної відповідальності, перестала бути суспільно небезпечною, а відтак у клопотанні слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 284, 372 КПК України, суд, -
постановив:
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв'язку зі зміною обстановки - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 17.04.2026 о 08-15 год.
Головуюча ОСОБА_1